Особливості методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи в умовах запровадження Болонської конвенції

Реферат на тему:

Особливості методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи в умовах запровадження Болонської конвенції.

Жити в Європі з декількома системами вищої освіти уже неможливо і неперспективно для європейських країн, в тому числі і для України. Зміцнюючи Зону європейської вищої освіти за нашої активної участі ми маємо потужно розвивати національну систему вищої освіти.

Щоб досягти в найближчий перспективі значного прориву в цьому напрямі необхідно враховувати особливості вітчизняної професійної освіти, та зокрема, методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи.

Окреслимо основні особливості методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи.

1. Методологічним підґрунтям інноваційних змін у методико-математичній професійній підготовці є її спрямованість на компетентнісний підхід.

В професійній освіті перехід до компетентнісного підходу має стати новим концептуальним орієнтиром. За одностайною думкою науковців і практиків впровадження компетентнісного підходу означає переорієнтацію з процесу на результат освіти у діяльнісному вимірі, розгляд цього результату з погляду затребуваності в суспільстві, забезпечення спроможності випускника ВНЗ відповідати новим запитам ринку, мати відповідний потенціал для практичного вирішення життєвих проблем, пошуку свого «я» в професії, в соціальній структурі.

Крім того, реалізація компетентнісного підходу в змісті професійної освіти дозволяє здобути випускнику якості, які сприяють його інтегруванню у широкий світовий соціокультурний простір. На думку Н.М. Бібік, до таких слід віднести: усвідомлення багатозначності позицій і поглядів на те чи інше явищеурахування плюсів і мінусів, щодо будь-якої діяльностіустановка на співробітництво і діалогуміння користуватися інформацієюнавчання співробітництву і діалогу на рівні взаємодії окремих людей, носіїв різних поглядів і культур [1,25].

2.Нова система підготовки майбутнього вчителя початкової школи висуває особливі вимоги до особистості сучасного викладача На сучасному етапі розвитку освіти доцільно зосередити увагу на таких професійно-значущих якостях викладача, як гуманістична спрямованість у відношеннях зі студентами, глибокі знання свого предмета, та суміжних дисциплін, потужний науковий потенціал, методична гнучкість і відповідальна особистісна позиція.

3.Задача викладання у вищій школі - не натаскування студентів на викладання освітньої галузі «Математика» в початковій школі, а підведення їх до глибокого розуміння того, що математична освіта є не лише частиною науки математики, а й феноменом загальнолюдської культури. Вона є відбиттям історії розвитку людської думки. Саме тому математична освіта завжди відігравала важливу роль у культурному розвитку людини. При цьому можливості математичної освіти далеко виходять за межі власне математичних предметів. Людьми, які в школі не навчилися мистецтву доказу, не здатні відрізнити правильне міркування від неправильного — легко маніпулювати. І тому, низька математична культура в XXІ-му столітті може стати серйозною перешкодою не тільки на шляху розвитку країни, а й у досягненні успіху в житті, значно обмежити свободу особистості. І навпаки, гарна математична освіта, математична культура можуть захистити від численних небезпек, підвищити шанси на самореалізацію.

4. Чим точніше педагогічна освіта буде реагувати на інноваційні процеси в початковій школі, тим більше передумов для піднесення її якості. Серед основних досягнень початкової школи слід назвати ті, які необхідно впроваджувати в практику методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи, а саме:

• уманізацію освіти та її особистісно-розвивальний характер;

• апровадження компетентнісного підходу у визначенні навчальних досягнень учнів;

• аріативність різних підходів до досягнення результатів;

• прямованість діяльності вчителя на організацію моніторингового дослідження якості навчальних досягнень у початковій школі.

З метою розв’язання зазначених проблем, на нашу думку, в першу чергу необхідно передбачити в програмі курсу «Методика викладання математики в початковій школі» вивчення окремих модулей, які будуть пов’язані з методикою вивчення саме цих питання. Потім викладач, який організує методико-математичну підготовку має змістовно наповнити ці модулі, користуючись наробками вчених, які працюють в галузі шкільної початкової освіти. Так, вже на сьогодні чимало матеріалів з проблеми моніторингового дослідження якості навчальних досягнень у початковій школі та особливостей впровадження компетентнісного підходу опубліковано в журналі «Початкова школа». Крім того, в практику вузівського викладання має увійти два проекти [2], [3].

5. Традиційно методико-математична підготовка майбутнього вчителя завершувалась вивченням курсу «Методика викладання математики в початковій школі». У зв’язку з переходом на ступеневу систему освіти, що безперечно наближає нас до Європейського освітнього простору поглибити теоретичну і практичну методико-математичну підготовку дозволяє новий навчальний курс «Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі «Математика «.

Впровадження цих навчальних курсів має на меті посилення практико-орієнтованої підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Основне призначення практико-орієнтованої освіти під час вивчення курсів «Методика викладання математики в початковій школі» та «Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі «Математика» навчити студентів розв’язувати творчі навчально-професійні задачі. Тематика таких навчально-професійних задач має спрямовуватися не тільки в межах традиційного вивчення методико-математичних дисциплін, а й враховувати особливості, які характерні для сучасного етапу розвитку науки.

Отже, методико-математична підготовка в умовах запровадження Болонської конвенції передбачає посилення її практичної спрямованості та надання такому процесу системного і цілісного характеру. Крім того, в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти необхідно домогтися гармонізації особистісної і професійної складових методико-математичної підготовки майбутніх вчителів. Термінове розв’язання зазначених проблем дозволить національній системі вищої освіти наблизитися до Європейського освітнього простору.

1. 1.Бібік Н.М. Компетентнісний підхід до презентації освітніх результатів. Школа першого ступеня: теорія і практика: Збірник наукових праць Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. — Переяслав-Хмельницький — 2004 — Вип. 10. — С.18−26.

1. 1.Компетентнісний підхід у сучасні й освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О. В. Овчарук. — К.: «К.І.С.», 2004. — 112 с.

2. 2.Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи / За заг. ред. О.І. Локшиної - К.: К.І.С, 2004, — 128с.

3. 3.Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В., Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін.- За ред. І.А. Зязюна. — 2-ге вид., допов. і переробл. — К.: Вища шк., 2004. — 422 с.

4. 4.Савченко О. Я. Інваріантна компонента у підготовці вчителя початкових класів. Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції: 1−2 квітня 2004 р./ Укл. Л. Л. Макаренко, М. С. Севастюк, О. П. Симоненко. — К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. — С. 3 — 7.