Суцільні системи розробки

• · Клас суцільних систем розробки характеризується тим, що очисні та підготовчі роботи у виїмковій ділянці ведуться одночасно, взаємопов'язані між собою та посуваються, як правило, у одному напрямку — від бремсберга, похилу або квершлагу до меж шахтного поля, панелі, блоку; виймальні виробки, які обслуговують очисний вибій, підтримуються у виробленому просторі, піддані інтенсивним проявам гірського тиску; транспортування вугілля відбувається у напрямку, протилежному напряму посування очисного вибою.
• · Розрізнюють наступні різновиди суцільних систем розробки:
• · при вийманні лавами по простяганню: лава-поверх (лава-ярус); лава-поверх (ярус) з середнім вентиляційним штреком; зі спареними лавами у поверсі (ярусі); з розподілом поверху (ярусу) на підповерхи (підяруси);
• · при вийманні лавами по повстанню (падінню): з вийманням одинарними лавами та з вийманням спареними лавами.
• · Загальними перевагами суцільних систем розробки є:
• · швидке введення очисних вибоїв у роботу;
• · невеликі первісні витрати на підготовку ділянки;
• · відсутність тупикових виробок великої довжини, що важливо для їх провітрювання, особливо на газоносних пластах;
• · можливість застосування різних способів охорони виймальних виробок при слабких бокових породах (особливо підошви).
• · Загальні недоліки суцільних систем розробки:
• · у загальному випадку погані умови підтримання виймальних виробок, які піддаються впливу очисних робіт, і у цьому зв’язку великі витрати на їх ремонт;
• · відсутність попередньої розвідки пласту підготовчими виробками, а звідси небезпека несподіваної зустрічі геологічних порушень, що не прогнозувались;
• · очисні та підготовчі роботи не розділені у просторі та часі, що призводе до взаємних організаційних перешкод;
• · обмеження навантаження на очисний вибій за газовим фактором (хоч воно у аналогічних умовах й більш ніж у стовпової системи розробки, однак нижче ніж у комбінованої системи розробки з розбавленням вихідного струменю повітря.

Суцільна система розробки лава-поверх (ярус) на пологому пласті.

Підготовка поверху до почала очисних робіт починається з проведення поверхових відкотного і вентиляційного штреків в обох крилах шахтного поля. На вилученні 30… 50 м від крайніх похилих виробок проводять розрізну піч, в якій монтується вибійне обладнання. Виїмка поверху ведеться до меж шахтного поля. Транспортний штрек ведеться водночас з просуванням очисного вибою і випереджанням на 150. 200 м для обміну вагонеток під навантажувальним пунктом лави, а також для розвідки пласта. Вентиляційний штрек просувається слідом за просуванням очисного вибою Виїмкові виробки знаходяться у виробленому просторі, приступні впливу очисних робіт і охороняються бутовими смугами. Породи для викладення бутової смуги над транспортним штреком беруться з бутового штреку, під вентиляційним штреком — від його проведення. Інколи можлива охорона штреків ціликами вугілля.

Рис. _15 — Суцільна система розробки лава-поверх (ярус):

1 — капітальний бремсберг, 2 — вантажний хідник, 3 — людський хідник, 4 — транспортний штрек, 5 — вентиляційний штрек, 6 — бутовий штрек, 7 — обхідна виробка, 8 — розрізна піч.

Суцільна система розробки на крутому пласті.

Від поверхових квершлагів у обидві боки по пласту проводять поверхові транспортний та вентиляційний штреки. В 20−40 м від транспортного квершлагу, залишаючи охоронний цілик над ним, проводять розрізну піч.

При виймання вугілля молотками спочатку виймання ведуть у нижньому уступі, а при посуванні його на 1,8−2,7 м по простяганню починають відбивання вугілля у другому уступі та одночасно ведуть у першому. При посуванні другого уступу на 1,8−2,7 м у роботу вводять третій уступ й так далі, поки не будуть введені до роботи усі уступи лави і вибій не прийме вигляд, яка зображена на рис. 7.3 а.

а) суцільна система розробки на крутому пласті при вийманні вугілля відбійними молотками; б) форма уступів; в) суцільна система розробки на крутому пласті при вийманні вугілля комбайном. 1 — відкотний квершлаг, 2 — вентиляційний квершлаг, 3 — відкотний штрек, 4 — вентиляційний штрек, 5 — розрізна піч, 6 — магазинний уступ, 6' - виїмковий уступ, 7 — просік, 8 — вуглеспускна піч, 9 — перекриша уступу, 10 — ніжка уступу, 11 — рятувальна ніша.

При вийманні вугілля комбайном спочатку готовлять магазинний уступ. Після цього проводять виймання у верхній частині печі з таким розрахунком, щоб забезпечити кут нахилу вибою на масив 5−10^о, а на пластах небезпечних за раптовими викидами ще більше.

Відбите вугілля скочується під дією власної ваги у нижню частину лави, де влаштовується так званий магазинний уступ, у якому вугілля тимчасово магазинується, що пов’язано з перервами у роботі підземного транспорту.

Суцільна система розробки з вийманням по повстанню.

Рис. _17 — Суцільна система розробки із вийманням вугілля по простяганню.

1 — головний польовий конвеєрний штрек, 2 — головний пластовий вентиляційний штрек, 3 — виймальний бремсберг, 4 — вентиляційний хідник, 5 — розрізний просік, 6 — бункер для вугілля.

Зустрічаються два різновиди суцільної з вийманням вугілля по повстанню — одинарними лавами (рис. 7.4 а) та спареними лавами (рис. 7.4 б).

Підготовка ділянки складається у тому, що від головних штреків проводяться по повстанню виїмковий бремсберг та вентиляційний хідник на довжину 30−50 м (розмір охоронного цілику біля штреку). Потім проводять розрізний просік і в ньому монтують очисне обладнання. Очисні роботи ведуть у напрямку з низу до гори по повстанню пласта.

Виїмковий бремсберг частіш усього проводять з невеликим випередженням вибою лави. Проведення бремсбергу позаду лави пов’язано зі складністю вузлу сполучення лави з бремсбергом на дуже тонкому пласті при ведінні вибухових робіт по породі. Охорону бремсбергу здійснюють бутовою смугою або іншою охоронною спорудою. Для попередження втрат повітря викладають чуракову стінку на глині.

Бортову вентиляційну виробку (вентиляційний хідник) з боку виробленого простору проводять частіш усього шляхом відновлення колишнього виїмкового бремсбергу сусідньої відробленої смуги, а при вийманні спареними лавами — вентиляційного хідника. Охороняють виробку бутовою смугою, для чого породу беруть з бутової виробки.