Причины катастроф: Дурість, Недбалість і Користь
Международный Центр Досліджень Епідемії КатастрофCenter for Research on the Epidemiology of Disasters (CRED) протягом кількох десятиліть становить базі даних різних катастроф. Подія визнається катастрофою, коли вона відповідає хоча б одного з чотирьох критеріїв: загинуло 10 чи більше чоловік, 100 і більше чоловік постраждало, місцева влада оголосила про майбутнє запровадження надзвичайного стану… Читати ще >
Причины катастроф: Дурість, Недбалість і Користь (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Причины катастроф: Дурість, Недбалість і Корысть
Данные ООН показують, що техногенні катастрофи — треті серед усіх видів стихійних лих за кількістю загиблих. У першому місці гідрометеорологічні катастрофи, наприклад, повені і цунамі, другою — геологічні (землетрусу, сходи селевих потоків, виверження вулканів тощо.).
Международный Центр Досліджень Епідемії КатастрофCenter for Research on the Epidemiology of Disasters (CRED) протягом кількох десятиліть становить базі даних різних катастроф. Подія визнається катастрофою, коли вона відповідає хоча б одного з чотирьох критеріїв: загинуло 10 чи більше чоловік, 100 і більше чоловік постраждало, місцева влада оголосила про майбутнє запровадження надзвичайного стану иили постраждале держава звернулося за міжнародної допомогою. Статистика показує, що кількість техногенним катастрофам у світі різко зросла з кінця 70-х років. Особливо почастішали транспортні катастрофи, передусім морські і річкові. У цьому, як і раніше, що країни Європи й Америки мають значно більше щільною транспортної та промислової інфраструктурою, ніж інші континенти, найбільше жертв цих катастроф живе у Африці і Азії. За даними CRED, рівень смертності внаслідок техногенним катастрофам, що сталися із 1994 по 2003 рік у індустріально розвинених країн становить 0.9 загиблого на 1 млн. жителів, для найменш розвинутих країн він вище більш, ніж у тричі - 3.1 смертельних випадку на 1 млн.
Даже суто природні катаклізми, такі як повені, тайфуни, цунамі, вулканічні виверження, посухи й лісові пожежі, призводять до тим чи іншим наслідків залежно від цього, як суспільство до них готується і які заходи приймає після їх наступу. Наприклад, спорудження будинків, які відповідають стандартам сейсмоустойчивости у районі, у яких висока ймовірність землетрусів, явно збільшує кількість можливих жертв, а цим — і людські масштаби нещастя. У грудні 1988 року у Вірменії внаслідок землетрусу магнитудой в 6.9 балів за шкалою Ріхтера загинуло 25 тис. людина, понад 31 тис. поранено і 514 тис. залишилися без притулку. Землетрус на південному сході Ірану з епіцентром у районі міста Бам, що відбулося 26 грудня 2003 року, віднесло близько сорока тис. життів і зруйнувало 85% міських будинків. З іншого боку, землетрус силою 7.1 бала, яке 17 жовтня 1989 року вразило густонаселені райони Північної Каліфорнії, мало скромніші наслідки: 62 убитих, 3 757 поранених, близько 3 тис. котрих позбавили жител.
По даним швейцарської страхової компанії Swiss Re, в 1970;2004 роки щорічні виплати страхових компенсацій за викликані техногенними катастрофами руйнації звичайно перевищували $ 10 млрд. (у цінах 2004 року). Цей рівень був різко перевищений лише у 2001 року, коли ці виплати досягли приблизно $ 27 млрд. Такий великий підскік пояснюється лише тим, що Swiss Re відносить до рукотворних катастроф і наслідки терористичних актів. Протягом 2002;2004 років виплати за цієї графи щороку становили близько $ 5 млрд. Страховки за збитки власності від природних катаклізмів 2004 року становили $ 44 млрд., причому левова частка цих виплат пішла на компенсацію втрат, викликаних грудневим цунамі в Індійському океані; отже, загалом страхові компанії заплатили $ 49 млрд. Проте багато хто катастрофічні руйнації не покриваються страховками, отже реальних збитків значно перевищив цю суму. Експерти Swiss Re стверджують, що у 2004 році відбулося 330 природних і рукотворних катастроф, сумарні втрати яких склали $ 123 млрд.
Барри ТернерBarry A. Turner і Нік ПидженNick F. Pidgeon проаналізували причини виникнення техногенним катастрофам протягом останнього десятиліття і виклали свої висновки у книзі «Рукотворне Лихо «Man-Made Disasters. Відповідно до їхніх висновку, така катастрофа може відбутися практично скрізь, і немає «абсолютного зброї «, здатного щоб запобігти йому. Але є кілька чинників, що дозволяють відстрочити подібне подія і мінімізувати її наслідки. Насамперед, це високий освітній рівень населення його активна громадянська позиція. Чим ответственней і профессиональней жителі тій чи іншій країни підходять до своїх робочим обов’язків і що краще від їхніх контролює суспільство, тим нижче ймовірність техногенної катастрофи. З іншого боку, величезну роль грає підготовленість приватних компаній і введення державних структур до дій в екстремальних условиях.
Американский професор із фізики Гарольд ЛьюисH.W. Lewis, автор масштабного дослідження «Технологічний Ризик «Technological Risk, стверджує, що у протязі перелому людської історії увагу залучали, передусім, катастрофи і «за кадром «виявлялися значно більше численні скарги й часто більш небезпечні лиха меншого масштабу. Він — пише, що «власний страх і ризик — це різні речі «. На його думку, невеликі аварії відбуваються буквально щомиті, і найчастіше лише з щасливому збігу обставин де вони перетворюються на катастрофи.
Известный британський астроном, сер Мартін РизSir Martin Rees, автор апокаліптичної книжки «Наш Останній Час «Our Final Hour: A Scientist «p.s Warning: How Terror, Error, and Environmental Disaster Threaten Humankind «p.s Future In This Century-On Earth and Beyond, зокрема, вважає, що саме собі копає могилу, оскільки технічний прогрес неминуче приводить до створення нових технологічних ризиків, яким суспільство рано чи пізно може виявитися повністю беззахисним. Риз пише: «Адже рано чи пізно створена нами техніка знищить Всесвіт і із нею ». Американський дослідник Джон ЛеслиJohn Leslie, автор щонайменше песимістичною книжки «Кінець Миру «The End of the World: The Science and Ethics of Human Extinction, проаналізував безліч сценаріїв катастроф і отримав висновку, що з людства 30%-е шанси цілком знищеним протягом наступних 500 років. Насамперед, через втрату контролю за технологіями, наприклад, світ може зникнути внаслідок атомної війни, низки ядерних катастроф, появи неконтрольованих машин і європейських механізмів, втрати контролю за штучно зробленими отруйними хімічними чи біологічними субстанціями тощо.
Каждая техногенна катастрофа по-своєму унікальна. Проте й загальні причини, які стоять за нещастями цього були. Американський дослідник Лі ДэвисLee Davis, автор довідника «Рукотворні Катастрофи «Man-Made Catastrophes, перераховує в такого порядку: Дурість, Недбалість і Користь. На думку Девіса, так званий «людський чинник «техногенним катастрофам практично повністю зводиться саме до цих обставинам.
Список литературы.
Washington ProFile internet.
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.