Общественные фінанси, державний і місцевих бюджетів Молдовы

смотреть на реферати схожі на «Громадські фінанси, державний і місцевих бюджетів Молдови «.

Питання 1. Поняття суспільних фінансів, структура громадських финансов.

Фінанси є однією з найважливіших економічних категорій, що відбиває економічних відносин під час створення та збільшення використання грошових коштів. Їх виникнення відбулося умовах переходу від натурального господарства, до регулярному товарно-денежному обміну і це був із розвитком держави та її потреб у ресурсах. Початкової сферою виникнення фінансових відносин є процеси первинного розподілу вартості суспільного продукту, коли ця вартість розпадається на складові її елементи й відбувається освіту різної форми грошових доходів населення і накопичень. Подальше перерозподіл вартості між суб'єктами господарювання і конкретизація цільового її використання також розгортаються з урахуванням фінансів. Розподіл і перерозподіл вартості з допомогою фінансів обов’язково супроводжується рухом коштів, приймаючих специфічну форму фінансових ресурсів. Вони формуються суб'єкти господарювання і держави над рахунок усіляких видів грошових доходів, відрахувань і надходжень, а використовуються на розширене відтворення, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних та інших потреб суспільства. Фінансові ресурси виступають матеріальними носіями фінансових відносин. Це відбувається незалежно від суспільно-економічної формації, хоча форми та фізичні методи, з допомогою яких утворюються й закони використовують фінансові ресурси, змінювалися залежно через зміну соціальної природи суспільства. Використання фінансових ресурсів ввозяться основному через грошові фонди спеціального цільового призначення, хоча можлива й нефондовая форма їх використання. З усього вищевикладеного, можна надати таке визначення: фінанси — це грошові відносини, що у процесі і розподілу і перерозподілу вартості валового суспільного продукту і більшості національного багатства у зв’язку з формуванням грошових доходів населення і накопичень суб'єкти господарювання і держави, і навіть використанням їх у розширене відтворення, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних та інших потреб суспільства. Умовою функціонування фінансів служить наявність грошей, а причиною появи фінансів служить потреба суб'єктів господарювання та держави у ресурсах, які забезпечуватимуть їхню деятельность.

Финансы становлять цілісну систему, що включає кілька взаємозалежних сфер (ланок). За визначенням, фінансову систему — це сукупність фінансових відносин. За природою зав’язуванні фінансових відносин є розподільними, причому розподіл вартості, здійснюється колись лише суб'єктам. Суб'єкти формують грошові кошти цільового призначення до залежність від того, яку роль вони відіграють у виробництві: чи є безпосередніми його учасниками, організують чи страхову захист чи здійснюють регулювання. Саме роль суб'єкта у виробництві виступає як об'єктивного критерію класифікації фінансових відносин. Відповідно до ним саме в загальної сукупності фінансових відносин можна виділити три великі сфери: фінанси підприємств, установ і закупівельних організацій, страхування, державні фінанси. Усередині кожної з названих сфер виділяються ланки, причому угруповання фінансових відносин ввозяться залежність від характеру діяльності суб'єкта, яка надає визначальним чином вплинути складу та призначення цільових грошових фондів. Цей критерій дає можливість окреслити у сфері фінансів підприємств (установ, організацій) такі ланки, як фінанси підприємств, функціонуючих комерційні засадах, фінанси установ і організацій, здійснюють некомерційну діяльність, фінанси громадських об'єднань є. У страхової сфері, де характер діяльності суб'єкта визначає специфіку об'єкта страхування, як ланок виступають: соціальне страхування, майнове і особисте страхування, страхування відповідальності. У сфері державних фінансів — відповідно, до державного бюджету, позабюджетні фонди, державний кредит. Сфери і ланки фінансових відносин взаємопов'язані, створюючи разом єдину фінансову систему. Різні ланки фінансової систем обслуговують різновиди фінансового розподілу: внутрихозяйственное — фінансами підприємств, внутрішньогалузевий — фінансами підприємств, комплексів, асоціацій, міжгалузеве і межтерриториальное — державним бюджетом, позабюджетними фондами. Кожне ланка фінансової систем своєю чергою підрозділяється на подзвенья відповідно до внутрішньої структурою його фінансових взаємозв'язків. Так було в складі фінансів підприємств, функціонуючих на комерційних засадах, залежно від галузевої спрямованості, можуть бути вичленовані фінанси промислових, сільськогосподарських, торгових, транспортних підприємств тощо. буд., а залежність від форми власності - фінанси державних підприємств, кооперативних, акціонерних, приватних і ін. Галузеві й економічні особливості підприємств, функціонуючих на комерційних засадах, істотно впливають на організацію фінансових відносин, склад формованих грошових фондів цільового призначення, порядок їхньої освіти й використання. У сфері страхових відносин кожна з ланок, представлене особливої галуззю страхування, підрозділяється за видами страхування. У складі державних фінансів угруповання фінансових відносин всередині ланок ввозяться відповідність до рівнем управління (республіканський, місцевий). Однією із визначальних ланок фінансової систем є державний бюджет. З його за допомогою уряд концентрує в руках значну частину національного доходу, що перерозподіляється фінансовими методами. У цьому вся ланці зосереджуються найбільші доходи і доходи найбільш важливі з політичної і економічним відношенні витрати. Бюджет тісно пов’язані з іншими ланками фінансової систем, виступає координуючим центром і неабияк впливає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, субвенцій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової систем. Ще однією важливим ланкою є місцеві фінанси, роль і вплив яких підвищується. Центральну роль цьому ланці грають місцевих бюджетів, які не входять до складу державного бюджету та взагалі мають певну самостійність. Місцеві бюджети служать провідником соціальної полі-тики центральної влади. Позабюджетні фонди управляються безпосередньо центральними, а окремих випадках місцевою владою. Найпоширенішими джерелами формування цих фондів є податки, відрахування з бюджету, спеціальні взносы.

Питання 2.

Визначення значення державного бюджета.

Юридична природа державного бюджета.

Сучасне держава є саморегулюючому освітою, воно потребує управлінні. Однією з кращих способів управління — це управління з допомогою грошей. Регулюючи і направляючи потоки коштів, створюючи грошові кошти, які потім використовуються потреби суспільства, держава має можливість стимулювати чи скорочувати розвиток за певним напрямам. Це регулювання неспроможна відбуватися без системи чи плану. Таким планом є бюджет та Харківський державний бюджет в частковості, що з статті другий закону про бюджетну систему і бюджетного процесу Республіки Молдова, стаття гласит:

Стаття 2. Бюджетна система.

1) Бюджетна система, що є складовою публічної фінансової систем держави, формує національний публічний бюджет і включає: а) до державного бюджету, що становить сукупність прибутків і витрат, необхідні реалізації стратегій і целей.

Уряди, b) місцевих бюджетів — бюджети адміністративно-територіальних одиниць: районів, міст (муниципиев), комун (сіл), інших адміністративно територіальних утворень, створених у відповідно до законодавства, з) бюджет державного соціального страхування, d) позабюджетні фонди. (2) Як самостійні елементи державний бюджет місцевих бюджетів становлять консолідований бюджет.

Роль державного бюджету велика. Це закономірно, оскільки ті області застосування і цілі, яким служить до державного бюджету мають величезне значення Молдовы.

Державного бюджету — це економічних відносин держави і суб'єктами всіх форм власності й окремими громадянами щодо формування централізованого фонду коштів, спрямованих на виконання загальнодержавних завдань і функций.

Мета державного бюджету закрепленна у законі «Про бюджетну систему і бюджетного процесу Республіки Молдова»:

Стаття 14. Цілі державного бюджета.

Цілями державного бюджету є: а) реалізація економічних, соціальних та інших стратегій і целей.

Уряди, b) формування грошових фондів, необхідні финансирования.

заходів, здійснюваних Урядом, з) забезпечення бюджетного рівноваги, який буде необхідний збереження стабільного макроекономічного ситуації у державі, d) забезпечення ефективної, якісного і відповідального управління фінансами, які у распоряжении.

Уряди, е) ясне виклад стратегій і цілей Уряди, реалізованих у вигляді бюджета.

Через державний і місцевих бюджетів розподіляється більшість національного доходу страны.

Державного бюджету Молдови є основним фінансовим планом освіти і видів використання загальнодержавного фонду коштів Молдовы.

Він служить загальнодержавним фондом коштів, що створюється покриття державних витрат. Цей ознака бюджету мають на увазі, як у офіційних документах й у практиці державної праці свідчать про фінансування з бюджету, про реальний зміст тих чи інших органів прокуратури та установ рахунок бюджету, про віднесення певних видатків на бюджет. Бюджет — це непросто фонд коштів. Такий фонд в цельном вигляді будь-коли існує, т.к. у міру надходження доходів вони на покриття передбачених витрат. Бюджет є лише планом освіти і використання загальнодержавного фонду коштів. Він — кошторис, розпис прибутків і витрат держави, узгоджених одна з одним, як у обсягу, і за термінами надходження, і использования.

Держава, і під час всіх своїх можливостей основні витрати покриває засобами державного бюджета.

У державний бюджет Молдови визначено джерело формування доходів населення і асигнування на всіх загальнодержавних витрат і відсоткових відрахувань від регулюючих джерел доходів у місцевих бюджетів. До складу загальнодержавних витрат включаються вартість соціальну захист населення (під час інфляції), фінансування заходів, що з державним регулюванням цін (державна дотація на на газ і ін. енергоносії, медикаменти, будівельні матеріали та інших.), на фінансування соціально-культурних установ, за державні капітальні вкладення, на господарство, фінансування оборони, на зміст правоохоронних органів, митних органів, податкової служби, утримання законодавчої, виконавчої та судової влади, на зовнішньоекономічну деятельность.

Державного бюджету Молдови є загальнодержавним централізованим фондом коштів, затверджуваний актом вищої юридичної сили — Законом.

Законодавче закріплення джерел доходів бюджетів, і основних напрямів коштів, у бюджеті, визначено єдністю бюджетною системою. Закон «Про бюджетну систему і бюджетного процесу Республіки Молдова «встановлює критерії формування та використання коштів державного бюджету Молдови, конкретні джерела формування доходів державного бюджета:

Стаття 8. Доходи бюджета.

1) Доходи бюджету формуються з податків, зборів та інші надходжень, передбачених законодательством.

2) До складу доходів бюджету не включаються державні займы.

3) Перелік доходів бюджету стверджується як додаток до Закону про бюджет на год.

Законом передбачена і основні напрямки у видатковій частини державного бюджета:

Стаття 10. Витрати бюджета.

Витрати бюджету визначаються асигнуваннями, передбаченими законом про бюджеті на год.

(2) До складу витрат включаються: а) фонд оплати праці службовців органів публічної влади, b) інші операційні витрати органів публічної влади, з) Витрати освіту, науку, культури і мистецтво, охорону здоров’я, спорт, соціальний захист, охорони навколишнього середовища, d) підтримка окремих програм фундаментальних наукових досліджень про, е) інвестування державних програм розвитку галузей національної економіки, затверджених Урядом, f) трансферти органам місцевого публічного управління, установам, які фінансуються з бюджету, державних підприємств, g) інвестування в публічну інфраструктуру, і в основні фонди, належать Уряду чи суспільству, h) забезпечення Ізраїлю, громадського порядку та національної стратегії безпеки, і) обслуговування державного боргу перед, j) сплата членських внесків у міжнародних організацій, k) реалізація відповідно до законодавством інших стратегій і програм Правительства.

(3) До складу видатків бюджету не включається повернення основних сум державного долга.

Важливе економічне значення має тут принцип ежегодности бюджета.

У конституції сказано:

Стаття 131.

Національний публічний бюджет.

1) Національний публічний бюджет складається з госудаpственного бюджету, бюджету госудаpственного соціального стpахования та бюджетів pайонов, гоpодов і сел.

2) Пpавительство щорічно pазpабатывает пpоекты госудаpственного бюджету та бюджету госудаpственного соціального стpахования и.

пpедставляет їх у утвеpждение Паpламенту. Пpи обpазовании позабюджетного фонду він підлягає утвеpждению Паpламентом.

3) Якщо госудаpственный бюджет і бюджетом госудаpственного соціального стpахования не пpиняты законом pанее тpех днів до закінчення поточного бюджетного року, то подальшому пpименяются госудаpственный бюджет і бюджетом госудаpственного соціального стpахования пpедыдущего року до утвеpждения нових бюджетов.

4) Бюджети pайонов, гоpодов та найближчих сіл pазpабатываются, утвеpждаются і виконуються відповідно до законом.

5) Жодні бюджетні pасходы неможливо знайти утвеpждены без встановлення джерела финансиpования.

Щороку закріплюючи, законом Державного бюджету Молдови надають можливість, найповніше враховувати економічне стан країни, найбільш раціонально використовувати ресурси виконання заходів, передбачених прогнозом економічного та високого соціального розвитку, обираючи пріоритетні галузі й рівень матеріального забезпечення населения.

У разі важкої економічної кризи і інфляції грошової системи, неможливо довгострокове бюджетне планування. Навіть планування бюджету роком потребує періодичної коригуванні окремих показателей.

Значення принципу ежегодности у тому, але це бачиться можливість найповніше враховувати ефективність дії економічних нормативів, якими розраховуються показники бюджету, повніше виявляти внутрішньогосподарські резерви, робити аналіз зростання чи спаду виробництва та його причини, визначати додаткові доходи чи що виникає дефіцит бюджете.

Важливість цілей, областей докладання державного бюджету, значимості його принципів, все — це справді дає нам право ствердно з відповіддю про важливості державного бюджета.

Правові початку лежать у основі стадій бюджетного планування, дотримання бюджетної дисципліни щодо надходження доходів у бюджет і витрачанню коштів з бюджету. Це забезпечується бюджетної класифікацією, юридичне значення у тому, що її межах здійснюється компетенція представницьких і виконавчих органів всіх рівнів у сфері бюджетного фінансування й исполнения.

Юридична природа державного бюджету у тому, що він постає як державний правової акт, який приймає у встановленому законом порядке.

Починаючи з принципів, характеристики державного бюджету, процесу його розробки і прийняття, застосування і місцевого контролю, все — це має юридично-правовий аспект і обличено до форми закона.

Правове регулювання бюджетного процесу у Молдові ввозяться відповідність до Конституцією Молдови, Законом «Про державний бюджет на 1998 рік», Законом Молдови «Про бюджетну систему і бюджетного процесу Республіки Молдова» і др.

Питання 3.

Місцеві бюджеты.

Адміністративно-територіальні образовония: райони, міста (муніципії), комуни (села), інші адміністративно-територіальні освіти, створені відповідно до законодавством, мають певної самостійністю, зокрема та бюджетної. Це регламентується 131 статтею Конституції і законом «Про бюджетну систему і бюджетного процесу Республіки Молдова «Стаття 44, котороя гласит:

Стаття 44. Функції місцевих бюджетов.

(1) Місцеві бюджети — бюджети адміністративно-територіальних одиниць, мають законний статус і в відповідність до Конституції й іншими законодавчими актами.

(2) Місцеві бюджети забезпечують фінансовими засобами проведення заходів із задоволенню соціально-економічних і культурних потреб населення Криму і розвитку підвідомчої території у відповідність до Законом про місцеве публічному управлінні, і іншими законодавчими актами.

(3) Відповідальність за складання, затвердження Кабміном і виконання місцевих бюджетів доручається органи місцевого публічного управления.

4) Місцеві бюджети є складовою консолідованого бюджета.

Кожен бюджет служить фінансової базою для діяльності відповідних державних чи місцевої органів. Доходи й витрати до місцевих бюджетів так ж регламентуються законодательством.

Статья 45. Доходи місцевих бюджетов.

Доходи до місцевих бюджетів включають: а) місцеві податки та збори, передбачені Законом про місцевих податках і зборах, b) відрахування з загальнодержавних податків і зборів, передбачені Законом про бюджет роком, з) трансферти з бюджету вищестоящої адміністративно-територіальної одиниці, здійснювані згідно з законодавством, d) надходжень від продажу власності адміністративнотериторіальних одиниць, е) інші надходження, передбачені законодательством.

Стаття 46. Витрати місцевих бюджетов.

Витрати до місцевих бюджетів включають: а) Витрати здійснення функцій, заходів і постачальники послуг, покладених на органи місцевого публічного управління законодавством, b) Витрати здійснення інших функцій, заходів і рівнем послуг, визначених органами місцевого публічного управління і що допускаються законодательством.

У взаємодії бюджетів лінією доходів, можна побачити одне із аспектів прояви єдності бюджетною системою. Це взаємодія здійснюється шляхом розподілу між бюджетами регулюючих дохідних джерел, створення і часткового перерозподілу цільових фондів. Інший аспект прояви єдності можна простежити використання єдиної бюджетної классификации.

Стаття 47. Класифікація місцевих бюджетов.

Доходи й витрати до місцевих бюджетів систематизуються відповідно до Бюджетної класифікацією, передбаченої статтею 7.

На основі своїх повноважень органи місцевого публічного управління можуть створювати резервні фонди. У порівняні з створенням резервного фонду в державний бюджет процедура упрощенна.

Стаття 48. Резервні фонди місцевих бюджетов.

(1) За підсумками своїх повноважень органи місцевого публічного управління можуть створювати резервні фонды.

(2) Розміри, умови створення та напрями використання резервних фондів встановлюються органами місцевого публічного управления.

Однією з способів покриття дефіциту є займы.

Стаття 49. Позики органів місцевого публічного управления.

(1) Протягом бюджетного року органи місцевого публічного управління може бути тимчасові позики із об'єктів державного бюджета.

(2) Терміни й умови позики встановлюються законом про бюджет на год.

(3) На позики органів місцевого публічного управління з державного бюджету поширюються становища, передбачені статтею 9 і частинами (3) і (4) статті 32.

(4) Органи місцевого публічного управління може бути позики з банківської системи або з інших джерел під гарантію доходів місцевих бюджетів за умов возвратности.

На відміну від державної бюджету, де дефіцит нормально явищем (ст 11), дефіцит до місцевих бюджетів є ненормальним явлением.

Стаття 50. Дефіцит місцевих бюджетов.

(1) Місцеві бюджети що неспроможні мати дефіцит бюджету, крім випадків, передбачених частиною (2).

(2) Місцеві бюджети можуть передбачити дефіцит бюджету межах сум інвестицій у місцеву інфраструктуру, і купівля нерухомості при умови окремого затвердження витрат на пальне місцевим радою та фінансування їх до положенням статті 49.

(3) Тимчасовий дефіцит до місцевих бюджетів може покриватися з допомогою надлишку бюджету попереднього бюджетного року, а за відсутності такого — відповідно до положень статті 49.

(4) За винятком випадків, передбачених частинами (2) і (3), органи місцевого публічного управління приймають всіх заходів, зокрема заходи, створені задля збільшення доходів чи зменшення витрат, для підтримки бюджетного рівноваги, затвердженого в кожному місцевому бюджету.

Упорядкування і запровадження до місцевих бюджетів регламентується в статтях 51 і 52.

Стаття 51. Упорядкування місцевих бюджетов.

(1) Місцеві бюджети складаються органами місцевого публічного управління у встановленому ними порядке.

(2) У встановлений Урядом термін органи місцевого публічного управління представляють Міністерству фінансів такі дані: а) прогноз доходів від місцевих податків та збирання майбутній бюджетний рік, b) прогноз витрат за проведення функцій, заходів і услуг, возложенных ними законодавством, на майбутній бюджетний рік, з) іншу інформацію, запитувану Міністерством финансов.

(3) Насамкінець процедури, передбаченої главою 1 розділу II, Міністерство фінансів визначає склад загальнодержавних податків і зборів, призначених органам місцевого публічного управления.

Стаття 52. Твердження місцевих бюджетов.

(1) Місцеві бюджети затверджуються відповідними порадами в встановленому ними порядку пізніше 20 грудня кожного года.

(2) Після затвердження місцевий бюджет, супроводжуваний річним прогнозом прибутків і витрат зі своїми поквартальним розподілом, в встановлені міністром фінансів терміни представляється Міністерству финансов.

(3) Місцеві бюджети публікуються у протягом 10 днів після утверждения.

Стаття 53 закону «Про бюджетну систему і бюджетного процесу Республіки Молдова «зумовлює, більш плавну, роботу до місцевих бюджетів у межах річного бюджета.

Стаття 53. Приведення до місцевих бюджетів у відповідність із законом про бюджет на год.

(1) Протягом 15 днів після прийняття закону про бюджет роком місцеві поради переглядають місцевих бюджетів з приведення в відповідність з іншими положеннями закону про бюджет на год.

(2) Зміни доводяться до Міністерства фінансів відразу ж потрапляє після ухвалення місцевими советами.

Включение до місцевих бюджетів в консолідований бюджет, це ще одне підтвердження єдності бюджетною системою та значущості всіх видів бюджета.

Стаття 54. Включення до місцевих бюджетів в консолідований бюджет.

(1) У встановлений міністром фінансів термін органи місцевого публічного управління представляють місцевих бюджетів для включення в консолідований бюджет.

(2) Будь-які зміни у місцеві бюджети негайно доводяться до відомості Міністерства фінансів відповідним територіальним фінансовим органом.

Стаття 55. Заборона збільшення витрат чи уменьшения доходів місцевих бюджетов.

Парламент не стверджує ніяких заходів, покладених на органи місцевого публічного управління, манливих збільшення витрат чи зменшення доходів, тоді як них передбачені джерела покриття втрат до місцевих бюджетів у вигляді, встановленому законом про бюджет 1 рік із внесеними до нього изменениями.

Касове виконання до місцевих бюджетів відбито у ст 56.

Стаття 56. Касове виконання місцевих бюджетов.

(1) Касове виконання до місцевих бюджетів здійснюється територіальними казначействами чи банками, що діють як агенти Міністерства фінансів України й забезпечують: а) надходження доходів відповідно до закону про місцевих податках і зборах, закону про бюджет рік і положенням до місцевих бюджетів, b) здійснення витрат відповідно до закону бюджеті рік і положенням до місцевих бюджетів, з) дотримання бюджетного рівноваги, затвердженого органами місцевого публічного управления.

(2) Не допускається здійснення витрат місцевих бюджетів, не затверджених відповідним радою або уповноваженою те що виконавчим органом місцевого публічного управления.

(3) Затвердження і фінансування витрат здійснюються з урахуванням поквартального распределения.

(4) Місцеві ради чи уповноважені те що виконавчі органи місцевого публічного управління можуть висувати додаткові умови по видатках, суперечливі положенням до місцевих бюджетів і законодавству. Органи місцевого публічного управління немає права отримувати трансферти і позики з державного бюджету до їх розподілу відповідно до положень статті 32.

Територіальні фінансові органи зобов’язані надавати, звіт про виконанні місцевих бюджетів останні місяць, квартал, півріччя, дев’ять місяців, і год.

Стаття 57. Звіт про виконання місцевого бюджета.

(1) Територіальні фінансові органи представляють Міністерству фінансів звіт про виконання місцевих бюджетів останні місяць, квартал, півріччя, дев’ять місяців, і год.

(2) У звіт охоплюють усі відомості, запитувані Міністерством финансов.

1. «Фінанси», Під ред. У. М. Родионовой. Учебник.

— М.: Фінанси і статистика, 1995.

2. Фінансово-кредитна словник під ред. Гарбупоклику У. Ф., Фінанси і статистика, 1994.

3. Фінансове право. Під ред. Про. М. Горбуновой. Учебник.

— М.: Юрист, 1996.

3. Фінансове право. Під ред. М. І. Химичевой. Учебник.

— М.: БЕК, 1997.

4. Конституція Республіки Молдова.

5. Закон Республіки Молдова.

«Про бюджетну систему і бюджетному процессе».