Государственная підтримка інвестиційної діяльність у Республіці Карелия

Російську академію державної служби за Президента Російської Федерации.

Північно-Західна академія державної службы.

Кафедра економічного регулювання і финансов.

Курсова работа.

Державна підтримка інвестиційної діяльність у Республике.

Карелия.

Виконала: студентка 312 группы.

ф-та ГиМУ.

Долинина З. В.

Проверил:

Гиманов М. П.

Санкт-Петербург.

Оглавление Введение…3.

Глава 1. Поняття інвестиційної діяльності. Республіканська інвестиційна законодавча база…4.

1.1. Режим інвестиційного благоприятствования…5.

1.2. Забезпечення стабільності умов инвестирования…8 Глава 2. Загальна характеристика підтримки інвестиційної діяльність у Республіці Карелия…13.

2.1. Інвестиційна політика уряду Республіки Карелія на 2003;2006 гг…13.

2.2. Внутрішні инвестиции…20.

2.3. Іноземні инвестиции…21.

2.3.1. Об'єктивні й суб'єктивні причини інвестиційної непривабливості Республіки Карелия…22.

2.3.2. Створення умов залучення іноземних инвестиций…25.

Заключение

…34Список використаних источников…35.

Ця курсова робота присвячена опису державної інвестиційної діяльність у Республіці Карелия.

Залучення інвестицій є одним із серйозні проблеми економічного розвитку республіки, завдань, які Урядом Карелії в справжнє время.

Щоб збільшити темпи зростання, необхідно створення сприятливого інвестиційного клімату. Це є важливим напрямом діяльності Уряди Карелії, у якого створена нормативна правову базу, забезпечує гарантії, і пільги інвесторам, захист прав собственников.

Мета цієї роботи — розглянути інвестиційного розвитку на території республіки, показати, як регіональні органи виконавчої влади підтримують і регулюють её.

І тому необхідні ряд наступних задач:

1. дати поняття інвестиційної деятельности;

2. дати поняття режиму інвестиційного сприяння, роздивитися його основні составляющие;

3. охарактеризувати підтримку інвестиційної деятельности;

4. розповісти про інвестиційної політики Карелії на 2003;2006 гг.

Джерелами для написання роботи послужили: Закон Республіки Карелія «Про інвестиційної діяльності біля Республіки Карелія», Програма «основні напрями соціально-економічного розвитку Республіки Карелія на період 2002;2006 рр.», статті з журналів Експерт Северо — Захід, матеріали з интернета.

Глава 1. Поняття інвестиційної деятельности.

Республіканська інвестиційна законодавча база.

Інвестиції - кошти, цінних паперів, інше майно, у цьому числі майнових прав, інші права, мають грошову оцінку, вкладені в інвестиційних проектів із з метою отримання прибутку (доходу) і досягнення корисного соціального эффекта.

Інвестиційна діяльність — діяльність із вкладенню інвестицій у інвестиційні нові проекти та здійснення сукупності дій зі реалізації последних.

Режим інвестиційного сприяння — сукупність заходів державного стимулювання інвестиційної діяльності з пріоритетним напрямам розвитку республики.1.

Створення сприятливого інвестиційного клімату республіки є однією з напрямів діяльності Уряди Республіки Карелия.

З метою упорядкування заходів структурі державної влади у створенні умов залучення інвестицій Урядом Республіки Карелія 1999 року була розроблена й затверджена Республіканська програма реалізації напрями «Інвестиційна політика «Республіка Карелія на 2000;2002 роки, прийнята виходячи з й у розвиток Концепції соціально-економічного розвитку Республіки Карелія на період 1999;2002;2010 рр. У основі Програми — план заходів, метою котрого треба було закласти підвалини ефективної державної інвестиційної політики у Карелии.

Відповідно до зазначеним планом, з метою створення сприятливою законодавчої бази для республіки були готові і прийнято Законодавчим Зборами Республіки Карелія Закон «Про інвестиційної діяльність у Республіці Карелія », Закон «Про Бюджеті розвитку Республіки Карелія », внесено відповідні зміни до Закон Республіки Карелія «Про республіканських податках і зборах біля Республіки Карелія », де закріплені складові сприятливого інвестиційного клімату Республіка Карелія як податкових льгот.

1.1. Режим інвестиційного благоприятствования.

У Закон «Про інвестиційної діяльність у Республіці Карелія «закладено ідеологія надання режиму інвестиційного сприяння організаціям у реалізації інвестиційних проектів, що відповідають встановленим законом пріоритетам і критериям.

Режим інвестиційного сприяння є сукупність заходів державного стимулювання інвестиційної діяльності з пріоритетних напрямів розвитку республіки. Він передбачає такі заходи (у своїй під інвестором мається на увазі підприємство, вкладывающее власні і залучені (позикові) кошти на реалізацію своєї інвестиційної проекту й зареєстроване як платник податків біля Республіки Карелия):

1) надання інвесторам і банкам податкових пільг щодо регіональним податках, і навіть по федеральним податках у частині, зачисляемой в республіканський бюджет, відповідно до податковим законодавством і лише у випадках і порядок, передбачених федеральним законодавством, за умови обов’язкового ведення окремого бухгалтерського обліку операцій (прибутків і витрат), здійснюваних щодо реалізації конкретних інвестиційних проектов;

2) надання інвесторам державних гарантій, забезпечених активами гарантійного заставного фонду, й засобами республіканського бюджету Республіки Карелії гаразд, передбаченому Урядом Республіки Карелия;

3) підтримка клопотань і звернень інвесторів у федеральні органи влади Російської Федерації, органи, регулюючі ціноутворення послуги природних монополій, банки та інші кредитні установи про застосування в відношенні інвесторів зі свого боку режиму інвестиційного благоприятствования;

4) надання сприяння і супроводження органами структурі державної влади Республіки Карелія процедури освіти та становлення юридичних, а також реалізації інвестиційних проектов;

5) надання на поворотній, термінової, платній і пільгової основі ресурсів (бюджетних кредитів) із засобів Бюджету розвитку Республіки Карелія за узгодженими інвестиційними проектами, отобранным на конкурсної основе;

6) надання інвесторам інвестиційних податкових кредитов.

У цьому пріоритетними напрямками надання режиму інвестиційного сприяння приняты:

— виробництво продукції, де немає іноземних аналогів (за умови патентної защищенности);

— виробництво товарів експорту несырьевых отраслей;

— поглиблена переробка деревини, виробництво будматеріалів, камнепереработка;

— виробництво продовольчої продукции;

— розвиток транспортної инфраструктуры;

— розвиток туризма;

— поліпшення екологічної обстановки біля республики.

З іншого боку, до закону було прийнято такі критерії конкурсного відбору інвестиційних проектів надання режиму інвестиційного благоприятствования:

— інвестиції в об'єкти виробничої сфери, і сільського господарства республики;

— збільшення робочих мест;

— приріст сумарних відрахувань до консолидируемый республіканський бюджет після закінчення дії податкових льгот.

Режим інвестиційного сприяння надається шляхом укладання угоди з Міністерство економіки Республіки Карелія. Обов’язковою умовою служить наявність розробленого бізнес-плану інвестиційного проекту, доводить безпека продукції та ефективність инвестиций.

Режим інвестиційного сприяння надається інвесторам і банкам незалежно від організаційно — правових форм і форм собственности.1.

Державна підтримка інвестиційної діяльність у Республіці Карелія здійснюється забезпеченням стабільності умов інвестування і захисту національних інтересів інвесторів по інвестиційними проектами, реализуемым на території Республіки Карелія, і наданням режиму інвестиційного сприяння інвесторам, що реалізують інвестиційні проекти — у відповідність до інвестиційним угодою з Урядом Республіки Карелія (уповноваженим органом виконавчої власти).

1. 2. Забезпечення стабільності умов инвестирования.

Забезпечення стабільності умов інвестування та питаннями захисту прав, наданих інвесторам законодавством Російської Федерації і Республіки Карелія, включає у собі следующее:

1) збереження у силі умов інвестування і виконання договорів до повного їхнього виконання у разі прийняття законодавчих та інших нормативних актів Республіки Карелія чи місцевого самоврядування, становища яких обмежують права інвесторів, погіршують зазначені умови інвестування, надані ним раніше укладених договорів. Зазначену норму не поширюється на випадки, коли законодавством Республіки Карелія вносять зміни у звичні стандарти (норми, правила) по безпечного ведення робіт, охороні надр, довкілля і здоров’ю населення, зокрема з метою приведення в відповідність до аналогічними стандартами (нормами, правилами), прийнятими і загальновизнаними міжнародної практике;

2) гарантія захисту від незаконних діянь органів державної влади й органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Органи державної влади органи місцевого самоврядування, їх посадові особи немає права обмежувати права інвесторів у виборі об'єктів інвестування, крім випадків, передбачених чинним законодавством Російської Федерації і справжнім Законом. У кількох випадках незаконних діянь органів структурі державної влади Республіки Карелія, органів місцевого самоврядування, посадових осіб цих органів, обмежують права інвесторів, зумовлені цими діями збитки інвестора підлягають відшкодуванню у судовому порядке;

3) неприпустимість націоналізації і реквізиції інвестицій, об'єктів інвестицій, і навіть застосування заходів, рівних зазначеним по наслідків, без повного попереднього відшкодування інвестору всіх збитків, заподіяних відчуженням інвестицій, об'єктів інвестицій, і основі законодавчих актів, діючих біля Російської Федерації і Республіки Карелия;

4) надання страховим організаціям, страхующим комерційні ризики по інвестиційними проектами, реализуемым біля Республіки Карелія, податкових пільг щодо платежах, зачисляемым в республіканський бюджет й у Територіальний дорожній фонд Республіки Карелія відповідно до податковим законодавством, за умови обов’язкового ведення окремого бухгалтерського обліку операцій (прибутків і витрат), здійснюваних по страхуванню комерційних ризиків у конкретних інвестиційним проектам.

Податкові пільги при наданні режиму інвестиційного сприяння передбачені такими: 1) надається пільга з податку майно, створене результаті реалізації інвестиційного проекту (повне визволення з податку). Нині ставки податку на майно становить дві% від середньорічний вартості майна. Пільга надається на період фактичної, але з більш розрахункової по бізнес-плану окупності інвестицій і трохи більше 5 років. З іншого боку, після завершення періоду окупності, надається додатковий пільговий період, але з більш 2 років і лише на балансову вартість основних фондів, створених з інвестиційного проекту; 2) ставки податку з прибутку від продукції після здійснення інвестиційного проекту становить для інвесторів 10,5%, а чи не 14,5% як решти платників податків і надається на період окупності инвестиций.

З принципу, що його територія тільки тоді ми зможе залучити інвестиції ззовні, коли саме проводитиме державну підтримку інвесторів через співфінансування (поділ з інвестором можливих ризиків) чи надання фірмі-негігантові державних гарантій, республіки ухвалено закон «Про Бюджеті розвитку Республіки Карелія ». Відповідно до цього закону за підсумками конкурсного відбору інвестиційних проектів можливо надання державної як безпосереднього інвестування шляхом надання ресурсів під річні відсотки у вигляді 1/3 ставки рефінансування Центрального Банку Російської Федерації і 50% необхідних по бізнес-плану інвестиційного проекту коштів чи шляхом державної гарантії Республіки Карелія (забезпеченої засобами Бюджету розвитку РК) під виділені банками (на інші джерела інвестиційного кредитування) кредити для реалізації інвестиційних проектов.

Документи до участі у конкурсі для подання державної рахунок коштів Бюджету розвитку Республіки Карелія надаються організаціями Міністерству економіки Карелії до 1 липня року, попереднього року яку просять поддержки.

Не допускаються до брати участь у конкурсі організації, мають: прострочену заборгованість за раніше наданим з республіканського бюджету засобам на поворотній основі; недоїмку по податкових платежах в бюджети всіх рівнів і державні позабюджетні фонди, і навіть незадовільну структуру баланса.

При запрашивании фінансування з Бюджету розвитку Республіки Карелія необхідно підтвердити наявність інших джерел у не менше 50% від загального обсягу інвестиційних затрат.

Отже, із 1998 р. по 2001 р. Республіка Карелія було створено законодавчу базу в інвестиційної сфері, що дозволило зайняти республіці 11-ое місце серед суб'єктів Російської Федерації по рейтингу мінімального законодавчого ризику. Понад те, відповідно до моніторингу Міністерства економічного розвитку та торгівлі Російської Федерації Карелія у перерахунку інвестицій душу населення займає високе місце і, коли республіку із регіонами, несхожими високим рівнем розвитку (Москва, Санкт-Петербург, Самарська область, Татарстан і інші), те з 25 таких регіонів Карелія поступається лише 8. Республіка Карелія випередила за цим показником такі благополучні суб'єкти РФ як Башкирию, Санкт-Петербург, Білгородську, Тюменську, Нижегородську, Самарську області. Обсяг інвестицій душу населення республіки перевищує среднероссийский рівень на 6,3% (в Карелії 8,4 тис. рублів на людини, а Росії - 7,9 тис. рублів на человека).

Сьогодні робота Міністерства економіки Республіки Карелія спрямовано подальше вдосконалення інвестиційної політики. Ведеться підготовка до формування програми інвестиційної політики на період 2003; 2006 годы.

Це насамперед, створення інституціональної інфраструктури в інвестиційної сфері. У 2001 року між Міністерством економіки Республіки Карелія підготовлена концепція проекту створення інвестиційної консалтингової компанії з участю держави. Проект цікавий серед кредитних організацій, у страхових компаній, і підприємств реального сектору економіки. Головна мета створення такої компанії є надання різноманітної допомоги як потенційних інвесторів у пошуках об'єктів інвестицій біля Карелії, і вже функціонуючим підприємствам в пошуку инвесторов.

У формування перебуває Каталог вільних індустріальних майданчиків для стратегічних інвесторів. Частина пропозицій цього Каталогу було у міністерство економічного розвитку та торгівлі РФ, де викликав підвищений інтерес, зокрема і за просуванні цієї інформації до потенційним инвесторам. 1].

Глава 2. Загальна характеристика підтримки інвестиційної діяльності в.

Республіці Карелия.

У сфері інвестицій діяльність Уряди Республіки Карелія спрямовано створення сприятливого інвестиційного клімату, привабливою законодавчій і податкової середовища для інвесторів на території республіки, які забезпечують безпека продукції та захист інвестицій, стабільність і передбачуваність для інвестиційної діяльності. У результаті із 1998 р. по 2001 р. динаміка інвестицій у основний капітал придбала позитивну тенденцию.

2.1. Інвестиційна політика правительства.

Республіки Карелія на 2003;2006 гг.

На початку березня 2003 року в засіданні уряду Республіки Карелія ухвалили програму «Інвестиційна політика уряду Республіки Карелія на 2003;2006 роки » .

Інвестиційну програму — одне з найважливіших документів. Від його реалізації великою мірою залежить, як далі розвиватиметься республіка. Сьогодні республіка має дефіцит бюджету та взагалі слід шукати внутрішні резерви щодо його поповнення. Цьому таки може призвести до успішне виконання накреслених програмою действий.

Програма «Інвестиційна політика уряду Республіки Карелія на 2003;2006 рр. «виконано з урахуванням пріоритету у сфері економічної політики — підвищення інвестиційній привабливості республіки, її районів, кожної галузі. Головним результатом реалізації цієї політики мають стати пожвавлення інвестиційної діяльності існуючих підприємств, приплив у республіку зовнішніх інвестицій, як приватних (вітчизняних, іноземних), і рахунок коштів федерального бюджету. Ця програма — це інструмент, зобов’язаний забезпечити виконання поставленої мети по дворазовому зростанню інвестицій у основний капітал до 2006 году.

Починаючи з 1999 року, республіки спостерігається суттєве зростання інвестицій. У розрахунку одну особу по Северо-Западному федеральному округу, Карелія за підсумками 2002 року вийшла перше місце інвестиціям в основний капітал та займає четверте місце за обсягами інвестицій по федеральної інвестиційної программе.

Проте, при зовні сприятливих темпи зростання інвестицій, приводів для занепокоєння більше ніж достаточно.

Перше. Вочевидь, що економічне зростання 1998;2001 років, який носив екстенсивний характер, закінчився. Позитивні чинники дефолту 1998 року також ще вичерпані. Саме тоді темпи зростання обсягів промислової продукції ні адекватний вкладеним інвестиціям через ту причину, що завдання залишалася завантаження вже наявних виробничих потужностей, не вимагала великих витрат, необхідні будівництва принципово нових мощностей.

Друге. Основним джерелом інвестицій, за даними державної статистики, є кошти підприємств (до 70% від обсягу інвестицій). З огляду на зниження таких фінансових показників, як прибуток підприємств, навіть беручи до уваги інший важливий джерело коштів — амортизаційні відрахування, напрошується висновок, що тільки завдяки традиційному власні кошти карельських підприємств неможливо радикально змінити становище на краще у нарощені обсяги виробництва, навіть у досить стабільних макроекономічних условиях.

Третє. Структура мотивації інвестиційної діяльності, складена Національного банку РК з урахуванням проведених опитувань, показує, що спираючись власним коштом й можливості, сьогоднішні карельські підприємства міста і їхні власники орієнтовані поки що тільки для підтримки експлуатації наявних потужностей, розширення й модифікацію існуючого виробництва. Створення принципово нових товарів хороших і виробництв без залучення сторонніх (зовнішніх) джерела фінансування зараз практично неможливо. З іншого боку, у існуючих підприємств та його власників є істотне побоювання, стримуюче залучення зовнішніх інвесторів. Це чималий ризик перерозподілу власності на користь последних.

Четверте. Структура інвестицій у Карелії показує: останніми роками дедалі більшу частку займають інвестиції галузей, надають ринкові і неринкові послуги. Переважну частина тут становлять інвестиції в залізничну інфраструктуру — проект, яка може бути нескінченним. Тому сьогодні необхідні ефективних заходів щодо адекватного заповненню цих обсягів инвестиций.

П’яте. Починаючи з 2001 року стався зниження обсягів інвестицій у основний капітал промисловості. Рівень 2002 року (2,46 млрд. крб.) кілька перевищив результат 2001 року (2,05 млрд. рублів), але досяг рівня 2000 року (2,66 млрд. крб.). Промисловість — основа економіки та таке збаламучену інвестування промислових підприємств викликає обгрунтоване беспокойство.

І, нарешті, шосте. Розширення виробничої бази економіки з допомогою розвитку інвестиційної діяльності - необхідне нині умова забезпечення зростання доходів бюджетів всіх уровней.

Невипадково уряд Республіки Карелія налаштоване більш інтенсивні методи здійснення інвестиційної політики, націленої не лише з активізацію внутрішніх, обмежених інвестицій карельських підприємств, але, переважно, залучення інвестицій з-за меж республики.

На жаль, більшість карельських підприємств отримання інвестицій ще Герасимчука пріоритетом. Інвестор, чи це російський чи зарубіжний, воліє вкладати кошти на відкритий бізнес, в передбачуваного партнера. Щодо багатьох керівників підприємств стратегічне планування виробництва, її і модернізація, неможливі, як говорилося, без вкладення чималих коштів, поки, схоже залишаються «таємницею «під сімома печатками. Тому Республіки Карелія доведеться нерідко стимулювати інвестиційний процес всіма методами.

Головна роль виконавчої всіх рівнів — формування сприятливого інвестиційного середовища, законодавче заохочення інвестицій, надання сприяння інвестору, зняття можливих адміністративних бар'єрів по дорозі бізнесу і т.д.

Тож з головних напрямків роботи уряду Республіки Карелія є налагодження чіткої взаємодії між трьома рівнями виконавчої (місцевої, республіканської і територіальними органами федеральних органів влади), для запобігання випадків відмовитися від інвестування біля Карелії по адміністративним причин. У цьому вся напрямі заплановано реалізувати ціле пасмо заходів. Важливий напрямок роботи з пожвавленню інвестиційної діяльності є і вдосконалення взаємодії усіх зацікавлених органів виконавчої Республіки Карелія підвищення інвестиційної привабливості кожної з галузей економіки республіки. Попереду виробити ефективних заходів зниження інвестиційних ризиків, підвищенню інвестиційного потенциала.

Слід враховуватиме й сприятливе географічне розташування Карелії, так званий прикордонний чинник. Республіка сьогодні більше розглядається західними кампаніями, як регіон, потенційно зручний для розміщення частини виробництв її території, що дозволяє істотне зниження витрат при виробничу кооперацію. У Фінляндії витрати виробництва ростуть зараз все швидше у зв’язку з уніфікацією законодавства Європейського союзу. Тому сьогодні у Карелії створюються провадження з кооперацією і переробкою товарів під митним контролем, переговори з кілька фірм можливий розміщення виробництв у прикордонних зонах республіки. Разом з галузевими міністерствами необхідно грамотно, повному обсязі використовувати цим шансом для відновлення основних фондов.

Найважливішим інвестиційним ресурсом значною мірою стає здоровішим та органи місцевого самоврядування, від позиції яких, розуміння ними ризиків інвестора, залежить прагнення вкладати свій капітал у ці проекти. Є активну позицію глави місцевого самоврядування, приносить свої плоди як реалізованого великого проекту. Мета цього напрями роботи — підвищити інвестиційної привабливості кожного муніципального освіти через розробку муніципальних програм соціальноекономічного розвитку, комплексного дослідження інвестиційного потенціалу кожного району, міста. Невипадково у цій інвестиційної програмі заплановано проведення цілого ряду заходів із активному взаємодії Міністерства економічного розвитку Республіки Карелія з органами місцевого самоврядування сфері підготовки спеціалістів, виявлення земельних ділянок, потенційно придатних для промислового освоєння, їх оцінки з урахуванням наявних комунікацій і інженерних споруд. Необхідно зібрати інформації і про об'єкти незавершеного виробництва, пускових об'єктах, вільних виробничих та торгових площах, про стан ринку роботи в всіх населених пунктах.

Важливим умовою успішну діяльність інвесторів у регіоні має стати інформаційна відкритість республіки, формування чіткої системи забезпечення інвесторів необхідною інформацією. Різноманітних відомостей, що є ряд сайтів, зрозуміло недостатньо. У цьому зв’язку заплановано створити спеціальний електронний інформаційний ресурс, що поєднає всю галузеву, відомчу і муніципальну інформацію для інвестора. Попереду велика спільна з формуванню відповідних інформаційних блоків, погоджених дій між органами управління різних рівнів власти.

Фінансова сторона інвестування — одне із найбільш складних питань для карельських підприємств, особливо у сфері розвитку з їх соціальної і технічної інфраструктури. Інвестиційну програму передбачає сприяння розвитку банківського і іпотечного кредитування, бюджетного кредитування високоефективних проектів, зокрема — соціальної спрямованості, переважно, у сфері малого середнього бізнесу. Буде продовжене і фінансовий заохочення інвесторів з допомогою надання податкових льгот.

Одне з основних резервів — це розв’язання проблеми щодо залучення інвестицій рахунок коштів федерального бюджету. Головне — подолання пасивності низки республіканських органів виконавчої влади у взаємодії з колишніми державними замовниками цільових федеральних програм і органами місцевого самоврядування, здійснення серйозної техникоекономічної проробки проектів, грамотна підготовка проектно-кошторисної документації обліку загальноросійських критеріїв. Щоб привабити інвестицій у республіку потрібні й створення благополучної бізнес-середовища, зняття адміністративних бар'єрів при входження у бізнес, розвиток інноваційної діяльності, що також виявилося в інвестиційну програму правительства.

Попереду також доповнити все галузеві програми розвитку переліком конкретних заходів із підвищення інвестиційній привабливості галузей, зниження інвестиційних ризиків, формуванню галузевих переліків інвестиційних проектів та розробки заходів для їх за підтримки. Тільки за виконанні перелічених вище умов можна прогнозувати подальше зростання інвестицій у Республіці Карелія. 1.

2.2. Внутрішні инвестиции.

Зростання інвестицій у основний капітал 1998 р. становив 104 відсотки за відношення до 1997 р., 1999 р. — 140 відсотків на 1998 р., переважно з допомогою придбання устаткування такими великими підприємствами, як ВАТ «Карельський котун », ВАТ «Электросвязь «і ВАТ «Кондопога «1, 2000 р. — 168 відсотків на 1999 р., 2001 р. — 147,0 відсотка до 2000 г.

Табл.1.

Динаміка інвестицій 1998;20 012 | |1998 |1999 |2000 |2001 | |Інвестиції в основний капітал, в млн. |1306,5|2874,9|6702,|10 998,| |крб. | | |9 |0 | |Інвестиції в основний капітал, в % до |103,9 |140,2 |168,4|147,0 | |відповідному періоду минулого року| | | | | |(в порівняних цінах) | | | | |.

У розрізі галузей економіки найбільший обсяг інвестицій у основний капітал за звітний період здійснено галузях промисловості: 1998 р. він становив 39,3 відсотка від загального обсягу інвестицій у основний капітал, в 1999 р. — 41,5 відсотка, в 2000 р. — 39 відсотків, 2001 р. — 31,3 відсотка, і навіть за галуззю «транспорт «(1998 р. — 12,4 відсотка, в 1999 р. — 14,7 відсотка, 2000 р. — 33,6 відсотка, 2001 р. — 53,9 процента).

Табл.2. Динаміка обсягу інвестицій за галузями промышленности1 |(в тис. крб.) | | |1998 |1999 |2000 |2001 | | |Сума |в % |Сума |в % к|Сумма |в % к|Сумма |в % до| | | |до | |підсумку| |підсумку| |підсумку| | | |підсумок| | | | | | | | | |у | | | | | | | |Усього |130 650|100 |287 487|100 |670 293|100 |9 898 600|100 | | |7 | |9 | |3 | | | | |Промышлен- |514 004|39,3|119 410|41,5 |261 202|39 |3 098 262|31,3 | |ность | | |0 | |3 | | | | |Сільське |33 946 |2,6 |99 566 |3,5 |169 153|2,5 |108 885 |1,1 | |господарство | | | | | | | | | |Лісове |30 279 |2,3 |48 840 |1,7 |73 236 |1,1 |19 797 |0,2 | |Господарство | | | | | | | | | |Транспорт |161 778|12,4|423 067|14,7 |225 170|33,6 |5 335 345|53,9 | | | | | | |7 | | | | |Зв'язок |82 619 |6,3 |148 205|5,2 |68 538 |1 |108 885 |1,1 | |Строительст|24 299 |1,9 |34 669 |1,2 |74 687 |1,1 |138 580 |1,4 | |у | | | | | | | | | |Торгівля |116 408|8,9 |150 925|5,2 |416 633|6,2 |79 189 |0,8 | |Житлове |202 648|15,5|307 314|10,7 |474 320|7,1 |247 465 |2,5 | |господарство | | | | | | | | | |Інші |140 526|10,8|468 193|16,3 |562 636|8,4 |762 192 |7,7 | |галузі | | | | | | | | |.

2. 3. Іноземні инвестиции.

На 1 січня 1999 року сумарний накопичений іноземний капітал в економіці республіки з урахуванням погашених фінансових кредитів від закордонних організацій становив 48,4 млн. доларів США.

Структура іноземних інвестицій у розрізі галузей показує, що найбільші інвестиції йдуть у сферу промисловості (94% всіх доларових інвестицій). Усередині промислового виробництва переважна більшість інвестицій направляють у сферу лісової, деревообробної і целлюлознопаперову промисловість (76,3%), який побічно підтверджує перспективність інвестування на цю галузь промисловості, зокрема і з боку іноземних инвесторов.

Сьогодні у республіці реально діють 134 підприємства з іншими інвестиціями (ПІІ), у яких трудиться 4,5 тис. людина. По режиму створення й зовнішньоекономічної діяльності вони немає від підприємств суто російських. Тому немає жодного підстав вважати, що «іноземний інвестор створює ПІІ біля республіки виключно з метою отримання більш пільгових, проти російськими, підприємствами, умов здійснення господарську діяльність. Зіставляючи роботу російських підприємств і ПІІ, можна назвати більш стабільніша і продуктивну роботу ПІІ. Вони показують виробничі результати, перевищують середні Росією, а також забезпечують вищого рівня технічного оснащення виробництва. Із загального обсягу інвестицій у промисловість Республіки Карелія протягом останніх 3 року в частку ПІІ доводиться 23,3%, за її частці в обсягах випуску промислової продукції Республіки Карелія, рівної 4,2%. Отже, останніми роками ПІІ стали досить істотним чинником у економічній життя республіки, стримуючим певною мірою падіння промислового производства.

2.3.1. Об'єктивні й суб'єктивні причини інвестиційної непривабливості Республіки Карелия.

Впродовж минулих років Республіка Карелія окремо не змогла переломити настороженого відносини іноземних партнерів до сфери инвестирования.

Відсутність залучення іноземних інвестицій — це у першу чергу загальноросійська проблема. Політична і фінансова нестабільність, недосконале законодавство ще й його часту зміну, низькі умови особистої безпеки та високий рівень оподаткування роблять вкладення капіталу непривабливим, несучим високі інвестиційні ризики. У той самий час у Росії умови інвестування для іноземного капіталу істотно різняться у регіонах. Існують об'єктивні умови інвестиційної привабливості регіонів Росії. З рейтингових оцінок Карелія не потрапляє у число особливо привабливих регіонів Росії із погляду даних умов. Карелія не має високої ємності споживчого й фінансового ринків, обусловливаемых високої чисельністю і щільністю населення, щодо розвиненою виробничої сферою економіки, високорозвиненим менеджментом, як такі регіони Росії, як р. Москва, СанктПетербург, Нижегородська, Свердловська, Самарська і Саратовська області. Республіка Карелія немає таких паливно-енергетичних ресурсів, як Тюменська і Томська області, Сахалін, Республіки Татарстан, Башкортостан і Комі. З цих та інших об'єктивних причин республіка неспроможна бути однієї з финансово-индустриальных центрів Росії. Тим більш, що такого центру, як Санкт-Петербург, завжди буде «відтягувати «на себе інвестиційні і фінансові потоки на Северо — Заході Росії. Ємності споживчого й фінансового ринків Північного регіону Росії (Архангельська область, Республіка Комі) також мають щодо низький обсяг. Слабенька транспортна інфраструктура доки спонукає до ефективного використання транзитних можливостей республіки між Західної Європою і Північчю Європейській частині Росії. Карелія, у частині об'єктивних умов інвестиційній привабливості, перебуває десь посередині списку російських регионов.

Є й суб'єктивні причини інвестиційної непривабливості Республіки Карелія, попри її прикордонне розташування. Одне з них — відсутність ефективно чинного інвестиційного законодавства. Формально існують Закони Республіки Карелія «Про державні гарантії здійснення іноземних інвестицій у Республіці Карелія «і «Про інвестиційної діяльність у Республіці Карелія ». Проте дані закони не працюють у з низки суб'єктивні причини. З іншого боку, відмова колишнього Уряди республіки від активної інвестиційної політики і супроводу проектів відштовхнули ряд інвесторів, створивши імідж у певною мірою неблагополучного регіону. У республіці відсутня надійна банківсько системо, прийнятна обслуговування зарубіжних інвестицій. Не приділяють уваги формуванню інформаційного забезпечення іноземних інвесторів. Сьогодні немає у зручному і узагальненому вигляді інформація про інвестиційну потенціалі Республіки Карелия.

На рівні підприємств також є серйозну перешкоду по дорозі іноземних інвестицій. Труднощі створюють борги карельських підприємств у різні рівні бюджетів, і відсутність доступних механізмів їх «заморожування «чи ліквідації у разі приходу іноземних инвестиций.

Досить слабкий рівень менеджменту Демшевського не дозволяє підприємствам переконливо представляти інвесторам свої проекти, які оформляються в розгорнуті техніко-економічні обгрунтування (ТЕО) чи бізнес-плани, тим більш, що зарубіжні інвестори звикли працювати по міжнародним стандартам у цій галузі. Неурегульовані питання сфери відносин власності на майно самого підприємства, землі і т.д. також негативно впливають бажання інвестора вкладати свій капітал в економіку республіки. Важливе значення має тут можливість доступу до ресурсів, насамперед, до лісовим, якщо інвестор має наміру працювати у сфері переробки лісу, і навіть до інформації, яка потрібна на прийняття попередніх рішень про можливість інвестування. Такі можливості у республіці доки созданы.

2.3.2. Створення умов залучення іноземних инвестиций.

Іноземні інвестиції розглядаються Урядом як із важливих джерел структурної перебудови економіки республіки які з вітчизняними інвестиціями, зокрема і власними засобами предприятий.

Уряд розмірковує так, що проблему залучення іноземних інвестицій залежить насамперед від загальноросійських умов: загальнополітичної та досягненням макроекономічної ситуації, від рівня розвитку федерального законодавства та підвищення рівня налогообложения.

залучення інвестицій на повинен розглядатися як саморушний процес, надто за умов наростаючою конкуренції російських регіонів у боротьбі іноземні інвестиції. З іншого боку, питання про притягнення іноземних інвестицій неспроможна відбуватися окремо від створення спільних умов інвестування, насамперед — для вітчизняного інвестора, оскільки головним орієнтиром для іноземного інвестора служитиме пожвавлення вітчизняного інвестування. І це сенсі, заходи, створені задля ліквідацію піддається, що перешкоджають вітчизняним інвестиціям, будуть благотворно впливати і загальний інвестиційний клімат Республіці Карелія, зокрема — для іноземних инвестиций.

Тому, створення регіональних умов підвищення інвестиційної привабливості Республіки Карелія буде основна мета Уряди в планованому периоде.

З одного боку, сприяти досягненню мети буде реалізація таких загальних для економіки республіки завдань, як розвиток транспортної, митної, банківської і той технічної інфраструктури. Разом про те, ставляться і виробити конкретні завдання, мають прямий стосунок до инвестициям:

1) створення урядового супроводу конкретних проектів, що з приходом на карельська ринок крупних іноземних інвесторів про те, аби допомогти їхнім адаптації, звільнити з надмірної «опіки «різних контролюючих структур й зняти організаційнобюрократичні перепони у справі становлення конкретних производств.

Однією з таких «пілотних «проектів може бути ідея спорудження лісопильного провадження у випуску високоякісних пиломатеріалів на основі укладеного Урядом республіки і финско-шведским концерном «Стура — Энсо «угоди у липні 1999 года;

2) внесення змін і доповнень до законодавства республіки, маю на увазі відпрацювання досить ясною та однозначної системи надання преференцій і гарантій іноземних інвесторів. Забезпечення перекладу законодавчих актів англійською язык;

3) організація інформаційного забезпечення інвесторів. Попереду нагромадити в зручному для інвесторів вигляді банки даних про інвестиційну потенціалі республіки, що стосуються конкретних інвестиційних проектів, у вигляді ідей ТЕО, незавершених будівельних об'єктах, про власність республіки, загальні інформацію про ресурсах і т.д.;

4) просування ідеї створення Костомукшской Вільної економічної зони (ВЕЗ) на федеральному рівні. Запропонована концепцію створення ВЕЗ дозволяє заповнити відсутність російського законодавства надають у даної області. Уряд сподівається те що, що це проект зустріне розуміння і підтримку Уряди Російської Федерации.

Уряд республіки так само сприяти вивченню можливостей створення локальних ВЕЗ, у інших прикордонних районах республіки й у першу чергу — у районі р. Сортавала;

5) Сприяння створення республіці надійного комерційного банку, можливо, з участю іноземного капіталу, здатного надавати послуг у відповідності з міжнародними стандартами;

6) розробка програми дій зі створення міжнародного іміджу республіки, як регіону, із сприятливим інвестиційним кліматом, маючи у своєму виду реалізацію комплексу заходів рекламного, представницького, організаційного характера;

7) проведення дослідження з Карелії для виявлення чинників, погіршують показники інвестиційній привабливості республіки (інвестиційний потенціал і інвестиційний ризик) в рейтинговании регіонів Росії, проведені експертними групами провідних економічних видань страны.

8) напрацювання стійких зв’язку з різноманітних міжнародними фінансовими інституціями та потенційними стратегічними інвесторами республики;

9) сприяння просуванні готових проектів карельських підприємств на міжнародних ринках інвестиційних ресурсов.

Основним механізмом реалізації поставленої мети і завдань Уряд бачить Міжвідомчий рада Республіки Карелія по інвестиціям, створений Постановою Голову Уряди Республіки Карелія від 12 квітня 1999 р. З іншого боку, намічено розробка спеціальної програми у сфері залучення як внутрішніх, і зовнішніх інвестицій у економіку республики.1.

Інвестиційний внесок різних країн республіканську економіку є неоднаковим. Стійко лідируючу позицію займають частку яких припадає близько 1/3 всіх інвестицій. Останні 2 роки впритул США наблизилися Німеччина, Кіпр, Австрія. Позитивна тенденція за зростанням в частці інвестицій відзначається із боку Великобританії, яка за підсумками 2001 року має шанси відсунути Фінляндію із сьомої на 8 місце. З боку Фінляндії відзначається стійке скорочення інвестицій у економіку республіки як і доларовому еквіваленті, і у пайовому внесок у загальний обсяг іноземних інвестицій. З огляду на давні, що мають хорошу матеріальну, географічну, культурну історію зв’язку Фінляндії і Карелії, така тенденція неспроможна не турбувати Уряд Республіки Карелія й бізнес республіки. Форсований зростання із боку підприємців США, інших країнах Західної Європи, може призвести до упущену комерційну вигоду фінського бізнесу біля Карелії. Бізнесу Фінляндії на частини свого розвитку на території Карелії є чим поміркувати та проявити ініціативу, ніж прогаяти свою очевидну, як найближчого сусіда, выгоду.

У 1999 у межах інвестиційної програми з республіканського бюджету профінансовані 77 об'єктів у сумі 124,1 млн. рублів (чи 78% річного ліміту), до того ж час кредиторської заборгованості підрядним організаціям становив понад 16 млн. рублей.

Здійснюючи державну підтримку розвитку галузей економіки, з Фонду розвитку та реконструкції вдалося профінансувати низку дуже важливих об'єктів більш як за 9 млн. рублів. за рахунок залучених коштів розпочато повна електрифікація карельського ділянки залізниці, реконструкція Біломоро-Балтійського каналу, будівництво деяких значимих соціальних объектов.

Важливим і корисним чинником залучення інвестицій у республіку стали Міжрегіональні домовленості про торгово-економічному, науковотехнічному і культурне співробітництво і зокрема, між Урядом р. Москви й Урядом Республіки Карелія. Результат — понад десять млн. рублів додаткових інвестицій. 1.

З метою залучення додаткових коштів у фінансування виключно інвестиційних проектів прийняте рішення випуску республіканського облігаційної позики Республіки Карелія. Сумарний обсяг позики встановлений у розмірі 200 млн. крб. У 2002 року було заявлено понад 34 інвестиційних проектів. У це лесопереработка, харчова і будівельна отрасли.2.

Попри зростання у республіку, не можна казати про що склалося сприятливому інвестиційному кліматі. Інвестиційні потреби Карелії становлять, по експертних оцінок, принаймні 3−5 млрд. доларів. Отримує вона менше. У той самий час регіон, з його багатющими на природні ресурси і найвигіднішим географічним розташуванням, міг б на інвестиційний бум. Дефіцит капіталу пояснюється недостатньою законодавчої підтримкою інвестицій, і навіть специфікою відносин між владою та предпринимателями.

Поправки, внесені до закони «Про державні гарантії здійснення іноземних інвестицій біля Карелії» і «Про податкових ставках і зборах», дозволили надавати інвесторам ряд пільгколись всього, з податку прибуток. Так, повністю звільняється з оподаткування прибуток, яку направляють створення нового производства.

Проте кардинальних змін у інвестиційної ситуації поправки не викликали. По-перше, передбачені пільги реально доки застосовуються. По-друге, карельські преференції інвесторам не така цікаві, як ті, що надають Новгородська чи Ленінградська області. Відсутня головне: визволення з всіх основних податків на період окупності проекта.

Є серйозні структури, які хочуть, але з можуть проникнути на територію Карелії, чи з неї вытесняются.

Ще одна важіль обмеження доступу до сировини — цінову політику. 2000;го року республіка підвищила попенну плату (плату користування лісом) майже в 3 разу. Зростання і щодо оплати лісокористування безумовно знижує інвестиційну привабливість региона.

Зазначені заходи впливають як на конкурентне середовище, але економіку Карелії загалом: зараз республіканські переробні підприємства закуповують ліс в Архангельської і Вологодської областях.

Лісозаготівники Архангельська і Вологди отримують прибуток, а лісової комплекс Карелії її теряет.1.

Принцип вибірковості поширюється і місцевий карельська бізнес. Це особливо помітно з прикладу лісопромислового комплексу. Уряд випустило постанову, отсекающее низку економічних суб'єктів від користування лісовими ресурсами.

У той самий час Катанандов З. Л., Голова уряду Республіки Карелія, стверджує, що Карелія відкрита для діалогу з усіма зацікавленими особами та що є стратегічні партнери по основним галузям экономики.

Республіка підтримує добрі стосунки з череповецької «Північсталлю», що володіє акціями «Карельського котуна»; з уральським концерном СУАЛ, власником Надвоїцького алюмінієвого заводу. Нещодавно прийшов у Карелію якутський концерн «АЛРОС», який починає здійснювати великий інвестиційний проект разведыванию і видобутку біля Карелії алмазів. Крім цього реалізуються великі проекти з Жовтневої залізницею, з РАТ «Газпром». Головним партнером в ринку каменеобробною галузі є уряд р. Москви. По шляховому будівництву ведеться співробітництво з Архангельської і Вологодської областями. 2000 року було відкрито траса на Архангельськ, завдяки якому шлях від Архангельська до Мурманська став на 800 км коротше. Зараз з губернатором Вологодської області обговорюється проблема сполуки Вологди і Кемі. Ці дві магістралі входить у так званий «Північний коридор», покликаний через Фінляндію зв’язати Європейського Союзу з російськими північними территориями.

Звісно, Уряд Карелії найбільш зацікавлене регулярно працюють з великими іноземних компаній, готовими вкладати гроші під державні гарантії, і під державним контролем у розвиток лісопромислового комплексу, туризму, камнеобработки, нових технологійтих галузей, які республіка визначила пріоритетними. Ведуться надзвичайно серйозні переговори з фінським концерном Stora Enso з будівництва деревообробного підприємства у Приладожье. Це дуже великі проект з обьемом інвестицій у мільйони долларов.

«Те, що ми поводимося жорстко це непогано для інвестицій. Інвестори розуміють, що від нас чекати, яких умов готові працювати». — Катанандов З. Л.1.

Заключение

.

Отже, в курсової роботі було розглянуто проблема державної інвестиційної діяльність у Республіці Карелия.

Були виконані такі які стоять перед автором завдання, а именно:

1. У першій главі описана інвестиційна законодавчу базу республіки, дано поняття режиму інвестиційного сприяння і розкрито його содержание.

2. У другій главі дана загальну характеристику підтримки інвестиційної діяльність у Республіці Карелія. Показано об'єктивні і суб'єктивні причини інвестиційної непривабливості республіки, розглянуто програму інвестиційної політики Карелії на 2003;2006 гг.

Створення республіки сприятливого інвестиційного клімату дозволить залучити додатково рік у себе сотні мільйонів долларов.

Безперечно проблема створення умов залучення інвестицій у розвиток бізнесу біля республіки може бути вирішена без особистої участі держави у цьому процесі, насамперед, в вигляді законодавчого закріплення особливого, сприятливого відносин влади до инвестору.

Безумовно, наявність законів, створюють привабливі умови для вкладень і регулюючих інвестиційного розвитку, перестав бути єдиним чинником сприятливого інвестиційного клімату. Проте, існування навіть «поганого «закону зручніше для інвестора, ніж його відсутність, оскільки за аналізі економічної ситуації в може прогнозувати ризики. Відсутність «правилами гри «завжди негативно б'є по ухваленні рішення про інвестування, передусім іноземних інвестиційних источников.

Отже, республіки сформована база, включаючи законодавчу, для щодо безпечного й ефективного вкладення інвестицій, що чітко визначає позицію Уряди республіки — зацікавленість у залучення інвестицій, участь держави у зниженні ризиків і забезпечення ефективності інвестицій. Цю базу поруч із потужним ресурсним, інтелектуальним потенціалом, і натомість сприятливих екологічних умов дає упевненість у наявності сприятливою інвестиційної перспективи в Карелии.

Список використаних источников:

1. Закон Республіки Карелія «Про інвестиційної діяльності на территории.

Республіки Карелія" // www. gov. karelia. ru.

2. Бюджетна політика Республіки Карелія: сьогодні й завтра//Эксперт.

Северо-Запад. 2002. № 12.

3. Грищенков А. У. Інвестиційна політика уряду Республики.

Карелія на 2003;2006 рр. // internet.

4. Ми боїмося варягів! // Експерт Северо-Запад. 2000. № 18.

5. Програма «основні напрями соціально-економічного развития.

Республіки Карелія на період 2002;2006 рр." // www. gov. karelia. ru.

6. internet.

7. internet.

8. internet.

9. internet.

———————————;

1 Закон Республіки Карелія «Про інвестиційної діяльності на территории.

Республіки Карелія" // www. gov. karelia. ru.

1 Закон Республіки Карелія «Про інвестиційної діяльності на территории.

Республіки Карелія" // www. gov. karelia. ru.

[1] www. pik-karelia.ru.

1 Грищенков А. У. Інвестиційна політика уряду Республики.

Карелія на 2003;2006 рр. // internet ru.

1. internet spb. ru / karel /econ/ fin.

2 internet 1 www. pik-karelia.ru.

1 Програма «основні напрями соціально-економічного развития.

Республіки Карелія на період 2002;2006 рр." // www. gov. karelia. ru.

1 internet.

2 Бюджетна політика Республіки Карелія: сьогодні й завтра//Эксперт «СевероЗахід». 2002. № 12.

1 Свої й чужие//Эксперт «СевероЗапад». 2000. № 18.

1 Ми боїмося варягов!//Эксперт «Северо-Запад». 2000. № 18.