Особенности спілкування з аудиторією радіо-і телемовлення

Особенности спілкування з аудиторією радіо та телевещания Для здобуття права зрозуміти специфіку радіо та телевізійної промови, треба заздалегідь розглянути особливості взаємодії між виступаючим на радіо чи телебаченні і аудиторією цих засобів. Можливість обліку соціально-психологічних характеристик під час аналізу «мови масової комунікації», принципову залежність власне лінгвістичного поведінки від соціально-психологічного контексту відзначають практично всі фахівці з області масової коммуникации.

Анализируя особливості спілкування з і телебаченню, виділимо два ключових моменту: 1) вплив характеру радіоі телевізійної аудиторії на поведінка виступаючих; 2) чинники, що визначають привабливість чи непривабливість образу виступав на очах аудитории.

Рассматривая характерні риси радіоі телевізійної аудиторії, вітчизняний психолог А.А. Леонтьєв звернув увагу до ряд психологічних труднощів, із якими не зустрічається що у «живої» аудиторії, проте вони виникають в людини під час виступу на радіо чи телевидению.

Во-первых, комунікатор вбачає своєї аудиторії, отже, його позбавлено прямі регулювати кошти на слухачів, відповідаючи реакцією. Щоб вийти з труднощі, викликаного відсутністю зворотний зв’язок, необхідно прогнозувати, уявити, як невидима аудиторія може реагувати на лише доступне сказано. Оптимальний шлях такого прогнозування, очевидно, передбачає хіба що мисленне звуження цієї аудиторії до «своєї», до тієї, яку комунікатор добре знає.

Во-вторых, радіоі телевізійна публіка непросто розосереджено у просторі — вона розосереджено психологічно." Люди стають радіочи тілі аудиторією випадково, без що об'єднує їх мотиву, інтересу, мети. Якщо пересічна оратор оперує людьми, вже явно котрі представляють собою деяку психологічну єдність, то умовах радіо чи телебачення публічний виступ вимагає від початку зусиль з залученню уваги слушателей/зрителей, включаючи специфічне побудова самого виступи, особливу поводження виступає, тобто. усе, що могло та їхні зацікавити. І хоча іноді інтерес може викликати сама тема виступи чи популярність передачі, у якому запрошений промовець, все-таки найчастіше комунікатор стикається з необхідністю самому «підготувати грунт» умонастроїв глядачів чи слухачів до свого выступления.

В-третьих, аудиторія телевізійного і радіовиступів мало піддається «зараженню», тому манера звернення, сам спосіб спілкуватися з нею має вирізнятися від звичної публічної промови. Сприйняття масової комунікації, особливо телебачення, дуже залежить від тієї малої групи, у якої людина слухає чи дивиться передачу. Зацікавлення передачі і думка про її достоїнствах і недоліках складаються зазвичай як єдиної думки сім'ї або інший групи людей, сприймальним се спільно. Тому виступ має лише приваблював" увагу (інтерес), а й постійно підтримувати его.

В-четвертых, людина слухає й дивиться радіоі телепрограми, як кажуть, в «м'яких черевиках», домашній обстановці, і що може не впливати на вимоги як до форми, і до змісту виступи. Від публічного виступи з і телебаченню очікується, з одного боку, збереження деякою отстранённости, з другого — конфіденційність, неофициальность.

В-пятых, аудиторія радіо та телебачення значно більше різноманітна, ніж аудиторія «живого» публічного виступи. Тому промовець повинен поступово переорієнтовуватися під дуже різний рівень слушателей/зрителей.

Итак, ясно, що аудиторія, з якою, має справу промовець на радіо чи телебаченні, визначає особливі вимоги для її мовному поведению.

Образ выступающего Важливим кроком соціально-психологічним моментом і те, як сприймають самого виступає глядачі чи слухачі, який образ формується у тому поданні. Аудиторія, яку хоче впливати оратор, оцінює то, що він каже, як він говорить і який сам виступає. З цієї оцінки у що свідчить залежить, приймуть чи відкинута запропонована інформація, як зрозуміють передані повідомлення, вплине передане повідомлення на дії зрителей/слушателей і т.д.

Не лише з комунікатора, а й у аудиторію психологічний контекст їхнього власного сприйняття зазвичай як собі прихована сила. Люди відчувають у собі результати його дії, але завжди можуть пояснити, що й чому визначило їх остаточне враження від конкретної тілічи радіопередачі. Іноді одного появи на екрані чи перших слів зазвучавшего на радіо голоси досить, щоб привернути увагу глядачів і слухачів. Буває й по-іншому: промовець каже правильні речі, але вони викликають відповідного інтересу і навіть виникає відчуття ніяковості за людини у кадрі або в микрофона.

Між сприйняттям образу виступає і впливом його повідомлення виявлено наступна зв’язок: якщо в аудиторії складається позитивний образ комунікатора, це, як правило, сприяє позитивному сприйняттю його повідомлення, і наоборот.

Важно враховувати, що з формуванні образу комунікатора в однаковою мірою мають значення два ряду факторів, визначальних ставлення, по-перше, між комунікатором і повідомленням, по-друге, між комунікатором і аудиторией.

Каждый ряд містить свою систему характеристик.

Наиболее значимі на першому низки відносин такі характеристики коммуникатора:

• знання про що він говорит;

• його щирість, правдивість, впевненість, що він говорит;

• вміння донести знання, думки до аудитории.

Среди характеристик, найвагоміших для второго низки відносин, може бути такі якості коммуникатора;

• знання своєї аудитории;

• искреннее на повагу до аудитории;

• вміння спілкуватися з нею однакові, не повчаючи, не підлещуючись, не займаючись самолюбованием.

Аудитория тонко відчуває ставлення себе. Ступінь її довіри і симпатії до оратора залежить від такого типу його важливих якостей, як авторитетність і компетентність, зовнішня привабливість і тактичность.

На різних етапах спілкування що цими якостями можуть грати різну роль. Наприклад, у початковій стадії ефект привабливості може виникнути тільки завдяки зовнішності виступає та її манері триматися, а ставлення до компетентності і авторитетності формуються з урахуванням інформації про його освітньої підготовки й соціальному становищі. Проте, ніж триваліша спілкування, тим більший вплив надаватимуть перелічені вище характеристики комунікатора щодо як до аудиторії, і до того що, що він каже. Незацікавлене, формальне виступ залишає людей байдужими, зарозумілість викликає ворожість. У цьому важливо знати, що й хороший оратор чи кваліфікований журналіст неспроможна приховати своїм внутрішнім позиції, якщо вона збігається з тим, що він каже. Досить точно встановлено, що, коли людина нещирим, деякі характеристики його голоси змінюються належним чином, а про доступніших спостереженню сигнали міміки до жестов.

Отже, без обліку розглянутих вище соціально-психологічних особливостей спілкування але радіо не можна зрозуміти завдань;;, які необхідно розв’язати режисеру, редакторові й, звісно, самому оратора у процесі підготування його радіочи телевізійного выступления.

При підготовці даної роботи було використані матеріали з сайту internet.