К екології барсука за умов Воронезького заповедника
Курсова робота. До екології барсука (Meles Meles, сімейство Куньи — Mustelidae) за умов Воронезького заповідника. Воронеж 2001. 30 стор., 26 библ., рис. 2. До екології барсука (Meles Meles, сімейство Куньи — Mustelidae) за умов Воронезького заповедника. Ключевые слова. Борсук (Meles Meles), активность, структура городка. Кафедра теоретичної і медицинской зоологии удк 599.742.4. Воронезький… Читати ще >
К екології барсука за умов Воронезького заповедника (реферат, курсова, диплом, контрольна)
МІНІСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ.
РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.
ВОРОНЕЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.
БИОЛОГО — ГРУНТОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ.
КАФЕДРА ТЕОРЕТИЧНОЇ І МЕДИЦИНСКОЙ ЗООЛОГИИ УДК 599.742.4.
КУРСОВА РАБОТА.
До екології барсука (Meles Meles, сімейство Куньи — Mustelidae) за умов Воронезького заповедника.
Виконала: Такнова Є. Е.
Зав. кафедрой.
проф. д.б.н. Хицова Л. Н.
Науковий руководитель.
проф. д.б.н. Хицова Л.Н.
ВОРОНЕЖ 2001.
РЕФЕРАТ:
УДК 599.742.4.
Такнова Катерина Евгеньевна.
Курсова робота. До екології барсука (Meles Meles, сімейство Куньи — Mustelidae) за умов Воронезького заповідника. Воронеж 2001. 30 стор., 26 библ., рис. 2.
Ключевые слова. Борсук (Meles Meles), активность, структура городка.
Досліджувався активність, поведінка, стан чисельності колонії, кормової раціон барсука (Meles Meles) за умов Воронезького біосферного державного заповедника.
Проводилось спостереження поведінкою барсука впродовж місяця, і навіть для дослідження стану чисельності колонії барсука було зроблено припущення щодо її розмірі колонии.
Результати отримані щодо активність барсука у вечірній час показали, що активність барсука в Воронезькому заповіднику починається з 1830 часов.
| | | |Зміст. |стор.| |Запровадження |4 | |1.Обзор літератури |7 | |1.1.Пространственная екологія, биотопическое розподіл барсука |7 | |1.2.Структура нори та його зміст |8 | |1.3.Места розташування нір |9 | |1.4.Современное стан чисельності |11 | |1.5.Кормовой раціон на різних роботах поселень i у різний час |12 | |сезону | | |1.5.1.Кормовой спектр |13 | |1.6.Плодовитость, виведення потомства |16 | |1.7.Влияние різних чинників на активність барсука (погодні |18 | |умови, чинник занепокоєння) | | |2.Экспериментальная частина |20 | |2.1.Описание місцевості проходження практики |20 | |2.1.1.Расположение |20 | |2.1.2.Рельеф і зрошення |20 | |2.2.Распространение в Усманском бору (Воронезький заповідник) |21 | |3.Материал й методику проведення роботи |23 | |4.Результаты досліджень |24 | |4.1.Описание містечка і умов |24 | |4.2.Суточная активність |25 | |4.3.Поведение барсука впродовж місяця |26 | |4.4.Предположение розмір сім'ї |27 | |4.5.Питание барсука за умов заповідника |27 | |Висновки |28 | |Список літератури |29 |.
Борсук належить до загону Хижі - Carnivora (Fissipedia), сімейству Куньи — Mustelidae. Він одна із найбільших представників цього сімейства. Поширений борсук усією Європою північ до північної Карелії, а Сибіру — до Сургута, зустрічається на Кавказі, в Закавказзі, у Криму, у Середній, Центральній і Східній Азії, Далекому Сході доходить північ до Николаевска-на-Амуре; на Сахаліні не водиться. Найбільш многочислен борсук в посередньо лісосмузі, в лісостепу й у горах. Так було в Воронезької області представлений підвидом Meles Meles-барсук звичайний чи європейський. Це незграбний, приземкуватий звір, який досягає довжини тіла 90 см та величезною масою 30 кг. На ногах є довгі, трохи вигнуті пазурі, пристосовані переважно для риття нір та інших робіт; підошви ніг голі, хвіст короткий. Довга груба шерсть сірого чи буровато-серого кольору, з сріблястим відтінком, з обох боків голови розташовуються чорні чи черно-бурые смуги. Зустрічається повсюдно, але основними місцями проживання барсука є лісові масиви, де знаходить найбільш надійні захисні умови, багатий і різноманітніший корм, у своїй приуроченности звіра до визначених асоціаціям лісу немає. Рідше він заселяє байрачные лісу, що займають невелику площу і кількість навіть степові балки, лода, овраги.
Нори барсуков зазвичай розміщуються в сухих ділянках лісу з легенями, найчастіше піщаним грунтом і дуже рівнем залягання підгрунтових вод. У цьому спостерігається потяг до околиць і до районам, що прилягає до поймам річок, тобто. до місць, де багатшими кормова база. У окремих випадках звір селиться в безпосередній близькості до людини. Обіймаючи те й теж місце протягом багато років, борсук створює під землею цілий лабіринт широких і глибоких ходів з численними вхідними отворами, отнорками, безвиходями й гнездовыми камерами, використовуваними то й іншими звірами: лисицями, енотовидными псами і т.п. Нори утримуватися чистими, щорічно подновляются, мають вентиляцію. Вони борсук проводить значну частину життя, позаяк у більшості районів (крім Закавказзя й почасти у Криму) в протягом 5—7 зимових місяців перебуває у зимовому сні, до якого вона занурюється з другої декади листопада (середня дата — 20 листопада). Що стосується наступу відлиги він пробуджується ненадовго серед зими. Влітку борсук зрідка виходить днем погрітися сонцем, але за наступі сутінків борсук залишає нору і блукає лісі у пошуках їжі. [1,2,3].
Проблеми: Розширення зон рекреації призводить до негативному впливу життя тваринного (кидає обжиті нори, змінює кормові ділянки і спектр кормов).
У районі Бредфорд (західний Йоркшир) вивчалася схоронність поселень (містечок) барсуков (Meles meles) залежно від місцеположення. У 1985; 1986 й у 1992;1993 рр. перевірено 38 поселень розміщених у різних умовах. Виявлено, що 18 (47,4%) містечок було порушено людиною і виявилися нежитловими. Більшість їх перебували з відривом.