Долікарська медична допомога

Кафедра фізичного виховання і спорта.

Реферат на задану тему «Доврачебная медична помощь».

НОВОСИБІРСЬК 2002.

I. Запровадження… стр. 3.

II. Доврачебная реанімація… стр. 4.

III. Перша допомогу у різних випадках… стр. 5.

заморожування… стр. 5.

— теплової та сонячний удар… стр. 6.

— харчові отруєння… стр. 6.

— отруєння алкоголем… стр. 7.

— отруєння чадним газом… стр. 7.

— утоплення… стр. 8.

— удар… стр. 8.

— вивих… стр. 9.

— рана… стр. 9.

— перелом… стр. 10.

— опік… стр. 11.

— непритомність… стр. 11.

IV. Укладання… стр. 12.

V. Бібліографічний список… стр. 13.

I.

Введение

.

До прибуття медичного працівника чи доставки хворого (постраждалого) в лікувальний заклад необхідні початкові найпростіші заходи допомоги. Нерідко їх застосовує сам хворий чи постраждалий. Приміром, він зупиняється при ходьбі та приймає таблетку валідолу чи нітрогліцерину, якщо вона стенокардія; полоще і опрацьовує шкіру при поранення і т.д.

При нещасних випадків, травмах, кровотечах, раптової втрати свідомості найчастіше доводиться надавати взаємодопомога, перше завдання якої - припинити вплив повреждающего чинника (наприклад, винести враженого сонячним ударом у тінь тощо.) друга завдання — надати невідкладну медичної допомоги дома події, використовуючи найпростіше медичне обладнання і підручні кошти. Третє завдання — негайно викликати лікаря надання швидкої допомоги чи організувати транспортування постраждалого до найближчого медичний заклад. З використанням транспорту, не призначеного з метою, його за змозі треба пристосувати для перевезення, підстеливши, наприклад, до кузова вантажівки шар сіна чи хвої, який потім поставити носилки. Переносити постраждалого можна на схрещених руках, імпровізованих ношах. Від, наскільки і грамотно виконані ці завдання, залежать результати наступної невідкладної медичної допомогу й подальшого лікування, а деяких випадках життя й постраждалого. При виборі засобів першої допомогу й послідовності їх застосування треба враховувати характер захворювання чи пошкодження і матеріальний стан пострадавшего.

II.Доврачебная реанимация.

Перша допомога включає й за необхідності найпростіші заходи для пожвавленню організму (доврачебная реанімація). Відомо, що коїлося після моменту смерть людини різні органи влади й тканини його організму вмирають не відразу, а поступово, тому їх функції, включаючи кровообіг і навіть дихання, в окремих випадках вдається відновити. Пожвавлення можливе короткий проміжок часу після наступу т.зв. клінічної смерті, тобто. після зупинки подиху і кровообігу: зазвичай протягом 6−8 хвилин. Пізніше настає біологічна смерть, і можливість пожвавлення різко зменшується, а повноцінне відновлення життя, включаючи психічну діяльність, практично неможливо (крім замерзлих чи що потонули у холодній воді). Клінічна смерть то, можливо викликана травмами, отруєнням, переохолодженням, электротравмой, інфарктом міокарда та т.п. Визначити факт відсутності подиху і серцевої діяльності допомагає «нежива поза», — т. е. становище тіла, не притаманне живої людини; дихальні руху грудної клітини відсутні, зіниці широкі, серцебиття не слышно.

Для відновлення дихання спочатку треба звільнити тіло від бентежить цивілізований ареал одягу та забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів, щоб повітря міг вільно вперше іде у легкі. Штучне подих за відсутності медичних інструментів, і приладів виробляється способами «рот до рота» чи «рот у ніс», тобто. виробляється удмухування повітря до легенів потерпілого. Потрібна ритмічне повторення енергійних вдуваний із частотою 12−15 разів у минуту.

Непрямий масаж серця проводять за цілковитої зупинці серця й при агональных порушеннях ритму його скорочень. Штучна вентиляція легких дає цілком достатній насичення крові киснем, тому це завдання масажу серця — забезпечити просування крові організмом, доставити кисень до життєво важливих органам чоловіки й цим домогтися відновлення самостійної серцевої роботи і дыхания.

Непрямий масаж серця проводять так: різким надавливанием долоні на грудину постраждалого який надає допомогу викликає здавлювання зупиненого серця між грудиною і хребтом зменшує їх у обсязі, що веде викидання крові в аорту і легеневу артерію. Припинення натискання веде до расправлению грудної клітини, серце відновлює свій обсяг, знову наповнюється що надходить з судин кров’ю. Отже відбуваються штучно викликані скорочення серця, які його роботу як насоса, і штучне кровообращение.

Слід пам’ятати, що забезпечення штучного кровообігу і штучного дихання, навіть якщо де вони приводять до відновлення самостійного серцебиття й дихання, продовжує стан клінічної смерті" й віддаляє біологічну смерть, це може мати вирішальне значення для ефективних дій бригади «швидкої помощи.

III. Перша допомогу у різних случаях.

Отморожение.

Заморожування — ушкодження тканин, викликане впливом низьких температур. Розвитку відмороження сприяє алкогольне сп’яніння, вітер, вогкість повітря, тісний одяг і взуття. Частіше все уражаються пальці рук і ніг, ніс, вуха. Вплив низьких температур призводить до спазму судин, в результаті чого відбувається уповільнення кровотоку, тромбоз ємностей із порушенням кровообігу органів і тканинах. Розрізняють заморожування 1,2,3,4 ступеня. Заморожування найчастіше настає без різких больових ощущений.

Постраждалого слід також запровадити у тепле приміщення (t=18−20°), зігріти, обкласти грілками, дати їй гарячий чай чи кави, знеболюючі кошти. Отмороженную кінцівку слід занурити їх у ванну і зігрівати протягом 40- 60 хвилин, поступово підвищуючи температуру від 20° С до 40 °C. одночасно роблять масаж, що йде до потепління і почервоніння шкіри, потім на уражені ділянки треба накласти спиртову пов’язку. Масаж проводять від периферії до центра, примушуючи постраждалого рухати пальцями, стопами, пензлями рук. Розтирання снігом, занурення кінцівок в холодну воду неприпустимо. При отморожении великого ділянки ноги чи руки, або за загальному замерзанні, варто прийняти теплу ванну (37°С), та був, після змивання бруду, зробити масаж і пов’язку. Якщо ж почали з’являтися бульбашки, наповнені рідиною, тобто. це заморожування 2,3,или 4 ступеня, постраждалого слід метнути в больницу.

Тепловий і сонячний удары.

Тепловий і сонячний удари — хворобливі стану, що у результаті перегрівання організму. Тепловий удар найчастіше відбувається у спекотну безвітряну погоду. Сонячний удар настає при перегріванні прямими сонячним промінням, особливо головы.

Перші ознаки перегрівання організму — млявість, слабкість, нудота, біль голови, потім можуть підвищитися температура, з’явиться блювота. За появи цих ознак постраждалого необхідно допровадити до лікаря, але колись слід надати первинну допомогу. Постраждалого слід вкласти в тіні, в прохолодній місці, зняти стесняющую одяг. До голові, подмышечным і паховым областям, бічним поверхням шиї треба прикладати міхур зі льодом чи холодною водою. Можна укутати хворого мокрою простирадлом, рекомендується рясне питво — подсоленная холодна вода, холодний чай, кави. Для порушення дихання постраждалого поплескують в обличчя вологим рушником, дають понюхати нашатирний спирт, розтирають тело.

Харчові отравления.

Харчові отруєння — гострі захворювання, виникаючі внаслідок вживання продуктів харчування, испортившихся внаслідок неправильного зберігання або приготування, і навіть містять отруйні речовини. Ознаки отруєння виникають найчастіше кілька годин, і характеризуються болями у животі, блювоті, поносі, появу запаморочення, слабкості, температуры.

При харчове отруєння потрібна термінова госпіталізація. Перша допомогу — промивання шлунку, грілки на живіт, рясне гаряче питво. Слід пам’ятати, що подібні прояви і при таких захворюваннях (виразка, апендицит), у яких неприпустимі промивання шлунку і грілки на живіт. Тому до цих заходам можна вдаватися лише за безсумнівному харчовому отравлении.

Отруєння алкоголем та її суррогатами.

Ознаками такого отруєння є порушення, почервоніння і далі збліднення особи, запаморочення, тошнота.

Якщо хворий у свідомості, необхідно терміново очистити шлунок, давши випити йому 3−4 склянки води (краще з додаванням у кожний склянку чайної ложки солі) і може викликати блювоту, надавлюючи ложкою на корінь мови. Після цього треба випити міцний чай чи кави. Хворого в несвідомому стані необхідно вкласти без подушки, краще на живіт, голову повернути убік щоб уникнути влучення блювотних мас в дихальні шляху при блювоті, давати нюхати нашатирний спирт.

Отруєння чадним газом.

При отруєння чадним газом хворий з’являється біль голови, шум в вухах, запаморочення, загальна слабкість. У важких випадках можливі судоми і несвідоме состояние.

Хворого треба вивести (чи винести) на свіжому повітрі, вкласти на спину, покласти на голову і груди холодний компрес, напоїти гарячим чаєм чи кави. Які свідомість дати понюхати нашатирний спирт. Краще засіб при отруєння чадним газом — тривале вдихання кисню (застосування кисневих подушок). За відсутності дихання чи різкому його пригніченні зробити штучне дыхание.

Утопление.

Характер надання допомоги постраждалому, витягнутому із води, залежить від тяжкості його зі стану. Якщо потерпілий у свідомості, пульс і крижаний подих задовільні, немає і скарг на недостатність дихання, його слід вкласти на суху жорстку поверхню те щоб що була низько опущене, роздягнути, розтерти сухим рушником, дати гаряче питво і укутати сухим одеялом.

Після вилучення із води постраждалого з задовільним пульсом і диханням, але у несвідомому стані, треба закинути його голову і висунути нижню щелепу, потім вкласти те щоб що була низько опущене, звільнити ротову порожнину від твані, мулу, блювотних мас, обтерти його насухо і согреть.

При добуванні із води постраждалого без самостійного дихання, але з збереженої серцевої діяльністю, після тієї ж попередніх заходів слід якнайшвидше зробити штучне подих способом «рот до рота» чи «рот у носа». Якщо в постраждалого відсутні самостійне дихання і він серцева діяльність, необхідно поєднувати проведення штучного дихання з непрямим масажем сердца.

Після надання першої допомоги, незалежно від рівня тяжкості стану, постраждалого необхідно доставити вмедичне установа, оскільки у першій-ліпшій нагоді можливі ускладнення, яких постраждалий може умереть.

Ушиб.

Удар — механічне ушкодження тканин та органів тіла без порушення цілісності шкіри. Основні ознаки забитих місць, розташованих поверхово тканин біль, і припухлість дома ушкодження. Припухлість, що з набряком ушибленных тканин, а під час тяжких забиті місця і з крововиливом, можна знайти частіше через 2−3 дня. При крововиливі дома ушиба зазвичай з’являється синець як сине0багрового плями. Для ослаблення біль і зменшенні крововиливу слід відразу застосувати холод: зробити холодну примочку, покласти міхур з льодом. Рекомендується також накласти давящую пов’язку й забезпечити спокій забитої частини тіла: руку підвісити на косинці, ногу вкласти високо на подушці. Дуже сильна біль після ушиба означатиме ушкодження кістки. Не можна самому розтирати забите місце, це можуть призвести до тромбофлебиту. Якщо набряк і гематома не зникають, треба звернутися його до лікаря. При сильних забиті місця голови (якщо вони супроводжуються нудотою, втратою свідомості), грудях, живота, може бути пошкоджені мозок та внутрішні органи. У разі необхідно забезпечити постраждалому політичний спочинок і звернутися за медичної помощью.

Вывих.

Вивих — стійке усунення суглобних кінців кісток, що викликає порушення функції суглоба. Розрізняють вроджені й придбані (травматичні) вивихи. Вивихи називають відкритими, якщо вони супроводжуються пораненням, який проникає в порожнину сустава.

Вивих може бути вправлений виключно лікарем чи фельдшером, оскільки вправлення вивиху неспециалистом небезпечний та можуть призвести до різним ускладнень. Ознаки вивиху — різка болючість, зміна форми суглоба, неможливість чи обмеженість рухів у нем.

До приходу лікаря на вивихнутий суглоб слід покласти холод. Руху пошкодженій частини потрібно обмежити: накласти фіксуючу пов’язку чи шину.

Рана.

Розрізняють рани колоті, різані, рвані, вогнепальні, від укусів і інші. Поранення можуть супроводжуватися ушкодженням кісток, великих кровоносних судин, нервов.

При будь-який рани, передусім, необхідно зупинити кровотеча і накласти пов’язку на свіжу рану, тобто. від прийняття цього часто залежить її загоєння, і тим самим щоб запобігти йому подальшому забрудненню. Найкращою є асептичний пов’язка з стерильною марлі, поверх якої накладається вата і що закріплює бинт. При накладення пов’язки треба дотримуватися певні правила: рану годі було обмивати, т.к. причому у неї можуть бути занесені гноеродные мікроби. І лише він обмити краю рани (спиртом, одеколоном), протираючи шкіру в напрямі від рани. Якщо рану потрапили шматочки дерева, земля тощо., то виймати їх самим можна лише тому випадку, що вони перебувають у поверхні. При зміні пов’язки годі було віддирати присохнувшую марлю від рани: треба підняти краю марлі і полити рану перекисом водню, розчином марганцівки чи навіть кип’яченою теплою водой.

Перелом.

Перелом — ушкодження кістки з порушенням її цілісності. Ознаки перелому — різка біль; неможливість користуватися конечністю, зміна рухливість і форми пошкодженій кінцівки; іноді хрускіт уламків кісток; крововилив і набряклість м’яких тканей.

У жодному разі не можна самостійно вправляти перелом. Але у переломах будь-який кістки треба, передусім, забезпечувати їй повний політичний спочинок і нерухомість, т.к. всяке усунення кістки викликає різку біль, і пов’язані з небезпекою прориву шкіри, поранення кровоносних судин та механізм виникнення кровотечения.

З переломом треба відразу накласти шину із будь-якої твердого матеріалу. Її довжина має бути таким, щоб він заходила за два суглоба кінцівки, між якими стався перелом. Якщо шину нічим зробити, то пошкоджену ногу можна прив’язати до здорової нозі, а пошкоджену руку повісити на хустку. Якщо перелом відкритий, треба змазати шкіру навколо рани йодом, але в рану накласти стерильну пов’язку. При відкритому зламі кінцівки з рясним кровотечею до накладення шини потрібно накласти кровоспинний джгут. Постраждалого слід допровадити до лікаря на носилках.

Ожог.

Опік — ушкодження тканин, викликане дією високої температури, хімічних речовин, електричного струму і іонізуючого випромінювання. У відповідність до цим розрізняють термічні, хімічні, електричні і променеві опіки. Розрізняють 4 ступеня ожога.

При наданні першої допомоги насамперед потрібно усунути причини, які опік. Не слід знімати з обпаленого місця одяг. Її треба розрізати і обережно зняти, а прилиплі до шкірі шматки матерії коротко обрізати ножицями з обох боків. Якщо опік викликаний хімічними речовинами, слід відразу ж потрапляє струменем холодної води обмити (протягом 15−20 хвилин) обпалене ділянки тіла. При опіках кислотами треба накласти пов’язку, просочену розчином питної соди, а при опіках лугами — слабким розчином столового оцту чи борної кислоты.

При великих опіках після накладення пов’язок, напоївши хворого гарячим чаєм і давши йому знеболюючого, їх треба терміново доставити в больницу.

Обморок.

Непритомність — раптове запаморочення, слабкість, оніміння рук і ніг, нудота, слабкий пульс, короткочасна непритомність, наступаючі внаслідок гострого недокрів'я мозку. За появи таких ознак необхідно терміново викликати лікаря. До її приходу хворого треба покласти так, щоб що була нижче тулуба, пасок і комір розстебнути; до ніг покласти грілки чи розтирати їх жорсткої тканиною, забезпечити приплив повітря. Для виведення хворого зі стану непритомності слід обляпати обличчя холодною водою, дати понюхати оцет, одеколон, ватку, змочену нашатирним спиртом, і розтирати цими засобами виски.

IV.

Заключение

.

Ми можемо мати справу з різними травмами щодня: у побуті, на роботи і під час відпочинку і під час занять фізичної культурою і спортом. Наприклад, у побуті легко отримати термічний опік, на роботі - травмуватися, відпочинку — отримати сонячний удар. Під час занять спортом нерідко в людей з’являється переломи кісток чи вивихи суставов.

Наш клімат сприяє взимку отриманню обморожень, а влітку, через спеки — теплових ударов.

Звісно, треба бути уважними і допускати травм тощо., але навіть нещасний випадок стався, варто прийняти необхідні заходи, причому з метою першої доврачебной допомоги непотрібен будь-яких особливі засоби та — це вода, чай, нашатирний спирт, чисті бинт і марля, шина, що можна зробити висновки з будь-якого твердого підручного материала.

До прибуття медичного працівника чи доставки хворого (постраждалого) в лікувальний заклад необхідні початкові найпростіші заходи допомоги. Нерідко їх застосовує сам хворий чи пострадавший.

Надання першої медичної допомоги нерідко як полегшує страждання хворого, а й нерідко допомагає врятувати людям життя. Тому кожній людині необхідні знання основ надання доврачебной допомоги. Для цього потрібно бути лікарем — досить вивчити матеріал, який сьогодні викладається у багатьох виданнях цілком доступно.

V.Библиографический список.

1. Євдокимов М. М. Надання першої доврачебной медичної помощи.-М.,.

2. Мала медична енциклопедія т. 1,2,3 М., 1986.

3. Першу медичну допомогу: довідник М., 2001.

4. Першу медичну допомогу М., 1999.