Вступ. 
Аерофотозйомка

Вимірювання на місцевості, в результаті якого дістають географічне зображення території, називають зніманням. Воно включає знімання ситуації (контурів і місцевих об'єктів) та рельєфу і проводиться разом чи окремо. Точку, з якої знімають, називають станцією. На місцевості вона позначається забитим у землю кілочком. Знімання ситуації - це знімання в горизонтальній площині, тобто знімання планове, контурне. В результаті знімання контурів ситуації дістають контурний план, тобто плоске зображення місцевості на аркуші паперу в заданому масштабі.

Знімання рельєфу — це знімання у вертикальній площині, тобто нівелювання. Під час знімання рельєфу виділяють характерні знімальні точки, які називаються пікетними. Їх вибирають на вершинах і підошвах горбів, на тальвегах лощин і ярів та на їх брівках, на сідловинах, на дні улоговин та на їх краях, на всіх перегинах схилів, на точках, які показують напрям схилів і напрям лощин та гребенів. В результаті нівелювання дістають профіль або план з горизонталями.

Для складання карт і планів земної поверхні спочатку розвивають державні планові та висотні мережі, потім їх згущують в необхідних місцях, а для виконання наземних знімань місцевості безпосередньо до початку робіт розвивають знімальні мережі в вигляді теодолітно-нівелірних ходів.

Це дає нам змогу розглянути питання про виконання топографічних знімань для складання карти та планів земної поверхні.