Основні правила експлуатації рентгенівських установок медичного призначення

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЕКСПЛУАТАЦІЇ РЕНТГЕНІВСЬКИХ УСТАНОВОК МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

І. ЗАГАЛЬНІ ПРИЗНАЧЕННЯ.

1. Дані правила розповсюджуються на всі рентгенівські апарати і кабінети медичних установ незалежно від їх типу, призначення і місцезнаходження.

Примітка. З виданням даних правил відміняються всі діючі до цього часу правила і норми, які відносилися до організації і експлуатації рентгенівських кабінетів і апаратів, обладнання, захисту, техніки безпеки і ін.

2. Рентгенівські апарати і кабінети повинні відповідати діючим правилам обладнання електричних установок.

3. В рентгенівських кабінетах повинні додержуватися типові правила пожежної безпеки в лікувально-профілактичних установах системи МОЗ СРСР, затверджені 29/VІІІ. 1949 р. за № 632 (крім п. п. 2, 3, 4, 13 розділу VІІІ) та інструкція по обладнанню та веденню рентгенівських архівів в лікувальних установах, затверджена МОЗ СРСР 23/ІV. 1955 р.

4. Будь-які відхилення від вищевказаних правил не дозволяються.

Для правильного розуміння вище перелічених правил і строгого виконання їх обслуговуючим персоналом в кожному кабінеті необхідно проводити роз’яснювальну роботу.

5. На кожний діючий рентгенівський апарат необхідно скласти по відповідній формі паспорт і завести контрольно-технічний журнал.

ІІ. ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ.

6. Організація нових та реконструкція працюючих рентгенівських кабінетів дозволяє при наявності затвердженого рентгенорадіологічним відділом Івано-Франківської області клінічної лікарні і погодженого з облсанепідстанцією проекту на плані в трьох екземплярах в масштабі 1:50 з детальною пояснюючою запискою, з розрахунком захисту, електричної сітки, заземлення і інших пояснень до креслень.

7. Після закінчення монтажу апарата повинен бути проведений прийом роботи в присутності представника рентгенорадіологічного відділу. Рентгенорадіологічний відділ видає дозвіл на введення його в експлуатацію і технічний паспорт. При прийомі слід перевірити відповідність виконаних робіт з даними правилами, з правилами обладнання електротехнічних установок і з типовими правилами пожежної безпеки в лікувально-профілактичних установах МОЗ СРСР.

Прийом монтажних робіт і видача дозволу на введення кабінету в експлуатацію повинні бути оформлені актом в двох примірниках. При прийомі перш за все слід впевнитися в тому, що всі електромонтажні і рентгеномонтажні роботи виконані в повній відповідності з вимогами діючих законоположень і правил обладнання. Особливу увагу слід звернути на перевірку виконання розпоряджень, які гарантують електричну безпеку експлуатації рентгенівського кабінету. Найбільш детальному контролю підлягають захисні пристосування від дії рентгенівського випромінювання і їх відповідність вимогам існуючих нормативів.

8. Розміщення рентгенівської апаратури в кожному кабінеті повинно бути таким, щоб не виникали перешкоди для повного використання її потужності і конструктивних можливостей, щоб рентгенологічне обстеження носилочних хворих можна було проводити без перешкод.

По відношенню до застарілих рентгенівських апаратів зміни в їх конструкції або в електричній схемі можуть бути допущені тільки з дозволу рентгенорадіологічного відділу.

9. Експлуатація відкритих рентгенівських апаратів забороняється.

ІІІ. ВИМОГИ ДО ПРИМІЩЕННЯ.

10. Приміщення стаціонарного рентгенівського кабінету повинно бути сухим.

Процедурна кімната повинна мати природне освітлення з відношенням площі вікон до площі підлоги не менше 1:10.

11. Підлога в приміщенні повинна бути з ізолюючого матеріалу: дерева або лінолеуму на дереві. Дозволяється експлуатація захищених апаратів в операційних і прозекторських з плитковою або асфальтовою підлогою при умові, що вона покрита на робочих місцях персоналу, обслуговуючого апарат, і обстежуваного хворого спеціальними килимками з гуми (які передбачені правилами обладнання електротехнічних установок).

В процедурній діючого апарату дозволяється помістити тільки флюорограф, томофлюорограф. В цих випадках площа приміщення повинна бути не менша 30 м кв.

Примітка. Ширина рентгенівського кабінету повинна бути не менша 4 м.

ІV. ЕКСПЛУАТАЦІЯ РЕНТГЕНІВСЬКИХ КАБІНЕТІВ.

13. Приміщення рентгенівського кабінету може використовуватися тільки за його прямим призначенням. Проведення в кабінеті будь-яких інших робіт, не зв’язаних з використанням апарата, не дозволяється.

14. Рентгенівська апаратура повинна постійно утримуватися в справному стані і в чистоті.

Працівники рентгенівського кабінету зобов’язані негайно повідомляти завідуючого рентгенівським відділом про зауважені недоліки і несправності апаратури. Опис знайдених дефектів необхідно заносити в контрольно-технічний журнал установленої форми; дані про усунення дефектів необхідно записувати в цьому ж журналі.

15. В приміщеннях рентгенкабінету необхідно щодня проводити вогке прибирання. Прибирання кабінету і миття підлоги проводиться після закінчення роботи і ні в якому разі перед початком роботи. Сітковий рубильник під час прибирання необхідно вимикати.

16. Для забезпечення нормальної роботи рентгенівського апарата температура приміщення, в якому він знаходиться, повинна бути не менша 200С.

17. В приміщеннях рентгенівського, флюорографічного кабінетів та в фотолабораторіях повинна бути встановлена приточно-витяжна вентиляція з трьохкратним обміном за годину. Управління вентиляцією розміщується: для окремого рентгенівського кабінету — безпосередньо в ньому, а для рентгенівського відділу — в приміщенні відділу.

Примітки. 1. В діагностичному рентгенівському кабінеті і фотолабораторії вентиляційні отвори не повинні порушувати затемнення.

2. Вентиляційні пристрої повинні бути розміщені так, щоб їх шум не був перешкодою в роботі рентгенівського кабінету.

Опалювання рентгенівського та флюорографічного кабінетів повинно бути закритим. Розміщення пічних дверцят в приміщенні кабінету і фотолабораторії не дозволяється.

Розміщення умивальників в процедурних рентгентерапевтичних кабінетах не дозволяється.

Не дозволяється закриття вікон наглухо, заклеювання віконних стекол папером чи замальовування їх непрозорою фарбою. При виконанні рентгенівських знімків вдень приміщення процедурної повинно мати природне освітлення.

18. Рентгенівський кабінет повинен бути укомплектований обслуговуючим персоналом згідно з штатними нормами, затвердженими МОЗ СРСР.

Стан здоров’я персоналу рентгенкабінету контролюється при прийманні на роботу і пізніше — не рідше одного разу на рік.

19. Робота на рентгенівських апаратах може виконуватись персоналом, який має необхідну кваліфікацію і допущений до даної роботи адміністрацією установи.

Молодший персонал і прибиральниці повинні бути проінструктовані про специфіку роботи в рентгенівських кабінетах.

20. Сторонні особі і хворі можуть знаходитись в рентгенівському кабінеті тільки в присутності обслуговуючого персоналу.

21. Ключ від рентгенкабінету повинен знаходитись у особи, яка допущена до управління апаратом.

22. Забороняється в апаратних приміщеннях зберігати господарський інвентар або будь-які інші предмети, крім запасних рентгенівських трубок і кенотронів, встановлених на спеціальних полицях або шафах.

23. Перед початком роботи обслуговуючий персонал повинен впевнитись у відсутності сторонніх осіб в кабінеті і в апаратному приміщенні, після чого перевірити справність рентгенівського апарату, головне — його рухомих частин, і для перевірки включити апарат.

24. На дверях процедурної кімнати повинен бути прикріплений плакат або світловий сигнал «БЕЗ ВИКЛИКУ НЕ ЗАХОДИТИ». Вивішування плакатів з зображенням черепу забороняється.

25. Під час лікаря-рентгенолога в кабінеті рентгенлаборант має включати апарат тільки за вказівкою лікаря.

26. Під час проведення рентгенівських процедур персонал кабінету повинен безперервно і уважно слідкувати за хворим.

27. При виконанні будь-яких рентгенівських процедур (просвічування, знімки, терапія) персонал кабінету повинен весь час мати на увазі, що в результаті легковажного чи невмілого застосування рентгенівських променів хворого можна пошкодити. Тому максимально допустимі експозиції, встановлені відповідними нормативами, повинні бути відомі персоналові і перевищувати їх ні в якому разі не дозволяється.

28. Головний (сітковий) рубильник повинен включатися безпосередньо перед процедурою і виключатися після її закінчення в кінці робочого дня. Укладання хворих при ввімкнутому розжаренні рентгенівської трубки забороняється.

Примітка. Це не відноситься до рентгенофлюорографічних апаратів і захищених рентгентерапевтичних апаратів спеціальної конструкції, в яких закінчення періоду опромінення здійснюється не вмиканням апарата, а закриттям діафрагми.

29. При ввімкнутому головному рубильнику, з допомогою якого апарат вмикається в електричну сітку, апарат весь час повинен знаходитися під наглядом працюючого на ньому персоналу. В цей час лаборантові не дозволяється відходити від пульту управління.

30. Для проведення рентгенотерапії рентгенлаборант повинен одержати спеціальну картку хворого з письмовою вказівкою лікаря-рентгенолога про умови опромінення (напруга, сила струму, фільтр і т. ін.).

Ні один сеанс рентгенотерапії не можна починати без такої чи подібної їй письмової вказівки лікаря-рентгенолога.

31. Перед початком кожного рентгентерапевтичного сеансу наявність відповідних фільтрів, вірність укладення хворих, їх захист від невикористаного рентгенівського опромінення повинні бути перевірені лікарем-рентгенологом.

Крім цього, лікар-рентгенолог зобов’язаний слідкувати за тим, щоб всі інші, вказані ним умови, виконувалися рентгенлаборантом абсолютно точно на протязі всього сеансу рентгенотерапії.

32. При проведенні глибокої рентгенотерапії в процедурному приміщенні не дозволяється знаходитись будь-кому, за винятком хворого, що лікується.

33. Не рідше ніж один раз на місяць в рентгентерапевтичних кабінетах необхідно проводити вимірювання лікувальної дозі і визначення шару половинно-ослаблення.

Ці вимірювання повинні проводитьсь також при кожній зміні трубки чи кенотрона і після проведеного ремонту рентгентерапевтичної апаратури. Протоколи вимірювання повинні зберігатися в кабінеті.

В кожному рентгенівському кабінеті повинен знаходитися тільки один хворий.

Особи, які підтримують хворого, або дитину, обов’язково повинні одягати захисні просвинцьовані фартухи.

34. Під час прийому дітей до 14 років рентгенологічне обстеження повинно виконуватися не менше ніж трьома особами: лікарем, рентгенлаборантом і медичною сестрою або санітаркою, в обов’язки якої входить супроводження дитини до місця процедури і спостерігання за дитиною під час процедури. При цьому перебування в процедурній більше ніж однієї дитини не дозволяється. Для обстеження дітей молодшого віку необхідне спеціальне пристосування для підтримки їх за екраном, яке виключає необхідність в допомозі медичного персоналу.

При відсутності спеціального пристосування підтримування дітей під час обстеження доручається медичним сестрам або санітаркам того відділу, з якого доставлені діти.

Всі особи, які допомагають при обстеженні дітей повинні бути забезпечені необхідними захисними засобами.

35. Барієва суміш і інші контрастні речовини, призначенні для рентгенівського дослідження, повинні виготовлятися спеціально призначеною для цього особою. Забороняється виконувати всю роботу в фотолабораторії чи апаратному приміщенні рентгенівського кабінету.

36. Після закінчення робочого дня всі рубильники і вимикачі відключаються, а регулюючі частини встановлюються в початкове положення. Ручки розподілюючих пристроїв (які знімаються) необхідно зняти. Екрани для просвічування закриваються світлонепроникними чохлами.

37. При аварії рентгенівського обладнання або електропроводів, а також при пожежі головний рубильник апарата повинен бути негайно вимкнутий.

Якщо аварія супроводилася пораженням людини електричним струмом, то перш за все необхідно виключити головний рубильник, а потім негайно подати допомогу потерпілій людині.

При аварії або пожежі персонал рентгенівського кабінету може вживати необхідних заходів самостійно без попереднього повідомлення завідуючого кабінетом.

V. ВИМОГИ ДО ЗАЗЕМЛЕННЯ І ЗАЗЕМЛЮВАЧІВ.

38. Всі металеві частини апаратів, ізольовані від частин, які знаходяться під напругою, повинні бути надійно з'єднанні електрично і заземленні.

При сітці з зануленням нульовий провід повинен бути з'єднаний з заземленням. В цьому випадку заземлення апарата слід розглядати як вторинне заземлення нульового проводу. Послідовне вмикання заземлених частин апарата — в заземлюючий провід не дозволяється.

39. В апаратах повинна бути застосована загальна система заземлення для всіх кіл високої і низької напруги.

40. Опір розтікання заземлювачів повинен бути не більший 10 Ом.

41. При виконанні заземлення повинні широко використовуватися природні заземлювачі:

а) водопровідні труби діючого водопроводу;

б) обсадні труби артезіанські колодязів;

в) металеві конструкції будинків і споруд, які мають надійне з'єднання з землею;

г) металеві оболонки кабелів, прокладених в землі, при кількості їх не менше двох.

Використання як заземлювачів трубопроводів горючих рідин, горючих і вибухових газів, труб опалення, каналізації і громовідводів забороняється.

42. Поперечний переріз заземлюючих проводів повинен бути не менший вказаних величин:

а) сталеві, прокладені відкрито — 12 мм кв.;

б) сталеві, недоступні для нагляду (зокрема під землею) — 48 мм кв. при товщині не менше 4 мм;

в) мідні, голі, одножильні, відкрито прокладені - 4 мм кв.

43. В заземлюючих проводах не повинно бути вимикачів і запобіжників.

44. Заземлюючі проводи і штаби, прокладені в приміщеннях, повинні бути доступні для огляду і захищені від механічних пошкоджень та механічних впливів.

VI. ТЕХНІЧНИЙ НАГЛЯД.

45. Схеми працюючих апаратів, їх опис і заводські інструкції, а також паспорти і протоколи перевірки та градуювання електровимірювальних приладів і дозиметрів повинні знаходитися в рентгенівському кабінеті.

46. Не рідше ніж один раз на місяць необхідно проводити технічний огляд усієї рентгенівської установки і запобіжний ремонт її.

47. Не рідше одного разу на рік всі апарати повинні бути оглянуті і випробувані представником рентгенорадіологічного відділу.

Контрольній перевірці підлягають: вимірювальні прилади, стан заземлення, сигналізація, блокуючі пристрої, механічна міцність кабелів високої напруги, стан апарата (трансформатора, рентгенівської трубки, штативів, засобів захисту від рентгенівського випромінювання і т. ін.).

Результати перевірки і термін усунення зауважених дефектів записуються в акт, складений в двох екземплярах. Один з них зберігається в рентгенівському кабінеті, а другий — в рентгенорадіологічному відділі.

48. Не рідше одного разу на п’ять років трансформаторне масло перевіряється на електричну міцність.

Примітка. Випробування рідкого діелектрика в запаяних блок-трансформаторах рентгенівських апаратів, а також в захисних кожухах рентгенівських трубок проводиться по мірі необхідності.

VІІ. ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ.

49. В рентгенівських кабінетах повинні зберігатися «Типові правила пожежної безпеки в лікувально-профілактичних установах в системі МОЗ СРСР», затверджені і введені в дію наказом № 632 МОЗ СРСР від 29 серпня 1949 року.

Даними правилами передбачається:

а) призначення наказом по лікувально-профілактичній установі особи, відповідальної за протипожежний стан рентгенівського відділу (кабінету);

б) всі працівники, які приймаються на роботу в рентгенівський кабінет, повинні бути перед допущенням їх до роботи проінструктовані по питаннях пожежної безпеки;

в) кількість плівок, які зберігаються в лікувальній установі, не повинна перевищувати 50 кг, причому в сховищі плівки повинні знаходитися в металевих шафах типу касових або фільмостатів, розміщених в спеціально відведеному для цієї мети приміщенні;

г) місцезнаходження сховища плівок і рентгенограм, його обладнання і кількість плівки повинні бути в кожному окремому випадку погоджені з органами пожежного нагляду.

50. В рентгенівських кабінетах і фотолабораторіях необхідно дотримуватись таких протипожежних правил:

а) забороняється куріння;

б) дозволяється користуватись тільки природним і електричним освітленням;

в) кількість рентгенограм і плівок не може перевищувати 2 кг, причому вони повинні зберігатися в шафі або скрині, яка щільно закривається;

г) кількість плівок для поточних потреб не може перевищувати однієї коробки кожного розміру, причому зберігання плівок і рентгенограм без коробок чи конвертів забороняється;

д) не дозволяється зберігати плівки поблизу вікон, електричних ламп і приладів опалення;

є) в рентгенівських кабінетах забороняється виконувати обезболювання легко запальними речовинами. В разі необхідності хворого доставляють в рентгенкабінет після проведення обезболювання в іншому приміщенні;

ж) підігрівання фотографічних розчинів повинно проводитися з допомогою теплої води;

з) для одержання гарячої води, кип’ятіння барієвої суміші дозволяється користуватися тільки електричними каструлями;

і) крім рентгенівських плівок і рентгенограм (в дозволених кількостях) в будь-якому з приміщень рентгенівського кабінету забороняється зберігання вогненебезпечних матеріалів (в тому числі трансформаторного і касторового масла);

к) в кожному рентгенівському кабінеті, а також в фотолабораторії повинен знаходитися вогнегасник.

VІІІ. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДАНИХ ПРАВИЛ.

51. Дані правила стосуються в повному об'ємі нововстановлених апаратів.

Згідно з цим ні один з нововстановлених апаратів не може бути пущений в експлуатацію, якщо він не відповідає даним правилам.

52. Працюючі рентгенівські апарати, приміщення, вентиляція і т. ін., які не відповідають даним правилам, можуть далі експлуатуватися тільки в кожному окремому випадку з дозволу рентгенорадіологічного відділу і технічної інспекції ЦК профспілки медичних працівників (республіканських і обласних комітетів профспілки).