Вплив алкоголю на організм людини

Вплив алкоголю на організм людини

Вінницький медичний коледж ім.акад.Д. К. Заболотного.

РЕФЕРАТ.

на тему:

Вплив алкоголю на організм людини.

Виконав:

студент ІІІ п/л Б.

Вітковський О.Л.

Вінниця 2001.

ПЛАН.

1) Чому я вибрав цю тему.

Історія алкоголю.

Причини вживання алкоголю.

Стадії і форми сп" яніння й алкоголізму.

Вплив алкоголю на нервову систему, вміст алкоголю в крові.

6) Алкоголізм — не звичка, а хвороба.

Алкоголізм і суспільство.

Чому я вибрав цю тему.

Проблема вживання алкоголю дуже актуальна в наші дні. Зараз споживання спиртних напоїв у світі характеризується величезними цифрами. Від цього страждає все суспільство, але в першу чергу під загрозу ставиться підростаюче покоління: діти, підлітки, молодь, а також здоров" я майбутніх матерів. Адже алкоголь особливо активно впливає на організм, що несформувався, поступово руйнуючи його.

Шкода алкоголю очевидна. Доведено, що при потраплянні алкоголю в середину організму, він розноситься з кров’ю до всіх органів і несприятливо діє на них аж до руйнування.

При систематичному вживанні алкоголю розвивається небезпечна хвороба — алкоголізм. Алкоголізм небезпечний для здоров" я людини, але він виліковний, як і багато інших хвороб.

Але головна проблема полягає в тому, що велика частина алкогольної продукції, що випускається недержавними підприємствами, містить велика кількість отруйних речовин. Недоброякісна продукція нерідко приведе до отруєнь і навіть смертей.

Усе це наносить велику втрату суспільству, його культурним цінностям.

Історія алкоголю.

Викрадач розуму — так іменують алкоголь з давніх часів. Про оп" яняючі властивостях спиртних напоїв люди довідалися не менш чим за 8000 років до нашої ери — з появою керамічного посуду, що дало можливість виготовляти алкогольні напої з меду, плодових соків і дикоростучого винограду. Можливо, виноробство виникло ще до початку культурного землеробства. Так, відомий мандрівник Н.Н. Миклухо-Маклай спостерігав папуасів Нової Гвінеї, що не в, міли ще добувати вогонь, але вже знали прийоми готування хмільних напоїв. Чистий спирт почали одержувати в 6−7 століттях араби і назвали його «аль коголь», що означає «одурманюючий». Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 році. Перегонка вина для одержання спирту різко збільшила пияцтво. Не виключено, що саме це послужило приводом для заборони вживання спиртних напоїв основоположником ісламу (мусульманської релігії) Мухаммедом (Магомет, 570—632). Ця заборона ввійшла згодом і в звід мусульманських законів — Коран (7 століття). З тих пір протягом 12 сторіч у мусульманських країнах алкоголь не вживали, а відступників цього закону (п" яниці) жорстоко карали.

Але навіть у країнах Азії, де споживання вина заборонялося релігією (Кораном), культ вина все-таки процвітав і оспівувався у віршах.

У середньовіччі в Західній Європі також навчилися одержувати міцні спиртні напої шляхом сублімації вина й інших цукристих рідин, що бродять. Відповідно до легенди, уперше цю операцію зробив італійський чернець алхімік Валентиус. Спробовав отриманий продукт і прийшовши в стан сильного алкогольного сп" яніння, алхімік заявив, що він відкрив чудодійний еліксир, що робить старця молодим, стомленого бадьорим, сумного веселим.

З тих пір міцні алкогольні напої швидко поширилися по країнах світу, насамперед за рахунок постійно зростаючого промислового виробництва алкоголю з дешевої сировини.

На сьогодні споживання спиртних напоїв на земній кулі характеризується колосальними цифрами.

Причини вживання алкоголю.

В побуті вважається, що спирт є гарним засобом для зігрівання організму та що він має лікувальну дію не тільки при простудних, але і при цілому ряді інших захворювань, у тому числі шлунково-кишкового тракту, наприклад при виразці шлунка. Лікарі ж навпаки вважають, що хворим категорично не можна приймати алкоголь.

Чи інше, існуюче серед людей переконання: алкоголь збуджує, підбадьорює, поліпшує настрій, самопочуття, робить бесіду більш оживленою і цікавою, що немаловажно для компанії молодих людей. Недарма спиртне приймають «проти утоми», при нездужаннях, і практично на усіх святах.

Більш того, існує хибна думка, що алкоголь є висококалорійним продуктом, що швидко забезпечує енергетичні потреби організму, що важливо, наприклад, в умовах походу і т.п. У медичній практиці використовують бактериостатичні властивості спирту, використовуючи його для дезінфекції (при уколах і т.п.), готуванні лік, але аж ніяк не для лікування хвороб.

Так що міркування про користь алкоголю — досить розповсюджена омана.

Потреба в алкоголі не входить у число природних життєвих потреб людини, як, наприклад, потреба в кисні чи їжі, і тому сам по собі алкоголь не має спонукальної сили для людини. Потреба ця, як і деякі інші «потреби» людини (наприклад, паління) з" являється тому, що суспільство, по-перше, робить даний продукт і, по-друге, «відтворює» звичаї, форми, звички і забобони, зв" язані з його споживанням. Зрозуміло, що ці звички не присущи усім в однаковому ступені.

З чого починається пияцтво.

.

У цілому мотиви вживання спиртного підлітками поділяються на дві групи. В основі мотивів першої групи лежить бажання відповідати традиціям, випробувати нові відчуття, цікавість і т.п. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, що пробуджується в них почуття дорослості, бажання бути як усі, прагнення наслідувати старших і т.п. Віковими особливостями підлітків у визначеній мері можна пояснити і вживання ними спиртних напоїв «для хоробрості». Цей мотив зв" язаний з відсутністю в неповнолітніх життєвого досвіду, знань, що дозволяють їм вільно вступати в спілкування з навколишніми.

Особливої уваги заслуговує друга група мотивів споживання алкоголю, що формують пияцтво як тип поводження правопорушників. У число цих мотивів входить прагнення позбутися нудьги. У психології нудьгою називають особливий психічний стан особистості, зв" язаний з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений чи втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, що вживають спиртне майже не займаються суспільною діяльністю. Істотні зрушення спостерігаються в них у сфері дозвілля. Ці хлопці менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, втрачають інтерес до серйозної музики, живопису. Нарешті, деякі підлітки споживають спиртне, щоб зняти із себе напруга, звільнитися від неприємних переживань.

Вплив алкоголю на нервову систему, вміст алкоголю в крові.

Алкоголь зі шлунка попадає в кров через 2 хвилини після вживання. Кров розносить його по всіх клітках організму. У першу чергу страждають клітини великих півкуль головного мозку. Погіршується умовно-рефлекторна діяльність людини, сповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі. Під впливом алкоголю порушуються довільні рухи, людина втрачає здатність керувати собою.

Проникнення алкоголю до клітин лобної кори розкріпачує емоції людини, з" являються невиправдана радість, дурний сміх, легкість у судженнях. Слідом за порушенням, що підсилюється, у корі великих півкуль мозку виникає різке ослаблення процесів гальмування. Кора перестає контролювати роботу нижчих відділів головного мозку. Людина втрачає стриманість, соромливість, він говорить і робить те, чого ніколи не сказав і не зробив би будучи тверезим. Кожна нова порція спиртного усе більше паралізує вищі нервові центри, немов зв" язуючи їх і не дозволяючи втручатися в діяльність нижчих відділів мозку: порушуються координація рухів, наприклад рух очей (предмети починають двоїтися), з" являється незграбна хитка хода.

Порушення роботи нервової системи і внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні алкоголю: одноразовому, епізодичному і систематичному.

Відомо, що порушення роботи нервової системи прямо зв" язані з концентрацією алкоголю в крові людини. Коли кількість алкоголю складає 0,04−0,05 відсотка, виключається кора головного мозку, людина втрачає контроль над собою, утрачає здатність розумно міркувати. При концентрації алкоголю в крові 0,1 відсотка пригнічуються більш глибокі відділи головного мозку, що контролюють рухи. Рухи людини стають невпевненими і супроводжуються безпричинною радістю, пожвавленням, метушливістю. Однак у 15 відсотків людей алкоголь може викликати бажання заснути. В міру збільшення змісту алкоголю в крові послабляється здатність людини до слухових і зорових сприйнять, притупляється швидкість рухових реакцій.

Концентрація алкоголю, що складає 0,2 відсотки, впливає на області мозку, що контролюють емоційне поводження людини. При цьому пробуджуються низинні інстинкти, з" являється раптова агресивність.

При концентрації алкоголю в крові 0,3 відсотки людин хоча і знаходиться у свідомості, але не розуміє того, що бачить і чує. Цей стан називають алкогольним отупінням.

Концентрація алкоголю в крові 0,4 відсотки веде до утрати свідомості. Людина засинає, дихання стає нерівним, відбувається мимовільне випорожнення сечового міхура. Чутливість відсутня.

При концентрації алкоголю в крові 0,6−0,7 відсотка може наступити смерть.

У результаті епізодичного прийому алкоголю часто розвивається хвороблива пристрасть, невтримний потяг до алкоголю — алкоголізм.

Алкоголізм не звичка, а хвороба.

Алкоголізм — важка хронічна хвороба, у більшості випадків тяжковиліковна. Вона розвивається на основі регулярного і тривалого вживання алкоголю і характеризується особливим патологічним станом організму: нестримним потягом до спиртного, зміною ступеня його переносимости і деградацією особистості. Для алкоголіка сп" яніння представляється найкращим психічним станом. Цей потяг не піддається розумним доводам припинити пити. Алкоголік направляє всю енергію, засоби і думки на добування спиртного, не зважаючи на реальну обстановку (наявністю грошей у родині, необхідність виходу на роботу і т.п.). Раз випивши, він прагне напитися до повного сп" яніння, до безпам" ятства.

Алкоголізм не звичка, а хвороба. Звичка контролюється свідомістю, від її можна позбутися. Пристрасть до алкоголю перебороти складніше через отруєння організму. Близько 10 відсотків людей, що вживають алкоголь, стають алкоголіками. Алкоголізм — хвороба, що характеризується психічними і фізичними змінами в організмі. Алкоголізм розвивається за такою схемою:

Початкова фаза: сп" яніння з випадінням пам" яті, «затьмарення». Людина постійно думає про спирт, у нього розвивається жадібність до алкоголю. Однак він зберігає визнання своєї провини, уникає розмов про свою тягу до спиртного.

Критична фаза: утрата контролю над собою після першого ж ковтка алкоголю. Прагнення знайти виправдання своєму пияцтву, опір усім спробам запобігти його бажання випити. У людини розвивається зарозумілість, агресивність. Він обвинувачує навколишніх у своїх лихах. У нього починається запій. Він змушений піти з постійної роботи, втрачає інтерес до усього, що не стосується спиртного.

Хронічна фаза: щоденне похмілля, розпад особистості, помутніння пам" яті, плутаність думки. Людина п" є сурогати алкоголю, технічні рідини, одеколон. У нього розвиваються безпідставні страхи, біла гарячка, інші алкогольні психози.

Одним з характерних ускладнень під час занапуваючи є біла гарячка.

Біла гарячка — найбільше що часто зустрічається алкогольний психоз. Вона виникає звичайно в стані похмілля, коли в п" яниці з" являються беззвітний страх, безсоння, тремтіння рук, кошмари (погоні, нападу і т.п.), слуховые і зорові обмани у виді шумів, дзвоників, руху тіней. Симптоми білої гарячки особливо виражені вночі. У хворого починаються яскраві переживання застрашливого характеру. Удень галюцинації трохи загасають, хоча хворий залишається збудженим, у нього трясуться руки, він метушливий і не може спокійно сидіти на одному місці.

Іншою формою психозу є алкогольне марення. Воно виникає і після короткочасного пияцтва, але на відміну від білої гарячки не супроводжується галюцинаціями. Таких хворих переслідують нав" язливі думки. Найчастіше це марення підозрілості, переслідування, ревнощів. Не бачачи виходу з положення, що створилося, він може скінчити життя самогубством.

Алкоголізм і суспільство.

Алкоголь «б» є" не тільки самого питущого, але і людей, що оточують його. Часто чи чоловіки жінки, схильні до алкоголізму, зневажають своїми обов" язками, друзями, родиною і дітьми, для того, щоб задовольнити свою потребу. Пристрасть до алкоголю — причина різних злочинів. Відомо, що 50 відсотків усіх злочинів зв" язано з вживанням алкоголю.

За алкоголізм батьків часто розплачуються діти. Дослідження нервовохворих дітей показали, що причиною їхньої хвороби часто є алкоголізм батьків.

Шкода алкоголю доведена. Навіть малі дози його можуть стати причиною великих чи неприємностей нещасть: травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду родини, утрати духовних потреб і вольових рис людиною. Тому алкоголізм — велика соціальна і медична проблема, для вирішення якої кожен повинен надати максимум зусиль.

Питання для перевірки:

Коли вперше з’явився алкоголь.

Які є стадії сп’яніння.

Наслідки вживання алкоголю.

Вид заняття: лекція.

Група: військовослужбовці.

Місце проведення: аудіторія.

Навчальна мета: надати знання про вплив алкоголю на організм людини і наслідки його вживання.

Виховна мета: довести шкідливість вживання алкоголю.

Міжпредметні звя’зки: фізіологія, терапія, фармакологія.

Методичне забезпечення: плакати, таблиці.

ЛІТЕРАТУРА :

«Підступний ворог» Л. Ф. Петренко, «Знання» 1981 рік.

«Коли людина собі ворог» Г. М. Энтин, «Знання» 1973 рік.