Вступ. 
Топографо-геодезичні роботи при відведенні земельних ділянок

Згідно Закону України «Про землеустрій», землеустрій являє собою сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил. Стаття 25 Закону визначає види документації із землеустрою: — а) загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель; - б) схеми землеустрою і техніко-економічні обгрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень; - в) проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень; - г) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; - ґ) проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів; - д) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; - е) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; - є) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь; - ж) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; - з) робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості грунтів (далі — робочі проекти землеустрою); - и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); - і) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; ї) спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання. Як можна побачити, для складання майже всіх видів документації із землеустрою в той чи іншій мірі необхідне виконання топографо-геодезичних вишукувань. Для виконання робіт із землеустрою необхідна наявність топографічних карт, планів, профілів, на підставі яких визначається існуючий стан земельного фонду, потім шляхом економічних розрахунків встановлюється потреба у складі земель для тих чи інших цілей, після чого на планах та картах здійснюється проектування об'єктів землеустрою. Межі запроектованих об'єктів виносяться на місцевість. У цьому складному процесі землеустрою геодезичні дії виконуються паралельно із землевпорядними.

На сьогоднішній день постає ряд питань та проблем, з якими зустрічається пересічний громадянин в процесі оформлення документації на свою земельну ділянку.

Щоб приватизувати або передати в оренду земельну ділянку необхідно здійснити комплекс робіт. Так, для визначення та відновлення меж земельних ділянок проводиться кадастрова зйомка землі, яка включає, зокрема, і погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами (ст. 198 Земельного кодексу України). На жаль, порядок погодження меж землі при проведенні кадастрових зйомок на законодавчому рівні не визначений.

На практиці дуже часто виникають проблемні ситуації, коли сусід відмовляється від підписання акту землекористування та узгодження меж земельної ділянки без будь-яких причин або взагалі місцем його перебування невідоме, що унеможливлює належним чином оформити «земельну документацію». Що ж робити в такому випадку?

!!! Відповідно до ч.1 ст. 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

При здійсненні межування власник земельної ділянки реалізує своє право. Проте така участь є також обов’язком кожного із сусідніх власників та землекористувачів, адже приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості) забороняється.

Власники та землекористувачі суміжних земельних ділянок повинні жити за правилами добросусідства, тобто зобов’язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них, не порушувати законні права один одного (ст.ст. 91, 96, 103 Земельного кодексу України).