Використання комп"ютерів під час викладання різних предметів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ІНСТИТУТ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ Кафедра інформаційних технологій РЕФЕРАТ

«Використання комп’ютерів під час викладання різних предметів»

Виконав: вчитель математики та

інформатики Старосалтівської зош

І - ІІІ ступенів ім.О. М. Щербака Вовчанського району Харківської

області

Гордієнко Олександр Миколайович

ХАРКІВ 2003

Зміст

• Вступ
• Використання комп’ютерів в школі
• Використання комп’ютерів під час вивчення математики
• Використання комп’ютерів під час вивчення фізики
• Використання комп’ютерів під час вивчення хімії
• Використання комп’ютерів під час вивчення географії та біології
• Використання комп’ютерів під час вивчення іноземних мов
• Використання комп’ютерів у початковій школі
• Якість та ефективність мультимедійних засобів навчання
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ

Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій навчання, що базуються на комп’ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, відкриває перспективи щодо гуманізації навчального процесу, розширення та поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам навчання практичної значущості, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів та здібностей учнів, інтенсифікації навчального процесу й активізації навчально-пізнавальної діяльності, посилення спілкування учнів і вчителя та учнів між собою і збільшення питомої ваги самостійної навчальної діяльності дослідницького характеру, розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів з урахуванням їхніх позицій та вподобань, специфіки перебігу навчального процесу.

При цьому насамперед ідеться про поступове і неантагоністичне, без руйнівних перебудов і реформ, вбудовування нових інформаційних технологій навчання різних навчальних предметів у діючі дидактичні системи, гармонійне поєднання традиційних та комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання.

Нові інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання різноманітної інформації, наперед розроблені засоби виконання рутинних, технічних, нетворчих операцій, пов’язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навчального навантаження і водночас інтенсифікації навчального процесу, надання навчально-пізнавальній діяльності творчого, дослідницького спрямування, яка природно приваблює дитину і притаманна їй, результати якої приносять учню задоволення, стимулюють бажання працювати, набувати нових знань.

Необхідність якомога ширшого використання нових інформаційних технологій навчання різних навчальних предметів пов’язана перш за все зі значно ширшими (порівняно з традиційними технологіями навчання) можливостями розкриття загальноосвітніх функцій навчальних дисциплін, розв’язання загальних завдань навчання, виховання і розвитку школярів.

Значну роль нові інформаційні технології навчання відіграють у формуванні загальнонаукових умінь та навичок (організаційних, загально пізнавальних, контрольно-оцінювальних), до яких належать і вміння адекватно добирати програмний засіб для розв’язування поставленого завдання, і формування та розвиток в учнів потреби неперервно розширювати та поглиблювати свої знання.

Використання комп’ютерів в школі

Сьогодні розроблено вже досить багато різних типів програмних засобів, призначених для супроводу навчання різних навчальних предметів, зокрема мов, математики, фізики, хімії, музики. Існують програмні засоби, які можуть бути використані під час вивчення географії, біології, історії та інших навчальних дисциплін. Накопичений досвід переконливо свідчить про незаперечні переваги раціонального поєднання традиційних методичних систем навчання з новими інформаційними технологіями.

Використання комп’ютерів під час вивчення навчальних предметів є, також, важливим чинником особистісно-орієнтованого навчання. Комп’ютер володіє нескінченним «терпінням». Він повторює пояснення другий, третій чи навіть сотий раз; дає змогу вибрати такий темп навчання, який потрібний і підходить учневі залежно від швидкості сприймання і засвоєння інформації. При роботі учня з комп’ютером спрацьовує найоптимальніший варіант навчання: один учень — один учитель.

Використання комп’ютерів під час вивчення математики

У світі існує багато інформаційних засобів (програм) для спрощення складних математичних розрахунків і громіздких геометричних побудов. Складність програм змінюється — від найпростіших навчальних до складних професійних систем.

Розглянемо одну з навчальних систем GRAN (мал.1). Дана система може вільно використовуватися як на уроках геометрії, так і на уроках з інших предметів, коли необхідне використання геометричних побудов.

На уроках геометрії учні, застосовуючи навчальну систему, створюють зображення самостійно за вказаним зразком. На відміну від традиційних побудов створене зображення динамічне. Переваги такого методу полягають у тому, що учень, змінюючи один з параметрів системи, одержує нове зображення відповідно до введених відношень між об'єктами зображення.

Розглянемо приклад побудови трикутника, навколо якого описане коло.

Алгоритм «Побудова трикутника, навколо якого описане коло».

1. Будуємо точки А, В і С.

2. Будуємо відрізки АВ, АС і ВС.

3. Будуємо точки B, E і F — сторони трикутника АВС.

4. Будуємо прямі, які містять середини відрізків АВ, АС і ВС.

5. Проводимо серединні перпендикуляри до сторін трикутника.

6. Будуємо коло з центром точці G, що проходить через т.А.

По аналогії з наведеним прикладом можна скласти алгоритм для побудови кола, що вписане у трикутник (мал.8), побудови трикутника, симетричного даному відносно заданої прямої (мал.9) та багато інших.

Навчальну систему GRAN з успіхом можна використовувати не тільки на уроках геометрії, а також і на уроках алгебри у 10−11 класах. Як приклад, можна розглянути використання GRAN для обчислення значень визначених інтегралів (мал.10) та похідних (мал.11).

Під час вивчення в курсі алгебри властивостей функцій та їх графіків з успіхом можна використовувати програму «Графіки» (мал.12). Згадана програма — російськомовна, але ця обставина не становиться на заваді під час використання.

Мал.12.

Розглянемо, наприклад, як змінюється графік функції y=ax²+bх+с при зміні коефіцієнтів a, b і с. Для цього в меню просто вибираємо потрібну функцію. Зміни розташування графіка в залежності від зміни коефіцієнтів простежуються дуже добре (мал.13 — мал.18). Управління програмою надзвичайно просте і не вимагає суттєвих витрат часу для того, щоб навчити учнів працювати з нею.

Мал.13. Мал.14

Мал. 15. Мал.16

Мал.17. Мал.18.

Ефективне використання комп’ютера і на уроках математики у 5−6 класах. Для виконання тренувальних вправ, що спрямовані на розвиток обчислювальних навичок школярів, можна використовувати, як елемент уроку, роботу із спеціальними програмними засобами. Вікна деяких із таких програм показані на малюнках 19−22.

Мал.19 Мал. 20

Мал.21 Мал.22.

На допомозі вчителю, який викладає алгебру в 11 класі стане програма для вивчення статистики StatSoft (мал.23,24).

Мал.23.

Мал.24.

Зручною у використанні і з цілою низкою корисних властивостей є програма Advanced Grapher, яка ще й, що суттєво, розповсюджується безкоштовно. За допомогою цієї програми можна будувати графіки функцій, обчислювати значення функцій, проводити дослідження функцій. Вдалим є те, що можна будувати графіки кількох функцій в одній системі координат, змінюючи при цьому колір лінії графіка та її товщину.

Мал. 25. Мал.26. Мал.27

Розглянемо, наприклад, процес побудови графіків функцій y=x², y=sinx та y=2x в одній системі координат.д.ля цього досить виконати набір нескладних дій (мал.25−27).

В результаті одержимо:

Мал.28.

Використання комп’ютерів під час вивчення фізики

На сучасному етапі пошуку нових і удосконалення існуючих методів навчання найперспективнішим, напевне, є застосування в навчальному процесі ЕОМ. І це повною мірою стосується викладання фізики. Саме на уроках фізики комп’ютер виступає гарантом ефективного використання часу, забезпечення єдності інваріантності з диференційованим підходом. Великого значення набуває і психологічний фактор. З одного боку, вдало використана педагогічна комп’ютерна програма пробуджує інтерес до фізики, встановлює гармонійний контакт в інтерактивній системі учитель-ПК-учень. З іншого боку, вирішується одна з учнівських проблем — страх перед дошкою. Використання ж персонального комп’ютера ставить усіх дітей в однакові умови, у яких кожен може спокійно зібратися з думками і розв’язати поставлену навчальну задачу.

Існує велика кількість програм, які можна використовувати на уроках фізики — від простих, які були створені для роботи ще під управлінням операційної системи MS DOS, до більш складніших, таких, наприклад, як «Репетитор по фізиці» (мал.29,30).

На уроках фізики комп’ютер дозволяє, наприклад, на відеороликах продемонструвати дію фізичних законів. У віртуальній лабораторії учень може самостійно скласти експериментальну установку, виконати на ній лабораторну роботу та отримати за неї оцінку від самого комп’ютера.

Мал.29.

Мал.30.

Використання комп’ютерів під час вивчення хімії

Умови реформування загальної середньої освіти ставлять перед учителем нові вимоги щодо організації та внесення корективів до цілей, завдань і змісту навчально-виховного процесу. У зв’язку з цим викладання хімії пов’язане з оновленням підходів до формування в учня наукового мислення і поглядів на природні явища. Впровадження інноваційних технологій є одним з основних напрямків такої діяльності. І тут значну допомогу вчителю може надати використання на уроках комп’ютера. Звісно, кабінети хімії ще не мають достатнього матеріально-технічного забезпечення, але наявність хоча б одного комп’ютера дає змогу зовсім по-новому планувати зміст і структуру уроку. Зараз усе більше з’являється програм комп’ютерної підтримки навчальних занять, для яких потрібна сучасна техніка. Проте, якщо в учителя є трохи й «застарілий» комп’ютер, цього досить, щоб використовувати його під час уроку в різноманітних сферах навчального процесу.

Найпростішим і найпоширенішим варіантом застосування комп’ютера є організація тестування учнів як під час проведення заліку, так і звичайного уроку. Учень запрошується до комп’ютера і самостійно працює з ним. Учитель фіксує ту оцінку, яку виставить комп’ютер. Програма, створена для такої роботи, має певну кількість запитань з даної теми і три варіанти відповідей до кожного з них (одне вірне і два хибних). Учню пропонується відповісти на деяку кількість питань. При використанні у програмі генератора випадкових чисел, запитання вибираються в довільній послідовності. У довільній послідовності розташовуються і варіанти відповідей до них. Тому ніхто не може передбачити, яке запитання з’явиться і як будуть розташовані відповіді до нього. Після вибору відповіді, учень натискує на клавішу з цифрою, що відповідає, на його думку, номеру правильної відповіді. На екрані з’явиться наступне запитання.

Таку форму роботи вчитель може використовувати практично на кожному уроці. Для цього він має у міру вивчення теми замінювати одні запитання на інші.

Мал.31.

Мал.32

Мал.33.

На малюнках 31,32 — приклади програм, які можна використовувати на уроках хімії. Існують програми, за допомогою яких можна зімітувати реальну ситуацію. Наприклад: тема уроку — кислоти. На екрані комп’ютера — пробірки з речовинами. Хочете, змішуєте їх, хочете — нагріваєте, переливаєте (і при цьому спостерігаєте за зміною кольорів), одержуєте дані про температуру реакції і, навіть саму формулу хімічної реакції. При цьому — все абсолютно безпечно для здоров’я та життя. Плюс до того — в учителя не болить голова від відповідальності за безпеку роботи з хімречовинами та немає постійних проблем з тим, де взяти реактиви.

Зручною у користуванні є програма по хімії «МХ Таблица Менделеева» (мал.33). За допомогою цієї програми можна швидко отримати основні характеристики будь-якого хімічного елемента. Для цього потрібно лише натиснути мишею на зображенні того чи іншого елемента, як це зроблено, наприклад, для нікеля (мал.34).

Мал.34.

Використання комп’ютерів під час вивчення географії та біології

Сьогодні вже зроблені перші кроки в розробці програм, призначених для використання при вивченні предметів природничо-географічного циклу. Вони різноманітні за змістом, структурною будовою, виражальними можливостями, обсягом подання навчальної інформації. Але спільна їх сукупність — це знаряддя педагогічної праці вчителя.

Мультимедійні програми природничо-географічного циклу можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний або інформаційно-контролюючий засіб навчання, виконувати різноманітні дидактичні функції у певних навчальних ситуаціях. Значна частина мультимедійних програм з географії та біології містить документально-достовірну інформацію та наукову їх інтерпретацію. Їх зміст і будова, ґрунтуючись на принципі наочності, підпорядковується загальнодидиктичним вимогам і принципам навчання (науковість, систематичність, доступність та послідовність викладу, врахування рівня підготовленості учня тощо).

Більшість програм природничо-географічного циклу за дидактичним призначенням є допоміжним, ілюстративним джерелом знань. З цією метою можуть бути використані мультимедійні програми або їх фрагменти. Це, зокрема, з біології - «Загальна біологія для школярів» (ілюстрований матеріал з екології, з основ цитології, з основ генетики та ін), «Енциклопедія природи» (опис різноманітних видів тварин, птахів, риб, шляхом подання ілюстрованої інформації у поєднанні зі звуковим, текстовим супроводом та відео фрагментами), «Енциклопедія птахів» (фотографії, відео зйомки з життя птахів), «Енциклопедія домашніх тварин», «Життя диких тварин», «Енциклопедія кімнатних рослин»; з географії - «Туристичний атлас світу», «Географія. Посібник для школярів та абітурієнтів», «Географія. Весь світ на долоні», «Географія. Подорож по Європі», «Атлас України» та ін.

На уроках географії за допомогою комп’ютера можна мандрувати куточками найекзотичніших місць світу. За допомогою спеціальних програм учень сам може малювати комп’ютерні карти, одержувати різноманітну інформацію про природу чи економіку того чи іншого регіону або країни (мал.35,36). Так як учні середніх та старших класів широко використовують на уроках географії математичні методи для аналізу і опису географічних областей і місцевостей, то в таких ситуаціях з успіхом використовуються різноманітні калькулятори, що працюють по наперед заданій програмі.

Мал.35. Мал.36.

Використання комп’ютерів під час вивчення іноземних мов

Мал.37.

Програми, які допомагають у вивченні іноземних мов — чи не одні з найпоширеніших видів програмового забезпечення навчального характеру. Існує величезна кількість таких програм. Це і найпростіші тренажери, які дозволяють завчити конкретний набір слів або фраз, це і програми-тести, за допомогою яких можна визначити свій рівень знань, це і складні системи, які включають в себе аудіо та відео інформацію, містять набір тренувальних вправ, контрольні роботи, а також відомості з історії, культури, традицій, звичаїв того народу, мова якого вивчається.

Мал.38.

Деякі розробники програм використовують у своїх творіннях навіть, так званий, «ефект 25-го кадру». Переважна більшість програмового забезпечення для вивчення іноземної мови орієнтовані на рівень підготовки користувача, а тому з такими програмами можуть працювати учні різного віку і різних здібностей.

До програм, які можна з успіхом використовувати під час вивчення іноземних мов, можна віднести також різноманітні електронні словники, а також спеціальні перекладачі.

Використання комп’ютерів у початковій школі

Популярність персональних комп’ютерів неухильно росте серед різних категорій користувачів — від професіоналів до початківців. Користувачами персональних комп’ютерів стають уже восьмирічні - десятирічні школярі. Вони досить вільно та грамотно орієнтуються в складних операційних системах та оболонках DOS, VC, NC, Windows. У молодших школярів і навіть у дошкільнят немає психологічного бар'єру під час спілкуванням з комп’ютером на відміну від тих, хто починає вивчати комп’ютер у старшому віці. Діти без страху працюють із клавіатурою, мишею і джойстиком. Не

останнім стимулом і заохочувальним фактором у справі освоєння комп’ютера для школярів є комп’ютерні ігри.

Існує безліч різноманітних комп’ютерних ігор, що імітують на екрані дисплея космічні мандри, зоряні війни, повторюють маршрути відомих автомобільних гонок, різні казкові сюжети. Ці ігри розвивають у дітей сенсомоторні навички, увагу, спостережливість, швидкість реакції. Проте надмірне захоплення комп’ютерними іграми може викликати в дітей агресивність, неадекватне сприйняття реальності, підвищену втомлюваність.

Мал.39. Мал.40

Крім динамічних імітаційних ігор, розроблено клас логічних, які навчають дітей думати (мал.39,40).

Безумовно, ефективнішими в дидактичному плані є комп’ютерні ігри, які використовують навчальний матеріал і формують уміння і навички з конкретного предмета. Доведено доцільність використання комп’ютерних ігор для початкового навчання читанню, письму, лічбі, малюванню і, навіть, музиці (мал.41).

Мал.40.

Переростання комп’ютерної гри в навчання відбувається природно і непомітно для маленького користувача, а одержані таким чином знання та навички засвоюються ефективніше, довше пам’ятаються і знаходять практичне застосування. Використання гри з навчальною метою підвищує ініціативність, розвиває творче мислення і уяву, дає досвід спільної роботи, учить вибирати правильне рішення серед різних шляхів розв’язання поставленої задачі. Незвичайність такого способу навчання викликає в учнів підвищений інтерес до роботи, посилює мотивацію навчальної діяльності. Наочність, діалог з машиною та варіативність гри підвищують активність мислення учнів, викликають бажання вчитися.

Комп’ютерна гра має великий дидактичний потенціал, який можна і необхідно реалізувати в педагогічній практиці. За допомогою комп’ютерних ігор можна засвоювати різні математичні знання (наприклад, властивості геометричних фігур), розвивати просторову уяву, пам’ять, творче продуктивне мислення, вони є дієвим засобом формування та розвитку загальних психологічних якостей особистості молодших школярів.

Якість та ефективність мультимедійних засобів навчання

Донедавна навчальні програмні продукти, які потрапляли в руки педагогів, піддавалися певним змінам, що давало позитивні результати під час використання. Такі зміни до програм вносили як учителі школи, так і розробники програм після одержання конструктивних пропозицій і порад від користувачів. Сьогодні ситуація в цьому відношенні різко змінилася. Зауваження, що їх висловлюють вчителі, вже не можуть бути оперативно враховані для вдосконалення. З іншого боку, результат праці розробників програм не завжди може набути широкого розповсюдження через спотвореність нашого ринку та відсутність відповідної експертизи.

Якби всі програми були високоякісними, то, очевидно, відпала б потреба їх відбору для школи, тому що практика використання довершила б цю справу. Оскільки це не реально, то вирішувати проблему необхідно шляхом створення механізму відбору. Такий механізм можна звести до контролю над якістю розроблених програм.

Якість будь-якої навчальної програми можна розглядати в двох аспектах:

1) дидактичному;

2) технічному. Часто її представляють трьома рівнями:

1) дидактичним;

2) технічним;

3) ступенем інтерактивності - інтерфейсом.

Розглянемо основні критерії дидактичного рівня мультимедійних програм.

Досвідченому педагогові достатньо один раз попрацювати з програмою, щоб зрозуміти, для чого вона створена, яку педагогічну мету переслідує і під час вивчення якого матеріалу вона може виконувати ту чи іншу дидактичну функцію. Відсутність такого призначення програми робить її непридатною для використання в навчальних цілях.

Навчальна інформація програми не повинна містити наукових помилок, неточностей, нехай навіть як компенсації за доступність подання матеріалу. Спрощення допустиме лише в тій мірі, в якій воно не впливає на жодну з сутностей того, що описується. Система понять повинна даватися лише на логічній, науковій основі.

Систематичність викладу матеріалу передбачає його логічну послідовність, відсутність протиріч між різними підходами до того чи іншого питання та узгодженість усередині одного і того самого підходу.

Така вимога ставиться до викладу матеріалу з використанням будь-яких засобів чи методів навчання. Логічна послідовність передбачає слідування від простого до складного, від відомого до невідомого. Не можна, наприклад, вивчати прямокутник, не знаючи, що таке кут.

Систематичність передбачає також урахування логіки пізнавального процесу, методики організації пізнавальної діяльності учнів. Необхідно, щоб у роботі з комп’ютером проявлялася логіка пізнання, вироблялася певна методика пошуку відповіді на те чи інше запитання.

Характерним критерієм якості навчальних програм, таким, що суттєво відрізняє їх від інших навчальних засобів, є здатність активізації навчальної діяльності учнів. Серед найважливіших факторів, що складають таку здатність, є:

1) інтерактивність;

2) мультимедійність;

3) гіпертекстовість. Наскільки логічно, раціонально і методично вбудовані ці «характеристичні» складові програм, настільки результативно вони впливатимуть на всю навчальну діяльність учнів.

В оцінках інтерактивності мультимедійних програм потрібно виходити з того, що це своєрідний регулятор діяльності учнів, активний засіб керування нею. Система запитань повинна організовувати, стимулювати і спрямовувати навчальну діяльність у потрібне русло.

Мультимедійність програми — це розширення поняття наочності, це — мультинаочність. Без наочності немає самої мультимедійної програми, питання зводиться до того, що унаочнюється і як унаочнюється.

Стислість та зручність форми подання матеріалу з використанням гіпертексту, як і зручний інтерфейс, сприяє раціональній і ефективній методиці навчання. Гіпертекст повинен зацікавлювати учня тим, що розкривається перед ним у процесі його використання.

Програма не повинна обмежувати свободу учня в його пошуках, не спонукати його діяти тільки в одному якомусь напрямку, тому що шлях до істини може бути різний, а якщо він і один, то в цьому повинен переконатися сам учень.

Не просто комп’ютерна грамотність потрібна сьогодні. Комп’ютер повинен сприяти підвищенню продуктивності праці в навчальному процесі, розкриттю і розвитку творчого потенціалу дітей, підготовці їх до життя в інформатизованому суспільстві.

Висновки

Впровадження в навчальний процес школи нових інформаційних технологій потребує переосмислення традиційної системи навчання, її змісту, методів і форм організації, залишаючи при цьому незмінними цілі навчання. Це пов’язано з тим, що будь-який засіб (у нашому випадку таким засобом є комп’ютер), включений в ту чи іншу діяльність, впливає на саму діяльність, а особливо тоді, коли йому властиві специфічні, характерні тільки для нього функції. Однак нові інформаційні технології можуть принципово вплинути на процес навчання тільки в тому випадку, коли ці технології будуть включені в нову модель навчання, а їх засоби повною мірою реалізують притаманні тільки їм функції. Основна мета такої моделі навчання — сприяти розвитку учня як особистості, формувати в нього потребу і здібності до дослідницької діяльності, самоосвіти, самовираження та ін. Модель такого навчального процесу повинна базуватися на формулі: діяльність — рефлексія — теоретичні знання і практичні навички. Учень у даній діяльності повинен виступати в ролі активного суб'єкта, а педагог — у ролі організатора комунікацій у тріаді учитель-учень-комп'ютер.

Якщо розглядати комп’ютер як результат технічного, технологічного досягнення людства в школі, то він виступає тут і як предмет вивчення, і як предмет, який формує навчальне середовище, і як засіб управління навчальною діяльністю, і як засіб зв’язку, і як засіб навчальної діяльності. Останній підхід до визначення місця комп’ютера в навчально-виховному процесі все більше поширюється в освітянській громадськості. Ці якості комп’ютера, його властивість виступати у різних іпостасях (залежно від педагогічного завдання та педагогічної ситуації) суттєво відрізняють його від традиційних технічних засобів навчання. Залучення комп’ютера до навчально-виховного процесу — це залучення не тільки техніки, а й того зовнішнього інтелекту, який презентовано через технологію та програмне забезпечення. Таким чином, застосування комп’ютера в навчально-виховному процесі за умови правильного визначення його місця дає підстави сподіватися на певні зрушення, поворот дидактичного простору обличчям до майбутнього, яке проектується сьогодні.

Список використаної літератури

1. «Комп'ютери в школі», Р. Вільямс, К. Маклін, за редакцією кандидата фізико математичних наук В. Б. Распопова, Київ, «Радянська школа», 1988.

2. «Використання комп’ютера під час вивчення математики у вечірній школі», С. Литвинова, «Інформатика», № 10, 2001р.

3. «Використання комп’ютера під час вивчення навчальних предметів — важливий чинник особистісно-орієнтованого навчання», П. Лосюк, «Інформатика», № 3, 2001р.

4. «Комп'ютер у школі», М.І. Жалдак, «Інформатика», № 3, 2001р.

5. «Сучасні інформаційні технології в початковій школі», В. В. Шакотько, «Інформатика», № 9, 2001р.

6. «НІТ: передумови впровадження та використання в навчальному процесі», Б. Дрінь, «Інформатика», № 7, 2001р.

7. «Комп'ютерні ігри як засіб активізації навчання в початковій школі», О. М. Ткачук, З. Є. Файчак, «Інформатика», № 13, 2001р.

8. «Інформатика: освіта та соціум», Ю. Жук, «Інформатика», № 16, 2001р.

9. «Особистісно-орієнтоване навчання під час вивчення інформатики», методичні рекомендації вчителя зош № 48 м. Харків К. Рибак, «Інформатика», № 38, 2002р.

10. «Використання комп’ютера на уроках фізики», Р. Ребрик, «Фізика»,

11. № 10, 2002 р.

12. «З досвіду використання нових інформаційних технологій у навчальному курсі фізики», Н. Желюк, «Фізика», № 10, 2002 р.

13. «Вопросы компьютеризации учебного процесса», составитель Н. Д. Угринович, под редакцией Л. П. Шило, Москва, «Просвещение», 1987 год.