Проект автоматизації системи опалення на базі парового котла в товаристві з обмеженою відповідальністю «Консерваторія»

Дипломна робота Проект автоматизації системи опалення на базі парового котла.

Зміст сторінки.

1. Загальна частина. 5.

1.1.Вступ. 5.

1.2.Характеристика підприємства. 5.

1.3.Характеристика аналіз існуючої схеми управління. 7.

1.4.Обгрунтування теми проекту. 7.

2. Розрахунково-технологічна частина. 9.

2.1.Опис технологічного процесу. 9.

2.2.Вибір і обгрунтування структурної схеми автоматизації. 12.

2.3.Підбір стандартного обладнання. 14.

2.4.Розрахунок автоматизуючих пристроїв. 24.

2.4.1.Розрахунок регулятора тиску РДУК ін — 100/70 з діаметром сідла клапана 70 мм. 24.

2.4.2.Розрахунок кількості повітря, яке необхідне для горіння. 24.

2.4.3.Гідравлічний розрахунок газопроводу. 25.

2.4.4.Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу від котельні. 26.

2.5.Опис схеми керування, контролю або регулювання. 28.

3. Конструктивна частина. 31.

3.1.Виготовити макет давача, або індивідуальне завдання. 31.

4. Енергетична частина. 34.

4.1.Розрахунок витрат енергоносіїв на засоби автоматизації. 34.

5. Охорона праці. 36.

5.1.Аналіз виробничого травматизму. 36.

5.2.Заходи по техніці безпеки. 37.

5.3.Протипожежний захист. 38.

6. Економічна частина. 40.

6.1.Розрахунок витрат на проведення автоматизації виробництва. 40.

6.1.1.Розрахунок вартості засобів автоматизації. 40.

6.1.2.Розрахунок вартості монтажних матеріалів. 41.

6.1.3.Розрахунок автоматизації і витрат на поточний ремонт. 41.

6.1.4.Розрахунок вартості електроенергії. 42.

6.1.5.Розрахунок заробітної плати. 42.

6.1.6.Розрахунок відрахування на соціальне страхування. 42.

6.1.7.Розрахунок загальновиробничих витрат. 43.

6.1.8.Розрахунок суми витрат на автоматизацію. 43.

6.2.Розрахунок економії від впровадження автоматизації. 44.

6.3.Розрахунок економічної ефективності від впровадження автоматизації. 45.

6.4.Висновок про економічну доцільність проекту автоматизації. 45.

Висновок. 46.

Використані джерела. 47.

1.Загальна частина.

1.1.Вступ.

Ідея промислового використання водяного пару виникла в другій половині XVIII століття. Перший паровий котел промислового значення винайшов талановитий російський винахідник І.І. Ползунов в 1766 році і з того часу котлобудування безперервно розвивалося і вдосконалювалося.

На даному рівні розвитку потужність парових котлів зросла до 2500 т/год, тиск до 255 кгс/см2, а температура перегрітої пари до 540−570 Со. безперервний розвиток і вдосконалення сучасних котельних установок, обладнаних складними агрегатами, оснащеними різного роду механізмами, підвищують вимоги до засобів автоматизації які дистанційно управляють котлом. Широке використання засобів автоматизації забезпечує підвищення продуктивності праці, досягнення стабільно високої якості продукції і збільшення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів.

Виходячи із вище зазначеного можна зробити висновок, що поряд із важливими завданнями автоматизації не менш важливу роль відіграє питання автоматичного регулювання процесу горіння, оскільки автоматизація процесу горіння дозволяє економити до 10% палива.

Саме тому в даному дипломному проекті розглянутий проект автоматизації процесу горіння котла моделі ДКВР-10−13.

1.2.Характеристика підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «Консерваторія» створене 04 червня 2002 р. на базі відкритого акціонерного товариства «Коломийський консервний завод».

На даний час Коломийський консервний завод, як підприємство оголошено банкрутом і ліквідовано, а майно передано у власність ТзОВ «Консерваторія».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консерваторія» займається переробкою, виготовленням та реалізацією продуктів харчової промисловості. Товариство виготовляє овочеві та фруктові консерви в скляній тарі, які реалізовуються частково на території України, а більшість експортується у Росію.

Підприємство виготовляє понад 50 видів різних консервів такі які відносяться до овочевої групи: помідори і огірки консервовані, різні види салатів на основі баклажанів, капусти, різні види овочевих асорті, ікра овочева та інші натуральні консерви: басоля натуральна, соки натуральні, гриби натуральні та інші; консерви солодкої групи: різні види компоту, джеми, варення, соки та інші.

Для виготовлення консервів використовується різна скло банка об'ємом від 0,2 л до 0,3 л, яка закуповується на Київському склотарному заводі, та Херсонському. Для виготовлення консервів використовується сировина яка закуповується у місцевого населення та фермерських господарствах, а також завозиться з інших областей України. Всі інші допоміжні матеріали теж закуповуються на території України.

Територія підприємства складається з таких приміщень:

адміністративний корпус прохідна складські приміщення для зберігання скло тари, готової продукції і зберігання сировини холодильне приміщення котельня виробничий цех цех оформлення готової продукції.

насосна станція В даний час будується цех дитячого харчування. Підприємству належить дві водяні свердловини і водонапірна вежа, які повністю забезпечують підприємство водою. В товаристві працює понад 150 робітників та 43 інженерно — технічних працівників. Готова продукція оформляється і упаковується по євро зразку в палетки, які в свою чергу завантажуються в вагони і відправляються замовнику.

1.3.Характеристика і аналіз існуючої схеми управління.

Під час регулювання процесу горіння на котлі ДКВР-10−13 машиніст повинен регулювати тягу в паливній камері, а також подачу повітря і газу в паливну камеру котла.

Подачу газу в котел потрібно регулювати так, щоб кожен момент часу в ній згоряло стільки палива скільки його необхідно для покриття витрати пару при незмінному тиску пари в барабані котла. Подача газу в паливну камеру регулюється за допомогою крана, який знаходиться на газопроводі біля горілки. Машиніст дивиться на манометр, який показує тиск пари в барабані котла і, відповідно, збільшує або зменшує подачу газу в котел.

Подачу повітря в котел регулюють за допомогою повітряної заслонки, яка знаходиться біля вентилятора. Кількість повітря, яка необхідна для горіння, визначають візуально — по кольору і характеру полум’я: фіолетово-голубе — згоряння повне, солом’яно-червоне з довгим полум’ям — неповне.

Розрідження в паливній камері регулюється з допомогою направляючого апарату, який встановлений на всмоктуючи патрубках димососа. Воно постійно повинне бути — 30 Па. Машиніст дивиться на покази тягоміру і відповідно збільшує тягу в паливній камері.

Виходячи із вище сказаного можна зробити висновок, що регулювання процесу горіння на котлі ДКВР-10−13 здійснюється вручну, а це значно збільшує втрати палива і підвищує собівартість одержаного пару та знижує ККД парового котла.

1.4.Обгрунтування теми проекту вручну, що значно збільшує витрати палива на котел і знижує ККД парового котла.

З метою усунення даних недоліків для покращення умов праці, зниження витрати палива і підвищення ККД парового котла можна запропонувати: на котлі встановити автоматичні регулятори, які будуть регулювати розрідження в паливній камері, та подачу палива і повітря в паливну камеру котла.

Запровадивши дані засоби автоматизації ми досягнемо: покращення умов парці, зниження витрати палива та підвищення ККД парового котла.

Метою даного дипломного проекту є вибір та економічне обгрунтування вибору системи автоматики, яку доцільніше буде використати для автоматичного регулювання процесу горіння на котлі моделі ДКВР-10−13.

2.Розрахунково-технологічна частина.

2.1.Опис технологічного процесу Котли ДКВР-10−13 (двохбарабанні вертикально-водотрубні реконструйовані) призначені для одержання пари для виробничих потреб заводу. Одержання пари із води проходить в трьох фізичних процесах: а) підігрів води до температури кипіння; б) кипіння води, коли рідка фаза переходить в насичений пар; в) перегріву пари до заданої температури.

Необхідне для цього тепло виділяється при згоранні палива в паливній камері. Передача тепла від продуктів згорання до поверхні нагріву проходить в результаті всіх видів теплообміну: радіаційного, конвективного і за рахунок теплопровідності.

Підігрів води проходить в економайзері, пароутворення — в екранах, перегрів пари — в пароперегрівачах. Теплообмін усіх цих елементів проходить при високих температурах стінок поверхонь нагріву, які знаходяться одночасно і під тиском води або пари. Тому і підвищуються вимоги до підтримання температури металу стінок труб в межах допустимих величин по умовам надійності. Це досягається шляхом створення стійкого руху води або пари всередині трубної системи котлоагрегату за рахунок різниці ваги даних компонентів.

Процес одержання пари проходить в наступному порядку. Центр обіжними або паровими насосами живильна вода подається в барабан котла. Її тиск більший від тиску виробляє мого пару. Перед тим як потрапити в барабан котла, живильна вода проходить через економайзер, підігрівається до температури на 400 нижче, ніж температура насиченої пари в котлі, а при наявності автоматичних пристроїв, регулюючих температуру підігріву води, на 200 нижче. Барабан котла служить розприділювачем котлової води і збірником пари, яка утворюється. З допомогою опускних (не обігріваючих) труб вода із барабана потрапляє в нижні колектори (збірники або розподільники), до яких приєднуються труби екранів, вертикально встановлені по внутрішніх стінках.

Рис. 2.1. Загальний вигляд парового котла моделі ДКВР-10−13.

1-газова горілка;

паливні блоки: 2-передній; 5-задній;

3-виносні циклони;

4-клапани;

6-конвективні труби;

барабани: 7-верхній, 8-нижній;

9-задній екран опускні труби — нижні колектори — екранні труби — барабан котла) утворюється стійкий тиск (природна циркуляція).

Продукти згорання спочатку охолоджуються в паливній камері, віддають тепло радіаційним способом екранним трубам, потім охолоджуються за рахунок конвекції, проходять пароперегрівач і економайзер. Димові гази (продукти згорання) із паливної камери відсмоктуються димососом і викидаються через димову трубу в атмосферу. Для забезпечення нормального режиму горіння палива в камеру вентилятором подається повітря.

Таким чином, в паливну камеру котла подається паливо і повітря, а відсмоктуються димові гази; в барабан котла подається живильна вода, а відбирається водяна пара. Регулювання процесу горіння і живлення парових котлів зводиться до управління подачі палива, повітря і тяги. Спосіб регулювання процесу горіння визначається в першу чергу способом згорання палива і конструкцією паливної камери.

Подача палива в камеру регулюється так, щоб в кожний момент часу в ній згоряло стільки палива, скільки його необхідно для покриття витрати пари при незмінному тиску пари в барабані котла.

Якщо при згоранні палива виділяється більше тепла, ніж необхідно для виробництва споживаної пари, то зайве тепло акумулюється в котлі, що призводить до росту тиску. Навпаки, якщо палива подається мало, то потреба в паливі покривається за рахунок тепла акумулюючогося в котловій воді, що призводить до зменшення тиску.

Якщо врахувати, що калорійність палива (газу), тепломісткість пари і води та ККД котла в процесі експлуатації практично не змінюються, то зміна тиску пари буде в основному залежати від кількості палива, яке подається в паливну камеру і витрати пари. Із сказаного можна зробити висновок, що зміна тиску пари в барабані котла можна використати в якості імпульсу для регулювання кількості палива.

Технічна характеристика котла моделі ДКВР-10−13 наведена в таблиці 2.1., а загальний вигляд на рисунку 2.1.

Таблиця 2.1.

Технічна характеристика котла моделі ДКВР-10−13.

Показники Одиниці виміру Величини Паро виробництво Робочий тиск Площа поверхні нагріву:

радіаційна конвективна Об'єм котла:

водяний паровий Діаметр труб:

екранних і кип’ятильних передніх опускних Кількість труб:

екранних кип’ятильних Витрата газу т/год.

(кг/с) кгс/см2.

(МПа) м2.

м2.

м3.

м3.

мм мм кіл кіл м3/год 10.

(2,78).

(1,3).

9,04.

2,56.

51×2,5.

159×4,5.

2.2.Вибір і обгрунтування структурної схеми автоматизації.

При розробці структурної схеми автоматизації процесу горіння на котлі моделі ДКВР-10−13 потрібно врахувати, що автоматичне регулювання процесу горіння включає в себе три регулятори: палива, повітря і розрідження. В якості системи, яка буде регулювати процес горіння, виберемо систему автоматичного регулювання. Ця система повинна якісно змінити хід технологічного процесу по визначеному закону або підтримувати постійний визначений параметр процесу. Система автоматичного регулювання вимірює величину регулюючого.

РО РО РО.

Регулятор Регулятор Регулятор

подачі повітря подачі палива розрідження Рис. 2.2. Структурна схема системи автоматизації.

параметру і автоматично діє на технологічний процес таким чином, щоб підтримувалась потрібна величина цього параметру.

Структурна схема автоматичного регулювання процесу горіння зображена на рисунку 2.2. основними вузлами в ній являються: первинні прилади (здавачі), регулятори, виконавчі механізми, регулюючі органи, перетворювач інтерфейсів та ЕОМ.

Автоматика регулювання працює по наступному принципу: первинний прилад (давач) одержить імпульс тиску, перетворить його в електричний сигнал та подасть його на вхід регулятора. Регулятор порівняє сигнал давача із заданим та визначить знак і величину розходження. Знак покаже, в яку сторону необхідно перемістити регулюючий орган, а величина — тривалість переміщення. Із регуляторів подається інформація на перетворювач інтерфейсів, з якого інформація поступає на електронно обчислювальну машину.

2.3.Підбір стандартного обладнання В якості регуляторів використаємо мікропроцесорні під регулятори з імпульсним виходом МІК-21 та МІК-25. Регулятори МІК являють собою новий клас сучасних цифрових регуляторів безперервної дії. Регулятори вільно програмуються через передню панель, або через гальванічно розділений інтерфейс RS-485 і вирішують більшість задач, що зустрічаються в управлінні технологічними процесами. Регулятор формує вихідний імпульсний сигнал управління виконавчим механізмом типу МЕО і забезпечує регулювання вхідного параметру по ПІД закону відповідно із заданою логікою роботи. Завдяки наявності в своєму складі послідовного інтерфейсу RS-485 інформація від регуляторів передається на ЕОМ.

В якості давачів використаємо прилади типу Сапфир 22 М які будуть перетворювати імпульс тиску або розрідження в електричний сигнал 4…20 мА.

Призначення давача типу Сапфир-22М Вимірювальний перетворювач тиску типу Сапфир-22М призначений для роботи в системах автоматичного контролю, регулювання і управління технологічними процесами і забезпечує безперервне перетворення значення вимірюю чого параметру — залишкового тиску (Сапфир-22М-ДИ), або абсолютного тиску (Сапфир-22М-ДА), гідростатичного тиску (Сапфир-22М-ДГ), розрідження (Сапфир-22М-ДВ), тиску розрідження (Сапфир-22М-ДИВ), різниці тисків (Сапфир-22М-ДД) нейтральних і агресивних середовищ в уніфікований електричний вихідний сигнал дистанційної передачі 5−5; 0−20 або 4−20 мА.

Перетворювачі різниці тисків можуть використовуватись для перетворення значення рівня рідини, витрати рідини або газу, а перетворювачі гідростатичного тиску — для перетворення значення рівня рідини в уніфікований електричний вихідний сигнал.

Перетворювачі різниці тиску при роботі з блоком вираження кореня БИК — 1 можуть використовуватись для одержання лінійної залежності між вихідними сигналами і виміряємою витратою.

Перетворювач являється сейсмостійким, витримує сейсмічні навантажування в 9 балів на висоті 20 м.

Перетворювачі призначені для роботи із вторинними реєструючими і показуючи ми приладами, регуляторами і іншими приладами автоматики, які працюють від стандартного вихідного сигналу 0 — 5; 0 — 20 або 4 — 20 мА постійного струму.

По стійкості до кліматичних умов перетворювачі в залежності від виконання відповідають:

виконанню УХЛ* категорія розміщення 3.1 для роботи при температурі від + 1 до + 500С (основний варіант виконання) або від + 1 до + 800С;

виконанню У* категорія розміщення 2 для роботи при температурі від — 30 до + 502С (основний варіант виконання) або від — 50 до + 800С;

виконанню Т категорія розміщення 3 для роботи при температурі від — 10 до + 550С або від — 20 до + 800С в відповідності від замовлення.

Перетворювач не можна використовувати у вибухонебезпечних умовах.

При замовленні перетворювача повинні бути вказані:

умовне позначення перетворювача;

позначення технічних умов:

ТУ 25 — 02.720 136 — 83.

Нормування меж вимірювання в кгс/см2 виконується по замовленню споживача і відображається в замовленні.

Приклад запису позначення перетворювача при його замовленні і в документації іншої продукції, в якій він може бути використаний:

перетворювач вимірювальний різниці тисків Сапфир — 22М — ДД, модель 2420, з фланцями із нержавіючої сталі 08*18Г8Н2Т, який має кліматичне виконання УХЛ* 3.1, для роботи при температурі від + 1 до + 800С, з x0394д = ±0.25%, з верхньою межею вимірювання 6,3 кПа, із вихідним сигналом який має зростаючу характеристику 0 — 5 мА, з монтажними фланцями і різьбою К ¼″ з вентильним блоком позначається:

Сапфир — 22М — ДД — 2420 — 02 — УХЛ* 3,1 — 0,25/6,3 кПа — 0,5 — К ¼ — В — температура + 1 + 800С ТУ 25−02.720 136 — 83.

вимірювання 10 МПа, з вихідним сигналом який має вихідну характеристику 0 — 5 мА, з ніпелем позначається:

Сапфір — 22М — ДИ — 2161 — 11 — УХЛ* 3.1 — 0,25/10 МПа — 0,5 ТУ 25 — 02.720 136 — 83.

Технічні дані.

Назва перетворювача, модель, верхні межі вимірювання вказані в таблиці 1,2 та 3 (5).

Кожний перетворювач має регулювання діапазону вимірювання і може бути налагоджений на будь-яку верхню межу вимірювання, яка вказана для даної моделі.

При випуску із заводу перетворювач настроюються на верхню межу вимірювання, яка вибирається у відповідності із замовленням і значення яке вказане в таблиці 1,2 та 3 (5) при цьому нижня межа вимірювання рівна нулю.

Перетворювач із верхньою межею вимірювання які відмічені в таблиці 1,2 та 3 (5) знаком «*» рекомендується використовувати тільки при необхідності із послідуючої перенастройки в період експлуатації на інші межі вимірювання які передбачені для даної моделі.

Межі допустимої основної похибки x0394d перетворювача з нижньою граничною межею значення вимірюючого параметра, рівною нулю, виражені у відсотках від нормуючого значення, вказані в таблиці 1,2 та 3 (5).

За нормуюче значення приймають:

для перетворювача Сапфир — 22М — ДИВ — сума абсолютних значень верхніх меж вимірювання залишкового тиску і розрідження;

для інших перетворювачів межа вимірювання вхідного параметру.

Після перенастройки перетворювача на любу верхню межу вимірювання, передбаченої для даної моделі, основна похибка і варіація вихідного сигналу не перевищує значення, яке відповідає хоча б одному із значень x0394d, передбачених для відповідних меж вимірювань.

Залежність між вихідним сингалом і вимірюючим параметром визначається за формулами:

для перетворювача Сапфир — 22М — ДИ.

(2.1).

для перетворювача Сапфир — 22М — ДИВ.

(2.2).

— розрахункове значення вихідного сигналу, мА;

Imax — найбільше значення вихідного сигналу, мА;

Imin — найменше значення вихідного сигналу, мА;

Р — значення вимірюючого тиску, кгс/см2, Па, кПа, МПа;

Рmax -, верхня межа вимірювань вимірюючого тиску, кгс/см2, Па, кПа, МПа;

Ррозр.max — верхня межа вимірювань залишкового тиску, кгс/см2, Па, кПа, МПа;

Підставимо числові значення в формули 2.1 та 2.2:

для перетворювача Сапфир-22М-ДИ.

(20−4)+4=20, мА;

для перетворювача Сапфир-22М-ДИВ.

мА.

Отже значення вихідного сигналу відповідає верхньому значенню вимірюючого параметру.

В. Допускається живлення перетворювача з межами вихідного сигналу 4−20 мА від джерела постійного струму напругою від 15 до 42 В. При цьому межі допустимої напруги живлення залежать від навантажую чого опору який визначається по формулі:

(2.3).

де U — напруга живлення, В;

Umin =15 В;

Imax=20 мА;

Rн — навантажуючий опір, кОм.

кОм.

Потужність перетворювача Сапфир-22М із вихідним сигналом 4−20 мА не перевищує 1 Вт.

Вимірювання значення вихідного сигналу перетворювача визиває зміну навантажую чого опору від 100 Ом до 1000 Ом або від 200 Ом до 2500 Ом відповідно у перетворювача з межею верхнього вихідного сигналу 20 мА або 5 мА, не перевищує ±0,25% діапазону вихідного сигналу. Зміна значення вихідного сигналу перетворювача викликане зміною температури оточуючого повітря у відсотках від діапазону вихідного сигналу на кожні 100С визначається по формулі:

(2.4).

де Рmax — максимальна межа вимірювань для даної моделі, кгс/см2 ;

Рі - дійсне значення верхньої межі вимірювань, кгс/см2 ;

x03B3=±0,25%, для перетворювача із значенням x2206d рівним 0,25.

.

Принцип роботи перетворювача Сапфир-22М Перетворювач складається із вимірюючого блоку і електричного пристрою. Перетворювачі різних параметрів мають уніфікований електронний пристрій і відрізняються лише конструкцією вимірюючого блоку.

Чутливим елементом тензоперетворювача є пластина із монокристалічного сапфіру із кремнієвими плівковими тензорезисторами (структура КНС), які з'єднані із металевою мембраною тензоперетворювача.

Схема перетворювача Сапфир-22М-ДИ моделі 2150, 2160, 2170, і Сапфир-22М-Див моделі 2350, наведена на рисунку 2.1.

Мембранний тензоперетворювач 3 розміщений всередині основи 9. внутрішня порожнина 4 тензоперетворювача заповнена кремнійорганічною рідиною і відділена від вимірюючого середовища металевою гафрованою мембраною яка приварена по зовнішньому контуру до основи 9. порожнина 10 з'єднана із оточуючим середовищем. Вимірюючий тиск подається в камеру 7 фланця 5, який ущільнений прокладкою 8.

Вимірюючий тиск діє на мембрану 6 і через рідину діє на мембрану тензоперетворювача, викликає її прогин і змінює опір тензорезисторів. Електричний сигнал від тензоперетворювача передається із вимірюючого блоку 1 по проводах через гермовивід 2.

Електричний перетворювач змонтований на трьох платах 4,5, 13(рис. 2.2.), розміщених всередині спеціального корпуса 3. корпус 3 закритий кришками 2, 6, ущільненими гумовими кільцями. Перетворювач має сальниковий кабельний ввід 11, клемну колодку 19 для під'єднання мил кабеля, гвинт 1 для під'єднання екрана і болт 12 для заземлення корпусу.

Коректори 9 і 10 служать відповідно для плавного настроювання діапазону і «нуля» вихідного сигналу.

Перемичка 16 служить для ступінчатого зміщення «нуля», перемичка 17 — для ступінчатої настройки діапазону вихідного сигналу, перемичка 14, 15, — для зміни напряму зміщення «нуля».

Монтаж давача Сапфир-22М При виборі місця монтажу необхідно врахувати:

перетворювач встановлювати в вибухонебезпечних приміщеннях;

місця монтажу повинні бути зручні для монтажу і обслуговування;

параметри вібрації не повинні перевищувати допустимі.

З'єднуючі труби від місця відбору тиску до перетворювача повинні бути як най коротші. Рекомендуюча довжина лінії - не більше 15 метрів. З'єднуючі лінії повинні мати односторонній нахил (не менше 1:10) від місця відбору тиску. Якщо це неможливо, при вимірюванні тиску газу в нижніх точках лінії потрібно установити відстійні посудини, а при вимірюванні тиску рідини в найвищих точках — газозбірники.

При наявності в з'єднуючих лініях газозбірників і відстійних посудин в них повинні бути змонтовані пристрої для продувки з'єднуючої лінії.

В з'єднуючі лінії від місця відбору тиску до перетворювача рекомендується встановити два вентилі або трьох ходові крани для відключення перетворювача від лінії і з'єднання його з атмосферою. Це значно спростить періодичний контроль установки вихідного сигналу, відповідаючого нульовому значенню вимірюючого тиску.

Приєднання перетворювача до з'єднуючої лінії здійснюється із допомогою привареного до труби лінії ніпеля або з допомогою монтажного фланця. Ущільнення різьби здійснюється в залежності від вимірюючого середовища, фторпластовою стрічкою або фаолітовою замазкою.

Рис. 2.1. Схема перетворювача Сапфир -22М-ДИ моделей 2150,2160, 2170, Сапфир-22М-ДИВ моделі 2350.

1-вимірюючий блок, 2-гермовивід, 3-мембранний тензоперетворювач, 4-внутрішня порожнина, 5-фланець, 7-мембрана, 8-прокладка, 9-основа, 10-порожнина Рис. 2.2. Електронний перетворювач.

1-гвинт для під'єднання екрана,.

2,6-кришки,.

3-корпус,.

4,5,13-плати,.

9,10-коректори,.

11-сальниковий кабельний ввід,.

12-болт для заземлення корпусу,.

14,15,16,17-перемички,.

18-коректор,.

19-клемна колодка.

2.4. Розрахунок автоматизуючих пристроїв.

2.4.1.Розрахунок регулятора тиску РДУК ін-100/70з діаметром сідла клапана 70 мм.

Максимальна прохідна здатність регулятора тиску визначається за формулою:

(2.5).

Де x0192=32,3 см2 — площа сідла клапана (без площини перерізу штока клапану);

К = 0,5 — коефіцієнт витрати;

Р1= 0,9 кгс/см2 — тиск газу на вході в ГРУ;

Р2= 0,035 кгс/см2 — тиск газу на виході із ГРУ;

.

=0,5447.

Підставивши значення у формулу 2.1. одержимо:

=2749.

Стійка робота регулятора / 0,1…0,8/*V=275…2199 м3/год.

Таким чином, робота регулятора буде стійкою при включенні в роботу одного котла при витраті 1105 м3/год, а також при запуску другого котла.

2.4.2. Розрахунок кількості повітря, яке необхідне для горіння.

Якщо відомий елементарний склад робочого палива, то можна теоретично визначити кількість повітря, яке необхідне для горіння, визначаємо в кубічних метрах при нормальних умовах (00С і 760 мм рт.ст.) для 1 м³ газоподібного палива.

Теоретичний об'єм повітря, необхідний для повного згорання палива, визначаємо по формулі:

(2.6).

де СmHn — вуглеводні які входять в склад газу.

Газ, який подається в котельню має наступний склад: CO=0%; H2=0%; H2S=0%; CH4=94%; C2H6=1,2%; C3H8=0,7%; C4H10=0,4%; C5H12=0,2%; O2=0%.

Підставивши числові значення в формулу 2.2 одержимо:

м3/м3 ;

Отже, теоретичний об'єм становить 9,52 м3/м3.

2.4.3. Гідравлічний розрахунок газопроводу.

Гідравлічний розрахунок газопроводу низького тиску виконаний з метою визначення швидкості газу перед пальниками.

Швидкість газу на відрізку газопроводу складає:

м/с (2.7).

де У — витрата газу;

Р — тиск на відрізку газопроводу;

Рсер. — середній тиск в газопроводі.

На відрізку розподільчого газопроводу від ГРУ до відгалуження на котел № 2:

м/с;

де У=2210 м3/год — витрата газу на два котли;

На відрізку газопроводу до зміни перерізу газопроводу:

м/с;

де У=1105 м3/год — витрата газу на один котел;

На відрізку газопроводу до відгалуження на перший пальник котла № 1:

м/с ;

На відрізку газопроводу до першого пальника № 1:

м/с;

де У= 552,5 м3/год — витрата газу на один пальник;

На відрізку газопроводу до другого пальника котла № 2:

м/с;

На відрізку газопроводу до зміни перерізу газопроводу:

м/с;

На відрізку газопроводу до відгалуження на перший пальник котла № 2:

м/с;

На відрізку газопроводу до першого пальника котла № 2:

м/с;

На відрізку газопроводу до другого пальника котла № 2:

м/с;

2.4.4. Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу від котельні.

Джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферу є котельні спалювання палива. Забруднюючими речовинами, що виділяються в атмосферне повітря, в процесі спалювання палива (газу) є діоксид азоту і оксид вуглецю.

Вид палива — природний газ.

Витрата палива на котел 1105 м3/год, 307 л/с.

Витрата палива на рік 6895 тис м3/рік.

В процесі спалювання природного газу в атмосферне повітря викидається діоксид азоту і оксид вуглецю.

Розрахунок викидів оксиду вуглецю.

МСО=0,001*В*ССО/ I*g4/100/, т/рік, (2.8).

де В — витрата палива, тис. м3/рік;

ССО — вихід оксиду вуглецю при спалюванні палива кг/т;

(2.9).

де, К — коефіцієнт, який враховує частку втрати тепла внаслідок хімічної неповноти згорання палива, яка зумовлена наявністю в продуктах неповного згорання оксиду вуглецю, для природного газу — 0,5;

Q2 — нижча теплота згорання натурального палива;

g4 — втрата теплоти внаслідок механічної неповноти згорання палива, %, g4=0.

Підставимо значення в формулу 2,5 і отримаємо:

ССО=0,5*0,5*33,5=8,375.

Тоді викиди оксиду вуглецю становлять:

МСО=0,001*8,375*6895*/1−0/=57,746 т/рік МСО=1*0,001*8,375*307*/1−0/=2,571 г/с Розрахунок викидів діоксиду азоту.

МNO2= 0.001*B*Q2*KNO2 /1-p/, 2/c, (2.6).

де В — витрата палива тис. м3/рік;

Q2 — теплота згорання натурального палива, МДж/м3, Q2=33,5;

КNO2 — параметр, який характеризує кількість оксидів азоту, які утворюються на 1 Дж тепла, кг/ГДж; КNO2 = 0,1;

P — коефіцієнт, що враховує ступінь зниження викидів оксиду азоту в наслідок застосування технічних засобів, Р= 0.

Підставимо значення в формулу 2.6:

МNO2 = 0,001*6895*33,5*0,1/ 1−0/= 23,098 т/рік,.

МNO2 = 1*0,001,307*33,5*0,1/ 1−0/= 1,028 г/с.

2.5. Опис схеми керування, контролю або регулювання.

Схема автоматичного регулювання процесу горіння включає в себе три регулятори: палива, повітря і розрідження.

Регулятор палива.

Подача палива в камеру регулюється так, щоб в кожний момент часу в ній згоряло стільки палива, скільки його необхідно для покриття витрати пари при незмінному тиску пари в барабані котла.

На регулятор палива покладається задача підтримувати постійний тис пари 13 кгс/см. Не можна допускати, щоб тиск в котлі був вищий за 13 кгс/см. Тому, що це загрожує аварією котла, а по друге — високий тиск може пошкодити машинам і апаратам споживача, які розраховані на визначений тиск.

Імпульс тиску пари подається з барабана на давач типу Сапфир — 22 М, де перетворюється в електричний сигнал і потрапляє на вхід мікропроцесорного Під-регулятора МІК — 21. регулятор формує вихідний імпульсний сигнал управління виконавчим механізмом типу МЕО і забезпечує регулювання вхідного параметру по ПІД закону відповідно із заданою логікою роботи.

Регулятор повітря.

Регулятор повітря призначений для підтримання постійного відношення між тиском газу і тиском повітря яке подається в паливну камеру.

Горіння регулюється збільшенням подачі повітря в паливну камеру котла або зменшенням подачі газу. В цьому процесі використовується первинне (змішується із газом в горілці до горіння) повітря.

імпульсний сигнал управління виконавчим механізмом типу МЕО і забезпечує регулювання вхідного параметру по ПІД закону відповідно із заданою логікою роботи.

Регулятор розрідження.

Регулятор розрідження призначений для повного видалення продуктів згорання незалежно від величини навантаження котла. Цього можна досягнути при відповідності виробництва димососа в кожний момент виробництва вентилятора і кількості палива. Показником такого відношення являється розрідження в паливній камері котла.

Залишковий тиск в паливній камері призводить до викиду газів і полум’я із камери в приміщення котельні. Із збільшенням розрідження в камері різко зросте присмоктування повітря, що знизить економічність роботи котла за рахунок втрат із газами, що виходять і збільшення витрат електроенергії на тягу.

На регулятор розрідження покладається задача підтримувати постійне розрідження — 30 Па (3мм вод. ст) із високою точністю 5 Па (0,5 мм вод. ст). Конкретна величина розрідження залежить від конструкції камери і місця відбору імпульса. Справа в тому, що в різних по висоті зонах камери розрідження неоднакове. Відповідно заводські інструкції на котли ДКВР місце відбору розрідження в паливній камері повинно бути на боковій стінці камери, яке розташоване дальше від вихідного вікна, і знаходиться на відстані 1/3 ширини стінки від задньої стінки камери і 1/3 висоти бокової стінки від верха камери.

Основні вимоги до регулятора — це максимально можлива швидкодія, так як паливна камера як об'єкт регулювання розрідження практично безінерційна.

обмуровки. Це говорить про значне самовирівнювання камери як об'єкта регулювання розрідження.

Імпульс розрідження подається із паливної камери на давач типу Сапфир — 22 М, де перетворюється в електричний сигнал і поступає на вхід мікропроцесорного ПІД — регулятора МІК — 21. регулятор формує вихідний імпульсний сигнал управління виконавчим механізмом типу МЕО і забезпечує регулювання вхідного параметру по ПІД закону відповідно із заданою логікою роботи.

Завдяки наявності у своєму складі послідовного інтерфейсу від регуляторів передається на ЕОМ.

3.Конструктивна частина.

3.1.Виготовити макет давача, або індивідуальне завдання В якості виконавчого механізму використаємо виконавчий механізм типу МЕО-4/63−0,63 (механізм виконавчий електричний). Детальний опис даного приладу наведений в конструктивній частині. Він призначений для переміщення регулюючого органа в автоматичних системах в відповідності із командними сигналами, які поступають від регуляторів. Технічна характеристика МЕО наведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Технічна характеристика МЕО — 4/63 — 0,63.

Показники Один вимір Величини.

1 2 3.

Номінальний крутний момент на вихідному валу.

Номінальний час повного ходу вихідного валу.

Номінальний повний хід вихідного валу.

Мінімальний робочий кут повороту вихідного валу.

Пусковий крутний момент.

Напруга живлення (однофазний струм частотою 50 Гц).

Найбільша потужність в стопорному режимі.

Тип електродвигуна.

Габаритні розміри.

Вага виконавчого механізму.

кгс *м с.

обороти.

2рад.

кгс*м В.

Вт мм кг.

0,63.

ДАУ — 4.

234*234*213.

із електродвигуна, редуктора, вузла опорів, штепсельного роз'єму і важеля. В якості приводу використаний махоінерційний двохфазний асинхронний електродвигун ДАУ — 4, який допускає роботу на упор (стопорний режим). Зубчаста передача редуктора складається із чотирьох прямозубних циліндричних і однієї планетарної ступені. Вхідний вал-шестерня зрівнюючої муфти зєдн'юється із валом електродвигуна.

Ручне управління механізмом здійснюється обертанням маховика ручного приводу без допомоги перемикань. Передаточне відношення від маховика ручного приводу до вихідного валу редуктора — 106,7. Зусилля на ручці маховика при номінальному моменті на виході валу механізму — не більше 5 кг.

В виконавчих механізмах МЕО використовується індуктивний блок давача БДИ — 6. блок складається із двох індуктивних давачів переміщення, профільного кулачка, чотирьох мікровимикачів, чотирьох кулачків вимикачів, волика, шкали і стрілки. Всі елементи закріплені на корпусі блоку давача. При повороті вихідного валу механізму профільний кулачок діє на важіль, а той — на сердечник індуктивних давачів. Профільний кулачок виконаний по спіралі Архімеда в діапазоні 00 — 900 і 00 — 2250. всі кулачки можуть встановлюватись в будь-яке положення незалежно одне від одного.

Профіль кулачка дозволяє утримувати мікровимикач у включеному або відключеному положенні при подальшому повороті кулачка на 900 після опрацювання. На передньому торці блоку давачів закріплена шкала із поділками від 00 до 3600, в центрі якої обертається стрілка, закріплена на валику блоку давачів в довільному положенні.

Рис. 3.1.Механізм виконавчий електричний одно оборотний МЕО-4.

1-блок давачів;

2-корпус;

3-упори;

4-важіль регулюючого органу;

5-шкала;

6-стрілка;

7-маховик ручного приводу;

8-електродвигун;

9-електромагнітне гальмо;

10-штепсельний роз'єм.

4. Енергетична частина.

4.1. Розрахунок витрат енергоносіїв на засоби автоматизації.

В даному розділі енергетичної частини проведемо розрахунок витрат енергоносіїв на засоби автоматизації для того, щоб знати скільки електроенергії буде споживати система автоматики. Із паспортних данних нам відомо потужність кожного засобу автоматики, вона відображена в таблиці 4.1. разом із розрахунком загальної потужності.

Таблиця 4.1.

Розрахунок загальної потужності.

№.

п/п Назва обладнання Один.

вим. Кіл. Потужність, Вт Заг. потужність,.

Вт.

1 2 3 4 5 6.

6 Мікропроцесорний ПіД-регулятор МІК-21.

Мікропроцесорний ПіД-регулятор

МІК-25.

Давач Сапфір-22М.

Виконавчий механізм НЕО-4/63−0,63.

Блок живлення 8-и канальний 22 БП — 36~220/=36B.

Блок живлення 4-х канальний БП — 24 — 4-к~220=24 В.

Разом.

шт.

шт.

шт.

шт.

шт.

шт.

Річна витрата електроенергії становить:

324*24*365*0,8=2 270 592 Вт * год=2270,592 кВт х год.

5. Охорона праці.

5.1. Аналіз виробничого травматизму.

Дані про рівень травматизму на виробництві і його аналіз по видах робіт дають можливість створити на кожному виробництві заходи для створення безпеки умов праці. Для вивчення травматизму використовують різні методи, серед яких найбільш поширений: статистичний, топографічний і монографічний.

При статистичному методі для характеристики стану виробничого травматизму використовують відносні величини — коефіцієнт частоти і важкості травматизму.

Суть топографічного методу аналізу полягає в наступному. Збирання по окремих ділянках, агрегатах, механізмах і робочих місцях умовних знаків про фактичні нещасні випадки покаже, де конкретно за певний проміжок часу почастішали випадки виробничого травмування. На основі таких даних адміністрація проводить детальне слідство ділянок для встановлення причини нещасних випадків і розробки заходів по їх запобіганню.

Монографічний метод проводить детальне слідство нещасних випадків з аналізом причин кожного окремо взятого нещасного випадку. Аналіз причин складає основу монографічного методу аналізу травматизму. Цей метод дає можливість встановити ті причини, які могли привести до їх виникнення.

Аналіз виробничих причин травматизму на виробництві показує, що основне число нещасних випадків буває через недостатній технічний нагляд за правилами техніки безпеки.

Встановлення причин травматизму на виробництві, а також дані про рівень дають адміністрації можливість розробки заходів по зменшенню і ліквідації виробничого травматизму.

5.2. Заходи по техніці безпеки.

Для нормальної і безаварійної роботи котелень і підтриманні у відповідному стані котло-агрегату і газового обладнання необхідно дотримуватись правил техніки безпеки.

Велике значення має правильна організація робочого місця обслужуючого персоналу: вони повинні бути добре освітлені; проходи перед фронтами котлів, між котлами і в усіх приміщеннях — вільні; електричні кабелі і проводи надійно ізольовані, а корпус електродвигунів і трансформаторів, рукоятки і кожухи пускових пристроїв — заземлені. В котельні повинна бути аптечка з усіма необхідними медикаментами. На видних місцях вивішуються виробничі інструкції, режимні карти і плакати по техніці безпеки, їхні вимоги такі:

при роботі в котельні обслуговуючий персонал повинен бути в головних уборах і в акуратно заправленому робочому одязі, взуття — на низькому каблуку, гумовій підошві;

не можна загромаджувати котельню посторонніми предметами, її треба підтримувати в чистоті;

обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту (гумові рукавиці, діелектричні килимки і боти та інші);

для пошуку місця витікання забороняється користуватися відкритим вогнем — необхідно користуватися мильним розчином;

розпалювати газові горілки тільки після вентиляції паливної камери;

перед відкриттям люків котла необхідно пересвідчитись в тому, що в котлі немає тиску, для цього відкривають повітряний кран або продувочний кран водопоказуючого скла;

не можна підтягувати болти і гайки на працюючому обладнанні.

При обслуговуванні електрообладнання необхідно виконувати такі вимоги:

— слідкувати за тим, щоб освітлення котельні, особливо у манометрі, водопоказуючих приладів і інших контрольно-вимірювальних приладів і пристроїв автоматизації, завжди справним;

— ремонт електрообладнання потрібно проводити тільки після повного його відключення і обов’язково вивішувати попереджувальний плакат «Не включати! Працюють люди «. зняти його можна тільки після закінчення ремонту;

— при роботі в середині котла для його освітлення необхідно користуватися переносною електролампою не більше 12 В. Перед початком ремонту необхідно перевірити справність ізоляції електропроводки;

— все електрообладнання повинно бути заземлене — це захист обслуговуючого персоналу від пораження електричним струмом при несправному обладнанні.

5.3. Протипожежний захист.

При пожежі в котельні машиніст зобов’язаний викликати пожежну команду по телефону 01, повідомити адміністрацію і приступити до гасіння вогню. При цьому необхідно слідкувати за роботою котла і якщо пожежа загрожує йому або газопроводом, відключити в аварійному порядку.

В котельні повинен бути протипожежний інвентар: ящик, щит із вогнегасниками, пожежними відрами, лопатами, багром і ломом, шланг для водопровідного крана.

Одним із найпоширеніших і ефективних засобів гасіння вогню являється вогнегасники — пінні, вуглекислотні і порошкові.

частина змішується із лужною, виділяється вуглекислий газ, який збирається, із силою викидає рідину із корпусу вогнегасника через сприск. Струмінь піни яка утворилася направляється в полум’я пожару. Довжина струменя піни досягає 8 м. Продовження дії вогнегасника близько 1 хв, тому його потрібно як найближче по можливості піднести до полум’я пожежі.

Вуглекислотні вогнегасники ОУ — 2, ОУ — 5, ОУ — 8 служать для гасіння різних горючих матеріалів, в тому числі і таких, які не можна гасити водою або піною, а також електроустановок які знаходяться під напругою.

Ручний вуглекислотний вогнегасник ОУ — 2 представляє собою стальний балон, в горловину якого вкручений латунний кран із сильфонною трубкою і запобіжним пристроєм (мембраною) балон заправляється рідиною вуглекислотою під тиском 60 кгс/см 2 (6 МПа). При виході в атмосферу вуглекислота переходить в газоподібний стан. Для того, щоб привести вогнегасник в дію необхідно відкрити вентиль. Вуглекислота по сильфоній трубці потрапляє в снігоутворювач, звідки викидається у вигляді газу. Час дії 25−30 с., довжина струменю — 1,5 м.

При користуванні порошковим вогнегасником необхідно зняти його кришку рухом по напрямку стрілки, потім підійти якомога ближче до полум’я загорання. Взяти за нижню частину корпусу і направити порошок у вогонь.

Висновок.

Розглянувши існуючу схему управління виявлено недоліки, які виникають під час регулювання процесу горіння. Для усунення даних недоліків запропоновано автоматизувати регулювання процесу горіння. При розборці проекту автоматизації розроблено структурну та функціональну схеми автоматизації. Вивчивши та проаналізувавши сучасні засоби автоматизації для котла ДКВР — 10 — 13 вибрано та запропоновано сучасні засоби автоматизації, для яких проведені відповідні розрахунки. В конструкторській частині детально описано конструкцію та принцип роботи давача Сапфир — 22 М і проведено розрахунок. Для даного проекту в енергетичній частині виконано розрахунок електроенергії, яку споживає система автоматичного регулювання. Крім того, розроблені заходи по техніці безпеки протипожежному захисту. В економічній частині розраховано термін окупності та економічна ефективність від впровадження автоматизації.

Використані джерела.

В.А. Шафрановський. Справочник наладчика автоматики котельных установок. Симферополь, «Таврия «, 1987.

Н.А. Киселев. Котельные установки. Москва, «высшая школа», 1975.

В.П. Чеботарев. Справочник работника газофицырованых котельных. Днепропетровск, «Проминь», 1987.

Сиротін А.П. автоматичне керування електроприводами. Держтехвидав. Київ — 1960.

5. Преобразователь измерительный Сапфир-252М.Техническое описание инструкция по експлуатации. Москва, Типография ВЦИО, 1984.

6. Економічна частина.

6.1. Розрахунок витрати на проведення автоматизації.

Вданому розділі економічної частини дипломного проекту необхідно врахувати вартість усіх витрат, пов’язаних з проведенням автоматизації виробництва: вартість засобів автоматизації і монтажних матеріалів, суму амортизації і витрат на поточний ремонт, вартість електроенергії, суму заробітної плати, відрахувань на соціальне страхування, а також визначити економічний ефект.

Дані про ціну обладнання взяті з документації та кошторисів підприємства.

6.1.1.Розрахунок вартості засобів автоматизації.

№ п/п Назва обладнання Одиниці виміру Кількість Ціна, грн Вартість, грн.

1. Мікропроцесорний під-регулятор МІК-21.

шт.

2. Мікропроцесорний під-регулятор МІК-25.

шт.

3. Давач Сапфир-22М шт 4 490 1960.

4. Блок живлення 8-ми каналь-ний 22БП-36×2 248 220/=36 В.

шт.

5. Блок живлення 4-х каналь-ний БП-24−4к x2248220/=24 В.

шт.

6. Виконавчий механізм МЕО-4/63−0,63.

шт.

Разом.

Таблиця 6.1.

6.1.2.Розрахунок вартості монтажних матеріалів Таблиця 6.2.

№ п/п Назва обладнання Одиниці виміру Кількість Ціна, грн Вартість, грн.

1. Кабель екранований РПШЄ.

м.

3,00.

180,00.

2. Кабель АКВВГ 4*2,5 м 40 3,40 136,00.

3. Провід ПВВ 1 м 110 2,00 200,00.

4. Кран трьохходовий шт 8 9,00 72,00.

5. Труба 15*2,8 м 80 7,00 560,00.

6. Металорукав РЗ-ц-х-12.

м.

3,10.

62,00.

7. Короп м 30 2,15 64,50.

8. Клемно-блочне з'єднання КБ3−28Р-01.

шт.

9,00.

27,00.

Разом.

1301,5.

6.1.3.Розрахунок амортизації і витрати на поточний ремонт Таблиця 6.3.

№ п/п Назва Вартість, грн Амортизація Поточний ремонт.

% Сума, грн % Сума, грн.

1. Вартість засобів автоматизації 7705 10 770,5 30 231,15.

6.1.4.Розрахунок вартості електроенергії.

Таблиця 6.4.

№ п/п Назва Одиниці виміру Кількість Ціна, грн Вартість, грн.

1. Електроенергія силова кВт год 2270,592 0,33 749,30.

6.1.5.Розрахунок заробітної плати робітників, зайнятих встановленням засобів автоматизації.

Встановлення засобів автоматизації буде здійснювати бригада з 5 чоловік:

2 робітники III розряду.

1 робітник IV розряду.

2 робітники V розряду.

які затратили на ці роботи 52 людино-години (згідно сіткового графіка).

Сітковий графік.

№ п/п Найменування виконуваних робіт Період часу, год Кількість робітників Відпра-цьовані люд./год.

1-й день 2-й день 3-й день.

2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2.

1.

2.

3.

4. Монтаж вторинної комутації.

Монтаж приладів Монтаж кабелів Опробування системи.

2 20.

Разом.

5 52.

Заробітну плату слід нараховувати по часовій системі.

З=Тф*ТСсер (6.1).

де:

Тф — фактично затрачений час на роботу, години ТСсер — середня тарифна ставка, грн.

=16,34(грн.).

З=52*16,34=849,68(грн.).

6.1.6.Розрахунок відрахувань на соціальне страхування.

Суму відрахувань на соцстрах слід вирахувати, виходячи із ставки 37,5% від фонду оплати праці.

В=849,68*0,375=318,63 (грн.).

6.1.7.Розрахунок загальновиробничих витрат Загально виробничі витрати, пов’язані з обслуговування виробництва, по даних підприємств приймаються в розмірі 30−40% від фонду оплати праці.

ЗВВ=849,68*0,4=339,87 (грн.).

6.1.8.Розрахунок суми витрат на автоматизацію Таблиця 6.5.

6.2. Розрахунок економії від впровадження автоматизації.

В загальному випадку автоматизація виробництва може привести до наступних результатів:

до спрощення технологічної схеми, зменшення витрат на виробництво.

— до росту продуктивності праці, збільшення обсягу виробництва продукції, покращення її якості.

По даних підприємства до впровадження автоматизації котел споживав 6895 тис. м3/рік, а після автоматизації 6875 тис. м3/рік газу. Отже, в даному випадку досягається економія витрат на виробництво.

Розрахуємо річний фонд оплати витрати газу до автоматизації:

6 895 000*0,75=5 171 250 (грн.).

після автоматизації:

6 875 000*0,75=5 156 250 (грн.).

Сума економії.

5 171 250−5 156 250=15000 (грн.).

6.3. Розрахунок економічної ефективності від впровадження автоматизації.

Термін окупності визначається по формулі:

(6.2).

де В — витрати на автоматизацію, грн. (табл. 6. 3.);

Е — сума економії, досягнутої за рахунок автоматизації, грн.;

Коефіцієнт економічної ефективності визначають по формулі:

(6.3).

6.4. Висновок про економічну доцільність проекту автоматизації.

В результаті автоматизації котельні впроваджено засоби автоматизації, які позволяють автоматично регулювати процес горіння котла моделі ДКВР-10−13.

В результаті зменшилась витрата газу і досягнуто економії витрати на виробництво.

Порівнюючи фактичний термін окупності витрат на автоматизацію 0,84 року з нормативним 6,7 років і коефіцієнт економічної ефективності 1,19 з нормативним 0,15 можна зробити висновок, що даний проект автоматизації є економічно вигідним і доцільним, тим більше в даний час стрімкого росту цін на енергетичні ресурси.

Давач Вик.

Мех.

Регулятор Давач Вик.

Мех.

Регулятор Давач Давач Вик.

Мех.

Регулятор Перетворювач.

інтерфейсів ЕОМ.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

КПТК, А-42 апваааааваккккккККПТКДОЛДДДУКШ23 324.

Аркушів Літ.

Проект автоматизації системи опалення на базі парового котла в товаристві з обмеженою відповідальністю «Консерваторія».

Пояснювальна записка П’ятничанський.

Перевірив Мироняк.

Розробив.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Аркуш Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Арк.

Дата Підпис.

№ докум.

Арк.

Зм.

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис Дата Арк.

36 ДП.5.92 503.01.242.ПЗ.