Встановлення цін в рамках товарного асортименту і товарної номенклатури

Підхід до ціноутворення змінюється, якщо товар є частиною товарної номенклатури. У цьому випадку фірма прагне розробити систему цін, яка; забезпечувала б отримання максимального прибутку при будь номенклатурі. Розрахунок цін ускладнюється тим, що різні товари взаємозалежні один з одним з точки зору попиту і витрат і зіштовхуються з різною мірою конкурентної протидії .

Базою для прийняття рішення з ціноутворення в рамках товарного асортименту і номенклатури є:

• — Розходження в собівартості товарів;
• — Оцінка властивостей товарів споживачами ;
• — Ціни конкурентів.

Існує шість варіантів ціноутворення в рамках товарної номенклатури:

• — ціноутворення в рамках товарного асортименту;
• — встановлення цін на супутні товари ;
• — встановлення цін на обов’язкові предмети;
• — встановлення цін на побічні продукти виробництва ;
• — встановлення цін на набори товарів.

Встановлення ціни в рамках товарного асортименту.

Фірма зазвичай створює не окремий товар, а цілий товарний асортимент. Тоді необхідно встановити поетапне поділ цін на різні товари. При встановленні цінової сходинки кожного рівня необхідно враховувати відмінності у собівартості різних товарів, різницю в оцінках їх властивостей покупцями, а також ціни конкурентів. Завдання продавця — виявити якісні відмінності товарів, які відчуваються споживачем, реабілітуючи розбіжність у цінах.

Встановлення цін на супутні товари.

Мова йде в додаткових атрибутах до основного товару. Класичний приклад, базова модель автомобіля, яка пропонується за низькою ціною. При доукомплектації (стеклопод’емник, радіо —, аудіоапаратура і т.п.) ціна збільшується. Але більшість споживачів вибере все ж укомплектовану, більш дорогу модель.

Проблема полягає в тому, що вартість саме елементів, доукомплектації може увійти в базову ціну.

Встановлення цін на обов’язкові предмети.

Ці товари використовуються разом з основними (лезо для бритв, фотоплівка для фотоапаратів). У разі, якщо фірма виготовляє і основний товар, і атрибути до нього, ціни можуть призначатися за такою схемою: основні товари — низькі ціни; атрибути — високі. Наприклад, лялька барбі: досягається своєрідний ефект, тому що важко знайти дитину, яка зупиняється лише на ляльці. З часом в неї з’являється цілий шлейф аксесуарів, які купуються за вищими цінами, ніж сама лялька.

Ще одним варіантом встановлення цін на товари або послуги, якими клієнт користується разом з основним, є ціни з двох складових Порівняно невисока ціна вхідного квитка на дискотеку плюс певна сума, яка іноді значно перевищує першу складову, — за напої, інші атрибути відпочинку. Приклад послуги компанії «УКРТЕЛЕКОМ»: абонентська плата за користування телефоном плюс вартість місцевих розмов, залежно ось їх тривалості.

Встановлення цін на побічні продукти виробництва.

Основна ідея ціноутворення при цьому — ціна може покрити витрати, пов’язані із зберіганням і доставкою продукції. Нестандартні аркуші паперу (поліграфічний комбінат), відходи шкіри (взуттєве виробництво), браковані тканини (текстильний комбінат).

Ідеальна ситуація — якщо вдається знайти можливість не тільки відшкодувати витрати, а й заробити на побічних продуктах виробництва. Наприклад, сироватка, з одно боку, побічний продукт виробництва сиру, а з іншого, самостійний продукт — складова асортименту молокозаводу. Вовняні та напіввовняні нити — відходи трикотажного виробництва — пропонують любителям ручного в’язання за невисокими цінами.

Встановлення цін на набори товарів У покупця з’явиться бажання придбати набір, якщо вартість набору менше, ніж коли товар продається окремо.

Такий підхід до встановлення цін, так зване «зв'язування цін», актуально, якщо товари або незалежні, або взаємозамінні. Нагадаємо, товари взаємозамінні, якщо перехресна еластичність позитивна. При цьому товари продаються або під одне маркою, або одной фірмою.