Рак статевого члена
Збільшуються пахові лімфатичні вузли, з’являється дискомфорт при сечовипусканні, якщо рак локалізується під крайньою плоттю — виділяється смердючий гній. Діагностика раку полягає не тільки у виявленні захворювання, але і у визначенні стадії процесу і тому повинно бути максимально комплексним. IV стадія раку статевого члена — пухлина вражає сусідні структури, неоперабельні метастази в віддалені… Читати ще >
Рак статевого члена (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Рак статевого члена — відносно рідкісне злоякісне новоутворення, що вражає різні відділи пеніса (головка — 48%, крайня плоть — 20%, стовбур). У деяких випадках може мати місце поразка відразу декількох відділів. Захворювання розвивається зазвичай у чоловіків старше 40 років, у дітей — практично не зустрічається.
Малюнок 1. — Прояви захворювання:
Пухлини статевого члена бувають доброякісними і злоякісними, а також епітеліальних і не епітеліальних. Найбільш поширені доброякісні епітеліальні пухлини.
Рак статевого члена як правило зустрічається у чоловіків з необрізаної крайньою плоттю. До сприяючих чинників відносять фімоз, хронічні процеси запалення в області голівки статевого члена і крайньої плоті.
Починається рак статевого члена з невеликого за меланома статевого члена, величиною з метастазами в лімфовузли вогнища, який можна розглядати як рак, в ході розвитку захворювання пухлина вражає шкірні покриви, головку статевого члена і переходить на кавернозну тканину.
Причини.
Токсичний вплив продуктів бактеріального розкладання смегми на шкіру крайньої плоті і голівки статевого члена (фімоз, недостатня гігієна). Ймовірність розвитку раку статевого члена у обрізаних чоловіків значно нижче. Інфікування вірусом папіломи людини 16 і 18 типів.
Малюнок 2. — Пухлина Бушко-Левенштейна:
Малюнок 3. — Бовеноідний лез:
Симптоми.
Починається рак непомітно, як правило, з невеликою еритеми — плями червоного або рожевого кольору. Типова локалізація — голівка статевого члена, але може бути і на вінцеві борозенці і на стовбурі пеніса. Бляшка безболісна, не кровить, рідко заподіює дискомфорт на початкових стадіях хвороби.
Розростаючись, первинний осередок або поширюється вшир, або набуває вигляду горбка, шишкоподібне випинання або наріст у вигляді суцвіть цвітної капусти. На цій стадії характерний больовий синдром, а також кровотеча — як правило, через травми.
Збільшуються пахові лімфатичні вузли, з’являється дискомфорт при сечовипусканні, якщо рак локалізується під крайньою плоттю — виділяється смердючий гній.
Діагностика.
Діагностика раку полягає не тільки у виявленні захворювання, але і у визначенні стадії процесу і тому повинно бути максимально комплексним.
Діагностичний пошук включає:
- — клінічне обстеження (оцінюють розмір пухлини, її локалізацію, прояв інфільтрації навколишніх тканин);
- — лабораторна діагностика: проведення зіскрібка з поверхні новоутворення з метою цитологічного дослідження;
- — пункція збільшених або щільних лімфатичних вузлів.
Інструментальні методи:
- — УЗД дозволяє оцінити розміри, глибину проростання, стан лімфовузлів;
- — МРТ дозволяє отримати більш точні дані про проростанні пухлини (у порівнянні з УЗД);
- — КТ — володіє високою інформативністю при дослідженні лімфатичних вузлів (пахові, тазові).
Прогноз.
Рак статевого члена — захворювання, що вимагає постійного спостереження у лікаря навіть після успішного закінчення лікування, оскільки можливі рецидиви — пухлина повертається в 5−7% випадків після оперативного лікування і в 50% випадків після консервативної терапії.
За статистикою, без лікування протягом п’яти років від початку процесу вмирають 97% хворих.
Середня п’ятирічна виживаність після лікування — 50%, при цьому у хворих, прооперованих на ранніх стадіях прогноз краще — виживають до 80% і вище. Класифікація раку статевого члена Jackson:
- — I стадія раку статевого члена — пухлина обмежена головкою статевого члена або крайньої плоттю;
- — II стадія раку статевого члена — інвазія в стовбур або кавернозні тіла без йди віддалених метастазів;
- — III стадія раку статевого члена — пухлина, обмежена статевим членом з метастазами у пахові лімфатичні вузли;
- — IV стадія раку статевого члена — пухлина вражає сусідні структури, неоперабельні метастази в віддалені лімфатичні вузли.
Малюнок 4. — IV стадія раку статевого члена:
Класифікація раку статевого члена за системою TNM (T — характеристика пухлини; N — стан лімфатичних вузлів; M — наявність або відсутність віддаленого метастазування):
- — Тх — недостатньо даних;
- — То — первинна пухлина відсутня;
- — Тis — преінвазивного рак;
- — Тa — неінвазивна бородавчатий рак;
- — Т1 — має місце поширення новоутворення на сполучну тканину;
- — Т2 — має місце проростання губчастого тіла або печеристих тіл;
- — Т3 — проростання уретри і передміхурової залози;
- — Т4 — проростання сусідніх органів;
- — Nx — недостатньо даних;
- — N0 — немає ураження лімфовузлів;
- — N1 — метастази виявлені тільки в одному поверхневому лімфовузлі;
- — N2 — має місце ураження декількох поверхневих лімфовузлів;
- — N3 — вражені глибокі пахові або тазові л/в;
- — Мх — недостатньо даних;
- — М0 — віддалене метастазування відсутня;
- — М1 — є віддалене метастазування.
Стадії раку статевого члена:
- 0 — Tis або Tа:
- — Nо;
- — mо.
I — T1:
- — Nо;
- — mо.
II — T1−2:
- — NO-1;
- — MO.
III — T1−3:
- — NO-2;
- — MO.
IV — T4:
— ураження лімфатичних вузлів і наявність віддалених метастазів не має значення.
Лікування.
Лікування раку статевого члена увазі радикальне видалення пухлини і прагнення (по мірі можливості) зберегти пеніс. Таким чином, тактика лікування багато в чому визначається стадією захворювання і гістологічним характером самої пухлини («ступінь її злоякісності»).
Терапія може включати: хірургічне лікування:
- — скальпування статевого члена;
- — ампутація (часткове видалення статевого члена);
- — емаскуляція (повне видалення пеніса, мошонки і яєчок).
Хіміотерапія та променева терапія.
Комбіноване лікування (поєднання оперативного лікування з хіміота променевою терапією).