Дельфіни

Дельфины

Дельфины часто проводжають кораблі на відкрите море. Раптом у різних місцях, наче нечутному сигналу, вони парами, трійками і цілими групами вистрибують на метр-два з води. Описав плавну дугу, дельфіни врізаються у воду, аби за секунду знову зметнутися вгору. Їх блискучі тіла вражають ідеально обтічної формою — формою отримуватиме краплі чи торпеди. Морда витягнута у вузький дзьоб, ніздрі злиті за одну «пузир », з яких тварина може випускати фонтан бризок заввишки 1−1,5 м. Дельфіни можуть часто плавати зі швидкістю 45−50 км за годину. Найбільш швидкохідний — дельфін дельфін (довжина його тіла від 1,5 до 2,6 м). Він водиться в Чорному Море. Зустрічаються тут також і афаліна — довжиною до 3 м.

Дельфіни — це дрібні китоподібні. Вони на кшталт і величезним синім китів, і зубатих кашалотам. Найбільш близькі родичі дельфінів — із такого самого сімейства белухи, розповсюджені півночі Росії, а й у Охотськім і Японських морях. Довжиною бувають до 6 м, а вагою — до тонни. Ці тварини тримаються зграями до 1000 голів. Новонароджені белухи темно-сині і тільки після трьох років стають суто білими. На півночі їх раніше промишляли в багато.

Дельфіни харчуються великої і малої рибою, молюсками, зокрема і головоногими. Родичів дельфінів — великих косаток, що сягають 5−10 метрів за довжину, і ваги 8 т, люди називають «китами-убийцами ». Збираючись у зграї до 200 голів, ці хижаки можуть напасти навіть у гиганта-кита, вириваючи гострими зубами шматки м’яса. Люди довго боялися і ненавиділи косаток, і потім виявилося, що це «люті «звірі чудово звикають до людини, в океанариумах показують трюки буде не гірший, ніж ручні дельфіни. Просто вони такий спосіб полювання, як, наприклад, у вовків або в диких собак. Адже китоподібні - теж звірі, а чи не риби. Перша прикмета — хвіст вони розташований горизонтально. Та найголовніше — усі вони дихають повітрям і вигодовують дитинчат молоком. Вчені, вважають, що предки морських ссавців колись жили суші.

Дельфіна легко навчити вистрибувати із води, приносити кинуті предмети, плавати в упряжці. Вони прив’язуються до людей. Вчені з’ясували, що дельфіни сообразительнее собак і мавп.

Дельфіни допомагають рибалкам заганяти рибу в мережі. А дельфін Пелорус Джек, прозваний так англійськими моряками, протягом 30 років проводив суду через небезпечний протоку у Новій Зеландії, як справдешньої лоцман. У його захист було видано спеціального закону. Дельфіни прославилися як невтомні супутники кораблів. Найбільш швидкі їх розвивають швидкість до 50 км на годину і здатні обігнати інший корабель.

Якось пасажирське судно зазнала катастрофа, і живими котрі мають жахом побачили, як його оточує зграя акул. Та ось із відкритого моря стрімко примчала зграя дельфінів. Вони розігнали акул і навіть допомогли триматися на воді ослабілим людям, доки приспіла допомогу. Адже й самі вони дихають повітрям і часто допомагають пораненому товаришу триматися на воді. Можливо, дельфіни просто приймають людей за «побратимів » ?.

Вчені встановили, що дельфіни крім пищання видають масу різноманітних звуків. З допомогою спеціальних приладів ці сигнали вдалося як почути, а й записати на плівку.

Запас «слів «у дельфінів досить великий. Вони можуть передавати одна одній складну інформацію. Їх вчать допомагати фахівцям при підводних водолазних роботах: приносити інструменти, передавати листи і «посилки ». Це не фокуси, а справжнє співробітництво. Зовсім маленьких, новонароджених дітей пускають плавати щодо одного басейні з дельфінами, й ті бережно підтримують малят у воді, як власних дельфинят. Таке спілкування з сильними, добрими тваринами виявляється дуже благотворним для дітей, та й дорослих.

Зрозумівши розумність дельфінів, люди стануть більш вивчати їх, намагаються знайти із нею «спільну мову » .

І цілком можливо, ми дізнаємося ще чимало цікавого про ці тварин, які водяться майже переважають у всіх морях.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.