Аналіз використання робочого часу
Проте необліковані втрати робочого часу можуть бути значно більшими. Вони спричиняються недоліками в організації виробництва й управління, простоями устаткування через його несправність, відсутність на робочому місці сировини, матеріалів, інструменту та інших ресурсів, низькою трудовою дисципліною. Втрати робочого часу пов «язані також із непродуктивною роботою, тобто: Внаслідок неврахованих… Читати ще >
Аналіз використання робочого часу (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Аналіз використання робочого часу.
Перший показник, який характеризує тривалість робочого періоду в днях (явочні дні), залежить від таких факторів, як:• кількість вихідних і святкових днів;
• кількість днів чергової відпустки;
• інші види відпусток, передбачених законодавством;
• кількість днів непрацездатності;
• неявка на роботу з дозволу адміністрації;
• прогули;
• інші.
Тривалість робочого дня (зміни) робітника визначають такі фактори:
• величина нормативного робочого тижня;
• час простою упродовж дня, зафіксований в обліку;
• час понадурочної роботи (збільшує величину показника);
• час інших скорочень робочого дня, передбачених законодавством (для підлітків, матерів-годувальниць тощо).
Під час аналізу знаходять відхилення цих показників від.
плану, а також порівнюють їх із аналогічними показниками за.
минулі періоди, встановлюють конкретні причини можливих.
відхилень. При цьому слід звернути особливу увагу на величину зафіксованих в обліку непродуктивних втрат робочого часу через такі обставини:
• неявка на роботу з дозволу адміністрації;
• прогули й цілодобові простої;
• внутрішньозмінні простої, зафіксовані в обліку;
• облікований брак продукції.
Проте необліковані втрати робочого часу можуть бути значно більшими. Вони спричиняються недоліками в організації виробництва й управління, простоями устаткування через його несправність, відсутність на робочому місці сировини, матеріалів, інструменту та інших ресурсів, низькою трудовою дисципліною. Втрати робочого часу пов «язані також із непродуктивною роботою, тобто:
• випуском бракованої продукції, яка не фіксується в обліку;
• випуском непотрібних для складання кінцевої продукції деталей (некомплектне виробництво);
• списанням на збитки загублених або вкрадених деталей;
• несанкціонованим виробництвом іншої «лівої «продукції.
Внаслідок неврахованих простоїв і втрат завищується фактично відпрацьований час, адже наведені у звітності показники часу роботи визначаються як різниця між загальною кількістю явочних днів або годин і врахованими простоями.