О специфічності паразитів акваріумних риб
Очень часто саме проявом специфічності паразитів можна пояснити невдачі акваріумістів за будь-яких спроб утримання або розведення будь-якого виду риб. Іноді можна почути такі питання: чому увесь види риб, які у акваріумі (моллиенезии, гуппи, бійцівські), живуть добре, а мечоносці гинуть? Або, чому гурами і неоны живуть добре, а скалярии періодично відмовляються від корми й частина найтонших… Читати ще >
О специфічності паразитів акваріумних риб (реферат, курсова, диплом, контрольна)
О специфічності паразитів акваріумних рыб.
Наверное, мало хто з акваріумістів знайомий з терміном «специфічність », уживаним паразитологами. І, тим щонайменше хто займається аквариумным рыбоводством, стоїть перед явищами специфічності паразитів й хвороб риб.
Под поняттям специфічність мається на увазі приуроченість ніяких паразитів до певному виду чи групі видів (роду) господарів. Ця приуроченість створювалася під впливом процесу еволюції паразита та господаря і полягала у пристосуванні паразита до організму хазяїна (середовищі першого порядку) і до тієї середовищі, у якій перебуває господар (середовищі другого порядку). Отже, специфічність є властивістю, закріпленим спадковістю і залежать від середовища. Усіх паразитів по специфічності можна розділити на дві групи: широкоспецифичные і узкоспецифичные види. Для широкоспецифичных видів паразитів властиво паразитування їх у великому числі видів господарів. Як прикладу таких можна навести відомих більшості акваріумістів збудників хвороб риб: Ichthyophthyrius oodinium, Cutia chilodonella та інших. Прикладом вузької специфічності може бути Trichodina modesta у гуппи, Dactylogyrus vastator у золотих рибок, Gussevia minuta у пецилий тощо. буд.
Специфичность паразитів може виявлятися ширшому сенсі. Так, Plistophora hyphessobryconis є, певне, паразитом лише сімейства харацинид, в частковості, Hyphessobrycon innesi, Hyphessobrycon gracilis, Hyphessobrycon flammeus, Hemigrammus ocellifer. Зазвичай, паразит цихлид Неxamita sp.
Очень часто саме проявом специфічності паразитів можна пояснити невдачі акваріумістів за будь-яких спроб утримання або розведення будь-якого виду риб. Іноді можна почути такі питання: чому увесь види риб, які у акваріумі (моллиенезии, гуппи, бійцівські), живуть добре, а мечоносці гинуть? Або, чому гурами і неоны живуть добре, а скалярии періодично відмовляються від корми й частина найтонших ніжних плавників вони кровоточить і відпадає?
В більшості випадків відповідь один: коли за оптимальному режимі змісту риб в акваріумі спостерігається уповільнений зріст чи загибель риб жодного виду, ми, мабуть, зіткнулися з патогенним дією однієї з специфічних паразитів тих риб. Більшість господарів специфічних паразитів у процесі еволюції виробило відносну опірність паразитам, але, оскільки специфічність пов’язані з екологією паразита та господаря, то, при зміну умов середовища першого чи другої порядку паразит може проявити патогенне впливом геть організм хазяїна. Так, при змісті мечоносців, гуппи і моллиенезии в акваріумах з жорсткістю, води нижче 5° зяброві паразити, які ними, починають викликати уповільнення темпу зростання окремих риб та його загибель.
У Tetragonopterus erithrozoon жаберный паразит Tetraonchus при коливанні температур від 16 до 26° викликає зниження темпу зростання, тобто за таких добових коливаннях порушується стійкість організму господаря і паразит починає надавати негативний вплив. При температурах 22−26° ці самі паразити істотно на рибу не надають.
Узкоспецифичные паразити можуть надавати негативне дію на організм риб й у певному віці. Класичним прикладом є Dactylogyrus vastator — паразит коропа, сазана і карася, який інші види риб не паразитує. Дорослим золотим рибкам він шкоди не йде на. У той самий короткий час він викликає захворювання й загибель молоді розміром до 3 см при високих температурах 18−27°.
Аналогичную картину ми бачимо і в скалярий при гексомитозе (Нехоmita sp. — паразит жовчного міхура, печінці та кишечника). Дорослі риби є носієм цього паразита і хворіють лише за несприятливі погодні умови змісту. Найбільший шкоди цей паразит завдає молоді скалярий довжиною до 4 см навіть за умовах змісту.
Поэтому, тоді як акваріумі із гарними умовами змісту спостерігається загибель якоїсь однієї виду риб, варто звернутися до специалисту-ихтиопатологу і започаткувати паразитологическое обстеження риб. Особливо необхідні знання специфічності фахівців із хворобам риб. Знаючи специфічність паразита, можна заздалегідь передбачити виникнення захворювання й не допустити його.
Список литературы
О.Юнчис. Про специфічності паразитів акваріумних рыб.
Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.