Польсько-німецьке транскордонне співробітництво

Польсько-німецьке транскордонне співробітництво

Єврорегіон — це транскордонне регіональне об'єднання кількох адміністративно-територіальних одиниць з суміжних країн, які розвиваються за погодженими планами і проектами, розв’язуючи таким чином спільні проблеми. При цьому співробітництво має вигляд розроблення спільних комплексних програм економічної, культурної та гуманітарної взаємодії конкретних транскордонних економічних проектів, розв’язання проблем зайнятості, інфраструктури, науки і освіти, екології.

Інституційну основу діяльності єврорегіонів становлять міжрегіональні ради місцевої представницької влади різних рівнів, робочі групи, репрезентовані від виконавчих органів та об єднання підприємців.

Транскордонне співробітництво (cross-border co-operation) — розуміється бі-, триабо багатостороннє співробітництво між місцевими та регіональними органами влади (напівгромадські і приватні суб'єкти також можуть бути включені у цей контекст), що здійснюється у географічно суміжних територіях. Це стосується і територій, відокремлених морем. Транскордонне співробітництво визначається як будь-які спільні дії, спрямовані на посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальними общинами або властями, що знаходяться під юрисдикцією двох або декількох договірних сторін, а та-кож укладання з цією метою будь-яких необхідних угод або досягнення домовленостей.

Польсько-німецьке транскордонне співробітництво базується на участі територіальних одиниць цих двох держав у таких євро регіонах:

• — Єврорегіон «Про Європа Віадріна» (D / PL)
• — Єврорегіон «Шпреє-Найсе-Бобер» (D / PL)
• — Єврорегіон «Найсе-Ниса-Ніса» (D / PL / CZ)
• — Єврорегіон «Померанія» (D / PL / S)

Єврорегіон «Про Європа Віадріна» (D / PL).

Єврорегіон «Про Європа Віадріна» є одним з чотирьох перших єврорегіонів, створених у 90-х роках на німецько-польському кордоні і охоплює з польської сторони 26 гмін Любуського і 4 гміни Західнопоморського воєводств. Польська частина єврорегіону складає 2% площі Польщі, тут проживає 1.2% населення. Щільність населення становить 62 особи на км2, що майже вдвічі менша від середньої щільності по країні. Це характерно для прикордонних територій.

З німецької сторони єврорегіон охоплює райони Маркіш-Одерланд, Одер-Шпреє і міста — Франкфурт на Одері та Айзенгюттенштадт, що складає 15.3% площі та 17.6% населення Землі Брандербург.

В грудні 1993 р. засновники, голови трьох об'єднань — Об'єднання любуських громад (8 громад), Об'єднання горшувських громад (10) — з польської сторони, та об'єднання «Середній Одер» (6) — з німецької, підписали угоду про створення єврорегіону «Про Європа Віадріна» .

Організаційна структура єврорегіону охоплює:

Раду єврорегіону — найвищий орган єврорегіону, що складається із членів об'єднань обох сторін.

Завдання Ради:

визначення напрямів діяльності;

вибори Президії єврорегіону;

вирішення питань управління;

затвердження проектів;

Президії, яку Рада обирає із свого складу. Президія є органом для прийняття рішень між зборами Ради.

Завдання Президії:

зовнішні контакти єврорегіону;

скликання зборів Ради;

впровадження рішень Ради;

керівництво секретаріатом;

надання пропозицій щодо ТКС державним установам;

Секретаріату, що складається з двох представництв (бюро) з польської та німецької сторін, веде поточну роботу та координує роботу робочих груп, яких є три: економіка; туризм; менеджмент проектів.

Всі органи єврорегіону працюють на паритетних засадах. Здійснюється постійний обмін інформацією, думками, проводяться щомісячні засідання робочих груп.

При створенні єврорегіонів були концептуально визначені рамки їх діяльності та чітко структуровані цілі.

Основна мета створення єврорегіону «Про Європа Віадріна» передбачає зростання рівня життя населення і підвищення господарського потенціалу шляхом створення транскордонного, інтегрованого господарського регіону. Умови життя в єврорегіоні повинні вирівнятися, а підвищення господарського потенціалу повинно призвести до зменшення диспропорцій в добробуті та до створення умов для гармонічного розвитку цілого регіону.

Фінансування проектів, які реалізувалися в єврорегіоні здійснювалося за рахунок програм INTERREG та PHARE CBC. Слід зауважити, що фінансування з цих джерел здійснюється за умови співфінансування з боку приймаючої сторони, тобто за участю коштів з державних, місцевих бюджетів та інших джерел. В програмі Interreg II частка фінансування ЄС — 75% (із 3-х структурних фондів — EFRE, ESF, EAGFL), частка фінансування федеральної землі - 5%, та 20% - це власні кошти. Таким чином, на територію в трохи більше 10 тис. км2 з населенням 854 тис. осіб, щорічно витрачалося 23,6 млн. євро (26,9 євро на одного мешканця).

Кошти витрачалися переважно на розбудову інфраструктури (майже 47%), на охорону довкілля (13,5%), на діяльність з метою підвищення зайнятості (24,5%). З німецької сторони підтримано 94 проекти. Серед інших — розбудова інфраструктури водних шляхів: зокрема, створено логістичні концепції гаваней на Одері та концепції розвитку водного туризму. Наступний пріоритет — охорона довкілля (очисні споруди, каналізація), попередження екологічної шкоди та катастроф, співпраця рятувальних служб тощо.

Одним із найважливіших із реалізованих проектів в цей період — створення спільного освітнього закладу, Колегіуму Полонікум в Слубіце. Ця єдина в своєму роді навчальна та дослідницька установа, заснована Познанським університетом та Університетом Віадріна в Франкфурті на Одері. З обох програм було профінансовано формування структури управління, навчально-методичне забезпечення, працю викладачів, створення бібліотеки, гуртожитків, розробку навчальних курсів, тощо.

Є спеціальний фонд підтримки малих проектів, який склав 270 тис. євро. Це, в основному, спільні заходи — виставки, рекламні брошури, заходи для розбудови контактів, взаємного ознайомлення тощо (всього — 319 проектів).

Нові концепції повинні були врахувати новий адміністративно-територіальний поділ Польщі, її входження в ЄС та виконати дві функції: проаналізувати сучасну ситуацію в єврорегіоні та бути провідною ниткою для майбутньої діяльності. Вони стали також основою для одержання коштів з програми Interreg III.

Відповідно до нової ситуації, було кориговано цілі, пріоритети та напрями діяльності. Основна ціль — подальший розвиток транскордонного співробітництва в рамках єврорегіонів.

1. Економічна кооперація та підтримка малих та середніх підприємств:

підтримка транскордонних економічних зв’язків;

підтримка інновацій, досліджень та технологій;

2. Розвиток інфраструктури;

покращання транскордонної логістики та транспортної інфраструктури;

покращання технічної та комунальної інфраструктури;

3. Довкілля:

захист довкілля;

транскордонне попередження катастроф;

утримання природного потенціалу;

4. Розвиток сільського господарства та сільського простору:

комплексне відновлення сіл та альтернативи зайнятості;

розвиток агротуризму та туристичної інфраструктури;

підтримка транскордонної сільськогосподарської кооперації;

5. Кваліфікація та зайнятість:

підготовка та перепідготовка кадрів, адаптована до вимог ринку;

підтримка освітніх та наукових закладів;

6. Кооперація:

єврорегіональна співпраця;

співпраця на регіональному та місцевому рівні;

транскордонна співпраця установ сфери науки, освіти та культури.

Єврорегіон «Шпреє-Найсе-Бобер» (D / PL).

Єврорегіон «Шпрее-Найсе-Бобер» був заснований у вересні 1993 р. підписанням Угоди між німецьким об'єднанням місцевих громад та інституцій, та спілкою польських місцевих громад. Територія єврорегіону охоплює територію району Шпрее-Найсе (3 муніципальних співтовариства і міста Коттбус і Айзенхюттенштадт) федеральної землі Бранденбург. З польської сторони — 18 гмін і міст воєводства Зельона Гура. Загальна територія — 10,5 тис. км2 на час створення.

Основними індустріальними і комерційними центрами регіону є м. Коттбус (ФРН) і Зельона Гура (Польща). Сільське господарство розвинуте слабо, хоча значну частину території єврорегіону займають ліси. З німецької сторони найбільш великими промисловими підприємствами є відкриті шахти з видобутку бурого вугілля і, як наслідок, ряд ТЭЦ. У польській частині домінує текстильна та деревообробна промисловість. Регіон славиться своїми чудовими умовами для розвитку туризму. Існуюча інфраструктура, однак, недостатньо розвинута і вимагає інвестицій.

Організаційна структура єврорегіону.

Рада єврорегіону є найвищим органом єврорегіону і складається із членів об'єднань обох сторін.

Завдання Ради :

визначення напрямів діяльності;

вибори Президії єврорегіону;

вирішення питань управління;

затвердження проектів;

Рада обирає із свого складу Президію. Президія є органом для прийняття рішень між зборами Ради.

Завдання Президії:

зовнішні контакти єврорегіону;

скликання зборів Ради;

впровадження рішень Ради;

керівництво секретаріатом;

надання пропозицій щодо ТКС державним установам;

Секретаріат складається з двох представництв (бюро) з польської та німецької сторін, веде поточну роботу та координує роботу робочих груп. Всі органи єврорегіону працюють на паритетних засадах. Здійснюється постійний обмін інформацією, думками, проводяться щомісячні засідання робочих груп.

Єврорегіон «Найсе-Ниса-Ніса» (D / PL / CZ)

Єврорегіон «Найсе-Ниса-Ніса» («Ніса», ERN) — це регіон, який охоплює території трьох держав, які знаходяться в центрі Європи. Ці території мають багато спільних інтересів, що сформовані подібним устроєм життя, віковою історією і проблемами, які з цього усього виникають. Територіальна особливість положення ERN полягає в тому, що він знаходиться на кордоні між країнами-членами ЄС і Центрально-Східною Європою. Тобто це є той регіон, де формуються стосунки Схід-Захід в їх новому, європейському значенні.

ERN створився як результат ініціативи місцевих органів влади, які на зустрічі 23−25 травня 1991 р. у м. Ціттау домовилися про спільні дії.

Основним пунктом, з яким усі погодилися, це констатація того, що прикордонні території у всіх країнах є менш розвинуті, ніж території у середині країни, і переконалися, що безпосередня праця людей та установ в прикордонних територіях сусідніх держав призведе до розв’язання багатьох проблем.

В юридичному плані ERN створили три комунальні об'єднання міст і гмін, які досягли порозуміння у питанні необхідності тимчасової співпраці, та створили з цією метою організаційну структуру, а також узгодили функціонування спільних установ.

Найвищим органом ERN є Рада або Президія, члени якої були обрані на місцевих конференціях, де були репрезентовані обранці міст і гмін усіх територій ERN.

Виконавчим органом є Секретаріат, в якому кожну зі сторін репрезентує один представник. Члени Секретаріату регулярно зустрічаються і спільно працюють в координаційному бюро, штаб якого знаходиться в м. Ціттау. Діяльністю секретаріату керує Президія або Рада.

Конкретні проблеми вирішує робоча група, діяльність якої координує Секретаріат ERN. На основі аналізу спільних соціально-економічних та політичних проблем ERN окреслили цілі і довготермінові завдання. Під час переговорів на Президії, Раді, Секретаріаті або робочій групі розробляються механізми реалізації цих завдань.

Робота всіх органів ERN опирається на три принципи: троїстий паритет, консенсус і ротацію.

Спільними рисами господарств прикордонних територій є:

невластива структура господарства, де переважають великі промислові підприємства і комбінати; низький рівень продуктивності праці і інноваційної діяльності; недостатня маркетингова політика та логістика;

руйнування та втрата східноєвропейських ринків;

високій рівень індустріалізації та сильне знищення довкілля;

високий потенціал кваліфікованої робочої сили, та при цьому брак досвідчених спеціалістів для роботи в умовах ринкової економіки;

високий рівень безробіття;

забезпеченість вищими учбовими закладами в усіх частинах єврорегіону;

винятково добрі умови для розвитку туризму при необхідності великих інвестицій в т. ч. в підвищення кваліфікації кадрів.

Однак між трьома частинами єврорегіону існують специфічні риси, притаманні кожній частині.

Цілі єврорегіону «Ніса»

• 1. Усунення негативного впливу наявності закритих кордонів. Співпраця та вільні контакти вимагають відкритих кордонів, і в зв’язку з цим, відкриття нових пунктів перепуску.
• 2. Підвищення рівня життя мешканців єврорегіону «Ніса». Вирішальним фактором соціально-економічного розвитку регіону є розбудова інфраструктури, насамперед — комунікаційної, та мережі телекомунікацій.
• 3. Покращання стану навколишнього середовища, насамперед, очищення повітря, води і землі. З цим пов’язана також реструктуризація місцевої енергетики, що базується на використанні бурого вугілля.
• 4. Науково-технічна співпраця, а також співпраця між всіма учбовими закладами та освітніми центрами.
• 5. Проведення реструктуризації економіки регіону в напрямку інтенсифікації розвитку туризму як найважливішої галузі господарства.
• 6. Сприяння розвитку культурної співпраці.

Пріоритетні завдання єврорегіону «Ніса» .

• 1. Розробка регіонального плану господарського розвитку єврорегіону «Ніса» .
• 2. Збільшення пропускної спроможності кордонів, враховуючи розвиток регіональних та міжрегіональних зв’язків в т. ч. розвиток туризму.
• 3. Розробка спільної екологічної програми єврорегіону «Ніса» .
• 4. Створення спільної інформаційно-комунікаційної системи, яка б об'єднала всі частини єврорегіону «Ніса»

Діяльність частин єврорегіону неоднорідна. Співпраця між чехами та німцями набагато випередила співпрацю з поляками, що пояснюється деяким запізненням у розумінні необхідності проведення досліджень та вирішення проблем транскордонної співпраці в Польщі. Можна сказати, що в цих питаннях Україна так само відстає від Польщі, як Польща від Чехії та Німеччини.

Наведемо проекти, що були реалізовані за спільною ініціативою торгово-промислових палат Чехії та Німеччини і проекти, які планується реалізувати в польсько-німецькому прикордонні.

Чесько-німецькі:

створення необхідних умов для розвитку економіки на базі підприємств середньої величини, допомога під час створення організацій самоуправління в господарстві та можливій вільній економічній зоні, транскордонний проект розвитку туризму, допомога і консультування під час створення підприємств та їх функціонування;

навчання і підвищення кваліфікації кадрів та керівного персоналу;

сприяння трансферу технологій для малих та середніх підприємств, співпраця вищих учбових закладів в єврорегіоні, організація технологічно-промислових центрів, взаємодія в охороні довкілля, спільні дослідження в сфері текстильного виробництва;

кооперація між підприємствами в Саксонії та Чехії, взаємне відкриття ринків збуту на товари з сусідньої держави, біржа співпраці (партнери), спільні підприємства, забезпечення подальшого розвитку текстильного виробництва та пошиття одягу в єврорегіоні.

Крім цих проектів, ініційованих місцевими підприємствами та організаціями, уряд Саксонії представив ряд проектів, що фінансуються ЄС.

Серед них в сфері «економіка і транспорт» — наприклад, транскордонний обмін електроенергією, поромне сполучення, побудова пішохідних мостів; в сфері «охорона довкілля» — будівництво очисних споруд та очищення атмосфери від викидів двигунів внутрішнього згорання; в сфері «освіта і туризм» — спільна підготовка та перепідготовка кадрів.

Основні цілі та завдання, які необхідно реалізувати в польсько-німецькому прикордонні представлені в табл. 4.9 і 4.10.

Єврорегіон досить добре розвинутий у промисловому відношенні. У той же час всупереч попереднім прогнозам сільське господарство відіграє відносно незначну роль. Перспективним, однак, представляється розвиток туризму, базою для якого є достатньо розвинута інфраструктура з польської сторони.

Особливе значення цього єврорегіону у ракурсі його стратегічного, особливо в транспортному значенні, розташування на шляху з Південної Європи в Скандинавію.

Єврорегіон «Померанія» (D / PL / S)

У грудні 1995 р. була підписана угода про створення єврорегіону «Померанія». У його склад з німецької сторони входили 4 райони і 2 міста землі Мекленбург-Передпомеранія, 2 райони землі Бранденбург, об'єднаних у Комунальну спілку, а з польської - Цільовий союз польських гмін і міст (всього 54) Західного Помор’я і м. Щецин. Територія єврорегіону в цілому складала 17 тис. кв. км із населенням близько 1,5 млн. чол.

Перед підписанням угоди було розглянуто питання участі м. Щеціна у структурі єврорегіону. Щецин, який не входить до складу Цільового союзу польських гмін та міст Західного Помор’я «Померанія», уклав окрему угоду про участь у єврорегіоні. За угодою Щецину належала половина польських голосів у Раді єврорегіону та 25% всіх голосів у єврорегіональних структурах.

У передмові угоди про створення єврорегіону вказується на відкритість для вступу шведських та датських районів або їх об'єднань.

На конференції з економічних проблем «Померанії», що відбулася в Грайфсвальді в травні 1996 р. відзначалося, що його діяльність виправдовує себе для подальшого розвитку цих територій. Хоча в матеріалах Комісії ЄС, підготованих до конференції, вказувалось на те, що в прикордонних з Польщею регіонах колишньої НДР найнижчі показники росту національного доходу на душу населення (майже в 2,5 рази нижче, ніж у «західних» землях). Комісія прийняла рішення про економічну підтримку прикордонних районів цих територій (63 млн. євро). Відповідно до цього розробляються проекти із залучення капіталів з Північної Європи (Швеція, Данія). За рахунок виділених коштів у польському Щецині здійснюється будівництво станції обслуговування пасажирських поїздів для міжнародних сполучень. Відбувається реконструкція двох прикордонних аеропортів (Голенів і Хойне), а також ведеться будівництво польсько-німецької поромної переправи. Розвивається і торгове співробітництво.

У 1998 р. була підписана угода про приєднання до єврорегіону шведського Союзу комун Сканії (Південна Швеція, 33 комуни, територія 11 тис. кв. км, населення близько 1 млн. чол.), після чого загальна територія єврорегіону склала 41 000 км² з населенням 3,5 млн. осіб.

У лютому 2000 року на черговому засіданні Ради єврорегіону була прийнята «Транскордонна концепція розвитку і діяльності єврорегіону „Померанія“ на 2000;2006 рр.» .

Основною метою діяльності єврорегіону «Померанія» є здійснення спільних заходів для рівномірного та зрівноваженого розвитку регіону, а також зближення мешканців та інституцій по обидві сторони кордону.

Ця мета повинна бути досягнута за рахунок:

підвищення рівня життя населення у регіоні шляхом спільного сприяння інвестиційній діяльності, реалізації програм у сфері економіки, професійної підготовки кадрів та програм, направлених на ліквідацію безробіття;

підтримки ідеї євроінтеграції та міжнародного порозуміння народів;

співпраці та обміну спеціалістами, науковцями, молодіжними групами, культурного обміну, передусім, у формах, що сприяють взаємному знайомству мешканців суміжних прикордонних регіонів;

поліпшення стану навколишнього природного середовища, сільського господарства та лісництва;

розбудови та пристосування інфраструктури до потреб регіонального та прикордонного руху;

розвитку економічної співпраці, обміну ноу-хау і трансферту технологій;

створення комплексної інформаційної системи з метою обміну даними у єврорегіоні;

розвитку скоординованого транскордонного просторового планування;

співпраці в умовах ліквідації пожеж, аварій та наслідків катастроф;

сприяння вирішення проблем, пов’язаних з перетином кордону.

Організаційна структура включає: Раду, Президію, Секретаріат та Робочі групи, які формуються Президією єврорегіону.

Рада складається з 36 членів, по 12 від польської, німецької та шведської сторін (з польської сторони по 6 членів від Цільового союзу і від міста Щецина). Каденція членів відповідає каденції органів, що їх делегують. Рада обирає Президію єврорегіону та окреслює напрямки діяльності єврорегіону. Президію представляють 6 членів, по 2 від кожної сторони. Президія обирає Президента єврорегіону, по черзі від польської, німецької та шведської сторін. До завдань Президії належить: представлення єврорегіону за його межами, виконання ухвал Ради, керівництво діяльністю єврорегіону, скликання Робочих груп і Секретаріату.

Секретаріат є органом, створеним для поточної роботи у єврорегіоні і є спільним для всіх сторін. Штаб-квартира єврорегіону та постійного спільного секретаріату знаходиться у м. Щецині.

Єврорегіон «Померанія» формально є наймолодшим на польсько-німецькому кордоні, і першим, учасником якого є регіони Швеції, хоча й з ними немає сухопутного кордону. На території єврорегіону функціонує 5 автомобільних пунктів перепуску, 4 пішоходно-велосипедних, 8 морських, 3 річкових, 1 залізничний та 1 повітряний.

Єврорегіон значно сприяє розширенню та зміцненню зв’язків між мешканцями, полегшує доступ регіонів та населення до фондів ЄС, сприяє реалізації транскордонних проектів.

Прикордонні регіони Австрії також стали учасниками єврорегіонів. Зокрема, з метою розвитку туризму та виробничої кооперації, створено єврорегіон «Мюльфіртель (Верхня Австрія) — Чеські Будейовіци, Чеський Крумілов, Прахатіце (Південня Чехія)» .

Нижня Австрія є учасником єврорегіону «Вайнфіртель-Південна Богемія — Західна Словаччина» (A / CZ / SK), створеного 1997 року. Завдання цього єврорегіону: поглиблення трьохсторонніх контактів між недержавними та державними інституціями, розбудова трьохстороннього біосферного заповідника, розвиток транскордонних національних парків, ревіталізація та сталий розвиток транскордонних лісів, екологічні дослідження та природоохоронні заходи, охорона пам’яток старовини тощо. В рамках цього єврорегіону у 1998 р. була створена спеціальна установа «EUROREGIO Service» — для інформації, консультацій та супроводу транскордонних проектів, а також фонд підтримки малих проектів.

На період 2000;2006р. в рамках програми INTERREG III для Австрії передбачено фінансування з ЄС в сумі 183 млн. євро. Всього в рамках INTERREG III, LEADER+, URBAN, EGUAL Австрія одержить 358 млн. євро.

транскордонний співробітництво єврорегіон.

Список використаних джерел

• 1. Мікула Н. Єврорегіони: досвід та перспективи. — Л.: ІРД НАН України, 2003. — 222 с.
• 2. Evroregіon «Nysa». [Електронний ресурс]. — Режим доступ: http://ec.europa.eu/eures/main.jsp?lang=en&acro=eures&catId=56&parentCategory=&orgId=61.
• 3. Euroregion «PRO Europa Viadrina» [Електронний ресурс]. — Режим доступ: http://ec.europa.eu/eures/main.jsp?lang=en&acro=eures&catId=56&parentCategory=&orgId=61.
• 4. EUREGIO-weinviertel [Електронний ресурс]. — Режим доступ: http://www.EUREGIO-weinviertel.org
• 5. Pomerania [Електронний ресурс]. — Режим доступ: http://www / pomerania.net.