Оцінка діяльності ФГ «Красляни» Маловисківського району Кіровоградської області

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА Факультет менеджменту ЗЕД

ЗВІТ

з виробничої практики в ФГ «Красляни»

Маловисківського району Кіровоградської області

Студентки ІV курсу 42-з групи САВЧЕНКО МАРІЇ ІВАНІВНИ Керівник практики:

від кафедри

_________________________

від підприємства

_________________________

УМАНЬ 2011

Вступ Комплексна виробнича практика студентів з фаху є важливим етапом процесу здобуття професійних знань у вищому навчальному закладі, є продовженням навчально-виховного процесу в умовах виробництва, активною формою поєднання теорії і практики навчання.

Практичне навчання студентів має вирішальне значення в підготовці висококваліфікованих спеціалістів, які в змозі виконувати поставлені перед ними управлінські, організаційні, економічні, виробничі завдання, вирішувати складні фінансові, екологічні, соціальні та інші актуальні проблеми новітнього етапу функціонування економіки.

Сучасний етап реформування сільськогосподарських підприємств передбачає діяльність в умовах конкурентного середовища, що є головною ознакою ринкових відносин. Головними задачами розвитку економіки на є всебічне збільшення ефективності виробництва, а також займання непохитних позицій сільськогосподарських підприємств на внутрішньому і міжнародному ринках. Для того щоб витримати гостру конкуренцію підприємство повинно вигідно виділятися на фоні підприємств того ж типу. Тому для здійснення ефективної діяльності та створення необхідних умов для реалізації прибуткового виробництва комерційні організації повинні проводити виважене управління, що охоплює усі сфери функціонування виробничої системи та здійснюється шляхом впровадження в практику різного роду новацій та результатів науково-технічного прогресу, якісного поліпшення внутрігосподарських відносин, запровадження ефективного механізму управління персоналом, впровадження орендно-пайових та земельно-орендних відносин, прогресивних форм оплати праці.

Основною метою практики є закріплення і поглиблення теоретичних знань студентів із усього блоку вивчених професійно-орієнтованих дисциплін, формування практичних умінь і навичок управління виробничими процесами та підрозділами.

Дану виробничу практику я проходила на базі ФГ «Красляни», видом діяльності якого є вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції. Під час проходження практики на даному підприємстві я здобула цінний досвід, ознайомившись з практичними аспектами управління діяльністю, здійснення оперативного керівництва та планування, ведення обліку та документації, маючи змогу брати участь у проведенні виробничих нарад, ознайомившись з процесом підготовки укладання угод з комерційними партнерами, технологією виробництва продукції підприємства, оцінивши трудові відносини в колективі.

РОЗДІЛ 1

Організаційно-економічна характеристика господарства ФГ «Красляни» знаходиться в місті Мала Виска Маловисківського району Кіровоградської області. Згідно з чинним законодавством фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.

Фермерське господарство здійснює свою діяльність на основі Статуту. В ньому зазначаються: найменування господарства, його місцезнаходження, предмет і мета діяльності, порядок формування майна, органи управління, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення.

Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, яким виповнилось 14 років, та інші родичі, які об'єднались для роботи в цьому господарстві. Можливе також створення фермерського господарства і однією особою. Особи, які працюють в фермерських господарствах за трудовим договором (контрактом) не можуть бути його членами. Відповідальність за діяльність фермерських господарств покладається на його голову. На ім'я голови господарства видається державний акт на право власності на землю. Він також має право укладати договори на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, і складати інші документи згідно з чинним законодавством України. Голова представляє інтереси фермерського господарства перед підприємствами, організаціями, установами та окремими громадянами.

Відстань від господарства до обласного центру — 65 кілометрів, до Києва-305 кілометрів.Основні залізничні вузли — Знам’янка, Помічна, Гайворон, Долинська. Розвинений автотранспорт. Авіалінії з'єднують Кіровоград із великими містами України.

Основними конкурентами на обласному ринку виступають: ТОВ «Фрунзе» Новоукраїнський район с. Глодоси, СТОВ «Агро Вікторія» Маловисківський район с. Хмельове, ТОВ «Агрошанс» Маловисківський район смт. Смоліне.

Підприємство має всі необхідні умови для ведення сільськогосподарського виробництва. Природно — кліматичні умови ФГ «Красляни"сприятливі для вирощування всіх сільськогосподарських культур, особливо для таких як зернові, соняшник. Клімат регіону помірно континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня + 21 °C, січня — 5,5 °C. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів.Ґрунти Кіровоградської області характеризуються високою родючістю.

Центральним засобом виробництва в підприємстві є земля. Раціональне її використання сприяє підвищенню її родючості, є необхідною умовою зростання темпів виробництва та реалізації продукції. Структура земельних угідь господарства наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Загaльна характеристика земельних площ господарства

Загальна земельна площа господарства за останні 3 роки збільшилась на 178 га за рахунок підписання нових договорів оренди. Питома вага ріллі в загальній земельній площі господарства станом на 1 січня 2010 року становила 100%, що свідчить про високий рівень розораності земель. Сіножаті та природні пасовища — відсутні.

РОЗДІЛ 2

Операційний менеджмент Від організації підприємства залежить ефективність його функціонування. Організацію можна розглядати як структуру, сукупність елементів системи, форм з'єднань робочої сили із засобами виробництва. Організація як процес безпосередньо пов’язана з системою управління, завданнями і цілями організаційної системи та її підсистем, з управлінськими рішеннями, виробничими, технологічними і управлінськими процесами.

ФГ «Красляни"зареєстроване Маловисківською районною державною адміністрацією 7 лютого 2006 року, що засвідчено відповідним свідоцтвом. Головою ФГ є громадяни України Сорока Віктор Петрович.

Земельні ресурси підприємства сформовані шляхом оренди земель фізичних осіб та земельних ділянок із земель резервного фонду державної власності. Договори оренди землі укладені терміном на 6−10 років з переважним правом орендаря на поновлення строку дії договору після його закінчення. Розмір орендної плати відповідно договорів встановлений у розмірі 2−4% від грошової оцінки земельної ділянки за рік. На основі договору оренди нерухомого майна здійснюється оренда майна під склад.

Фермерська діяльність як вид підприємництва здійснюється за такими принципами:

· вільний вибір діяльності;

· залучення на добровільних засадах до здійснення фермерської діяльності майна та коштів юридичних осіб та громадян, у тому числі на умовах оренди;

· повна самостійність у формуванні програми діяльності, виборі постачальників ресурсів і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до чинного законодавства;

· вільне наймання працівників;

· залучення матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонене або не обмежене законодавством;

· вільне розпорядження прибутком (доходом), що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

· самостійне здійснення фермерським господарством зовнішньоекономічної діяльності, використання ним належної йому частки валютної виручки на свій розсуд;

· майнова та інша відповідальність за результати господарської діяльності.

Невеликі за розмірами фермерські господарства не можуть високоефективно використовувати ресурси і стати високотоварними, Закон України «Про оренду землі» дає можливість значно збільшити розмір землекористування фермерського господарства. З метою збалансування факторів виробництва особливо важливо обґрунтувати раціональний розмір фермерського господарства.

При обґрунтуванні раціонального розміру землекористування необхідно виходити з того обсягу робіт, який члени фермерського господарства можуть виконати протягом року за наявної оснащеності технічними засобами.

У разі потреби до роботи в фермерських господарствах можуть бути залучені постійні, сезонні або тимчасові працівники. Трудові відносини цих працівників з фермерським господарством оформляються трудовим договором (контрактом, угодою) і регулюються чинним законодавством. У трудовому договорі (контракті, угоді) визначається предмет договору, умови праці і відпочинку, розмір оплати праці, матеріальна відповідальність сторін, термін дії договору. Оплата праці залучених працівників не залежить від кінцевих результатів діяльності фермерських господарств. Голова повинен створити безпечні умови праці як для членів фермерського господарства, так і для залучених працівників. Члени фермерського господарства та особи, які працюють в ньому за трудовим договором, підлягають державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню.

Одною із найважливіших проблем розвитку фермерських господарств є його технічне забезпечення. Фермер вирішує скільки потрібно мати тракторів і яких марок; чи доцільно купувати комбайн і вантажний автомобіль; скільки потрібно мати інших сільськогосподарських машин, механізмів і обладнання; що є більш ефективним — купувати нову техніку чи ту, яка була в експлуатації. При недостатньому технічному забезпеченні фермерських господарств роботи виконуються несвоєчасно, тому зменшується обсяг виробництва продукції, а отже, і величина прибутку (доходу). За надмірного технічного забезпечення величина прибутку також буде знижуватися внаслідок високої собівартості продукції. Господарство може придбавати необхідні матеріально-технічні ресурси в системі державних постачальницьких організацій в порядку передбаченому для сільськогосподарських підприємств, у будь-яких підприємствах і організаціях, на біржах, у населення.

Фермерські господарства можуть брати технічні засоби в оренду, напрокат, користуватися послугами інших сільськогосподарських підприємств або машинно-технологічних станцій, створювати кооперативи для спільного використання техніки.

Для здійснення розрахунків і зберігання коштів фермерське господарство може відкривати в банку розрахунковий та інші рахунки, включаючи валютний. За нестачі коштів господарство має право одержувати в установах банку кредити на підставі укладеного кредитного договору. В кредитному договорі зазначають суму, строк повернення кредитових коштів, умови забезпечення кредиту, права і обов’язки сторін. Зобов’язання фермерського господарства щодо повернення одержаного кредиту і сплати відсотків за його використання забезпечується заставою майна господарства, гарантіями та ін. Гарантом одержання фермерами кредитів в установах банків може виступати Український фонд підтримки фермерських господарств.

Ремонт і технічне обслуговування тракторів, сільськогосподарських машин, вантажних автомобілів у фермерських господарствах, його агрохімічне, ветеринарне, транспортне обслуговування, штучне осіменіння худоби, страхування, професійне, правове, обліково-фінансово-економічне консультування, інформаційне і наукове забезпечення здійснюється агросервісними та іншими підприємствами і організаціями за цінами, розцінками і тарифами, які обумовлені в укладеному договорі між сторонами.

Фермерське господарство має право реалізувати свою продукцію і надавати послуги підприємствам, організаціям і громадянам за цінами і тарифами, що встановлюються ним самостійно або на договірній основі. Одержані від реалізації продукції і надання послуг кошти використовуються для відшкодування поточних витрат, виплат податків і платежів, на розширення виробництва, накопичення та на утримання сім'ї фермера і благодійні цілі.

Організаційна структура підприємства є лінійно-функціональною. Лінійному керівнику в розробці відповідних рішень, програм, планів допомагають його функціональні замісники. Вони проводять свої рішення через вище керівництво і доводять їх до виконавців нижчого рівня, їх роль на підприємстві значна, оскільки вони здійснюють технічну підготовку діяльності, розробляють варіанти рішень питань, пов’язаних з керівництвом діяльності, звільняють генерального директора від фінансових розрахунків, матеріально-технічного забезпечення і т. ін. Схема організаційної побудови підприємства наведена на рис 1.

Рис 1. Організаційна структура ФГ «Красляни»

Організація технологічних процесів виробництва продукції, моделювання технологічних стадій дозволяє вибрати оптимальний варіант з відповідною організаційною структурою управління підприємством; пробалансувати систему відповідних показників та визначити напрямок пропорційного розвитку виробництва; здійснювати взаємозв'язок прогнозування, перспективного, поточного та оперативного планування; широко використовувати нормативні методи на всіх рівнях планування та управління; удосконалити систему нормативно-планових показників у використанні трудових, матеріальних, фінансових та інших ресурсів. Оперативне планування й управління є частиною загальної системи управління підприємством. На рівні підприємства оперативне управління здійснюється для вирішення принципових питань зняття, заміни запущених у виробництво виробів, забезпечення зовнішніх постачань комплектуючих виробів, використання внутрішніх матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Господарство спеціалізується в основному на вирощуванні зерна та соняшнику. Технологія вирощування даних культур організована з дотриманням науково обгрунтованих агротехнічних вимог. Організацією технологічних процесів виробництва продукції рослинництвазаймається керівник підрозділу бригадир рільничої бригади, який організовує роботу своїх підлеглих, визначає обов’язки кожного з них, та слідкує за виконанням їхньої роботи, строками виконання, здійснює контроль за їхньою роботою та за результатами діяльності; а також агроном, який визначає посівну площу кожної культури, її норму висіву, організовує систему сівозмін, строки посіву культур та строки їх збирання, визначає яку кількість добрив мінеральних та органічних необхідно внести під кожну культуру. Агроном дає вказівки бригадиру рільничої бригади щодо того коли проводити обробіток ґрунту під кожну культуру, коли проводити боронування, коткування та інші види обробітку, а вже далі бригадир повідомляє про це підлеглих йому людей. Робота агронома дуже відповідальна та копітка, оскільки від його роботи залежить виробництво продукції, урожайність культур.

Сучасна екологічно безпечна, ресурснота енергозберігаюча технологія вирощування соняшнику передбачає комплексне й поточне проведення належних механізованих операцій в установлені строки для створення оптимальних умов розвитку й росту рослин протягом вегетації.

В Лісостепі високі врожаї соняшнику одержують при розміщенні його після озимої пшениці та ячменю. Наявність елементів мінерального живлення в грунті в оптимальних співвідношеннях сприяє підвищенню продуктивності рослин, поліпшенню якості насіння. Соняшник дуже вибагливий до поживного режиму нрунтів, особливо багато вбирає кальцію.

Основним в усіх зонах вирощування соняшнику в Україні є поліпшений зяблевий обробіток. Інтервали між лущеннями та останнім лущенням і оранкою мають бути такими, щоб бур’яни встигли дати пагони. Передпосівний обробіток грунту полягає у ранньму закритті вологи й наступних культиваціях.

Урожайність соняшнику залежить від строку збирання, який визначається за ступенем стиглості та вологості насіння. Для збирання використовують зернозбиральні комбайни СК-5 «Нива» із спеціальними пристроями ПСП-1,5 чи 34−103А та універсальними ПУН-5 для подрібнення та розкидання стебел по полю.

При вирощуванні ячменю застосовують зяблевий обробіток ґрунту.Через 12−14 днів здійснюють оранку. Проводять передпосівну культивацію з боронуванням. Висівають ячмінь в ранні строки. При недостатньому зволоженні посівного шару грунту поле коткують зразу після сівби. Збирання ячменю проводять у фазі воскової стиглості.

Політика ФГ «Красляни"в галузі якості формується вищим керіництвом підприємства. Система якості - сукупність організаційної структури, розподілу відповідальності, процесів. Процедур і ресурсів, яка забезпечує загальне керівництво якістю. Це визначення дане в міжнародному стандарті ICO8402. Система якості створюється і впроваджується як засіб, що забезпечує проведення визначеної політики і досягнення поставленої мети. Система якості включає: забезпечення якості; управління якістю; поліпшення якості. Вона створена керівництвом підриємства як засіб реалізації політики в галузі якості. Функціонування системи якості регламентовано відповідністю якості продукції рослинництва вимогам, передбаченим стандартами якості ГОСТ (ДСТУ) та іншими державними стандартами та нормативами.

Управління якістю багато в чому базується на стандартизації, що являє собою нормативний спосіб управління. Її вплив на на об'єкт здійснюється шляхом встановлення норм і правил, оформлених у вигляді нормативних документів, що мають юридичну чинність. Стандарт — це нормативно-технічний документ, який встановлює основні вимоги до якості продукції. Важлива роль в управління якістю належить технічним умовам.

Стандарти визначають порядок і методи планування підвищення якості продукції на всіх етапах життєвого циклу, встановлюють вимоги до засобів і методів контролю та оцінки якості. Управління якістю продукції здійснюється на основі державних, міжнародних, галузевих стандартів і стандартів підприємств. Сертифікована система менеджменту якості є гарантією високої стабільності і стійкості продукції.

Поточне управління якістю пов’язане з контролем технологічних процесів. Визначаються параметри технологічного процесу. Вихід за межі допустимого діапазону контрольних параметрів може призвести до випуску бракованої продукції. Для контролю якості технологічних процесів застосовують статистичні методи.

Господарствоє виробником продукції рослинництва. Для удосконалення управління виробничими процесами вирощування продукції на сучасному етапі застосовуються зважені наукові підходи до управління формуванням врожаїв. Застосування новітнього підходу до управління дозволяє на основі науково обгрунтованої технології для обраної культури визначити та реалізувати у господарстві оптимальну технологію формування врожаю, адаптовану до місцевих умов. Її практична реалізація пов’язана із суворим контролем за фактичним ходом агротехнологічного процесу, накопиченням та врахуванням місцевого досвіду. Новітнім підходам приділяють велику увагу в усіх розвинених країнах світу. Впровадження сучасних інформаційних технологій розпочалось і в Україні на великих найбільш розвинутих та міцних господарствах. Проте, досліджуване підприємство не досягло такого рівня розвитку.

Одним із чинників, що має вирішальне значення в матеріальній зацікавленості працівників є система організації суспільного процесу праці, обраний спосіб поєднання усіх потрібних чинників виробництва в єдиний процес. На трудову мотивацію впливають різноманітні стимули: система економічних нормативів і пільг, рівень заробітної плати і справедливість розподілу прибутків, умови праці, стосунки в колективі, кар'єрний розвиток, творчий порив і цікава робота, бажання самоствердитися і постійний ризик, жорсткі зовнішні команди і внутрішня культура тощо.

Для стимулювання якості робіт та продукціїна підприємстві використовують стимулюючі доплати і надбавки до заробітної плати, а саме премії і доплати за високу кваліфікацію, які визначаються підприємством за досягнутими результатами господарської діяльності у межах власних фінансових можливостей. Оплата праці за роботу в понаднормовий час нараховується у подвійному розмірі, за роботу у святкові або неробочі дні - надається інший день відпочинку.

Висока якість роботи працівників винагороджується і це є ефективним засобом стимулювання їхньої зацікавленості в роботі відповідно до вимог системи якості. Таким чином, матеріальне стимулювання персоналу торкається усього виробничого процесу і впливає на його результативність. При цьому, треба враховувати, що працівники підприємства повинні підвищувати результати трудової діяльності не лише внаслідок більш високого розміру винагороди, а й для досягнення соціальних потреб у самовдосконаленні та вірності своєму підприємстві. Тому на якість робіт також позитивно впливають добрі стосунки, що склалися в колективі та атмосфера співдружності і взаємодопомоги, що панує там.

Праця керівників носить в основному розумовий характер. Результатом цієї праці є рішення і дії керівника. Ціль роботи керівника — організація спільних зусиль колективу, направлена на досягнення ефективних кінцевих результатів. Найбільш важливими особистими рисами для керівника є відданість роботі, вимогливість до інших, компетентність, професіоналізм, організаторські здібності, справедливість.

Керівник ФГ «Красляни"вміє добре планувати роботу, організувати колектив, приймає рішення своєчасно, здатний тримати під своїм контролем основні моменти під час роботи, сприяє службовому росту підлеглих, до роботи ставиться з інтересом, вміє заряджати людей своєю енергією, знаходити спільну мову не лише з співробітниками, а й з простими робітниками, має авторитет у колективі.

У кожного спеціаліста, а також у директора господарства складаються плани роботи на день, тиждень, місяць, квартал. Керівник господарства веде робочий щоденник у якому записуються плани на день, ділові зустрічі та поїздки. А також складаються плани на довгостроковий період, адже для ефективної роботи господарства, та організованої роботи кожного підрозділу зокрема необхідно визначити плани роботи наперед, продумати найбільш оптимальні варіанти та визначити подальші цілі підприємства.

Директор підприємства здійснює оперативне планування, реалізацію поставлених завдань, вносить відповідні корективи та здійснює контроль за процесом виконання плану. Керівник залишає за собою функції координатора, за необхідності втручається у розвиток ситуації і коригувати діяльність персоналу.

Для здійснення повсякденного управління директор господарства скликає щоденні виробничі наради, на яких кожному із керівників підрозділу надається план роботи, питання які необхідно вирішити протягом дня. Усі завдання, які були винесені на нараді керівниками підрозділів доносяться конкретно до виконавців. Контролюють діяльність виконавців керівники підрозділів, в яких працюють ці робітники. Усі результати діяльності робітників, через їх керівників, доносяться до директора, який слідкує за виконанням поставлених завдань. Керівникам підрозділів необхідно таким чином організувати роботу працюючих, щоб уникнути простоїв та незапланованих перерв. У разі поломки техніки, виникнення потреби у додатковому персоналі, чи інших проблем, робітники зобов’язані повідомити про це свого керівника. Керуючий підрозділом доносить цю інформацію до директора, який з огляду на ситуацію та в залежності від проблем які виникли, приймає відповідні рішення та доносить їх до виконавців.

Для удосконалення і підвищення ефективності управліня виробничою діяльністю на підприємствінеобхідно більш широко використовувати творчий підхід до управління, обумовлений рівнем інформативності та кваліфікації, наявністю таланту та інтуіції керівника. Також необхідно усунути явні недоліки одноосібного керівництва, що в деякій мірі знайшли прояв на підприємстві.

РОЗДІЛ 3

Планування діяльності підприємства В умовах ринкової економіки планування стає у багато разів важливішим, оскільки без глибоких розрахунків, без обґрунтування і передбачення різного роду змін у майбутньому, вижити в конкурентній боротьбі дуже важко.

Головне завдання господарської діяльності підприємства під час планування полягає у виявлені резервів збільшення розмірів виробництва та поліпшення його економічних показників.

Суть планування полягає в розробці та обґрунтуванні цілей, визначенні найкращих методів і способів їх досягнення при ефективному використанні всіх видів ресурсів, необхідних для виконання поставлених завдань, і встановлення їх взаємодії.

Порядок створення фермерського господарства визначений в Законі України «Про фермерське господарство». Право на створення фермерських господарств має кожний дієздатний громадян України, який досяг 18-річного віку, виявив таке бажання та пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства. Професійний відбір громадян, які виявили бажання створити фермерське господарство, проводить районна (міська) професійна комісія з питань створення фермерських господарств. До складу такої комісії включаються представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, представники Асоціації фермерів та приватних землевласників і громадських організацій. Першочерговим правом на створення фермерського господарства користуються громадяни, які проживають в сільській місцевості і мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві.

На наданій для ведення фермерських господарств землі громадяни мають право:

· вирощувати сільськогосподарські культури і закладати багаторічні насадження, розпоряджатися виробленою сільськогосподарською продукцією і доходами від її реалізації;

· укладати договір застави для одержання кредиту;

· зводити житлові, виробничі та інші будівлі і споруди за погодженням відповідної ради орендодавця;

· використовувати для потреб господарства наявні на земельній ділянці нерудні корисні копалини (пісок, глина, торфтощо), лісові угіддя, водоймища та інші корисні властивості землі;

· одержувати компенсацію за підвищення родючості ґрунту у випадку передачі земельної ділянки іншому власнику (користувачу).

Детальне вивчення факторів маркетингового середовища, що впливають на діяльність підприємства, проведення моніторингу основних конкурентів на локальному ринку під час здійснення планування діяльності дає можливість не лише зменшити чи взагалі уникнути ризику збитковості, забезпечити стабільність діяльності, а й створити умови для довгострокового економічного зростання та подальшого розвитку.

Маркетингове середовище являє собою сукупність сил з врахуванням яких компанія повинна розробляти власний комплекс маркетингу. Будучи мінливим, що накладає невизначеність на діяльність компанії, маркетингове середовище глибоко торкається діяльності підприємства.

Макроекономічна ситуація в економіці України в даний момент характеризується високим рівнем нестабільності. Насамперед даються взнаки наслідки світової фінансової кризи. Нестабільним є і політичне середовище в нашій країні: чого варте лише відкрите на сьогодні питання прийняття проекту державного бюджету на наступний рік. До основних дестабілізуючих факторів варто віднести також і нестабільність податкового законодавства та системи оподатковування, недостатній рівень розвитку фондового та інвестиційного ринку. і.Вплив науково-технічних факторів виявляється в загальносвітовій тенденції розвитку електронних засобів комунікації.Демографічні фактори та чинники соціального середовища визначають насамперед кількість потенційних споживачів, наявність і потенційну кількість робочої сили, її кваліфікаційні характеристики, портрет споживача товарів і послуг підприємства, співробітників, партнерів, конкурентів. Враховуючи масштаби та специфіку діяльності досліджуваного підприємства як виробника с/г продукції, можна зазначити, що вплив даних факторів безпосередньо на виробничу діяльність господарства на даний час є незначним.

Наступним елементом аналізу маркетингового середовища підприємства є його мікросередовище.

Основними конкуруючими з ФГ «Красляни"господарствами на локальному ринку є: ТОВ «Фрунзе» Новоукраїнський район с. Глодоси, СТОВ «Агро Вікторія» Маловисківський район с. Хмельове, ТОВ «Агрошанс» Маловисківський район смт. Смоліне.

В господарстві планується організувати процес виробництва продукції рослинництва таким чином, та встановити такі ціни на свою продукцію при яких воно буде отримувати прибутки.

Виробничий процес в рослинництві походить відповідно технологічних карт вирощування сільськогосподарських культур.

Виробничий потенціал визначається перш за все ресурсним потенціалом. Одним з найважливіших видів ресурсів є земельні.

Таблиця 3.1

Динаміка та розміри земельних угідь в ФГ «Красляни»

Протягом 2008;2010 рр. у господарстві відбулось збільшення площі сільськогосподарських угідь в середньому на 178 га. Збільшення площ орендованих земель відбулось за рахунок підписання нових договорів оренди земельних ділянок.

Господарство спеціалізується навирощуванні зернових і технічних культур. Склад посівних площ підприємства наведено в таблиці 3.2

Таблиця 3.2.

Склад і структура посівних площ ФГ «Красляни»

З 2008 по 2010 рр. посівні площі пшениці зросли на 45 га, кукурудзу сіяли лише в 2008 році, посівні площі соняшнику зменшились — на 54 га. Найбільшу питому вагу у структурі посівних площ займає соняшник.

Економічний процес відтворення в сільському господарстві тісно переплітається з природними процесами. Він здійснюється в різних формах природних і економічних умов, тісно пов’язаних із землею, її якістю і інтенсивністю ведення господарства. Все це здійснює істотний вплив на організацію і спеціалізацію виробництва, структуру основних і оборотних фондів, на розвиток економіки всього підприємства.

Загалом структура посівних площ підприємства та види вирощуваних культур на господарстві не є постійними і можуть змінюватись з року в рік з огляду на потреби підприємства, прогнозований попит та очікувану кон’юнктуру ринку тієї чи іншої сільськогосподарської культури.

Основні показники забезпеченості та ефективності використання ресурсів досліджуваного підприємства наведені в таблиці 3.3.

До виробничих основних фондів сільськогосподарського призначення належать засоби, які безпосередньо пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції сільського господарства. Основні фонди беруть участь у виробництві кількох циклів (років), зберігаючи при цьому свою первісну натуральну форму, зношуються поступово і свою вартість переносять на вироблену продукцію частинами, у розмірі щорічного вартісного зносу (амортизації)

Таблиця 3.3.

Основні показники забезпеченості та ефективності використання ресурсів ФГ «Красляни»

Таблиця 3.4.

Площі та урожайність основних сільськогосподарських культур в ФГ «Красляни»

Аналізуючи дану таблицю бачимо, що площі зернових у 2009p. збільшились на 76 га порівняно з 2008 р. Продовжує зростати у 2010 на 53 га. порівняно з 2009. Зменшилась площа соняшнику (на 50 га у 2010 р. в порівнянні з 2008 р.).

Необхідно також відмітити, що урожайність культур в 2010 р. у порівнянні з 2008 р. дещо змінилась. Так, спостерігається зменшення урожайності зернових та зменшення урожайності соняшнику у 2009 р. порівняно з 2008р. і збільшення у 2010р. порівняно з 2009р.

За бартером продукція не реалізується, оскільки ця форма реалізації не є вигідною для сільськогосподарського виробника і багато господарів від неї відмовились досить давно.

Від точності планування урожайності залежить реальність складання планів в галузі рослинництва і по господарству цілому.

На 2011 рік, господарство планує посіяти і отримати урожай:

Таблиця 3.5.

Планові показники галузей рослинництва ФГ «Красляни"2011 року

При визначені урожайності кожної сільськогосподарської культури враховується досягнутий рівень урожайності і планується приріст за рахунок мінеральних добрив, нових сортів і гібридів, інтенсивних технологій.

Плануючи валове виробництво продукції тваринництва і рослинництва, потрібно також спланувати витрати, які понесе господарство на це виробництво.

Таблиця 3.6

Планові показники витрат основного виробництва уФГ «Красляни»

на 2011 рік, тис. грн.

Отже, з таблиці видно, що витрати зменшаться, в порівнянні з 2008 роком на насіння — 60 тис. грн. На нафтопродукти і паливо зростуть на 50 тис.грн. (якщо ціни на паливно-мастильні матеріали в середньому залишаться на тому ж рівні). Витрати на корми залишуться на тому ж самому рівні.

Отже, проаналізувавши наведені вище показники видно, що в економіці ФГ «Красляни"відбулись позитивні зміни і при збереженні даної динаміки підприємство може досягти значних успіхів.

РОЗДІЛ 4

Митна справа ФГ «Красляни"не здійснює зовнішньоекономічної діяльності. Але має можливості для виходу на міжнародний ринок, наприклад, при залученні іноземних інвестицій. Підприємство є виробником сільськогосподарської продукції, а в основному продукції рослинництва, тому можна експортувати зерно, кукурудзу та продукцію підсобного господарства (олійні) — олію соняшникову нерафіновану. Для вирощування високопродуктивних урожаїв підприємству потрібно використовувати для посадки найкраще насіння, яке можна закупити закордоном, наприклад, насіння соняшнику.

Із виходом фірми на зарубіжні ринки їй необхідно багато. Вона мусить розібратися в особливостях міжнародного маркетингового середовища. За останні десятиліття середовища зазнало багатьох змін. До найсуттєвіших належать: інтернаціоналізація світової економіки, становлення міжнародної фінансової системи, зростання кількості торгових бар'єрів. Фірма повинна розібратися як в обмеженнях, так і в можливостях системи міжнародної торгівлі. Плануючи вихід на зарубіжні ринки, необхідно вивчити економіку країни, що цікавить. У кожної країни свої звичаї, свої правила, свої зборони. Перш ніж розпочати розробку маркетингової програми, треба з’ясувати, як сприймає зарубіжний споживач ті чи інші товари і як він їх використовує. Таким чином, вивчення зовнішнього ринку передбачає проведення досліджень, які охоплюють широкий спектр проблем. Фірми, що вдало використовують результати цих досліджень, мають цілком очевидні переваги у конкурентній боротьбі.

Експорт — митний режим, при якому товари вивозяться за межі митної території без зобов’язання про їхній зворотній ввіз на цю територію. При випуску товарів у митному режимі експорт товари повинні бути вивезені за межі митної території в тому стані, у якому вони були на день прийняття митної декларації, крім змін стану товарів внаслідок природного зношування або зміни кількості чи ваги при нормальних умовах транспортування і зберігання. При експорті товари звільняються від податків (крім експортних мит і акцизів) або сплачені суми податків підлягають поверненню відповідно до податкового законодавства. Вивіз товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:

1) подання митному органу документів, які засвідчують підстави й умови вивозу товарів за межі митної території України;

2) сплату податків і зборів, установлених на експорт товарів;

3) дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Документи необхідні для оформлення товарів і транспортних засобів у митний режим експорту:

1. Платіжне доручення про оплату митних платежів

2. Платіжне доручення що підтверджує сплату за послуги за митного термінала

3. Необхідні дозвільні документи (сертифікати якості, фітосанітарний, екологічний сертифікат, висновок експерта гемолога та інші документи.)

4. Контракт, специфікація, додаткова угода.

5. Оригінали інвойсу.

6. Сертифікат походження (СТ-1, якщо товари вироблені в Україні)

7. Картка акредитації (обліку) у митному органі.

8. Довідка про декларування валютних цінностей

9. Книжка МДП.

10. Транспортна накладна CMR (AWB, залізнична накладна, коносамент)

11. Паспорт водія

12. Свідоцтво на право міжнародних перевезень під митним забезпеченням

13. Технічний паспорт транспортного засобу

14. Договір на декларування товарів при залученні до митного оформлення брокерських організацій.

Імпорт — митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їхнього перебування на цій території і можуть використовуватись без будь-яких митних обмежень. Імпорт товарів регулюється національним законодавством, політико-правовими обмеженнями, митним тарифом, системою ліцензування та іншими нетарифними мірами зовнішньоекономічного регулювання. Ввіз товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

1) подання митному органу документів, які засвідчують підстави й умови ввозу товарів на митну територію України;

2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввозу на митну територію України відповідно до законів України;

3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання й інших обмежень.

Документи необхідні для оформлення товарів і транспортних засобів у митний режим імпорту:

1. Платіжне доручення про оплату митних платежів

2. Платіжне доручення що підтверджує оплату за послуги за митного термінала

3. Контракт, специфікація, додаткова угода.

4. Оригінали інвойсу

5. Сертифікат походження (СТ-1, якщо товар походить з країн СНД, форма, А та інші.)

6. Картка обліку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності

7. Довідка про декларування валютних цінностей

8. Книжка МДП (Tir Carnet)

9. Транспортна накладна CMR (AWB, Ж/Д накладна, коносамент)

10. Експортна декларація країни відправлення.

11. Дозвільні документи (сертифікат якості, санітарно-епідеміологічний висновок, реєстрація МОЗ, Держстандарт і т.д.) — якщо необхідно.

12. Документи які підтверджують вартість і код товару (прайси, каталоги, технічний опис, попередні висновки про вартістю і класифікацію товарів та інші.)

13. Платіжне доручення за карантинний огляд, завірене в Держкарантині.

14. Договір на декларування товарів при залученні до митного оформленя брокерських організацій.

Митний контроль і митне оформлення здійснюються після проведення фітосанітарного контролю.

Фітосанітарний сертифікат, який видано країною експортера повинен супроводжувати товари, що підлягають цьому виду контролю.

Ввезення підкарантинних матеріалів із країн, що не мають державних органів з карантину і захисту рослин, дозволяється без фітосанітарного сертифіката з попереднім оформленням карантинного дозволу на імпорт Укрголовдержкарантину.

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи — документ встановленої форми, що містить опис ознак об'єкта експертизи, висновок (позитивний чи негативний) про відповідність об'єкта експертизи вимогам санітарного законодавства (санітарних норм), вимоги стосовно об'єкта експертизи — критерії безпеки та умови використання, з якими має ознайомитись і які зобов’язується виконувати замовник — власник об'єкта експертизи, і які є в подальшому предметом державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару, який повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни (стаття 283 МКУ).

Сертифікат походження є необхідною підставою для здійснення митного оформлення продуктів, призначених для продажу населенню (з метою вільного використання на митній території України).

Основою здійснення комерційних закордонних операцій є договір між двома партнерами, які перебувають у різних країнах. Партнерами в усіх країнах світу завжди є експортер та імпортер.Договір з купівлі-продажу товару (надання послуг) укладається сторонами після обговорення всіх умов поставок. Залежно від вибору форм міжнародних розрахунків до договору додаються відповідні документи, які складаються на основі й у межах даного договору. Договір з купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі в міжнародній комерційній практиці називається контрактом. Він являє собою комерційний документ, у якому міститься домовленість сторін про поставку товару: зобов’язання продавця передати відповідне майно у власність покупця і зобов’язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього відповідну суму, або зобов’язання сторін виконати умови товарообмінної угоди.

Поняттям «базисні умови поставки» визначаються обов’язки продавця і покупця з доставки товару, включаючи обов’язки із страхування вантажів, оформлення комерційної документації, отримання ліцензій, оплати митних зборів, напряму повідомлень тощо, а також установлюється момент переходу від продавця до покупця ризику випадкового знищення або псування товару.

Базисні умови контрактів — це такі типові економіко-правові схеми реалізації експортно-імпортних операцій, які визначають взаємні зобов’язання продавця та покупця у зв’язку з укладанням і реалізацією контрактів. Основними цілями регламентації в базисних умовах контрактів є доставка товарів від продавця до покупця, уточнення характеру пакування, розподіл повноважень щодо митного очищення товарів, установлення моменту переходу витрат і ризиків випадкової загибелі та пошкодження товару під час транспортування та зберігання товару, зобов’язань покупця прийняти поставку.

Згідно з Указом президента № 567, базисні умови поставки повинні бути передбачені в контракті відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів — Інкотермс у чинній редакції, оскільки Україна належить до числа країн, у яких застосування правил Інкотермс є обов’язковим.

У Інкотермс 1990 умови були для полегшення розуміння згруповані в чотири категорії, що відрізняються між собою власне кажучи: починаючи з терміна, відповідно до якого продавець тільки надає товар покупцю на власній території продавця (E — термін — EXWORKS); далі йде друга група, відповідно до якої продавець зобов’язаний поставити товар перевізнику, призначеному покупцем (F — терміни — FCA, FAS і FOB); далі C — терміни, відповідно до яких продавець повинний укласти контракт на перевезення, але не приймаючи на себе ризик втрати або ушкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження і відправлення (CFR, CIF, CPT і CIP); і, нарешті, D — терміни, при яких продавець повинний нести усі витрати і ризики, необхідні для доставки товару в країну призначення (DAF, DES, DEQ, DDU і DDP). Наступний список являє собою класифікацію торговельних термінів.

Група Е Відправлення

EXW Франко завод (… назва місця) Група F

Основне перевезення не оплачене

FCA Франко перевізник (… назва місця призначення)

FAS Франко уздовж борта судна (… назва порту відвантаження)

FOB Франко борт (… назва порту відвантаження) Група С Основне перевезення оплачене

CFR Вартість і фрахт (… назва порту призначення)

CIF Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення)

CPT Фрахт/перевезення оплачені до (… назва місця призначення)

CIP Фрахт/перевезення і страхування оплачені до (… назва місця призначення) Група D

Прибуття

DAF Постачання до границі (… назва місця доставки)

DES Постачання із судна (… назва порту призначення)

DEQ Постачання з пристані (… назва порту призначення)

DDU Постачання без оплати мита (… назва місця призначення)

DDP Постачання з оплатою мита (… назва місця призначення) Водночас на органи державної влади покладено обов’язок здійснювати відповідну інформаційну функцію, а саме: публікацію правил Інкотермс та можливих змін, що вносяться до них, а також привести у відповідність до цих правил свою нормативну документацію. Це положення поширюється і на Національний банк України.

Базисні умови контрактів визначають лише основні обов’язки продавця і покупця і не вичерпують всіх деталей організації доставки товару, витрати на яку є одним з основних чинників, що впливають на ефективність торгової операції. Тому в контракті наперед передбачається розподіл обов’язків і витрат між продавцем і покупцем по цих проблемах.

Транспортні умови контрактів — це особливий розділ, в якому детально обмовляються обов’язки і витрати сторін по організації доставки вантажу.

При підготовці контракту, як правило, проводиться попереднє вивчення можливостей його виконання, яке виявляє такі обставини доставки, як наявність транспортних зв’язків між країною експорту і ринком покупателя; тарифи і ставки світового ринку залізничного, авіаційного, автомобільного і морського повідомлення; ступінь механізації навантажувально-розвантажувальних робіт в передбачуваних пунктах обробки вантажу, вартість цих робіт; вартість зберігання вантажу в місцях перевалювання, пунктах відправлення і призначення; правила і особливі умови перевезення в країні призначення і відправлення, правила здачі-приймання вантажу; міжнародні угоди і конвенції, регулюючі перевезення. вантажів різними видами транспорту.

Приклад можливої зовнішньоекономічної операції даного підприємства:

ФГ «Красляни» Україна у режимі «Експорт» здійснює поставку ТОВ «Скіп» Білорусь олії нерафінованої. Згідно з договором купівлі-продажу товар поставляється за умовами DAFкордон України, вартість якої 5700 грн за тонну. Загальна кількість товару 3 тонни.

Враховуючи обрані умови договору DAF-Нова Рудня, до рахунку фактури продавець включив усі витрати, які він зробив при доставці вантажу до пункту на кордоні країни експортера. Курс $ США- 7,9145 грн./дол США.

Транспортування вантажу здійснюється залізничним транспортом.

Курс євро- 10,7634 грн./євро. Виклик інспектора митниці в робочий час для огляду вантажу- 1 година.

Код товару згідно УКТ ЗЕД: 1512 11 91 00

Український класифікатор товарів ЗЕД III (група 15) Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження

1512 Олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу:

— олії соняшникова або сафлорова та їх фракції:

1512 11 — олії сирі:

Код товару Найменування товару

1512 11 91 00 — соняшникова

1512 11 99 00 — сафлорова Олію соняшникову транспортують у призначених для перевезення олій залізничних цистернах з нижнім зливо згідно ДСТУ 3445(ГОСТ 10 674), що мають трафарети з написом «Олія» відповідно до чинних правил перевезення вантажів.

Олія соняшникова нерафінована виробництва ФГ «Красляни" — це масло першого віджиму, натуральний продукт, що не піддається в процесі виготовлення хімічному впливу.

При її виробництві застосовується метод короткочасної обробки добірного соняшникового насіння (час перебування товару в зоні нагрівання становить лише 30 секунд), що дозволяє запобігти утворенню продуктів термічного окислювання й розкладу, максимально зберегти корисні речовини.

Тому наша нерафінована соняшникова олія має високу харчову й біологічну цінність, не містить стороннього присмаку й гіркоти, є бездоганним джерелом поповнення людського організму мікроелементами й біологічно-активними речовинами.

Нефасована соняшникова олія упаковують у фляги алюмінієві по ГОСТ 5037 з ущільнювальними кільцями з жиро-стійкої гуми за ГОСТ 17 133 і інших матеріалів, дозволених органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, а встановленому порядку, в бочки сталевінеоцинкований для харчових продуктів за ГОСТ 13 950.

Тара, застосовувана для розливу соняшникової олії, повинна бути чистою, сухою і не мати сторонніх запахів.

Для митного оформлення даного товару декларант разом із декларацією подає такі документи, які містять відомості про митну вартість товару, що переміщується через митний кордон України та мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації :

1. Митна декларація

2. Договір на поставку товару

3. Рахунок-фактуру

4. Залізнична накладна

5. Специфікація-накладна

6. Сертифікат про походження товару (СТ-1)

7. Сертифікат на вміст радіологічних речовин

8. Фітосанітарний сертифікат Маючи повний пакет документів, необхідний для проведення митного оформлення, можна здійснити нарахування фактурної і митної вартості товару:

1.Фактурна вартість товару :

З тонни * 5700грн *= 17 100 грн

2.Митна вартість товару З тонни * 5700грн *= 17 100 грн У даному прикладі фактурна вартість товару і митна вартість будуть дорівнювати тому, що витна вартість визначалася за ціною угоди щодо товарів, які експортуються, а також згідно з визначеними договором умовами поставки.

3.Митні збори (ПКМУ № 65 від 27.01.1997 року «Про ставки митних зборів» та наказ Держмитслужби України від 23.06.1998 р. № 363 «Про затвердження Порядку справляння митних зборів, які нараховують ВМД»):

010 = 17 100 грн * 0,2%= 3420

003= 1 год.* 20 $США=158,29 грн.

Всього нараховано за вантажною митною декларацією — 3578,29 грн.

РОЗДІЛ 5

Управління персоналом Управління персоналом — це специфічна функція управлінської діяльності, головним об'єктом якої є люди, що входять в певні соціальні групи, трудові колективи. Як суб'єкт управління виступають керівники і спеціалісти, які виконують функції управління стосовно своїх підлеглих.