Борошнисторосяні гриби околиць села Чорнівка

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича Факультет біології, екології та біотехнології

Індивідуальна науково-дослідницька робота на тему Борошнисторосяні гриби околиць села Чорнівка

Чорнівка, 2012

Зміст Вступ

1. Видова різноманітність

2. Поширення

3. Особливості морфології

3.1 Особливості порядку Еризифальні

3.2 Характеристика окремих родів

4. Особливості біології

5. Особливості екології

6. Зв’язок з рослинним і тваринним світом

7. Значення в природі та житті людини Висновок Використані джерела

Вступ

Борошнисторосяні гриби вражають різноманітні види рослин (яблуню, аґрус, смородину, картоплю, огірки, виноград, троянди, злаки). Свою назву вони дістали тому, що їхня білувата грибниця нагадує розсипане борошно. Згодом грибниця темнішає. Вона виділяє клейку рідину, що нагадує краплини роси (звідси й походить назва цих грибів). У цій рідині містяться спори паразита, які можуть поширювати комахи. В уражених рослин уповільнюється ріст, і вони можуть загинути раніше, ніж здорові особини. А плоди заражених борошнисторосяними грибами рослин осипаються недозрілими. Ці паразити призводять до значної втрати врожаю злаків, що завдає значної шкоди сільському господарству. Значних утрат урожаю картоплі та помідорів завдає гриб фітофтора. На листках картоплі паразит утворює темні, а на бульбах — сірі плями. На вражених цими грибами плодах помідорів з’являються бурі плями, а самі плоди стають водянисті й непридатні до споживання. Тому визначення і вивчення борошнисторосяних грибів має велике значення. Знаючи причини захворювань, можна підібрати методи боротьби з ними, а також запобігти можливого їх розповсюдження і майбутнього ураження здорових рослин. Ми провели аналіз рослин в різних біоценозах околиць села Чорнівка з метою виявлення на них патологій, викликаних представниками порядку борошнисторосяні гриби, визначення видового складу цих грибів на даній місцевості, частоти зустріваності і інтенсивності ураження.

1. Видова різноманітність борошнисторосяних грибів

мікологічний гриб борошнисторосяний еrysiphales

Під час мікологічного обстеження рослин села Чорнівка Новоселицького району Чернівецької області було виявлено 7 видів, 6 родів грибів порядку Erysiphales.

Гриби Платикристати — Platychristates

Підцарство Справжні гриби? Fungi

Відділ Аскомікотові гриби? Ascomicota

Клас Сордаріоміцети — Sordariomycetes

Порядок Еризифальні (Борошнисторосяні) — Erisiphales

Родина Еризифальні - Erisiphaceae

Рід Podosphaera

1.Вид — Podosphaera leucotricha (Борошниста роса яблуні)

2.Вид — Podosphaera oxyacanthae (Борошниста роса глоду) Рід Microsphaera

3.Вид —Microsphaera alphitoides (Борошниста роса дуба) Рід Sphaerotheca

4.Вид — Sphaerotheca mors- uvae (Борошниста роса агруса)

5.Вид — Sphaerotheca pannosa (Борошниста роса шипшини) Рід Uncinula

6.Вид — Uncinula necator (Борошниста роса винограду) Рід — Blumeria

7.Вид — Blumeria graminis (Борошниста роса пшениці)

Значне видове різноманіття рослин-живителів та їх постійне поширення обумовлює велику кількість виявлених борошнисторосяних грибів на відносно невеликій території околиць села. Виявлене явище помітної мінливості морфологічних ознак деяких видів грибів порядку Erysiphales.

2. Поширення

Борошнисторосяні - досить поширені грибипаразити, розповсюджені переважно в листяних лісах. Також цих збудників можна знайти в садах, парках і різних насадженнях. В селі Чорнівка гриби даного порядку знайдені в різних біоценозах. Зокрема багато уражених рослин знаходили в листяних лісах, таких як: дубово-грабовий, грабово-буковий, грабово-сосновий. У садах знаходили уражені рослини плодових культур, що мають широке господарське значення (яблуня, аґрус, виноград) (табл. 1).

Таблиця 1 Поширення типових представників порядку Erysiphales

Обстеження проводилося в червні, тобто в період, коли борошнисторосяні гриби на піку свого розвитку і уражують нові рослини. Можливо, саме тому інтенсивність ураження грибом на різних видах рослин достатньо велика (не менше 40% уражених листків на дубі і аґрусі). Але частина уражених органів у винограду не більше 5%, що, можливо, пов’язано з відсутністю плодів, на яких найбільше проявляються ознаки хвороби. Варто зазначити, що найменшого ураження зазнали злакові, бо в них лише почався період цвітіння, отже, гриби ще не змогли провести масове зараження.

3. Особливості морфології

3.1 Особливості порядку Еризифальні

Порядок Еризифальні об'єднує виключно облігатних паразитів, які викликають захворювання вищих рослин, відоме під назвою «борошниста роса». У класі сордаріоміцетів це єдиний порядок, що має закриті плодові тіла — клейстотеції. Вони мікроскопічні, утворюються на міцелії, що розвиваються на поверхні листків вищих рослин. Сумки еризифальних унітунікатні, але їх стінка має два шари, що не здатні рухатись один відносно одного. Строми завжди відсутні. Конідіальні спроношення наявні.

3.2 Характеристика окремих рядів порядку, що знайдені на досліджуваній ділянці

Рід мікросфера-Microsphaera. Найпоширенішим видом роду є мікросфера дубова (Microsphaera alphitoides). На листках і стеблах молодих пагонів дуба утворюється характерний білий борошнистий наліт з міцелію гриба та конідій. Живлення гриба відбувається за допомогою гаусторіїв, які проникають в тканину рослин. До поверхні листя та інших органів рослин грибниця прикріплюється спеціальними присосками — апресоріями.

Рис. 1 Microsphaera alphitoides

Рід блюмерія — Blumeria. Серед нечисленних паразитів на однодольних рослинах велику шкоду наносить збудник борошнистої роси злаків — Blumeria graminis — б. злакова. Міцелій гриба спочатку павутинистий, білий, борошнистий від конідій, згодом ущільнюється. Клейстотеції занурені в міцелій, мають численні, короткі, світло-коричневі прості придатки. Аски від 9 до 30 в клейстотеціях, циліндричні або яйцевидні чи еліпсоїдні, з ніжкою.

Рис.2 Blumeria graminis

Рід подосфера — Podosphaera. Борошниста роса яблуні(Podosphaera leucotricha ) — вражає всі органи рослини, на яких з’являється білий, а згодом трохи жовтий наліт. Білий наліт на поверхні листя та інших органів складається із грибниці, а також ланцюжків конідій. Ріст вражених органів сповільнюється. В тих районах де температура повітря складає +24^оС, зараження подосферою складає 70−80%.

Рис.3 Podosphaera leucotricha

Борошниста роса глоду (Podosphaeraoxyacanthae) — гриб вражає частіше листя, ніж інші органи рослини, на яких розвивається спочатку біла, а згодом жовтувата грибниця. Наявна як конідіальна так і сумчаста стадія. Конідії звичайної форми. Клейстотеції кулясті, темнокоричневі.

Рід філактинія — Phyllactinia.Представники цього роду борошнисторосяних грибів мають клейстотеції з придатками складної будови. Придатки двох типів: на верхівці клейстотецію у вигляді тонких гілок, що рясно галузяться та виділяють слиз, а по екватору клейстотецію — у вигляді шипів, які загострені на кінцях та здуті біля основи у вигляді цибулини. Зазвичай придатки другого типу розташовані горизонтально. При зменшенні вологості частина оболонки розширеної частини придатків зморщується, придатки опускаються та впираються гострими кінцями в субстрат, піднімаючи клестотецій над поверхньою субстрату. Клейстотецій легко здувається вітром, відривається від субстрату та переноситься на інше місгоце. При цьому у повітрі клейстотецій перевертається верхівкою донизу, і, потрапляючи на будь-який придатний субстрат, приклеюється до нього за допомою слизу, який виділяють придатки першого типу. Види роду Phyllactinia паразитують на деревах та чагарниках, переважно на представниках родини березових (Betulaceae).

Рід сферотека — Sphaerotheca.

Борошниста роса агрусу ( Sphaerothecamors- uvae) — гриб вражає листя і ягоди рослини. Сильно вражені кущі гинуть. Хворі ягоди не розвиваються, втрачають товарну цінність. Сферотека агрусу зимує у вигляді клейстотеціїв на уражених стеблах та листках. Викидання спор відбувається в перші теплі дні.

Борошниста роса шипшини (Sphaerotheca pannosa) — вражає стебла, листя та ягоди, на яких спочатку розвивається білий павутинний, а згодом темний наліт. Вражені листя скручуються і відмирають, стебла скривлюються, плоди розтріскуються і загнивають. Клейстотецій утворюється дуже мало, тим більше спори до весни в середині гинуть, тому роль в перезимуванні гриба невелика.

Рід унцинула — Uncinula.

Пепелиця (Uncinula necator) — один із небезпечних паразитів виноградної лози. Гриб вражає листя, стебла і ягоди рослини, на яких розвивається борошнистобілий, а згодом темніший наліт. Ягоди розтріскуються, засихають і загнивають.

Рис.4 Uncinula necator

4. Особливості біології

Переважаючою стадією життєвого циклу є гаплоїдний розгалужений септований міцелій, гіфи якого складаються з одноядерних клітин. Статевий процес — гаметангіогамія, аскогони мають трихогіну. Аски унітунікатні, аскоспори звільняються активно. Сумки утворюються з дикаріонтичних аскогенних гіф, переважно — за способом гачка. Покриви аскоспор розвиваються з мембран навколоядерного мішка аску. Аски розвиваються у клейстотеціях.

Таблиця.2 Порівняльна характеристика видів порядку Борошнисторосяні

Різні роди порядку еризифальні відрізняються насамперед формою придатків. Також важливою ознакою є кількість сумок. Паразитують гриби на різних рослинах-господарях.

5. Особливості екології

Борошнисторосяні гриби для утворення конідій і ураження здорових рослин мають деякі пристосування. Розвиток конідіальних спороношень відбувається у період вегетації, коли досить тепло. Масове зараження здорових рослин відбувається в період цвітіння, а також в період достигання ягід у червні-липні. Отже, розвиток грибів приурочений до часу цвітіння рослин. Для розвитку грибів також потрібна добра зволоженість, отже найбільшого розвитку вони набувають у вологу погоду.

6. Зв’язок з рослинним і тваринним світом

Оскільки борошнисторосяні паразитують на рослинах, вони мають до них пряме відношення. Гриби не лише контактують з органами рослин, а ще й існують за їх рахунок, спричинюють їх хвороби, а згодом і загибель. Борошнисторосяні гриби завдають шкоди як лісовим угіддям, так і штучним насадженням.

До тваринного світу цей порядок має непряме відношення, посередником є рослини. Тварини споживають вегетативні органи і плоди уражених рослин, які втратили свої поживні властивості, а, ймовірно, й взагалі токсичні для їхнього організму. Участь тварин у розповсюдженні даних грибів не виявлена.

7. Значення в природі та житті людини

Гриби відіграють велику роль в кругообігу речовин в природі. Але борошнисторосяні гриби приносять мало користі. Всі види досить шкідливі, бо вони часто паразитують на рослинах, багато з яких мають велике значення в сільському господарстві. Втрата врожаю і сільськогосподарської продукції настільки велика, що боротьбою з ними займаються спеціальні державні установи, а з деякими — міжнародні організації.

Великої шкоди гриби наносять лісному господарстві, уражуючи і дерева, які ростуть і перероблену деревину.

Борошнисторосяні гриби приносять велику шкоду, знищуючи великі посіви злакових культур (Blumeria graminis), плантації винограду (Uncinula necator), яблунь (Podosphaera leucotricha), агрусу (Sphaerotheca mors- uvae); і листяні породи: клен, дуб (Microsphaera alphitoides).

Гриби забирають з організму рослини пластичні речовини, цим самим зменшуючи кількість плодів на рослині, а також їх якість. Вражені плоди втрачають свій товарний вигляд, а також смакові якості.

Висновоки

1. Під час мікологічного обстеження рослин села Чорнівка Новоселицького району Чернівецької області було виявлено 7 видів, 6 родів грибів порядку Erysiphales, що входять до однієї родини. Кількість виявлених борошнисторосяних грибів достатньо велика, що пов’язано з різноманітністю видів рослин-господарів.

2. Гриби даного порядку знайдені в різних біоценозах. Зокрема багато уражених рослин знаходили в листяних лісах. У садах знаходили уражені рослини плодових культур, що мають широке господарське значення.

3. Борошнисторосяні мають закриті плодові тіла — клейстотеції. Вони мікроскопічні, утворюються на міцелії, що розвиваються на поверхні листків вищих рослин. Сумки еризифальних унітунікатні. Строми завжди відсутні. Конідіальні спроношення наявні. Головною відмінністю різних видів є будова і форма придатків.

4. Переважаючою стадією життєвого циклу є гаплоїдний розгалужений септований міцелій. Статевий процес — гаметангіогамія. Сумки утворюються з дикаріонтичних аскогенних гіф, переважно — за способом гачка. Покриви аскоспор розвиваються з мембран навколоядерного мішка аску. Аски розвиваються у клейстотеціях.

5. Розвиток борошнисторосяних проходить під час вегетаційного періоду. Зараження відбувається під час цвітіння і під час достигання плодів рослин-господарів.

6. Еризифальні гриби паразитують на рослинах, спричиняючи їх хвороби і загибель. Особливого зв’язку з тваринним світом не виявлено.

7. Борошнисторосяні завдають великої шкоди сільському господарству через зниження врожайності, втрати товарного вигляду і смакових якостей плодів.

Використані джерела

1. Белякова Г. А., Дьяков Ю. Т., Тарасов К. Л. Ботаника. Т.1. Водоросли и грибы. — М.: Изд. Центр «Академия», 2006. — 320 с.

2. Дьяков Ю. Т. (ред.) Ботаника. Курс альгологии и микологии. — М.: Изд. МГУ. 2007. 557с

3. Костіков І. Ю. Ботаніка. Водорості та гриби. — К.: Вид. Наука, 2004.?213 с.

4. Коритнянська В. Г., Ткаченко Ф. П., Товстуха Н. І., Русанов В. А., 2010:

Борошнисторосяні гриби (Erysiphales) ботанічного саду Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Чорноморськ. бот. ж., Т. 6, № 2: 259−264.