Міжнародний туризм: структура і роль у розвитку світової економічної системи

Міністерство освіти і науки України Київський національний торговельно-економічний університет Чернівецький торговельно-економічний інститут Факультет економіки та менеджменту

(кафедра міжнародної економіки та економіки підприємства)

Ротар Світлана Володимирівна

Міжнародний туризм: структура і роль у розвитку світової економічної системи

Курсова робота з міжнародної економіки

(спеціальність 6.50 103 — міжнародна економіка, 3 курс, група 931)

Науковий керівник:

Козменко В.М.

Чернівці - 2007

Вступ

Туризм як форма задоволення потреб людей у відпочинку справляє великий вплив на життя світової спільноти. Надходження від міжнародного туризму нині є однією з найзначніших складових так званого невидимого експорту (invisible export). Розвиток туристських зв’язків є важливим засобом нормалізації міжнародного становища, зміцнення дружби між народами і поглиблення взаєморозуміння. Туризм став об'єктивною потребою сучасної цивілізації.

Міжнародний туризм не тільки збільшує валютні надходження в країну, він забезпечує зайнятість населення, а також допомагає раціонально використовувати ресурси. Останнім часом міжнародний туризм надзвичайно швидко розвивається, поступаючись лише автомобільній та хімічній промисловості. Таким чином вивчення явища міжнародного туризму є надзвичайно актуальним на сьогоднішній день.

Аспекти міжнародного туризму досліджували різні вчені. Можна виділити роботи А. Ліманського, Я. Ружковського, Д. Осипова, А.О. Александрової, О.В. Вавілової, М.Е. Немоляєвої, Л. Ф. Хадоркова, Г. А. Панирян та інших. Немоляєва М.Е. та Хадорков Л.Ф. свою монографію присвятили аналізу розвитку міжнародного туризму у СРСР. Г. А. Панирян роз’яснює методику формування ціни на міжнародному туристичному ринку, описує фактори, що на неї впливають, а також висвітлює основи міжнародного туристичного бізнесу. Д. Осипов торкається питання нових концепцій розвитку туризму. А.О. Александрова, О.В. Вавилова висвітлюють, головним чином, теорія міжнародного туризму як галузі економіки. Лише А. Ліманський та Я. Ружковський досліджують міжнародний туризм з точки зору його динаміки, факторів, особливостей та тенденцій. Проте всі ці автори досліджували явище міжнародного туризму під кутом зору певної нації, а це питання світовому масштабі майже не порушувалося. В Україні міжнародний туризм почав інтенсивно вивчатися тільки в останнє десятиліття. Все це й обумовило вибір мною цієї теми.

Мета цієї роботи — визначити роль міжнародного туризму у розвитку світової економічної системи; предмет дослідження — структура, вплив, а також особливості розвитку міжнародного туризму; об'єкт дослідження — міжнародний туризм.

Основні завдання роботи:

а) дослідити історію міжнародного туризму;

б) з’ясувати причини його розвитку і фактори привабливості окремих держав;

в) визначити його роль у розвитку як світового господарства, так і окремих країн;

г) виявити закономірності цього явища, його динаміку та тенденції в різних країнах;

д) зробити певні прогнози.

Розділ 1 Суть, історія розвитку, структура міжнародного туризму та його роль у розвитку світової економічної системи.

Міжнародний туризм є відносно молодою галуззю в світі, хоча свої корені бере з давніх часів, так як велика кількість людей відправлялися в подорожі з метою пізнання світу й відкриття нових територій, з торговельними, дипломатичними, військовими, релігійними й іншими місіями. Туристичні мандрівки потребували певних послуг з боку місцевого населення в плані розміщення, харчування й т.д. Історично першими підприємствами індустрії туризму стали таверни.

В античні часи основними мотивами подорожей були торгівля, освіта, паломництво, лікування. У Древній Греції зародилися й спортивні поїздки (Олімпійські ігри). Розвиток торгівлі призвів до масового будівництва доріг, постоялих дворів, таверн. Деякі постоялі двори по розкоші не відрізнялися від будинків багатих людей. Римська аристократія брала активну участь у рекреаційних подорожах — на свої вілли, до моря, у гори.

На сході в старі часи подорожували великими караванами на верблюдах. Ночували в наметах або в караван-сараях (постоялий двір із загоном для тварин). Рівень обслуговування був набагато вище, ніж у Європі через більш активну торгівлю.

У середні століття серед подорожей підсилився релігійний фактор — величезні маси людей спрямовувалися до християнських і мусульманських святинь. І тільки епоха Ренесансу послабила релігійні мотиви й підсилила індивідуальний характер і освітню спрямованість поїздок. Молоді люди нерідко відправлялися в тур по Європі перш ніж зайнятися професією. Європейське суспільство відпочивало на курортах Швейцарії, Німеччини, Австрії, Греції, Італії.

Зародження спеціалізованих підприємств з виробництва туристичних послуг (XIX століття) і швидкий розвиток індустрії туризму (до 80-х рр. XX століття) сприяли появі етапу масового туризму.

Революційний розвиток транспорту — поява пароплава, паровоза, розширення мережі доріг також зіграло важливу роль.

Перші висококласні готелі з’явилися в Німеччині й Швейцарії на початку XIX століття, у другій половині століття — створюються бюро подорожей, які організовували туристичні поїздки й реалізовували споживачеві.

У першій половині XX століття в Німеччині й СРСР стимулювався масовий відпочинок, спортивний туризм і військово-прикладні види спорту.

Після економічного спаду, пов’язаного з Другою світовою війною, почався новий етап. З 60-х років XX століття почався активний розвиток туристичних фірм, масового будівництва готелів і різного роду розважальних закладів. Європейський туризм був орієнтований на прийом американських туристів, а з 70-х років, розпочався ріст і виїзного туризму. В СРСР розвивалася мережа профспілкових лікувально-профілактичних і курортних установ, дитячий сезонний і спортивний туризм.

З 80-х років XX століття темпи росту туризму сповільнилися, а масовий туризм трансформувався в диференційований. Туризм стає стилем життя, підсилюється тенденція до розширення асортиментів послуг, появі нових об'єктів рекреації. Популярними стають індивідуальні тури, екологічний і спортивний туризм.

Туризм спочатку розглядався як подорож. Термін «туризм» в перекладі з французького означає прогулянка, поїздка. Проте з розвитком економіки, коли потреба в подорожах різко виросла, з’явилися виробники послуг для таких подорожей, туризм стає товаром. Як товар туризм реалізується в формі послуг (матеріальних і нематеріальних).

Туризму властиві економічні особливості:

1. Міжнародний туристичний обмін є обміном живими людьми. Туристичні послуги не можуть пересуватися за своїм покупцем, їх не можна зберігати. Ринок міжнародного туризму є ринком покупця.

2. Одною з характерних рис сучасного туризму являється його масовість. Масового характеру туризм набув у післявоєнні роки. З предмета розкоші він став потребою для більшості населення багатьох країн світу. Масовий попит на туристичні послуги породив масове туристичне виробництво. Формується міцна туристична індустрія зі своїми, індивідами, своїм продуктом, виробничим циклом, методами організації і управління виробництвом.

3. Туристичні послуги на світовому ринку виступають як «невидимий» товар, характерною рисою якого є те, що значна частина цих послуг робиться з мінімальними витратами на місці.

До факторів, що викликали бурхливий розвиток туризму в останні роки, можна віднести такі:

· ріст суспільного багатства і доходів населення;

· скорочення робочого часу і збільшення вільного часу;

· розширення використання транспорту для туристичних поїздок (авіаційного, автомобільного та ін.);

· удосконалювання усіх видів транспорту удешевило поїздки;

· розвиток засобів комунікації та інформаційних технологій;

· збільшення числа найманих робітників та службовців у розвитих країнах і підвищення їх матеріального і культурного рівня;

· ослаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей;

· істотні зрушення в структурі духовних цінностей;

· туристичний бізнес захоплює підприємців по багатьох причинах (невеликі стартові інвестиції, зростаючий попит на туристичні послуги, високий рівень рентабельності і мінімальний період окупності витрат).

Туризм — це екскурсії, походи і подорожі в яких відпочинок поєднується з пізнавальними і освітніми цілями. За призначенням і формами проведення туризм поділяється на плановий (екскурсний) і самодіяльний.

При плановому туризмі учасники подорожують на автобусах, літаках, теплоходах, у поїздах по наперед намічених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де їм надається ночівля, харчування і екскурсовод.

При самодіяльному туризмі подорож будується повністю або частково на самообслуговуванні. Тут туристи самі намічають маршрути і спосіб пересування, забезпечують собі харчування, нічліг і місце відпочинку, намічають місця для екскурсій.

На даний час туризм класифікується:

1. за цілями: маршрутно-пізнавальний; спортивно-оздоровчий; самодіяльний, у тому числі з активними способами пересування; діловий і конгрес-туризм; курортний, лікувальний; гірськолижний; фестивальний; мисливський; екологічний; шоп-туризм; релігійний; навчальний і ін.;

2. за ступенем мобільності: пересувний; стаціонарний; змішаний;

3. за формою участі: індивідуальний; груповий; сімейний;

4. за віком: зрілий; молодіжний; дитячий; змішаний;

5. за тривалістю: одноденний; багатоденний; транзитний;

6. за видом використовуваного транспорту: автомобільний; залізничний; авіаційний; водний; велосипедний; кінний; комбінований;

7. за сезонністю: активний туристський сезон, міжсезон (напівсезон), несезон;

8. за географічним складом: міжконтинентальний; міжнародний (міжрегіональний); регіональний; місцевий; прикордонний;

9. за способом пересування: пішохідний; з використанням традиційних транспортних засобів; з використанням екзотичних видів транспорту (канатна дорога, фунікулер, дирижабль, повітряна куля, дельтаплан).

Значення туризму в світі постійно зростає, що пов’язано з впливом туризму на економіку окремої країни. В економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій:

1. Міжнародний туризм — джерело валютних надходжень для країни і засіб для забезпечення зайнятості.

Туризм є однією з небагатьох галузей світового господарства, де постійно зростає кількість робочих місць, що у 1,5 раза перевищує цей середньогалузевий показник в інших сферах економічної діяльності. Робочі місця та туристичні підприємства зазвичай створюються в менш розвинутих регіонах країн базування, що сприяє поліпшенню економічної ситуації та заохочує місцевих жителів не полишати традиційні зони мешкання у пошуках економічно привабливіших місць проживання. Активно розвивається так званий сільський туризм, який у країнах Європи розглядають як найефективніший шлях соціального розвитку сільських депресивних регіонів, шлях до забезпечення зайнятості сільського населення, яке витісняється зі сфери матеріального виробництва внаслідок науково-технічного прогресу.

За даними звіту Міжнародної ради з подорожей і туризму (World Travel and Tourism Council), 2004 р. у сфері подорожей і туризму безпосередньо працювало майже 73,7 млн осіб, або 2,8% зайнятих у світовому господарстві, а у суміжних з туризмом галузях — ще близько 215 млн осіб (8,1% працездатного населення планети). За кількістю зайнятих тут лідирують Китай, Індія, США, Індонезія, Японія, Бразилія, Росія, Німеччина, Іспанія і Франція. Очікується, що зайнятість у зазначених сферах світового господарства до 2014 р. сягне 8,6% працездатного населення Землі. 18]

Міжнародний туризм являється активним джерелом надходжень іноземної валюти. Наприклад, велика частина доходів від міжнародного туризму в загальній сумі надходжень від експорту товарів і послуг складає: в Іспанії — 35%, Австралії і Греції - по 36%, Швейцарії - 12%, Італії - 11%, Португалії - 21% і на Кіпрі - 52%. В більшості країн, що розвиваються, на долю іноземного туризму припадає 10−15% доходів від експорту товарів і послуг. Проте в деяких країнах цей показник значно вище, наприклад, в Колумбії він складає 20%, Ямайці - 30%, Панамі -55% і на Гаїті -73%. 18]

2. Міжнародний туризм розширює внески в платіжний баланс і ВНП країни.

Так у таких країнах, як Угорщина, Чехія, Австрія, Швейцарія, Італія, Франція, Іспанія, Португалія туризм являється одною з пріоритетних галузей, внесок у валовий національний дохід яких складає 15−35%. 18]

3. Міжнародний туризм сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, обслуговуючі сфери туризму: будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництво товарів народного споживання і т.д.

4. З зростанням зайнятості в сфері туризму ростуть прибутки населення і підвищується рівень добробуту нації.

5. Часто завдяки міжнародному туризму у віддалених територій з’являється стимул до розвитку. Зокрема, там відроджуються забуті ремесла й окремі галузі народної творчості.

6. Надання туристичних послуг є вигідним для держави з точки зору використання рекреаційних ресурсів. Таким чином, іноземний турист платить за туристичні послуги, при цьому не вивозячи рекреаційні ресурси за межі країни. Країна отримує прибутки, зберігаючи свої природні та культурно-історичні цінності.

7. Для деяких слаборозвинутих країн туризм є єдиним рушієм економічного зростання. Кенія, Танзанія, Єгипет, Марокко, Туніс, Мадагаскар та Маврикій — це ті країни, уряди яких стимулюють розвиток туристичної галузі, так як туризм — це єдине джерело надходження капіталу, та іноземних інвестицій.

Проте індустрія туризму несе з собою і певні небезпеки:

1. Екологічні небезпеки. Насамперед туризм впливає на навколишнє середовище надмірною концентрацією виробництва й людей у туристичних центрах, освоює раніше що не використовувалися природні комплекси й підсилює вплив інших галузей (сільське господарство, будівництво, лісозаготівлі, мисливські промисли).

2. Втрата культурних цінностей. Комерціалізація життя й розвиток туризму в окремих регіонах приводить до знецінення традицій і падіння престижу національних культур. Особливу заклопотаність у світової громадськості викликає секс-туризм і вивіз туристами витворів мистецтв.

3. Негативний вплив навколишнього середовища. Природне середовище постійно загрожує людині різними стихійними лихами. Соціальне середовище має такі проблеми як епідемії, Віл-Інфекції, злочинність, поширення наркотиків, насильство, тероризм, піратство, військові ускладнення. Щорічно порядку 30 держав відносять до числа несприятливих для туризму.

4. Техногенні небезпеки. Одними із самих серйозних ризиків у туризмі залишаються транспортні події, аварії і катастрофи. Багато проблем створюють великі аварії на атомних електростанціях, хімічних комбінатах, військових об'єктах. Аварії й пожежі на об'єктах туріндустрії щорічно призводять до травм і смертельних випадків серед туристів.

5. Міжнародний туризм може призвести також і до відпливу валюти за кордон. З такою ситуацією зіштовхнулася низка країн, що розвиваються, які змушені купувати за кордоном продукти і товари для іноземних туристів та необхідне для інфраструктури туризму обладнання. Має місце і «демонстраційний ефект» міжнародного туризму — іноземні туристи під час своїх поїздок демонструють зарубіжні товари, що викликає зростання місцевого попиту на них.

Таким чином, туризм — це екскурсії, походи і подорожі в яких відпочинок поєднується з пізнавальними і освітніми цілями. За призначенням і формами проведення туризм поділяється на плановий (екскурсний) і самодіяльний.

Значення туризму в світі постійно зростає, що пов’язано з впливом туризму на економіку окремої країни: туризм розширює внески в платіжний баланс країни, забезпечує зайнятість населення, сприяє диверсифікації економіки, а також раціональному використанню рекреаційних ресурсів.

Проте індустрія туризму несе з собою і певні небезпеки: відплив валюти за кордон, екологічні і техногенні небезпеки; втрата культурних цінностей.

Розділ 2 Сучасна динаміка розвитку міжнародного туризму В сучасних умовах туризм являє собою одну з найбільш розвинених галузей світового господарства, а також одну з форм міжнародної торгівлі послугами, які найдинамічніше розвиваються. В цілому обсяги валютних надходжень від туризму за період з 1950 по 1995 роки виросли в 144 рази. Так, якщо в 1950 р. кількість туристів у всьому світі складала 25 млн., а обіг туріндустрії - 2,1 млрд. дол., то в 1995 р., згідно даних Всесвітньої організації туризму, ці показники перевищили 400 млн. і 372,6 млрд .дол. США. До початку 90-х років частка туризму вже склала більше 10% світової торгівлі товарами й послугами, що дозволило йому зайняти третє місце після експорту нафти і автомобілів, а до 2010 р. туризм повинен вийти на перше місце. 22]

Сьогодні найбільший розвиток міжнародний туризм одержав у західноєвропейських країнах. На частку цього регіону приходиться понад 70% світового туристичного ринку і близько 60% валютних надходжень. Приблизно 20% припадає на Америку, менше 10% - на Азію, Африку й Австралію разом узяті. [17]

Всесвітня організація з туризму у своїй класифікації виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і країни що є, в основному, реципієнтами (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія).

Міжнародний туризм розвивається нерівномірно не лише в окремих регіонах, а й у межах певного регіону планети, що зумовлено ступенем розвитку туристичної інфраструктури, віддаленістю території та іншими чинниками. В цій роботі фактори привабливості для туристів окремих регіонів світу подані в Додатку 1, а фактори привабливості рекреаційно-туристичних ресурсів у Додатку 2.

Взявши до уваги показники надходження від міжнародного туризму за період 1997;2003 р., можна виділити 10 країн з найбільшими прибутками (табл. 2.1)

Таблиця 2.1

Країни з найвищими показниками

грошових надходжень від міжнародного туризму

(у млн. дол. США)

Джерело: World Tourism Organization (WTO)

Найбільші прибутки за 2003;97 рр. отримали такі країни як США, Іспанія, Франція, Італія. Проте в США спостерігається поступове зменшення темпів приростів грошових надходжень з 2000 р. Найдинамічніше за показниками грошових надходжень від міжнародного туризму розвиваються Китай, Греція та Німеччина.

Загалом, якщо вивести середній арифметичний бал за цією десяткою держав, можна побудувати графік (Додаток 3), з якого видно, абсолютний приріст грошових надходжень за 1997;2003 рр. склав в 4,1, (прибутки зростали в середньому на 0,59 млн. дол. США щорічно, або на 17,7% за весь період). Вирахувавши темпи росту на основі середніх надходжень за кожен рік, 171,76 отримуємо графік. Відповідно до нього темп росту грошових надходжень в 1998 році порівняно з 1997 роком (1998;97) склав 102,91%, у 1999;98 — 102,52%, у 2000;99 — 103,79%, у 2001;00 — 95,92%, у 2002;01 — 102,78%, й у 2003;02 — 109,07%. Взявши за основу ці дані можна розрахувати темпи приросту: протягом 1998 року прибутки зросли на 2,91%, у 1999 році зросли на 2,52%, а у 2000 знову ж таки збільшилися на 3,79%; протягом 2001 скоротилися на 4,08%, далі знову простежувалося зростання у 2002 і 2003 роках на 2,78% і 9,07% відповідно. Середній темп росту складає 102,76%.

Пожвавлення в туристичній індустрії сприятливо позначилося на економіці всіх країн світу, в 2005 р. фінансовий оборот світової індустрії подорожей і туризму склав біля $ 6,2 трлн. Галузь в цілому принесла 10,6% доходів у світовий ВВП, що склало $ 4,75 млн., де найбільшу частку займає ЄС (11,5%), Північна Америка (11%) та Східна Азія (9,8%) (табл. 2.2)

Таблиця 2.2

Частка надходжень від міжнародного туризму в ВВП за регіонами світу в 2005 р.

www.tourbus.ru

Завдяки взаємозв'язку туризму із суміжними галузями економіки, туризм створив 221,6 млн робочих місць (8,3% від загальносвітового показника).

Найбільше число зайнятого населення в туристичній сфері спостерігається в країнах Східної Азії (Корея, Японія, Китай) — 74 819 тис.чол. Далі йдуть країни Південної Азії - 30 795 тис.чол. В Європі цей показник складає 24 301тис чол. (2.3)

Таблиця 2.3

Кількість і частка зайнятих в туристичному секторі за регіонами світу в 2005 р.

Джерело: www.tourbus.ru

Надходження від міжнародного туризму становлять порядку $ 2 млрд. у день. В 2005 році загальна сума витрат у цій сфері склала $ 682 млрд., що на $ 49 млрд., або на 3,4% перевищує показники 2004 року. Якщо до цього додати $ 130 млрд., витрачених іноземними туристами на перевезення, то загальна сума туристичного експорту перевищить $ 800 млрд. А це — 6% загальносвітового експорту товарів і послуг.

Основну частину надходжень до в туристичний сектор складають витрати туристів, які подорожують за особистими цілями, і оцінюються в $ 2833 млрд.

В 2005 р. лідирує в списку країн за витратами туристів США, Японія, країни ЄС, Канада і Мексика (табл. 2.4)

Таблиця 2.4

Країни з найбільшими витратами туристів 2005 р. ($, млн.)

Джерело: www.tourbus.ru

Обсяг туристичних витрат у Європі виріс в 2005 р. на $ 19 млн. і склав $ 347 млн. (51% від загальносвітового обсягу), в Америці - ріст на $ 13 млрд. (усього $ 145 млрд., або 21%), Азіатсько-Тихоокеанський регіон — ріст на $ 11 млрд. (усього $ 139 млрд., або 20%), Близький Схід — виріс на $ 3 млрд. (усього $ 29 млрд., або 4% від загальносвітового обсягу витрат), Африка — додала $ 2 млрд. і досягла $ 21 млрд. По темпах росту можна скласти наступний рейтинг: Африка (+ 7,8%), Близький Схід (+5,8%). Азія й Тихий океан (+4, 5%), Америка (+4, 3%), Європа (+2,3%). 19]

Витрати туристів на придбання товарів і послуг у країнах свого перебування склали $ 1512 млрд (12% усього експорту), обсяг капітальних інвестицій у туризм — $ 918 млрд (9,4% від загального числа інвестицій), державні витрати в галузі - $ 285 млрд (3,8% всіх державних витрат).

В 2007 р. показники частки ВВП, зайнятості і інвестування набули такого вигляду (Додаток 6). Сумарні вкладення в сферу туризму в 2007 році складають 7,06 млрд. дол. (9,5% інвестицій в економіку всіх країн світу), а попит на туристичні послуги досягне 7 трлн. дол., при цьому через десять років ця сума подвоїться й складе 13,2 трлн. дол. [17]

В 2007 році темпи росту міжнародного туризму складуть 3,9% у рік. Цього року Євросоюз заробить 2,5 млрд. доларів, Північна Америка — 2 млрд. дол., а Північно-Східна Азія — 1,2 млрд. дол.

Кількість економічно активного населення, зайнятого в туристичній індустрії, досягне 231 млн. чоловік. Лідером по кількості зайнятого населення стане Північна Азія — 83 млн. чоловік. З значним відставанням від лідера далі йтиме Південна Африка — 31 млн. і Євросоюз — 26 млн. чоловік.

Таблиця 2.5

Частка надходжень від міжнародного туризму в ВВП за регіонами світу за 2005/07 рр.( $ млн.)

Джерело: www.tourbus.ru

За даними таблиці можна побудувати такий графік (рис 1)

Частка надходжень від міжнародного туризму в ВВП за регіонами світу за 2005/07 рр. .( $ млн.)

Рис 1Частка надходжень від міжнародного туризму в ВВП за регіонами світу за 2005/07 рр. .($ млн.)

Аналізуючи дані графіку, можна зробити висновки, про те, що всі регіони отримEють більше надходжень до ВВП в 2007 р. В трійку країн з найбільшими показниками надходжень входять ЄС, Північна Америка і Східна Азія.

В Азії спостерігаються темпи приросту 50,45%, в країні збільшення кількості надходжень було спричинено високими тем-пами зростання в Китаї та його адміністративних регіонах — Гонконг та Макао. Південно-Східна Азія — особливо Таїланд, Малайзія, Камбоджа та В'єтнам — стає одним із найулюбленіших регіонів ту-ристів, маючи попит, що випереджає надання туристичних по-слуг.

Збільшення кількості надходжень до Тихоокеанії здебільшого спричинені інтересом туристів до мистецтва та побуту аборигенів. Найбільша кількість туристів відвідують Австралію та Океанію в місяці, коли в Європі та Північній Америці відбувається спад туристичної активності. Це дозволяє згладити сезонні коливання в міжнародному туризмі в загальному.

Азія/Тихоокеанський регіон приваблює туристів своєю унікальною природою, а нові індустріальні країни бізнес-турами. Розважальний туризм розвинений у Японії, Південній Кореї і в Тайвані. Японська індустрія посідає друге місце у світі після США. Гонконг і Сінгапур пропонує шоп-туризм. Таїланд освоює нові пляжі на південному узбережжі країни, організовує пізнавальні поїздки в північну частину.

Добре розвинений туризм в Австралії і Новій Зеландії, у Меланезії й Мікронезії. Відпочинок на островах Тихого океану виграє від відносної близькості австралійського ринку і має гарний імідж у Європі.

В Африці темп приросту складає (64,1%). Теплий клімат, піщані пляжі, унікальні історичні та культурні пам’ятки, екзотична флора і фауна таких країн як Кенія, Замбія, Маврикій, Туніс та Алжир сприяли збільшенню туристів в Африканському регіоні.

Проте число іноземних туристів, що відвідують Африку, і грошові надходження від них відносно невеликі і становлять біля 2−3% загальносвітових. Ріст міжнародного туризму в Африці стримувався через високі ціни африканського продукту на туристоутворюючих ринках. Однак, в останні роки регіон перекваліфікувався на недорогий масовий, переважно пляжний туризм, особливо на півночі континенту біля берегів Середземного моря.

Найбільш популярні місця відпочинку туристів розташовані: на півночі - Туніс, Єгипет, Марокко; на сході - Кенія, Танзанія, Сейшельські острови, Мавританія, Зімбабве. Деякі з них спеціалізуються на елітному пляжному туризмі й розвивають висококласну готельну індустрію, одержуючи з кожного відпочиваючого до 900 дол.

Однак, Африка в цілому відстає в міжнародному туризмі, тому що багато країн регіону економічно не розвинені і не мають політичної стабільності, а також у багатьох частинах континенту тривають військові конфлікти, епідемії.

Америка є другим після Європи регіоном за часткою надходжень до ВВП, темпи приросту (30,6%). Це Південна, Центральна й Північна Америка, острова Карибського басейну.

США і Канада — величезний внутрішній туристичний ринок і високорозвинена інфраструктура з великою готельною мережею й транспортною індустрією. У Південній Америці туристичні потоки відносно слабкі через політичну нестабільність і економічний розвиток. Основні види туризму — пляжний, спортивний, екскурсійний, бізнес-туризм.

Доходи від міжнародного туризму досягають 10−20% від загальних доходів експорту. Такий високий рівень є наслідком конкурентоспроможності регіону й спеціалізацією деяких районів на туризмі - Канада, Карибські острови.

Європа залишається лідером світового туризму, у 2007 році частка надходжень до ВВП склала (1,615 млн. дол), що є найбільшим показником серед всіх регіонів світу. Темпи приросту склали 53,93%. Європа вважається основним регіоном світу в сфері санаторно-курортного лікування, відпочинку та туризму. В європейському регіоні зосереджені джерела мінеральних вод, пляжі, гірські території. Більша частина регіону має всі умови для проведення відпочинку, санаторно-курортного лікування. На розвиток рекреації впливає і те, що в Європі найвищий рівень освіченості та культури. Традиційно тут проводяться різні міжнародні заходи: конгреси, з'їзди, конференції, семінари, симпозіуми, фестивалі, спортивні змагання і інше, що сприяє розвитку туризму. 12]

Проте частка Європи у світовому туризмі поступово зменшується.

Відносна втрата домінуючого положення Європи в туризмі викликана:

1. старінням туристичного продукту південноєвропейських країн (Греція і Італія);

2. високі ціни на туристичні продукти в північноєвропейських країнах (Великобританія, Швеція);

3. соціально-економічні і етнічні проблеми в східноєвропейських країнах;

4. ріст популярності країн Південно-Східної Азії.

Отже, в сучасних умовах туризм являє собою одну з найбільш розвинених галузей світового господарства, а також одну з форм міжнародної торгівлі послугами, які найдинамічніше розвиваються.

Сьогодні найбільший розвиток міжнародний туризм одержав у західноєвропейських країнах. На частку цього регіону приходиться понад 70% світового туристичного ринку і близько 60% валютних надходжень. Приблизно 20% припадає на Америку, менше 10% - на Азію, Африку й Австралію разом узяті.

3. Основні тенденції та перспективи розвитку міжнародного туризму в майбутньому Міжнародний туризм явище досить динамічне, що очікує туріндустрію через 20 років дізнаємося аналізуючи розроблені нижче прогнози.

Аналізуючи дані графіків (Додатків 4 і 5), можна зробити деякі прогнози.

В 2008 році грошові надходження від міжнародного туризму складуть 30,1 млн. дол. США, в 2009 — 30,7, а у 2010 — 31,3 млн $, і графік набуде такого вигляду (рис 2)

Рис 2 Прогнозовані грошові надходження від міжнародного туризму до 2010 р.

За даними СОТ фінансовий оборот світової індустрії подорожей і туризму до 2015 року повинен збільшитися до $ 9 трлн. [17]

Протягом найближчого десятиліття прогнозується помітний ріст туристичного сектора: щорічний попит на туристичні послуги в період з 2005 по 2015 р. буде збільшуватися на 4,6% і в 2015 р. внесок міжнародного туризму у світову економіку складе $ 10 679 млрд. Виробництво туристичних послуг щорічно буде збільшуватися на 3,5%, число зайнятих у туристичному секторі - на 1,4%. Щорічний ріст турисичних прибуттів складе 5,7%, ріст капітальних інвестицій — 4,8%, і до 2015 р. їхня сума складе $ 1673 млрд.

До 2015 р. показник зайнятих у суміжних галузях з туризмом працівників виросте майже до 270 млн. робочих місць (8,9%). (рис 3)

Кількість зайнятих в туристичному секторі з урахуванням суміжних галузей в 2015 р. (тис.чол)

Рис 3 Кількість зайнятих в туристичному секторі з урахуванням суміжних галузей в 2015 р. (тис.чол)

Першою країною за кількістю зайнятого населення залишатиметься Китай (78 594 тис. чол), за ним йтиме Індія (26 078 тис. чол) та США (19 261 тис. чол). Очевидно, що через 10 років витрати мандрівників виростуть. Наприклад, витрати американських туристів як усередині країни, так і за її межами зростуть майже вдвічі. А по темпах приросту цього показника в першій десятці країн виявляться в основному держави, що розвиваються, Азії. Швидше всього витрати туристів будуть рости в Китаї. З європейських країн у десятку ввійдуть держави Східної Європи: Польща, чий середньорічний ріст витрат на туризм складе 8,2%, і Чеська Республіка — 7,6%.

Країни з найбільшими витратами туристів 2015 р. ($, млн.)

Джерело: www.tourbus.ru

У прогнозах Всесвітньої ради по туризму й подорожам відзначено, що індустрію подорожей у найближче десятиліття «чекає планомірний ріст, оскільки ринок нарешті оправився від серії ударів, які гальмували його розвиток, — терактів 11 вересня в США, війни в Іраку, епідемії атипічной пневмонії й пташиного грипу, цунамі в Азії.

Бачення туризму Світовою туристичною організацією:

прогноз розвитку міжнародного туризму

за регіонами світу (в млн.)

Джерело: World Tourism Organization (WTO)

Згідно даних СОТ до 2020 р. спостерігатиметься збільшення ринкової частки у всіх регіонах світу крім Європи та Америки (тут прогнозується скорочення). Середні темпи зростання будуть найвищими на Середньому Сході та Східній Азії та Океанії (відповідно 7,1% і 6,5%), а найнижчі темпи спостерігатимуться в Північній та Південній Америці (3,9%). 14]

Узагальнюючи діяльність багатьох розвинутих країн у сфері туризму, Комісія ЄС опублікувала основні тенденції розвитку туризму на період 1999;2010 роки. Зокрема, тут відзначається, що:

Ш У Європі потрібно буде витримувати жорстку конкуренцію за прибутки від туризму, що, в свою чергу, буде вимагати від європейської індустрії туризму підвищення якості наданих послуг.

Ш Витрати на усі види подорожей і, у першу чергу, витрати на транспорт, будуть збільшуватися швидше, а ніж інші статті сімейного бюджету. Подорожі стануть більш частими, але менш тривалими, тому що витрати на одну поїздку знизяться. У цілому ж витрати на подорожі зростуть за рахунок споживання більш якісного відпочинку.

Ш Число поїздок буде збільшуватися за рахунок міжконтинентальних подорожей з Європи в Америку, Азію й Океанію.

Ш Використання повітряного транспорту буде розширюватися швидше завдяки збільшенню числа зручних прямих рейсів.

Ш В міру все більш активного впровадження комп’ютерних систем бронювання будуть зменшуватися терміни бронювання.

Ш Найбільш активними туристами будуть дві вікові групи: люди літнього віку і молодь.

Ш Продовжуватиме зростати попит на туризм, пов’язаний із відвідуванням визначних пам’яток культури, а також з активним відпочинком.

Ш Стан навколишнього середовища стане одним із домінуючих чинників у притягненні туристів, особливо в сільських і приморських районах.

Ш Географія ж міжнародного туризму буде визначатися пріоритетним для туристів факторами привабливості чи тих чи інших регіонів/країн (Додаток 1). Надалі основним джерелом задоволення туристичних потреб залишатиметься природній потенціал (Додаток 2).

Ш За прогнозами експертів, бурхливий розвиток міжнародного туризму продовжуватиметься і далі, одним з найпопулярніших регіонів перебування, мабуть, стане Південна і Південно-Східна Азія.

Ш Відбуватиметься тяжіння до незайманої природи, що асоціюється з поняттям краси, і в зв’язку з цим розвиватиметься насамперед екологічний туризм.

Ш Розвитком нетрадиційних (екстремальних) видів туризму, поширення індивідуальних туристських подорожей, розвитком елітарного туризму (мисливського, наукового, конгресного).

Отже, в 2008 році грошові надходження від міжнародного туризму складуть 30,1 млн. дол. США, в 2009 — 30,7, а у 2010 — 31,3 млн $

Щорічний попит на туристичні послуги в період з 2005 по 2015 р. буде збільшуватися на 4,6% і в 2015 р. внесок міжнародного туризму у світову економіку складе $ 10 679 млрд. Виробництво туристичних послуг щорічно буде збільшуватися на 3,5%, число зайнятих у туристичному секторі - на 1,4%. Щорічний ріст турисичних прибуттів складе 5,7%, ріст капітальних інвестицій — 4,8%, і до 2015 р. їхня сума складе $ 1673 млрд.

Основними тенденціями розвитку туризму будуть: підвищення якості туристичного продукту, збільшення темпів зростання країн Середнього Сходу Та Східної Азії, збільшенням витрат туристів на подорожі, розвитком нетрадиційних видів туризму.

Висновки

Таким чином, туризм — це екскурсії, походи і подорожі в яких відпочинок поєднується з пізнавальними і освітніми цілями. За призначенням і формами проведення туризм поділяється на плановий (екскурсний) і самодіяльний.

Значення туризму в світі постійно зростає, що пов’язано з впливом туризму на економіку окремої країни: туризм розширює внески в платіжний баланс країни, забезпечує зайнятість населення, сприяє диверсифікації економіки, а також раціональному використанню рекреаційних ресурсів.

Проте індустрія туризму несе з собою і певні небезпеки: відплив валюти за кордон, екологічні і техногенні небезпеки; втрата культурних цінностей.

В сучасних умовах туризм являє собою одну з найбільш розвинених галузей світового господарства, а також одну з форм міжнародної торгівлі послугами, які найдинамічніше розвиваються.

Сьогодні найбільший розвиток міжнародний туризм одержав у західноєвропейських країнах. На частку цього регіону приходиться понад 70% світового туристичного ринку і близько 60% валютних надходжень. Приблизно 20% припадає на Америку, менше 10% - на Азію, Африку й Австралію разом узяті.

Всесвітня організація з туризму у своїй класифікації виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і країни що є, в основному, реципієнтами (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія).

Найбільші прибутки за 2003;97 рр. отримали такі країни як США, Іспанія, Франція, Італія. Проте в США спостерігається поступове зменшення темпів приростів грошових надходжень з 2000 р. Найдинамічніше за показниками грошових надходжень від міжнародного туризму розвиваються Китай, Греція та Німеччина.

Найбільше число зайнятого населення в туристичній сфері спостерігається в країнах Східної Азії (Корея, Японія, Китай) — 74 819 тис.чол. Далі йдуть країни Південної Азії - 30 795 тис.чол. В Європі цей показник складає 24 301тис чол.

Основну частину надходжень до в туристичний сектор складають витрати туристів, які подорожують за особистими цілями, і оцінюються в $ 2833 млрд.

В 2005 р. лідирує в списку країн за витратами туристів США, Японія, країни ЄС, Канада і Мексика.

В 2008 році грошові надходження від міжнародного туризму складуть 30,1 млн. дол. США, в 2009 — 30,7, а у 2010 — 31,3 млн $

Щорічний попит на туристичні послуги в період з 2005 по 2015 р. буде збільшуватися на 4,6% і в 2015 р. внесок міжнародного туризму у світову економіку складе $ 10 679 млрд. Виробництво туристичних послуг щорічно буде збільшуватися на 3,5%, число зайнятих у туристичному секторі - на 1,4%. Щорічний ріст турисичних прибуттів складе 5,7%, ріст капітальних інвестицій — 4,8%, і до 2015 р. їхня сума складе $ 1673 млрд.

Першою країною за кількістю зайнятого населення залишатиметься Китай (78 594 тис. чол), за ним йтиме Індія (26 078 тис. чол) та США (19 261 тис. чол). Очевидно, що через 10 років витрати мандрівників виростуть. Наприклад, витрати американських туристів як усередині країни, так і за її межами зростуть майже вдвічі. А по темпах приросту цього показника в першій десятці країн виявляться в основному держави, що розвиваються, Азії. Швидше всього витрати туристів будуть рости в Китаї. З європейських країн у десятку ввійдуть держави Східної Європи: Польща, чий середньорічний ріст витрат на туризм складе 8,2%, і Чеська Республіка — 7,6%.

Основними тенденціями розвитку туризму будуть: підвищення якості туристичного продукту, збільшення темпів зростання країн Середнього Сходу Та Східної Азії, збільшенням витрат туристів на подорожі, розвитком нетрадиційних видів туризму.

Список використаних джерел

1. Александрова А. Ю. Международный туризм: Учебное пособие для вузов. — М.: Аспект Пресс, 2001. — 464с.

2. Вергун В. А, Філіпенко А.С. Економіка зарубіжних країн: Підручник. — К.: Либідь, 1996.

3. Вавилова Е. В. Основы международного туризма: Учебное пособие. — М.: Гардарики, 2005. — 160с.

4. Заблоцька Р. О. Світовий ринок послуг — К.: Знання України, 2005 — 280 с.

5. Козак Ю.І., Ковалевський В. В., Ржепівський К.І. Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях. Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004 — 676 с.

6. Козик В. В., Панкова Л. А. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. — К.: Знання-Прес, 2000. — 277 с.

7. Ліманський А., Ружковський Я. Міжнародний туризм в епоху глобалізації // Журнал європейської економіки. — 2005. — № 3. — С.295−306

8. Немоляева М. Э., Хадорков Л. Ф. Международный туризм: вчера, сегодня, завтра. — М.: Международные отношения, 1985.

9. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України. — К.: КНЕУ, 2003

10. Передній О.С. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник — К.: Центр навчальної літератури, 2006 — 274 с.

11. Панирян Г. А. Международные экономические отношения: экономика туризма. — М.: Финансы и статистика, 2000.

12. Школа І.М., Козменко В. М., Бабінська О.В. Міжнародні економічні відносини: Підручник / За ред. І.М. Школи. — Київ: КНТЕУ, 2003. — 589 с.

13. WTO: Tourism Highlights 2003, World Tourism Barometer (Vol 2, No. 3, October 2004)

14. 2006 год оказался необычайно успешным для мирового туризма // Новости турбизнеса. — 2007. — № 3−4. — С.23

15. http://ebk.net.ua/Book/MenedgmentZED/10−15/6131.htm

16. http://pokrovsk.info/

17. http://rating.rbc.ru

18. http://ru.wikipedia.org/wiki/Туризм

19. http://www.tourbus.ru/

20. www.world-tourism.org

21. www.tour.com.ua

Додатки

Додаток 1

Фактори привабливості для туристів

окремих регіонів світу

Додаток 2

Фактори привабливості

рекреаційно-туристичних ресурсів, %

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Найтуристичніші регіони в 2007 р.