Формування облікової політики на підприємстві

Формування облікової політики можна сформувати у наступних блоках:

• 1. Вибір інформаційної бази для побудови облікової політики;
• 2. Визначення користувачів облікової інформації;
• 3. Обгрунтування факторів впливу, що виникають при складанні облікової політики;
• 4. Узагальнення сфери застосування облікової політики.

Блок 1. Першим кроком при формуванні облікової політики є вивчення наявних джерел стосовно ведення обліку та подання звітності. Умовно їх можна поділити на національні та міжнародні. Вітчизняна законодавчонормативна база розроблена та вдосконалена відповідно до потреб сучасного розвитку економіки. Зокрема сюди слід віднести: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Методичні рекомендації та Інструкції, листи тощо. Вагомий вплив на формування облікової політики має міжнародний досвід ведення бухгалтерського обліку. Використання Міжнародних стандартів є необхідним для забезпечення прозорості та зрозумілості облікової та звітної інформації для зовнішніх іноземних інвесторів.

Блок 2. Зацікавлених осіб в отриманні облікової інформації поділяють на внутрішніх та зовнішніх користувачів. Види, обсяги інформації для відповідних користувачів мають бути визначена у положеннях підприємства.

Блок 3. Основні фактори, які впливають на формування облікової політики підприємства, умовно згрупуємо за такими рівнями: макрорівень та акрорівень.

До основних макрорівневих факторів належать: податкова система; інфраструктура ринку; інвестиційна ситуація на ринку; інфляційні процеси.

До факторів мікрорівня, що зумовлюють прямий та опосередкований вплив на прийняття ефективної та дієвої облікової політики слід віднести: стратегія підприємства; організаційно-правовий статус; форма власності та галузь діяльності підприємства; система інформаційного забезпечення, що використовується на підприємстві; рівень кваліфікації бухгалтерського персоналу.

Блок 4. Опрацювавши джерела формування облікової політики, визначившись із зацікавленими сторонами та факторами, що мають вплив на ефективність формування та застосування облікової політики на підприємстві, зазначимо сфери її застосування у фінансовому та управлінському обліку, аудиті та аналізі, менеджменті [2, с.36−37].

Слід погодитися з думкою бухгалтерів-практиків, які зауважують, що створення облікової політики на підприємстві - дуже трудомісткий і відповідальний процес. Адже підприємству не один рік доведеться працювати і враховувати свої активи і зобов’язання згідно з розробленою ними обліковою політикою. Це вимагає від підприємства більш зваженого підходу до розробки облікової політики, яка відповідає специфіці його роботи.

Однак на сьогодні, на думку Рогозяна С. М., дедалі частіше спостерігається формальний, вузько спрямований підхід до формування облікової політики, який зводиться до складання фінансової звітності відповідно до загальних вимог П (С)БО та зовнішніх користувачів. На таку ситуацію впливають як відсутність достатнього практичного досвіду управління в ринкових умовах, так і недостатнє законодавче врегулювання цього питання, а також недостатнє вивчення з боку науковців цієї проблеми.

З метою раціонального підходу до організації бухгалтерського обліку новоствореним підприємствам пропонується формувати облікову політику до державної реєстрації, найбільш раціональний варіант разом з бізнес-планом та підготовкою пакету установчих документів. Для забезпечення контролю за формуванням облікової політики підприємств пропонуємо затвердити строки її формування у наступній редакції: Новостворені підприємства формують та затверджують облікову політику протягом 30 днів з дня державної реєстрації, але не пізніше складання квартальної (річної) фінансової звітності.

Аналіз правових засад бухгалтерського обліку дозволив виділити основні вимоги до формування та застосування облікової політики підприємств: законність, адекватність, гласність, ефективність, єдність.

Барановська Т.В. розробила методику формування облікової політики підприємств, яка призначена для використання безпосередніми виконавцями робіт з формування облікової політики (Додаток 3).

Для документального оформлення облікової політики підприємства використовується Положення про облікову політику, яке є базою для створення системи внутрішньої документації. Затвердження Положення про облікову політику підприємства здійснюється власником підприємства або особою, уповноваженою власником. Для доведення його норм до безпосередніх виконавців передбачається підтвердження ознайомлення з Положенням про облікову політику підписом відповідальної особи. У разі наявності значної кількості облікових підрозділів доведення норм Положення про облікову політику підприємства здійснюється у вигляді витягу з нього в частині виконуваних облікових робіт. Визначено недоцільність щорічного перевидання Положення про облікову політику підприємства при відсутності змін, оскільки останнє збільшує документооборот і в більшості випадків є формальним актом.