Жизнь Бьянки Капелло: остання Флорентійська трагедія XVI століття

Жизнь Бьянки Капелло: остання Флорентійська трагедія XVI століття

Это справжня історія, лише трохи прикрашена пізнішої легендою. Але всі викладені нижче факти мали місце насправді.

Красавица Бьянка Капелло походила зі патриціанського венеціанського роду. Вона стала молода, але родичі вже доглядали нею гідну пару. Випадково в Венеції з’явився молодий й красивий флорентійський П'єтро Бонавентури. Так, він був молодий і гарний, але занадто вже бідний, а Венецію потрапив за службовим дорученням свого господаря банкіра Сальявати. Зовсім випадково поселяється навпаки палаццо Капелли, де жила Бьянка, а всім відомо, що вулиці Венеції дуже вузькі. П'єтро кілька разів побачив Бьянку і закохався у неї. Однак через своєї бідності не міг прогнозувати шлюб. Одного разу пощастило, і він зумів зустрітися ще з Бьянкой і переговорити із нею. Одного зі свят Бьянка зі своєї вихователькою вирушила погуляти, і що вони збиралися переїхати на гондолі через Великий канал, П'єтро він у їх гондолу. Переїзд тривав недовго, але Бьянка встигла закохатися в гарного юнака.

Она була значно рішучіше свого коханого: з’ясувавши, що відкрито зустрічатися вони зможуть через різниці у тому суспільне становище, Бьянка не побоялася погодитися побачення у кімнаті П'єтро. Мабуть, та ще була дівчинка! За першим побаченням пішли інші. Відбувалося це торік так: коли в домі засипали, Бьянка обережно спускалася сходами, відкривала важку двері, виходила на, акуратно прикривала двері у себе, але з заплескувала її, тому що в неї був ключа, перебігала через вузьку вулицю і ховалася свого коханця. Однак у жодну з ночей проходив нічний страж зауважив неплотно закриту двері до палаццо Капелли і захлопнув її. Мишоловка закрилася!

Но Бьянка, як вже казав, відрізнялася рішучим характером. Вона зрозуміла, що з порятунку своєї репутації вона повинна переважно зв’язати своє долю із родиною Бонавентури. Довелося П'єтро під виглядом термінових банківських справ діставати нічний перепустку до виїзду з Венеції. Коли настало ранок, вони вже їхали убік Феррарі. Моторошного скандалу вдалося уникнути. Добравшись до Флоренції, вони побралися і оселилися у батьковій садибі П'єтро Бонавентури. Тут її чекала відчайдушна бідність. Після цього її приїзду батьки навіть відпустили останню служницю. Як було Бьянке після легкого життя у хаті у Венеції. Такою була плату задоволення.

Однажды по вулиці, де стояли будинок Бонавентури, проїжджав герцог Франческо, син Козімо Медічі, тоді ще наступника престолу. Проїжджаючи повз вдома Бонавентури, молодий герцог підняв очі вгору й за побачив у вікні Бьянку. Франческо моментально полюбив неї і він вирішив, що має стати його коханкою. У цьому вся йому допоміг його друг і старший наставник, іспанець за національністю, маркіз Мондрагон. Маркізою вдалося познайомитися із родиною Бьянки, коли вона церкви Сан Марко наблизилась до стару бабу Бонавентури. Жінки розговорилися, і старуха-Бонавентури стала скаржитися маркіза на бідність, на обставини життя, розповіла про одруження сина, і його дружину тощо. Маркіза Мондрагон висловила живе участь у житті сімейств Бонавентури запросила обох жінок приїхати до неї у гості.

Через кілька днів за Бьянкой і старою Бонавентури була надіслана ошатна карета. Їх відвезли в величезний палац площею Санта Марія Новела. Жінок тут зустріли надзвичайно ласкаво. Маркіз Мондрагон уважно вислухав історію Бьянки й обіцяв їй допомогу дітям і своє заступництво. Потім маркіза запропонувала жінкам оглянути палац. Але стару бабу Бонавентури важко було ходити по сходами, і залишилася почекати Бьянку в критому садку. Маркіза довго водила Бьянку різноманітні апартаментам, і потім привела їх у кімнату, де було безліч шаф з різними нарядами і секретеров, наповнених коштовностями. Вона запропонувала Бьянке вибрати щось із нарядів і прикрас, а сама вийшов із кімнати. Бьянка стала перебирати і розглядати прикраси, коли почула, що хтось ввійшов у кімнату. Вона озирнулася і побачила собі некрасивого смаглявого юнака зі складним поглядом — таким був герцог Франческо на портретах.

Вскоре Бьянка стала офіційної коханкою герцога Франческо. Її чоловік, П'єтро Бонавентури, був обсипаний усякими благами і допущений при дворі. Він жадібно прийняв свій новий становище, як від несподіваного добробуту просто запаморочилося в голові. Тут з’ясувалася уся її сутність: він став бундючний, зарозумілий і дуже необережний. Друзів в нього та раніше був, а ворогів і заздрісників з’явилося тепер велике безліч. У Бьянки теж були свої думки на які можливості, а П'єтро ставав перешкодою у тому здійсненні. Хай не було, але якось вночі П'єтро було вбито за мостом Тринита. Бьянка для пристойності паплюжила траур, але невідь що горювала про долю чоловіка.

Примерно через року, після вбивства П'єтро Бонавентури (більше ви почуєте це прізвище) помер Козімо Медічі, і Франческо став великим герцогом тосканским. Невдовзі померла від родів та його перша дружина. Тепер ніщо можна було Бьянке стати законної дружиною Франческо і герцогинею тосканської. У 1579 року Бьянка Капелло (!) обвінчалася з Франческо і було коронована під назвою «дочки Венеціанської республіки і королеви Кіпру ». Щоб зміцнити своє становище їй було потрібен спадкоємець. Дуже потрібен! Адже ворогів в неї набагато, а час йшло. Від першого шлюбу в неї була дочка, яку видали заміж у Феррару, і про які намагалися не згадувати. Однак у шлюбі з Франческо в неї дітей був.

Тогда Бьянка становила невеличкий змова і симулировала пологи. Якийсь немовля хрестили як син Бьянки і Франческо — Антоніо де Медічі. У змова були присвячені ще чотири жінки. Після хрещення дитини Бьянке вдалося швидко усунути трьох свідків. Але четвертої вдалося сховатися, і таємниця народження Антоніо де Медічі було порушено. У Франческо був інших синів, та її законним спадкоємцем був його брат, кардинал Фердинандо, якій і відомими обставини справи. Кардинал давно ненавидів Бьянку, оскільки він могла позбавити її престолу, а тут цю історію… Бьянка також палала любові до кардиналу, і навіть намагалася отруїти Фердинандо, але невдало. Кардинал стане здіймати галасу, але вичікував свого часу. Стан збройного нейтралітету тривало до 1587 року.

Окончание цієї історії носить легендарний відтінок, але було… Восени згаданого року Бьянка з чоловіком жили у своїй улюбленої віллі Поджио, а Кайано, а кардинал Фердинандо жив поруч на віллі Петрайя. Герцог запросив його себе на полювання, і кардинал приїхав до Кайано. Ввечері наступного після полювання у невеликий залі замку відбувся інтимний вечерю. Бьянка наполегливо намагалася почастувати кардинала тістечком, що вона приготувала власноручно, але кардинал щонайменше наполегливо і зовсім відкидав частування. Герцог Франческо це сперечання набридло. З сміхом він заявив кардиналу:

" Не гадаєте ви, що це отруєне? " ;

взял шматок тістечка і з'їв його, продовжуючи жартувати. Бьянка сполотніла, але, всміхаючись, з'їла земельну частку. Настав тягучу мовчанку. Невдовзі герцог і Бьянка відчули дію отрути і вони благати, щоб покликали доктора, але люди кардинала з зброєю у руках перекрили всякий доступ у цю кімнату. Невдовзі всі скінчилося.

На наступний день, на трон зійшов новий герцог — Фердинанд I. Треба сказати, що Франческо був похований з усіма обов’язковими почестями, а Бьянку поховали, як безчесну жінку. Її герби були скрізь стерті і розбиті, а офіційних документах її титул замінили словами «лиходійка Бьянка «(la pessima Bianca). Фердинанд I пожалів Антоніо де Медічі, однак примусив його розпочати Мальтійський орден. Його правління було тихим, розумним і інших лиходійств. Зберігся портрет Бьянки Капелло пензля Аллори, племінника знаменитого Бронзино, також декілька невеликих портретів невідомих мастеров.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.