Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Гроші є основою живлення та функціонування економіки будь-якої держави. Уряд кожної країни з метою зміцнення власної економіки запроваджує фінансову політику, що базується на національній грошовій одиниці, та намагається позбутися впливу іноземної валюти. Це гарантує економічну і фінансову незалежність.

Після проведення грошової реформи 1996 р. в Україні відбувається активний пошук оптимальних форм і моделей функціонування грошового обігу та вдосконалення фінансової політики. За умови становлення ринкових відносин особливого значення набуває процес стабілізації та подальшого розвитку вітчизняної економіки і національної валюти — гривні. Тому вивчення грошового обігу на українських землях в історичній ретроспективі на базі скарбових комплексів, матеріалів музейних та приватних колекцій дає змогу відтворити цілісну картину грошової політики держави.

Основу грошового обігу складають монети. Вони є своєрідним «літописом» країни, символом і носієм історичної об`єктивної інформації, незаангажованим джерелом пізнання минувшини, а відтак і унікальним підґрунтям науково-дослідної роботи. Монети — це матеріальне втілення товарно-грошових відносин того чи іншого періоду.

Одним із найважливіших джерел вивчення грошового обігу є монетні скарби. Основними причинами їх створення були політичні кризи, спустошливі війни, пожежі, епідемії, навали кримських татар та інших завойовників, занепад економічної системи держави, розвиток торгівлі, заощадження сімейних багатств з метою одруження дітей, викупу рідних з полону, купівлі землі чи іншої власності, надлишок грошей в умовах слабо розвинутих товарно-грошових відносин. Скарби довготривалого чи короткочасного накопичення є своєрідним зрізом з грошового обігу певного історичного проміжку часу.

Джерела з історії грошового обігу Гетьманщини (1648 — 1764 рр.) відображають процеси, що відбувались в результаті зміни політичного, соціально-економічного устрою внаслідок Національної революції 1648 — 1676 рр. і становлення Української козацької держави. Товарно-грошові відносини на тих землях, які перебували в складі Речі Посполитої (1569 — 1648 рр.), сприяли включенню України у систему тісних торговельних контактів із країнами Західної Європи і появі в грошовому обігу золотих та срібних іноземних монет.

Складність політичної ситуації доби Хмельниччини зумовила відсутність власної національної монети. Проте, незважаючи на це, на теренах України відбувався інтенсивний розвиток міст, промислів, сільського господарства, ремесел, торгівлі, грошового обігу, який відобразився у скарбах західноєвропейських монет, датованих ХVІІ ст. Встановлення протекторату Московського царства над Гетьманщиною призвело до поступового витіснення із грошового ринку, насамперед Лівобережжя, західноєвропейської монети російською.

Історія грошового обігу Гетьманщини та монетні скарби як джерело для її дослідження обрані не випадково, оскільки ця тема залишалася поза увагою науковців.

Отже, джерела з історії грошового обігу, монетні скарби Лівобережної та Правобережної України другої половини ХVІІ - ХVІІІ ст., роль іноземних монет в економіці Гетьманщини та спроби карбування власних монет за часів Б. Хмельницького і П. Дорошенка — важлива і складна проблема, яка вимагає спеціального розгляду. Актуальність дослідження визначається такими групами взаємозв`язаних чинників:

• — вивченням монетних скарбів як уже описаних, так і нововиявлених скарбових комплексів, що характеризують грошові одиниці та грошовий обіг Української козацької держави другої половині ХVІІ - ХVІІІ ст.;
• — створенням спектральної бази даних для експертних оцінок з огляду нумізматики, зокрема платіжних засобів, що функціонували на теренах України в різні часи і становлять історико-культурну цінність;
• — практично-утилітарними потребами українського музеєзнавства, створенням колекцій та експозицій;
• — необхідністю подальшого розвитку української нумізматики як спеціальної історичної дисципліни, що потребує комплексного осмислення її дисциплінарної історії.

Об`єктом дисертації є монетні комплекси, що відклалися у вигляді скарбів, музейні та приватні колекції.

Предметом дослідження став процес утворення скарбів, що тісно пов’язаний із інтеграцією Гетьманської держави до західноєвропейського та всеросійського грошового обігу другої половини ХVІІ - ХVІІІ ст.

Хронологічні межі дисертації охоплюють — 1648 — 1764 рр. Нижня межа зумовлена початком Національної революції та створенням Української козацької держави, а відтак і початком формування власної фінансової політики. Верхня межа — рік ліквідації російською імператрицею Катериною ІІ української державності та запровадження в Лівобережжі правління ІІ Малоросійської колегії. В окремих випадках з метою визначення відповідних передумов або характеристики тих чи інших процесів, явищ чи подій подаються історичні екскурси, які частково виходять за окреслений хронологічний термін.

Географічні межі дослідження охоплюють територію колишньої Гетьманщини, тобто сучасну територію Київської, Чернігівської, Черкаської, Полтавської, Вінницької, Житомирської, частини Сумської та Хмельницької областей України за чинним адміністративно-територіальним поділом України.

Основна мета наукового пошуку полягає в тому, щоб на основі докладного неупередженого аналізу наявної нумізматичної літератури, архівних джерел та скарбових комплексів, їхнього критичного осмислення й узагальнення, відтворити всю складність процесу становлення, розвитку та занепаду грошового господарства Гетьманщини, показати не лише позитивні досягнення, але й суперечності і проблеми тогочасного ринку, грошового обігу, з`ясувати основні тенденції і напрями у вивченні цієї проблеми. Метою дисертаційної роботи є здійснення загальної характеристики скарбового матеріалу як історичного джерела, демонстрація його можливостей для вивчення економічних проблем української держави означеного часу.

Досягнення цієї мети передбачає послідовне розв`язання таких наукових завдань:

• — визначити стан наукової розробки теми;
• -встановити та проаналізувати ступінь інформативності основних джерельних комплексів;
• -продемонструвати значення різних методичних підходів для аналітичного розгляду монетних знахідок;
• — проаналізувати якісний та кількісний склад скарбових комплексів, державну приналежність монет, повноту інформативності цих відомостей для висвітлення стану грошового ринку Гетьманщини за різних часів;
• — виявити основні напрями фінансової політики українських гетьманів;
• — розглянути спроби формування власної грошової системи та облаштування монетних дворів, встановити чинники, що впливали на ці процеси;
• — розкрити закономірності та особливості монетного обігу та грошової лічби в Українській козацькій державі;
• — ввести до наукового обігу відомості про нововиявлені скарби, що значно розширюють уявлення про стан грошового ринку Гетьманщини.

Методологія та методи дослідження. Дисертація виконана на методологічних засадах, пов`язаних із загальнонауковими принципами об`єктивності, історизму, системності, спадкоємності писемних та скарбових джерел, діалектичного розуміння історичного процесу, всебічного аналізу скарбових матеріалів.

Порівняльно-історичний, структурно-систематичний та генетико-еволюційний методи застосовані для аналізу структуризації та диференціації компонентів історико-наукового процесу в царині грошового обігу, зокрема для порівняльної характеристики складу скарбового матеріалу другої половини ХVІІ ст. та ХVІІІ ст.

У праці використано здобутки та методики аналізу складу монетних скарбів польських, російських, білоруських та вітчизняних нумізматів.

Наукова новизна роботи визначається такими результатами:

• — узагальнено наукові знання про історію грошового обігу Гетьманщини, визначено основні проблеми та перспективи з обсягу дослідження;
• — розглянуто у комплексі писемні та скарбові джерела, що характеризують грошове господарство Української козацької держави;
• — здійснено аналіз скарбового матеріалу як історичного джерела, визначено ступінь їхньої інформативності та дослідженості, доведено його значення для реконструкції історії грошового обігу та розвитку економіки визначеного хронологічного часу;
• — продемонстровано та обґрунтовано основні методики для всебічного вивчення скарбових комплексів та отримання необхідної інформації для подальших наукових студій;
• — залучено до наукового обігу значний масив скарбових матеріалів, що дозволяє обґрунтувати деякі припущення та твердження попередників, а інколи і спростувати усталені уявлення;
• — упорядкований джерельний матеріал, оформлено у вигляді таблиць, діаграм, карт, що дозволяє скласти уявлення про особливості грошового обігу Гетьманщини.

Структура дисертації підпорядкована її меті та завданням. Вона складається із переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів (7 підрозділів), висновків (загальний обсяг вказаних структурних частин — 158 с.), списку використаних джерел і літератури (24 с.), функціональних додатків (307 с.). Додатки виконують роль упорядкованої джерельної бази, на яку постійно посилається дисертант.

Наукове та практичне значення одержаних результатів визначається тим, що авторські висновки, спостереження, узагальнення, підходи, наукова інтерпретація та емпіричний матеріал можуть бути використані для розробки нових курсів і навчальних посібників із спеціальних історичних дисциплін, складання каталогів та розробки науково-методичних рекомендацій. Зокрема, огляд та аналіз джерел з історії грошового обігу Гетьманщини, виявлених дисертантом, будуть у пригоді історикам, краєзнавцям, музейним працівникам, колекціонерам, економістам для подальших розробок з проблем нумізматики, фінансової справи та економіки.

Зв`язок дисертаційної роботи з науковими програмами, темами, планами. Розробка вказаної теми дослідження передбачена дослідницькими планами Інституту історії України НАН України, передусім плановою темою відділу української історіографії та спеціальних історичних дисциплін: «Науково-методологічні та методичні проблеми спеціальних історичних дисциплін: предмет та основні напрями дослідження» (державний реєстраційний № 0103U00697).

Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено на засіданні відділу української історіографії та спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України НАН України.

Основні результати, положення і висновки дослідження доповідалися на 6 наукових конференціях різного рівня — міжнародних, всеукраїнських, регіональних та обласних: «Історичні витоки козацького роду в Україні (до 350-річчя оборони Буші)» (Вінниця, 2004), «Вінниччина: минуле і сьогодення. Краєзнавчі дослідження» (Вінниця, 2005), «Історична та літературна спадщина Михайла Грушевського» (Бар, 2005), «Грушевський М. С. — державотворець, громадський діяч, вчений, публіцист» (Вінниця, 2006), «Кам`янець-Подільський в контексті європейського простору» (Кам`янець-Подільський, 2006), Михайло Грушевський: стан і перспективи дослідження творчої спадщини та діяльності (до 140-річчя від дня народження Михайла Грушевського)" (Київ, 2006).

Результати дослідження викладено в навчальному посібнику, довіднику, монографії, а також 15 наукових статтях (загальний обсяг яких складає 28 д. а.), 10 з них опубліковані у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України.