Принципи обліку основних господарських процесів

Реферат на тему:

ПРИНЦИПИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ ПРОЦЕСІВ.

План.

1. Основні показники господарської діяльності.

2. Принципи оцінки господарських засобів і калькуляція.

3. Облік процесу постачання.

4. Облік процесу виробництва.

5. Облік процесу реалізації.

6. Облік фінансових результатів і використання прибутку.

1. Основні показники господарської діяльності.

Для оперативного керівництва і контролю бухгалтерський облік повинен забезпечити своєчасну й якісну інформацію про кількісні та якісні показники діяльності господарства.

Кількісними показниками діяльності підприємства є показники обсягу тих або інших процесів, наприклад кількість заготовлених (придбаних) виробничих запасів (сировини, матеріалів, палива тощо), виробленої та реалізованої готової продукції в цілому та за окремими її видами тощо. Цей показник дає змогу раціонально вирішувати господарські завдання в процесі діяльності. В показнику обсягу реалізації поєднуються інтереси виробників і споживачів, оскільки реалізованою може бути тільки продукція, яка відповідає попиту споживачів, певним їхнім вимогам. Це змушує підприємства підвищувати якість продукції, покращувати асортимент, припиняти виробництво продукції, яка не користується попитом.

Якісні показники характеризують економічну ефективність здійснення того або іншого процесу. Такими показниками е прибуток і рентабельність. Від розміру прибутку залежить виконання зобов «язань перед бюджетом по сплаті податку з при бутку та по інших платежах, створення резервного фонду, поповнення власного капіталу. Рентабельність визначається як процентне відношення суми прибутку .до обсягу реалізованої продукції (показує, скільки підприємством одержано прибутку з кожної гривні реалізації), до вартості всього майна (капіталу), вкладеного у підприємство, та ін. Порівнянням одержаних показників рентабельності з плановими, а також у динаміці за декілька звітних періодів або з показниками інших підприємств, що працюють в таких же умовах, визначають ефективність діяльності господарства.

Інші якісні показники визначаються характером діяльності підприємства. Так, у підприємствах матеріальної сфери виробництва (промисловість, сільське господарство, будівництво тощо) важливим якісним показником є собівартість виробленої і реалізованої продукції (робіт, послуг); в торговельних підприємствах — рівень витрат обігу (до обсягу реалізації товарів). Зниження собівартості та витрат обігу є важливим фактором збільшення прибутку і підвищення рівня рентабельності. Ті або інші кількісні та якісні показники господарської діяльності підприємств і організацій визначаються за даними бухгалтерського обліку.

2. Принципи оцінки господарських засобів і калькуляція Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні «та прийнятих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку загальним принципом оцінки господарських засобів (активів) підприємства є їхня фактична собівартість. Цим забезпечується реальна основа для відображення в обліку майнового становища підприємства і фінансових результатів його діяльності. Так, залишки виробничих запасів матеріалів, палива, напівфабрикатів тощо, а також залишки готової продукції в балансі відображаються за фактичною собівартістю їх придбання або виробництва. Проте, в поточному обліку для спрощення техніки облікової реєстрації та одержання деякої іншої додаткової інформації матеріальні цінності можуть відображатися не за фактичною собівартістю, а за прийнятими обліковими цінами — плановою собівартістю (з відокремленим обліком відхилення фактичної собівартості від планової) або за купівельними цінами (з відокремленим обліком транспортно-заготівельних витрат).

Основні засоби та інші необоротні активи обліковуються за первинною вартістю (тобто фактичною собівартістю їх спорудження або придбання) з відокремленим обліком їх зносу (на окремому рахунку). В балансі первинна вартість основних засобів та нематеріальних активів і сума їх зносу показуються довідково; в підсумок балансу включається їх залишкова вартість основних засобів — як показник реальної цінності на звітну дату.

Залишки дебіторської і кредиторської заборгованості в балансі показують в сумах, визнаних господарюючими суб «єктами (дебіторами і кредиторами).

Для правильної оцінки господарських засобів важливе значення має калькуляція, тобто визначення фактичної собівартості придбаних предметів праці, виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Калькуляція може складатися як в цілому на об «єкт (випуск продукції, обсяг робіт), так і на одиницю продукції. Реальність визначення собівартості продукції залежить від економічно обґрунтованої методики обліку затрат і калькулювання, з урахуванням галузевих особливостей діяльності підприємств.

3. Облік процесу постачання Процес постачання є невід «ємною умовою забезпечення процесу виробництва. Він складається із сукупності операцій по забезпеченню підприємства необхідними для виробництва предметами праці (сировиною, матеріалами, паливом та ін.). Фактична собівартість придбаних предметів праці складається з їх купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат.

До транспортно-заготівельних витрат належать витрати на заготівлю, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню вантажу та інші витрати, які безпосередньо пов «язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.

Бухгалтерський облік процесу постачання повинен забезпечити інформацію про виконання плану обсягу постачання (за кількісними та якісними показниками) і собівартість придбаних предметів праці. Окрім цього, завданням обліку є також здійснення контролю за своєчасністю розрахунків з постачальниками та іншими господарюючими суб «єктами по операціях, пов «язаних з придбанням матеріальних цінностей та їх транспортуванням.

Для цього у бухгалтерському обліку використовується система синтетичних і аналітичних рахунків.

Операції по придбанню предметів праці .обліковуються безпосередньо на рахунках обліку виробничих запасів («Матеріали », «Паливо », «Запасні частини «та ін). На дебеті цих рахунків відображають всі витрати — пов «язані з їх придбанням, тобто купівельну вартість і транспортно-заготівельні витрати, що дає змогу визначити їх фактичну собівартість. Інформацію про кількість і вартість окремих видів виробничих запасів одержують за даними аналітичних рахунків, які відкривають до відповідних синтетичних рахунків матеріальних цінностей.

Облік розрахунків з постачальниками за одержані матеріальні цінності та іншими організаціями за надані послуги (транспортними, посередницькими тощо) здійснюють на пасивному рахунку «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками » .

Звідси на купівельну вартість одержаних від постачальників і оприбуткованих на склади підприємства матеріалів в бухгалтерському обліку роблять запис: ;

Д-т рах. «Матеріали «(та інших рахунків виробничих запасів).

К-т рах. «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «.

Такий же запис роблять на вартість послуг транспортних та інших господарюючих суб «єктів по перевезенню матеріальних цінностей, навантажувально-розвантажувальні та інші роботи і послуги.

У міру оплати розрахунково-платіжних документів постачальників і підрядчиків складають бухгалтерську проводку.

Схема обліку процесу постачання Операція 1. Підприємством прийнято до оплати розрахунково-платіжні документи постачальника за отримані від нього матеріали:

сталь сортова 800 т по 150 гри. за 1 т на суму 120 000 грн.

латунний прокат 120 т по 200 грн. за 1 т на суму 24 000 грн.

Разом …144 000грн.

Цю операцію треба записати на дебет рахунка «Матеріали «(збільшилися виробничі запаси) і кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «(збільшилася заборгованість постачальнику).

Бухгалтерська проводка по першій операції буде така:

Д-т рах. «Матеріали «.

К-т рах. «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «144 000 грн.

Для визначення фактичної собівартості кожного виду придбаних матеріальних цінностей до рахунка «Матеріали «відкривають відповідні аналітичні рахунки: «Сталь сортова «і «Латунний прокат «(див. с. 84) і записують їх купівельну вартість.

Операція 2. Прийнято до оплати рахунок транспортної організації за перевезення матеріалів на суму 21 300 грн.

Цю операцію треба записати на дебет рахунка «Матеріали «(оскільки витрати по транспортуванню включаються до собівартості матеріалів) і кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «(збільшилася заборгованість перед транспортною організацією).

Бухгалтерська проводка по другій операції:

Д-т рах. «Матеріали «.

К-т рах. «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «21 300 грн.

Вартість перевезення стосується обох видів матеріалів — сталі сортової і латунного прокату. Тому всі транспортно-заготівельні витрати протягом місяця обліковують на окремому аналітичному рахунку «Транспортно-заготівельні витрати », на дебет якого треба записати суму 21 300 грн.

4. Облік процесу виробництва Під процесом виробництва розуміють сукупність господарських операцій, пов «язаних з виготовленням продукції (виконанням робіт, послуг). Він здійснюється під дією засобів праці і самої праці на предмети праці. Це зумовлює відповідні затрати підприємства на виробництво продукції: вартість матеріалів, витрачених на виготовлення продукції: заробітної плати, нарахованої робітникам; амортизацію засобів праці (основних засобів), зайнятих у виробництві, та ін. Окрім цього, підприємство здійснює витрати, пов «язані з обслуговуванням виробництва й управлінням. Всі ці витрати в сукупності складають виробничу собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг).

Отже, бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відобразити всі затрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції - з іншого.

Для правильного визначення собівартості продукції в плануванні й обліку виробничі затрати прийнято групувати за певними ознаками. Так, за призначенням затрати поділяють на основні і накладні.

До основних відносять затрати, які безпосередньо пов «язані з виробництвом продукції і складають її речову (матеріальну) основу (матеріали, технологічне паливо, заробітна плата робітників та ін.). До накладних відносять витрати, пов «язані з обслуговуванням виробництва й управлінням (загальновиробничі витрати).

За способом включення до собівартості продукції виробничі затрати поділяють на прямі і непрямі. Прямі затрати безпосередньо пов «язані з виробництвом певного виду продукції (робіт, послуг), а тому до її собівартості вони включаються прямо на підставі відповідних документів (матеріали, комплектуючі вироби, заробітна плата робітників та ін.). Непрямі витрати, як правило, пов «язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому прямо до собівартості тієї або іншої продукції вони не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівартості окремих видів продукції за певною умовною ознакою, що дає змогу визначити, яка частка непрямих витрат має бути віднесена на собівартість тієї або іншої продукції (наприклад, пропорційно основній заробітній платі робітників, матеріальним затратам тощо).

Затрати на виробництво обліковують в системі рахунків, призначених для відображення процесу виробництва. Основним з них є рахунок «Виробництво », на якому відображають всі затрати по виготовленню продукції, з одного боку, і випуск із виробництва готової продукції - з іншого. Інформацію про затрати на виробництво окремих видів продукції одержують з аналітичних рахунків, що відкриваються до рахунка «Виробництво » .

Протягом місяця на дебеті рахунка «Виробництво «та його аналітичних рахунків відображають тільки ті затрати, які прямо включаються до собівартості продукції (матеріали, напівфабрикати, заробітна плата робітників, що зайняті її виробництвом, тощо).

Витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню обліковуються на окремому рахунку «Загальновиробничі витрати ». Наприкінці місяця витрати, відображені на дебеті рахунка «Загальновиробничі витрати », повністю (без залишку) списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка «Виробництво «і розподіляються між видами продукції пропорційне базису, передбаченому галузевою інструкцією (пропорційно основній заробітній платі, матеріальним затратам тощо).

При цьому складають бухгалтерську проводку:

Д-т рах. «Виробництво «.

К-т рах. «Загальновиробничі витрати «.

Згідно з прийнятим Планом рахунків загальногосподарські витрати, пов «язані з управлінням та обслуговуванням підприємства в цілому (утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, утримання приміщень загальногосподарського призначення, охорона, аудиторська і юридичні та інші послуги), відображені на дебеті рахунка «Адміністративні витрати », до собівартості виготовленої продукції не включають, а списують з кредиту зазначеного рахунка на дебет рахунка «Фінансові результати ». Отже, на списання адміністративних витрат робиться запис:

Д-т рах. «Фінансові результати «.

К-т рах. «Адміністративні витрати » .

Таким чином, на дебеті рахунка «Виробництво «та його аналітичних рахунків одержують відображення як прямі, так і непрямі витрати, що складають фактичну виробничу собівартість випущеної із виробництва готової продукції (без адміністративних витрат).

Для визначення фактичної собівартості випущеної із виробництва готової продукції до затрат у незавершене виробництво на початок місяця (дебетове сальдо рахунка «Виробництво ») додають затрати за місяць (оборот по дебету рахунка «Виробництво ») і віднімають затрати у незавершене виробництво на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка «Виробництво «на кінець місяця). Оприбуткування випущеної із виробництва готової продукції за фактичною собівартістю в бухгалтерському обліку відображається записом:

Д-т рах. «Готова продукція «.

К-т рах. «Виробництво » .

Оскільки фактичну собівартість продукції визначають тільки наприкінці місяця (після відображення всіх прямих затрат і розподілу непрямих витрат), то протягом місяця одержану із виробництва готову продукцію оприбутковують, як правило, за плановою собівартістю. Це дає змогу відображати рух готової продукції в міру здійснення господарських операцій. Після складання звітної калькуляції планову собівартість продукції коригують до фактичної собівартості: на суму економії роблять від «ємний запис (способом «сторно »), на суму перевитрат — доповнюючий запис.

5. Облік процесу реалізації.

Під процесом реалізації розуміють сукупність операцій по продажу готової продукції споживачам. Продукція реалізується за відпускними (продажними) цінами. Ціни на продукцію встановлюються з таким розрахунком, щоб підприємство не тільки відшкодувало затрати на виробництво продукції і її реалізацію, а й одержало прибуток, необхідний для сплати податку з прибутку та інших обов «язкових платежів до бюджету і розширення власного виробництва.

Реалізацією завершується процес кругообігу засобів, чим забезпечується можливість відтворення виробничих запасів і самого процесу виробництва, здійснення розрахунків підприємства за своїми зобов «язаннями (перед бюджетом, працівниками по оплаті праці, постачальниками та іншими господарюючими суб «єктами), а також виявляється фінансовий результат від реалізації.

Для обліку процесу реалізації та розрахунків з покупцями використовують рахунки: «Собівартість реалізації «, «Доходи від реалізації «, «Витрати на збут », «Розрахунки з покупцями і замовниками », «Розрахунки по податках і платежах » .

Згідно з законодавством датою реалізації вважається дати відвантаження продукції (товарів) покупцям, тобто дата передачі права власності на продукцію покупцеві. Звідси, на відпускну, (продажну) вартість відвантаженої продукції, яка підлягає до оплати покупцями, в бухгалтерському обліку роблять запис:

Д-т рах. «Розрахунки з покупцями і замовниками «.

К-т рах. «Доходи, від реалізації «.

Одночасно на списання з балансу відвантаженої покупцям продукції за фактичною виробничою собівартістю роблять запис:

Д-т рах. «Собівартість реалізації ««.

К-т рах «Готова продукція «.

Кошти, одержані від покупців за відвантажену (реалізовану продукцію і Зараховані на поточний рахунок підприємства відображають записом:

Д-т рах. «Рахунки в банках «.

К-т рах. «Розрахунки з покупцями і замовниками «.

З процесом реалізації пов «язані витрати на збут (зокрема, витрати на транспортування, навантажувально-розвантажувальні роботи, на рекламу, оплату праці працівникам відділу збуту, утримання основних засобів, що використовуються для забезпечення реалізації продукції, тощо). Такі витрати протягом звітного періоду відображаються на дебеті рахунка «Витрати на збут «(в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків), а наприкінці звітного періоду списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка «Фінансові результати «записом:

Д-т рах. «Фінансові результати «.

К-т рах. «Витрати на збут «.

За рахунок доходу, одержаного від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), підприємства сплачують до бюджету податок на додану вартість. Облік розрахунків з бюджетом здійснюється на пасивному рахунку «Розрахунки за податками ». Звідси на суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в бухгалтерському обліку роблять запис:

Д-т рах. «Доходи від реалізації «.

К-т рах. «Розрахунки за податками «.

Таким чином, на кредиті рахунка «Доходи від реалізації «протягом звітного періоду відображають суми одержаного доходу, а на дебеті - сума податку на додану вартість. Різниця між цими сумами в кінці звітного періоду списується на фінансові результати записом:

Д-т рах. «Доходи від реалізації «.

К-т рах. «Фінансові результати » .

Після цього запису рахунок «Доходи від реалізації «закривається. Загальна схема обліку процесу реалізації наведена нижче.

Загальна схема обліку процесу реалізації.

Пояснення:

1 — відображення доходу (виручки) від реалізації продукції;

2 — списання з балансу виробничої собівартості реалізована продукції;

3 — списання собівартості реалізованої продукції на фінансові результати;

4 — відображення витрат, пов «язаних із збутом (реалізацією) продукції лротягом звітного періоду;

5 — нарахування податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, за рахунок доходу від реалізації;

6 — списання чистого доходу від реалізації (за вирахуванням податку на додану вартість) на фінансові результати;

7 — списання витрат на збут на фінансові результати;

8 — списання прибутку від реалізації;

9 — списання збитку від реалізації.

Розглянемо порядок відображення в обліку процесу реалізації на прикладах.

Операція 1. Зараховано в доходи від реалізації вартість відвантаженої покупцям готової продукції за продажною вартістю 80 000 грн.

Д-т рах. «Розрахунки з покупцями і замовниками «.

К-т рах. «Доходи від реалізації «80 000 грн.

Операція 2. Списано з балансу готову продукцію, відвантажену (реалізовану) покупцям, за собівартістю її виготовлення 50 000 грн.

Д-т рах. «Собівартість реалізації «.

К-т рах. «Готова продукція «50 000 грн.

Операція 3. Собівартість реалізованої продукції списана на фінансові результати 50 000 грн.

Д-т рах. «Фінансові результати «.

К-т рах. «Собівартість реалізації «50 000 грн.

Операція 4. Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом (реалізацією) продукції, 3000 грн.

Д-т рах. «Витрати на збут «.

К-т рах. «Розрахунки по оплаті праці «3000 грн.

Операція 5. Нараховано стороннім організаціям за посередницькі, транспортні, рекламні та інші послуги, пов «язані із збутом (реалізацією) продукції, 1000 грн.

Д-т рах. «Витрати на збут «.

К-т рах. «Розрахунки з іншими кредиторами «1000 грн.

Операція 6. За рахунок доходів від реалізації нараховано податок на додану вартість, визначений за встановленого до обсягу реалізації 16 000 грн.

Д-т рах. «Доходи від реалізації «.

К-т рах. «Розрахунки за податками «16 000 грн.

Операція 7. Зараховано на поточний рахунок підприємства кошти, одержані від покупців за відвантажену їм продукцію, 80 000 грн.

Д-т рах. «Рахунки в банках «.

К-т рах. «Розрахунки з покупцями і замовниками «80 000 грн.

Операція 8. Наприкінці звітного періоду списано суму чистого доходу від реалізації готової продукції (за вирахуванням податку на додану вартість) на фінансові результати 64 000 грн.

Д-т рах. «Доходи від реалізації «.

К-т рах. «Фінансові результати «64 000 грн.

Операція 9. Наприкінці звітного періоду списано на фінансові результати витрати на збут 4000 грн.

Д-т рах. «Фінансові результати «.

К-т рах. «Витрати на збут «4000 грн.

Операція 10. Списано прибуток від реалізації, визначений шляхам зіставлення дебетового і кредитового оборотів на рахунку «Фінансові результати », 2000 грн.

Д-т рах. «Фінансові результати «.

К-т рах. «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) «10 000 грн.

Фінансовий результат від реалізації продукції (10 000 грн.) визначено як різницю між сумою доходу від реалізації (за вирахуванням податку на додану вартість), списану на кредит рахунка «Фінансові результати «(64 000 грн.), і сумами, відображеними на дебеті цього рахунка: собівартість реалізованої продукції (50 000 грн.) та витрати на збут (4000 грн.).

У системі рахунків розглянуті операції будуть мати такий вигляд.

Відображення операцій по реалізації продукції.

6. Облік фінансових результатів і використання прибутку Важливим якісним показником ефективності діяльності підприємства є прибуток. Від розміру одержаного прибутку залежить формування власних оборотних коштів, виконання зобов «язання перед бюджетом, фінансування капітальних вкладень, платоспроможність підприємства.

Основну масу прибутку підприємства одержують від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). В міру реалізації продукції в оборот підприємства входить і сума прибутку. З одержаного прибутку підприємства сплачують до бюджету податок на прибуток та поповнюють власний капітал, створюють резервні фонди, виплачують дохід (дивіденди) учасникам та здійснюють інші заходи, передбачені законодавством і установчими документами.

Одержаний прибуток, який накопичується на рахунку «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) », підприємства відображають зростаючим підсумком з початку року — до його розподілу і списанням після закінчення року.

З метою одержання інформації про суму одержаного і використаного протягом звітного періоду прибутку Планом рахунків до зазначеного рахунка передбачено ведення субрахунків: «Прибуток нерозподілений », «Непокриті збитки », «Прибуток, використаний у звітному періоді «.

Використання прибутку протягом звітного періоду відображають на дебеті субрахунка «Прибуток, використаний у звітному періоді «в кореспонденції з кредитом рахунків: «Статутний капітал », «Резервний капітал «- на суму прибутку, спрямованого до статутного та резервного капіталу підприємства; «Розрахунки з учасниками «- на суму доходів (дивідендів), нарахованих учасникам за рахунок прибутку. При складанні річного звіту сума використаного підприємством протягом звітного року прибутку списується на зменшення одержаного (невикористаного) прибутку записом:

Д-т субрах. «Прибуток нерозподілений «.

К-т субрах. «Прибуток, використаний у звітному періоді «.

Після цього запису субрахунок «Прибуток, використаний у звітному періоді «закривається (залишку на 1 січня наступного за звітним року немає), а на субрахунку «Прибуток нерозподілений «кредитове сальдо відображають залишок невикористаного на звітну дату прибутку.

Якщо в результаті господарської діяльності за звітний період підприємство мало непокритий збиток, то його сума списується за рахунок нерозподіленого прибутку або резервного капіталу.

Схема обліку фінансових результатів і використання прибутку Д-т рах. «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) «К-т Рах. «Рахунки в банках «.

Д-т К-т.

Рах. «Розрахунки з постачальниками.

і підрядчиками «.

Д-т К-т.

Рах. «Матеріали «.

Д-т К-т.

Оплата рахунків постачальників і підрядчиків Купівельна вартість запасів Д-т Інші рахунки К-т Транспортно-заготівельні витрати Разом фактична собівартість запасів Рах. «Собівартість Д-т реалізації «К-т Рах. «Дохід від Д-т реалізації «К-т.

Рах. «Рахунки в Д-т банках «К-т Рах. «Готова Д-т продукція «К-т Сальдо.

Рах. «Активи і.

Д-т зобов «язання «К-т Рах. «Витрати на Д-т збут «К-т.

Рах. «Розрахунки.

Д-т за податками «К-т.

Рах. «Нерозподілений прибуток.

Д-т (непокриті збитки) «К-т Сальдо — збитки Сальдо — прибуток.

Рах. «Фінансові.

Д-т результати «К-т.

Рах. «Фінансові.

Д-т результати" К-т.

3) 50 000.

9) 4 000.

9) 10 000.

8) 64 000.

Оборот — 64 000.

Оборот — 64 000.

Рах. «Собівартість Д-т реалізації» К-т.

2) 50 000.

3) 50 000.

Оборот — 50 000.

Оборот — 50 000.

Рах. «Готова продукція» Д-т К-т Сальдо.

2) 50 000.

Оборот ;

Оборот — 50 000.

Сальдо Рах. «Доходи Д-т від реалізації» К-т.

Оборот — 80 000.

Оборот — 80 000.

6) 16 000.

8) 64 000.

1) 80 000.

Рах. «Витрати на Д-т збут» К-т.

3) 3000.

9) 1000.

9) 4000.

Оборот — 4 000.

Оборот — 4000.

Рах. «Розрахунки з Д-т кредиторами» К-т.

3) 1000.

Оборот — 1000.

Оборот ;

Рах. «Розрахунки по».

Д-т оплаті праці К-т Сальдо.

2) 50 000.

Оборот ;

Оборот — 3000.

Рах. «Розрахунки з Д-т покупцями» К-т Оборот — 80 000.

Оборот — 80 000.

1) 80 000.

7) 80 000.

Рах. «Нерозподілений прибуток Д-т (непокриті збитки)» К-т.

8) 10 000.

Оборот — 10 000.

Рах. «Розрахунки за Д-т податками» К-т.

3) 16 000.

Оборот — 16 000.

Оборот ;

Рах. «Рахунки в Д-т банках» К-т Оборот — 80 000.

Оборот ;

7) 80 000.

Рах. «Статутний капітал «.

Рах. «Резервний капітал «.

Рах. «Розрахунки з Д-т учасниками «та ін. К-т Субрахунок.

" Прибуток, використаний Д-т у звітному періоді «К-т.

Субрахунок «Прибуток Д-т нерозподілений «К-т Сальдо — сума прибутку, одержаного протягом звітного року Сальдо — залишок невикористаного прибутку Сума прибутку, викорис-таного протягом звітного періоду Списання наприкінці року суми використаного прибутку.