Анализ діяльності предприятия
Таблиця 1.3 |Показники |На початку року |У найгіршому разі року |Изменеия — | — | — | — |У рублях |У % |У рублях |У % |У рублях |У % |Темп — | — | — | — | |зростання| — | — | — | — |в % — |1. вартість |831 178 165 |100 |719 594 485 |100 |-111 583 680 |-13,4|86,6 — |всього майна — | — | — | — | |2. |423 606 762 |51,0 |261 077 254 |36,3 |-162 529 508 |-14,7|61,6 — |иммобилизован-ны… Читати ще >
Анализ діяльності предприятия (реферат, курсова, диплом, контрольна)
| | | | | | | | | | | | Введение.
Ринкова економіка Російській Федерації набирає все більшої сили. Разом із нею набирає сили й конкуренція як основний механізм регулювання господарського процесу. У середовищі сучасних економічних умов діяльність кожного господарського суб'єкта предмет уваги велике коло учасників ринкових відносин, що у результатах його функціонування. Щоб забезпечувати виживання підприємства у сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно передусім, вміти реально оцінювати фінансові стану своїм підприємства і існуючих потенційних конкурентів. Фінансове становище — найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства Вона визначає конкурентоспроможність, потенціал на діловому співробітництві, оцінює, в якої міри гарантовані економічні інтереси самої підприємства його партнерів у фінансовому і виробничому відношенні. Проте одного вміння реально оцінювати фінансове становище замало успішного функціонування підприємства міста і досягнення ним поставленої мети. Конкурентоспроможність підприємству може забезпечити лише прийняти правильне управління рухом фінансових ресурсів немає і капіталу, що є на распоряжении.
Принципи аналізу ФХД.
Аналітичне дослідження фінансово — господарську діяльність підприємств виходить з певних принципах.
1. Державний підхід. Оцінюючи економічних явищ і процесів необхідно враховувати їх відповідність державної економічної, соціальної, міжнародної політики і законодавству. 2. Науковий характер. Аналіз має базуватися на положеннях діалектичній теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку. 3. Комплексність. Аналіз вимагає усебічне вивчення причинних залежностей економіки підприємства. 4. Системний підхід. Аналіз повинен базуватися на розумінні об'єкта дослідження як складної динамічної системи з структурою елементів. 5. Об'єктивність і точність. Інформація, использующаяся для аналізу мусить бути достовірна і об'єктивно відбивати дійсність, а аналітичні висновки повинні прагнути бути обгрунтовані точними розрахунками. 6. Дієвість. Аналіз може бути дієвим, т. е. активно впливати перебіг виробництва та його результати. 7. Плановість. Для ефективності аналітичних заходів аналіз має проводитися систематично. 8. Оперативність. Ефективність аналізу сильно зростає коли він проводиться оперативно і аналітична інформація швидко впливає на управлінські рішення менеджерів. 9. Демократизм. Передбачає що у аналізі кола працівників і, отже, повніше виявлення внутрішньогосподарських резервов.
10. Ефективність. Аналіз може бути ефективним, т. е. видатки його проведення мають давати багаторазовий эффект.
Види фінансового анализа.
За змістом процесу управління виділяють: перспективний (прогнозний, попередній) аналіз, оперативний аналіз, поточний (ретроспективний) аналіз за підсумками діяльності у той чи інший період. Поточний (ретроспективний) аналіз виходить з бухгалтерської і статичної звітності і дозволяє оцінити роботу об'єднань, підприємств та його підрозділів протягом місяця, квартал і рік наростаючим результатом. Головне завдання поточного аналізу — об'єктивну оцінку результатів комерційної діяльності, комплексне виявлення наявних резервів, мобілізація їх, досягнення повній відповідності матеріального й моральної стимулювання за результатами праці та якості роботи. Поточний аналіз здійснюється під час підбиття підсумків господарської діяльності, результати йдуть на вирішення питань управління. Особливість методики поточного аналізу у тому, що фактичні результати діяльності оцінюються порівнянні з планом та даними попередніх аналітичний період. У цьому виді аналізу є недолік — виявлені резерви назавжди втрачені можливості зростання ефективності виробництва, т. до. Ставляться поваги минулому періоду. Поточний аналіз — найповніший аналіз фінансової складової діяльності, вбирающий у собі результати оперативного аналізу та службовець базою перспективного аналізу. (22) Оперативний аналіз приближён у часі на момент скоєння господарських операцій. Він полягає в даних первинного (бухгалтерського і статичного) обліку. Оперативний аналіз представляє собою систему повсякденного вивчення виконання планових завдань із метою швидкого втручання у процес виробництва та забезпечення ефективності функціонування підприємства. Оперативний аналіз проводять зазвичай за такими групам показників: відвантаження і реалізація продукції, використання робочої сили в, виробничого устаткування й матеріальних ресурсів: собівартість, прибуток і рентабельність, платоспроможність. При оперативному аналізі виробляється дослідження натуральних показників, в расчётах допускається відносна неточність т. до. немає завершённого процесу. Перспективним аналізом називають аналіз результатів господарської діяльності, зі метою визначення їхніх можливих значень у майбутньому. Розкриваючи картину майбутнього, перспективний аналіз забезпечує управляючому вирішення завдань стратегічного управління. У практичних методиках і дослідженнях завдання перспективного аналізу конкретизуються по: об'єктах аналізу, показниками діяльності, найкраще обгрунтування перспективних планів. Перспективний аналіз як розвідка майбутньої України і науково-аналітична основа перспективного плану тісно стуляється з прогнозуванням, і такий аналіз називають прогнозним. Класифікація аналізу господарську діяльність має важливого значення для правдивого розуміння її й завдань і, отже, ефективного застосування практично. Аналіз господарську діяльність явище багатогранна і широке. Він классифицируется:
по галузевою ознакою:. галузевої, специфіка якого враховує особливості окремих галузей народного господарства (промисловість, сільському господарстві, транспорт тощо. буд.). міжгалузевий, що враховує взаємозв'язок харчування та структуру галузей економіки та є методологічної основою загального аналізу господарську діяльність (теорією АХД) за ознакою часу:. попередній (перспективний), — проводиться до здійснення господарських операцій для обгрунтування управлінські рішення. оперативний, проводиться відразу після виконання господарських операцій для оперативного виявлення недоліків процесу фінансово — господарську діяльність. Його є забезпечення функцій управління — регулювання.. наступний (ретроспективний, підсумковий), проводиться після виконання господарських актів. Він використовується контролю за фінансово — господарської діяльністю підприємства. по просторовому признаку:
. внутрішньогосподарський, вивчає діяльність господарюючого суб'єкта та його структурних підрозділів. міжгосподарський, аналізує взаємодія підприємства з контрагентами, конкурентами тощо. буд. і дає змоги виявити передовий досвіду у галузі, резерви й недоліки організації. з об'єктів управління. технико — економічний аналіз, який вивчає взаємодія технологічних і ступінь економічних процесів й встановлює їхнього впливу економічні результати діяльності підприємства.. фінансово — економічний аналіз, який особливу увагу приділяє фінансовим результатам діяльності підприємства, саме, — виконання фінансового плану, ефективність використання власної родини та позикового капіталу, показники рентабельності тощо. п.. соціально — економічний аналіз, який вивчає взаємозв'язок соціальних і нових економічних процесів підвищення ефективність використання трудових ресурсів, продуктивність праці тощо.. экономико — статистичний аналіз застосовується з вивчення масових суспільно — економічних явищ.. экономико — екологічний аналіз досліджує взаємодія екологічних та економічних процесів раціональнішого і дбайливого використання ресурсів довкілля.. маркетинговий аналіз, що застосовується вивчення довкілля функціонування підприємства, ринків сировини й збуту тощо. п. за методикою вивчення об'єктів:. з порівняльного аналізу, використовує метод порівняння результатів фінансово — господарську діяльність за періодами господарську діяльність.. факторний аналіз, спрямовано виявлення величини впливу чинників на приріст і культурний рівень результативних показників.. діагностичний, спрямовано виявлення порушення у механізмі функціонування організації шляхом аналізу типових ознак, характерних лише даного порушення.. маржинальный аналіз, — це метод оцінки й обгрунтування ефективності управлінські рішення з урахуванням причинно — слідчих взаємозв'язків між обсягом продажів, собівартістю продукції і на прибутком.. экономико — математичний аналіз дає змоги виявити найоптимальніший варіант вирішення даної економічної завдання з допомогою математичного моделювання.. стохастический аналіз використовується з вивчення стохастичних залежностей між досліджуваними явищами і процесами финансово-хозяйственной діяльності підприємства.. функціонально — вартісної аналіз орієнтовано оптимізацію виконання функцій, які виконуються в різних етапах життєвого циклу продукції. по суб'єктам аналізу:. внутрішній аналіз, який спеціальними структурними підрозділами підприємства потреб управління.. вешний аналіз, який державними органами, банками, акціонерами, інвесторами, контрагентами, аудиторськими фірмами виходячи з фінансової та статистичної звітності підприємства. за змістом програми:. комплексний аналіз, у якому діяльність організації вивчається всебічно.. тематичний аналіз, у якому вивчаються окремі боку діяльності, які мають найбільше зацікавлення в момент времени.
Класифікація методів і прийомів анализа.
Під методом фінансового аналізу розуміється спосіб підходи до вивченню господарських процесів у тому становленні та розвитку. (10) До характерними особливостями методу ставляться: використання системи показників, виявлення і журналістам зміну взаємозв'язку з-поміж них. У процесі фінансового аналізу застосовується ряд спеціальних засобів і прийомів. Способи застосування фінансового аналізу можна умовно підрозділити на дві групи: традиційні і математичні. До першої групи ставляться: використання абсолютних, відносних і середніх величин, прийом порівняння, зведення і угруповання, прийом цепних підстановок. Прийом порівняння залежить від складанні фінансові показники звітний період зі своїми плановими значеннями і з показниками попереднього часу. Прийом зведення і угруповання полягає у зведенні інформаційних матеріалів аналітичні таблицы.
Технічні прийоми (методи) АХД.
Угруповання і аналітичні таблицы.
Угруповання показників здійснюється за тим чи іншим ознаками і необхідне розміщення показників за місцем і часу (по месту—предназначена задля розподілення показників з об'єктів, цехах, ділянкам, по времени—предназначена задля розподілення показників по періодам часу й необхідна до швидшого, якісного та необхідність своєчасного аналізу економічних показників роботи підприємства). Аналітичні таблиці відбивають згруповані дані у найбільш зручному вигляді для наступних висновків із проведеного аналізу. Таблиці мали бути зацікавленими зручними, наочними і включатимуть у собі всі необхідні показатели.
Порівняння показателей—важнейший технічний прийом АХД.
Порівняння показників здійснюється виявлення відхилень фактичних показників від планових, виявлення зрушень на роботі підприємства. У порівнянні з минулим періодом, виявлення кращих підприємств за аналізований період, і інших целей.
Порівнянність порівнюваних показателей.
Сутність даного прийому у тому, що порівнянні показники би мало бути порівняно за низкою ознак: обсягу, характеру діяльності, періодам роботи, одиницям виміру. У цьому потрібен перерахунок показників їхнього сопоставимости.
Метод обчислення різниць і метод цепних подстановок.
Ці дві найважливіших методу АХД застосовуються визначення впливу чинників на відхилення фактичних показників від плану. При користуванні даними методами аналізованих показників подати як твір низки сомножителей—это чинник, впливає на сукупність показників. Для визначення впливу чинників на сукупність показників в отримане твір підставляємо його відмінність між фактичними і плановими показниками. Отримане твір показує розмір впливу даного чинника на відхилення фактичної сукупності показників плану. Спочатку підставляють кількісні показники, та був якісні. Ті чинники, які вплинули негативно на сукупність показників, є резервом його поліпшення за умов усунення його негативного впливу. Прийом цепних підстановок застосовується для розрахунків величини впливу чинників загалом комплексі їхнього впливу до рівня сукупного фінансового показника. Сутність прийомів цінних підстановок у тому, що, послідовно замінюючи кожен отчётный показник базисним, все інші показники розглядаються у своїй як незмінні. Така заміна дозволяє визначити рівень впливу кожного чинника на сукупний фінансовий показатель.
Аналіз рентабельності предприятия.
Рентабельність — відносний показник ефективності виробництва, що означає прибутковість, дохідність. При аналізі рентабельності підприємства порівнюється фактична рентабельність з планової за аналізований період, і визначається абс. і отн. відхилення. Абсолютна відхилення= ± (Рентабельностьфакт—Рентабельностьплан) Відносне відхилення= ± абсолютне відхилення/ рентабельностьплан *100% Потім визначається вплив чинників до рівня рентабельності підприємства, застосовуючи технічний прийом АХД—метод цепних підстановок. Основні шляху й резерви підвищити рівень рентабельності підприємства: 1. Збільшення балансового прибутку з допомогою виконання плану з обсягу реалізації, асортименту і забезпечення якості. 2. Зниження середніх залишків МІЗИНЧИК, ліквідація понаднормово матеріальних запасів, прискорення оборотності оборотних засобів. 3. Підвищення ефективності використаних Основних фондів з урахуванням збільшення частки активної їх останній частині, заміні, модернізації застарілого оборудования—ликвидации зайвих объектов.
Аналіз виконання плану з обсягу товарної продукции.
Значення і завдання аналізу виконання плану з продукції. Основними завданнями виконання плану продукції є: 1. Виявлення відхилень фактичного обсягу продукції з плану загалом і з окремих видів продукції. 4. Аналіз роботи підрозділів підприємства (цеху, лесопунктов) для виявлення внутрішніх резервів підприємства. 5. Перевірка діяльності підприємства з збуту продукції із єдиною метою своєчасності відвантаження її споживачам чи покупцям. 6. Виявлення чинників, вплинули на відхилення від планів амбіційних продукції. 7. Виявлення резервів збільшення обсягів випуску та її реалізації продукції, розробка заходів із усунення допущених недоліків, і нарушений.
Аналіз виконання плану з обсягу реалізації продукции.
При аналізі виконання плану з обсягу реалізації продукції виробляють порівняння фактичного обсягу реалізації продукції з плановим обсягом і визначають абсолютне відхилення від плану і відсоток виконання плану. Абс. откл. від плану = ± (факт РП — план РП (отч. перекл.)) Якщо звітному року оптові ціни, тариф змінилися, то порівнюють із цінами та тарифами плану, то фактично реалізована продукція оцінюється в оптових цінах, прийнятих планом для сопоставимости.
Аналіз виконання плану з асортименту і якістю реалізованої продукции.
Виконання плану з асортименту розглядається по укрупненим групам, потім розгорнутої номенклатурі шляхом зіставлення фактичного випуску продукції з кожному виду з плановими й абсолютне відхилення від плану і відсоток виконання плана.
Аналіз виконання плану з обсягу товарної продукции.
Товарної продукцією називається продукція, роботу і послуги промислового характеру, відповідальні тим вимогам стандартів, креслень, технологічним умовам про поставки і Ташкентським договором і передачі складу для реализации.
Аналіз виконання плану з асортименту і якістю товарної продукции.
Асортимент товарної продукції розглядають з її видам, шляхом зіставлення фактичного випуску продукції натуральному вираженні з плановим визначають відсоток виконання плану й повна відхилення від плану з кожному виду продукции.
Аналіз зрушень на структурі асортименту продукции.
Під структурою асортименту розуміється питому вагу окремих видів продукції її загальному обсязі. Визначається як ставлення суми виду своєї продукції суму усього світу і збільшується на 100%. При аналізі необхідно порівняти фактичну суму та питома вага по кожному виду продукції з планом і побачити абсолютне відхилення від плану і структурні сдвиги.
Поняття ритмічності роботи підприємства міста і її значение.
Ритмічність роботи підприємства залежить від рівномірному здійсненні всього технологічного процесу з провадження й відвантаженні продукції, в відповідність до місячними планами і добовими завданнями. При ритмічної роботі підприємства продукція надходить складу рівномірно, і навіть рівномірно відвантажується споживачам. При неритмічної роботі більшість підприємства виконується наприкінці місяця, кварталу, року, що може негативно б'є по роботі устаткування, призводить до випуску неякісної продукції. При неритмічної роботі, великих розмірів досягають невикористані резерви: 1. Обладнання ГЕС і машини на початку місяця простоюють і працюють на повну потужність 2. Основні виробничі робочі працюють на допоміжних роботах, що знижує продуктивності праці 3. Неправильно працюють механізми і машини на початку місяця (без ремонту й огляду), що зумовлює випуску бракованою продукції 4. Порушується технологічний процес 5. Сповільнюється оборотність оборотних засобів, що зумовлює подорожчання собівартості та зниження прибутків і рентабельности.
Аналіз виконання плану (за обсягом продукції) внутрішніми підрозділами предприятия.
Усім внутрішнім підрозділам підприємства (цехах, ділянкам, бригадам) встановлюються планові завдання щодо наступним показниками:. Обсяг продукції. Асортимент. Види продукції. Продуктивності праці. Чисельність робітників і працюючих. Фонд оплати праці. Середньої заробітної плати. Собівартості продукції При аналізі виконання плану використовуються технічні прийоми:. Угруповання. Аналітичні таблиці. Порівняння показників. Літочислення разницы.
Аналіз технічного стану основних фондов.
Основні фонди враховуються на активному рахунку 01. Основні фонди оцінюються за трьома видам: 1. Початкова вартість Основних фондів. 2. Восстановительная вартість Основних фондів — вартість воспро-изводства Основних фондів у сучасних умовах. 3. Залишкова вартість Основних фондів (Стоимостьостаточная=Стоимостьпервонач-Износ) Технічне стан Основних фондів характеризується мірою їхнього зношеності й за даними бух. балансу. Основні фонди враховується в бух. балансі по початкової чи відновлювальної вартості, незалежно від своїх технічного стану. Знос Основних фондів нараховують щомісяця на пасивному рахунку 02 і відбивають у пасиві балансу. Знос Основних фондів можна зменшити шляхом проведення капітального ремонту Основних фондів Суть аналізу: При аналізі технічної оснащеності Основних фондів зіставляють суму і рівень зношеності Основних фондів наприкінці і почав звітний період і визначають: Абсолютний зрушення за сумою зношеності= ±(Сума изн. основних фондів на кінець года-Сумма изн. основних фондів початку року) Зрушення за рівнем зношеності основні фонди= ±(відсоток изнош. наприкінці года-процент изнош. початку року) Ступенем зношеності основні фонди (відсоток зношеності) називається ставлення суми зносу до першої вартості, що у відсотках. відсоток изношенности=сумма изн./Стоимостьпервонач*100% Зниження ступеня зношеності основних фондів наприкінці року порівняно з початком позитивного бачиться явищем і досягається шляхом проведення капітальних ремонтів основних фондів та його оновленням. Якщо навіть за аналізі виявлено, що ступінь зношеності основних фондів наприкінці року зросло в порівнянні з початком року, це є їх украй негативним явищем і свідчить про невиконанні плану ремонтів основних фондів або невиконання плану технічного розвитку та ефективності производства.
Аналіз виконання плану ремонтів Про. Ф.
Ремонт О.Х. впливає їхню технічну стан і своєчасний і якісний ремонт подовжує термін експлуатації, і навіть покращує якість своєї продукції. Існує 2 чинника підвищення технічного стану О.Х.: 1. Своєчасне відновлення О.Ф.
Оновленням О.Х. називається поновлення вибулих О.Х. через фізичного й моральної зносу, соціальній та зв’язку з поширенням і модернізацією виробництва. Коэфф.обновления. О.Ф.=стоимость запроваджених О.Х. у звітній периоде/первоначальную вартість О.Х. наприкінці року. 8. Проведення ремонтів О. Х. Виконання плану ремонтів О.Ф.анализируют із загальної суми витрат на проведення ремонту О.Ф.в цілому в підприємству і з окремим його підрозділам. У цьому аналіз проводять за окремим групам і видам О.Х. шляхом порівняння фактичної кошторисної вартості виконаних робіт з планової кошторисом. Перевищення фактичної суми витрат у порівнянні з планової є негативним явищем і свідчить про перевитраті заробітної плати чи матеріальних витрат. Економія ж із затратам на: ремонт який завжди є позитивної, оскільки це може можуть свідчити про невиконанні плану з обсягу работ.
Аналіз технічної оснащеності предприятия.
При аналізі технічної оснащеності підприємства, насамперед оцінюють виконання плану з відсотку механізації работ.
Аналіз використання робочого дня на предприятии.
Аналіз використання робочого дня для підприємства здійснюється з метою виявлення резервів зростання продуктивність праці для підприємства, у своїй виявляють відхилення від плану з відпрацьованим загалом одним робочим днів. І тому зіставляють фактичні невиходи з плановими за звітний період, і визначають абс. відхилення від плану. Послаблення неробочих днів веде до зростання продуктивність праці і обсягу товарної продукції. Збільшення невыходов на різних причин є негативним явищем знижує зазначені показники. У цьому визначають вплив окремих чинників на продуктивність праці та обсяг товарної продукції. Вплив на продуктивності праці робочого визначається шляхом множення планової середньоденної продуктивність праці кількості днів неявок робочого. Потім, визначають вплив невыходов на обсяг товарної продукції шляхом множення планової середньоденної продуктивність праці на відхилення від планового балансу робочих днів з причин і фактичну чисельність робочих. За результатами вироблених розрахунків визначають резерви збільшення обсягу випуску продукції за умов усунення простоїв і перевищення фактичних невыходов над плановыми.
Аналіз продуктивність праці одного работающего.
При аналізі зіставляють фактичну продуктивності праці одного котрий з планової за аналізований період, ні з продуктивністю праці за рік визначають такі показники: 1. Абсолютна відхилення 2. відсоток виконання плану 3. Абсолютні зрушення за планом 4. відсоток до минулого року фактично Після цього методом обчислення різниць визначають вплив двох трудових факторов.
Аналіз технічної оснащеності і видів використання О.Ф.
Значення і завдання аналізу технічної оснащеності і його використання О. Х. Завданнями аналізу є: 1. Виявлення відповідності фактичного наявності О.Х. з плановим розрахунком. 2. Виконання плану набрання нею чинності О.Х. 3. Аналіз структури та технічного стану О.Х. Він необхідний визначення її прогресивності, що впливає на собівартість продукції, прибуток і рентабельність. 4. Аналіз ступеня відновлення О.Х. та молодіжні організації їх ремонту. 5. Аналіз озброєності праці технікою і енергетикою. 6. Виявлення резервів кращого використання О.Х. й розробка заходів із усунення виявлених недоліків. 7.
Аналіз структури О.Ф.
Основні фонди групуються з їхньої видам (будинку, споруди, машини, механізми). Угруповання ОСНОВНІ ФОНДИ здійснюється на активні і пасивні. Активні О.Х.- кошти праці, що беруть участь в технологічному процесі на предмет праці (сировину, матеріали). Пасивні О.Х. — кошти праці, які приймають безпосереднього участі у виготовленні продукції, але необхідні забезпечення нормального і безперебійного ходу технологічного процесу (будинку, споруди). При аналізі, структура О.Х. визначає питому вагу кожного виду О.Х. в загальному обсязі за планом і фактически.
Аналіз показників ефективність використання О.Ф.
Основними показниками ефективність використання О.Х. є: Підвищення Фондовіддачі (ФО) = Товарна Продукция/средне-годовую вартість ОПФ (руб/руб) Зниження Фондоємності (ФЕ) = 1/ФО Позитивним вважається перевиконання плану з ФО за звітний період, а також наростити ФО тоді як минулим. Такий стан веде до збільшення своєї продукції з кожного рубля вартості О.Х., зниженні собівартості продукції, отже збільшення прибутку і поліпшення фінансового становища роботи предприятия.
Насправді обрані основні методи аналізу фінансової звітності: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, трендовий, метод фінансових коефіцієнтів, з порівняльного аналізу, факторний аналіз. Горизонтальний (тимчасовий) аналіз — порівняння кожній позиції з попереднім періодом. Вертикальне (структурний) аналіз — визначення структури підсумкових фінансові показники з виявленням впливу кожній позиції звітності на результат загалом. Трендовий аналіз — порівняння кожній позиції звітності із низкою попередніх періодів й визначення тренду. З допомогою тренду формуються можливі значення показників у майбутньому, отже, ведеться перспективний аналіз. Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок відносин між окремими позиціями звіт чи позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язку показників. Порівняльний аналіз — те й внутрішньогосподарський аналіз зведених показників підрозділів, цехів, дочірніх фірм тощо. п., і міжгосподарський аналіз підприємства у порівнянні з цими конкурентів, зі среднеотраслевыми і середніми общеэкономическими даними. Факторний аналіз — аналіз впливовості проекту та окремих чинників (причин) на результативний показник з допомогою детермінованих і стохастичних прийомів дослідження. Факторний аналіз може бути як прямим, і зворотним, т. е. синтез — з'єднання окремих елементів у єдиний результативний показник. Багато математичні методи: кореляційний аналіз, регресивний аналіз, та інших., увійшли до коло аналітичних розробок значно пізніше. Методи економічної кібернетики і оптимального програмування, економічні методи, методи дослідження операцій та теорії прийняття рішення, безумовно, може вишукати безпосереднє використання у рамках фінансового аналізу. Всі перелічені методи аналізу ставляться до формалізованих методам аналізу. Проте й неформалізовані методи: експертні оцінки, сценаріїв, психологічні, морфологічні тощо. п., вони засновані на описі аналітичних процедур на логічному рівні. Нині практично неможливо відокремити прийоми й фізичні методи якийабо науки як властиві виключно їй. Ось і у фінансовому аналізі застосовуються різні методи лікування й прийоми, раніше які використовуються в нем.
ПОДІЛ 1. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СОСТОЯНИЯ.
ПРЕДПРИЯТИЯ.
Фінансове становище підприємства характеризується системою показників, що відбивають наявність, розміщення, використання фінансових ресурсів підприємства міста і всю виробничо-господарську діяльність підприємства. Основний формою під час аналізу фінансового становища є баланс. Відповідно до чинним нормативних документів баланс нині складається щодо оцінки нетто (облік основних засобів і МБП по залишкової вартості не враховуючи зносу). Результат балансу дає орієнтовну оцінку суми коштів, що у розпорядженні підприємства. Досліджувати структуру і динаміку фінансового становища підприємства зручно з допомогою порівняльного аналітичного балансу. Аналіз фінансової складової діяльності підприємства проводиться за даними бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати та його використанні (форма 2) додаток до балансу. Ці документи представлені у додатку 1. Основою аналізу є система показників і аналітичних таблиць. Економічний потенціал можна охарактеризувати подвійно: з позиції майнового стану та з позиції його фінансового стану. Обидві ці боку фінансово-господарську діяльність взаємопов'язані - нераціональна структура майна, її неякісний склад можуть призвести погіршення фінансового стану. Необхідною ланкою у системі ринкової економіки є інститут неспроможності (банкрутства) суб'єктів господарювання. Тому особливу актуальність набуває питання оцінки структури балансу, т.к. по незадовільною структурі балансу приймають рішення про неспроможності предприятия.
2 Розрахунок суми власні кошти, авансованих в О.С. і внеоборотные активы.
Таблиця 1.1.
|Показатели |Початок года|Конец року |Изменеиия | |1) Внеоборотные активи |423 606 762 |261 077 254 |-162 529 508 | |2) Довгострокові пасиви |292 641 |2641 |-290 000 | |3) Використовуються джерел |423 314 121 |261 074 613 |-162 239 508 | |власні кошти, покриття | | | | |внеоборотных активів (стр1-стр2) | | | |.
Розрахунок суми власні кошти в обороте.
Таблиця 1.2.
|Показатели |Початок года|Конец року |Изменеиия | |1) Джерела власні кошти |467 433 185 |341 245 385 |-126 187 800 | |2) Використовуються джерел |423 314 121 |261 074 613 |-162 239 508 | |власні кошти, покриття | | | | |внеоборотных активів (п1-п2) | | | | |3) Власні джерела, |44 119 064 |80 170 772 |36 051 708 | |авансирован-ные в оборотні | | | | |кошти (стр1-стр2) | | | |.
За даними таблиць складається негативне уявлення про діяльність підприємства. Це було пов’язано насамперед із зменшенням основних засобів майже вдвічі більше (на 162 529 508 рублів), це може бути викликане тим, що у підприємстві відбулася реконструктаризация, або філій. Також у звітному року підприємство погасило значну частину довгострокових кредитів банку, що також призвело до негативному значенням показателя.
Проте показник власних оборотних засобів (функціонуючий капітал) свідчить, що з підприємства досить коштів на продовження свою господарську деятельности.
4 Загальна ж оцінка динаміки і структури статей баланса.
Порівняльний аналітичний баланс можна з вихідного балансу шляхом складання однорідних за складом й економічному змісту статей балансу і за доповнення його показниками структури, динаміки і структурної динаміки. Аналітичний баланс охоплює багато важливих показників, характеризуючих статику і надасть динаміки фінансового становища организации.
а) Аналітична угруповання і аналіз статей актива.
Таблиця 1.3 |Показники |На початку року |У найгіршому разі року |Изменеия | | | | | | | |У рублях |У % |У рублях |У % |У рублях |У % |Темп | | | | | | | | |зростання| | | | | | | | |в % | |1. вартість |831 178 165 |100 |719 594 485 |100 |-111 583 680 |-13,4|86,6 | |всього майна | | | | | | | | |2. |423 606 762 |51,0 |261 077 254 |36,3 |-162 529 508 |-14,7|61,6 | |иммобилизован-ны| | | | | | | | |е кошти на | | | | | | | | |т.ч. | | | | | | | | |- нематер. |598 175 |0,07 |815 627 |0,11 |217 452 |0,04 |136,4| |активи | | | | | | | | |- основні |400 280 596 |48,2 |243 485 481 |33,8 |-156 795 115 |-14,4|60,8 | |кошти | | | | | | | | |-незавершене |21 320 251 |2,6 |14 369 798 |2,0 |-6 950 453 |-0,6 |67,4 | |произ. | | | | | | | | |-довгострокові |884 865 |0,1 |2 289 076 |0,3 |1 404 211 |0,2 |258,7| |фин. вкладення | | | | | | | | |-інші внеоб. |522 875 |0,06 |117 272 |0,02 |-405 603 |-0,04|22,4 | |активи | | | | | | | | |3. мобільні |407 571 403 |49,0 |458 517 231 |63,7 |50 945 828 |14,7 |112,5| |ср-ва у цьому | | | | | | | | |числі: | | | | | | | | |Запаси |248 211 233 |29,9 |258 049 865 |35,9 |9 838 632 |6 |104,0| |Сировина і |92 275 725 |11,1 |118 256 309 |16,4 |25 980 584 |5,3 |128,2| |матеріали | | | | | | | | |МБП |6 867 734 |0,8 |8 223 568 |1,1 |1 355 834 |0,3 |119,7| |Витрати в НЗП |49 726 386 |6,0 |46 733 519 |6,5 |-2 992 867 |0,5 |94,0 | |Готова |47 112 447 |5,7 |19 151 261 |2,7 |-27 961 186 |-3 |40,7 | |продукція | | | | | | | | |Товар |52 127 075 |6,3 |65 563 010 |9,1 |13 435 935 |2,8 |125,8| |відвантажені | | | | | | | | |Витрати буд. |101 866 |0,012|122 198 |0,017|20 332 |0,005|120,0| |період. | | | | | | | | |Дебітори |88 514 144 |10,6 |113 175 755 |15,7 |24 661 611 |5,1 |127,9| |Через більш ніж |33 512 |0,004|118 118 |0,02 |84 606 |0,016|352,5| |12 м. | | | | | | | | |У перебігу 12 м. |88 480 632 |10,6 |113 057 637 |15,7 |24 577 005 |5,1 |127,8| |Грошові ср-ва |969 603 |0,12 |27 616 849 |3,84 |26 647 246 |3,72 |2848,| | | | | | | | |2 | |Інші |59 795 165 |7,19 |51 684 457 | |-8 110 708 |-0,01|86,4 | |оборот-ные | | | |7,18 | | | | |активи | | | | | | | | |- ПДВ |10 081 258 |1,2 |7 990 305 |1,1 |-2 090 953 |-0,1 |79,3 |.
За даними розрахунків видно, що активи підприємства за звітний рік знизилися на 13,4%. Це переважно сталося з допомогою вибуття основних коштів. Основні кошти зменшилися на 39,2% проти минулим роком, і на звітний період склали 36,3% від активів підприємства від 51% минулого року її. У зв’язку з цим знизився важливий показник — коефіцієнт підприємництва і підвищився ризик неплатоспроможності. Тому підприємству необхідно нарощувати потужність підприємства, вкладенням в кошти. У той самий час для підприємства спостерігається збільшення мобільних коштів у 12,5% від минулого і їхня частка до активів підприємства збільшилася на 14,7% й у звітному року становить 63,7%. І тут негативним фактом є збільшення дебіторську заборгованість як короткостроковій на 5,1%, і довгострокової на 0,016% тож треба ретельніше працювати для поліпшення дебіторську заборгованість, особливо якщо збільшення довгострокової дебіторську заборгованість (котра, за порівнянню з активами збільшилася не значно, але, порівняно з минулим роком, збільшилася майже 3,5 разу), пов’язано переміщенням з краткосрочной.
Також видно, що це підприємство веде облік реалізації готової продукції з мері отримання виручки, і підвищення відвантажених товарів на 25,8% також можна зарахувати до дебіторську заборгованість. За показниками незавершеного виробництва можна сказати, що це підприємство виробляє дуже трудомістку продукцію, або вистачає виробничої потужності, тим щонайменше зменшення запасів готової своєї продукції 59,3%, можна сказати що продукції задовільний. По частки мобільних і іммобілізованих коштів до активів підприємства 63,7% до 36,3% відповідно, загалом можна сказати, що це підприємство платежеспособно, але прибуток не є та потрібно збільшувати частку основних средств.
б) Аналітична угруповання і аналіз статей пассива.
Таблиця 1.4.
|Показатели |На початку року |У найгіршому разі року |Изменеия | | |У рублях |У % |У рублях|В % |У рублях |У % |Темп | | | | | | | | |зростання | | | | | | | | |в % | |1. Вартість |831 178 165 |100 |71 959 448|100 |-111 583 680 |-13,4 |86,6 | |всього майна | | |5 | | | | | |2.Собственный |467 433 185 |56,2 |34 124 538|47,4 |-126 187 800 |-8,8 |73 | |капітал | | |5 | | | | | |- статутний |249 605 |0,03 |249 605 |0,03 |—- |—- |100 | |капітал | | | | | | | | |- додатковий |309 196 958 |37,2 |32 054 922|44,5 |11 352 270 |7,3 |103,7 | |кап. | | |8 | | | | | |- резервний |62 401 |0,008 |62 401 |0,009 |—- |0,001 |100 | |капітал | | | | | | | | |- фонд соц. |157 057 902 |18,9 |6 577 326 |0,9 |-150 480 576 |-18 |4,2 | |сфери | | | | | | | | |- цільові |866 319 |0,1 |11 652 451|1,6 |10 786 132 |1,5 |1345,1| |финанси-рования | | | | | | | | |і поступлен. | | | | | | | | |- нераспр. |—— |—- |2 154 374 |0,3 |2 154 374 |0,3 | | |прибуток | | | | | | | | |звітного року | | | | | | | | |3. Довгострокові |292 641 |0,04 |2641 |0,0004|-290 000 |-0,04 |0,9 | |пасиви | | | | | | | | |-кредит банку |290 000 |0,0348|—- |—- |-290 000 |-0,034| | | | | | | | |8 | | |- інші пассивы|2641 |0,0003|2641 |0,0004|—- |0,0001| | |4. Краткосрочные|363 452 339 |43,7 |37 834 645|52,6 |14 894 120 |8,9 |104,1 | |пасиви | | |9 | | | | | |Позикові средства|29 375 585 |3,5 |33 886 800|4,7 |4 511 215 |1,2 |115,4 | |-кредит банку |29 359 049 |3,5 |33 886 800|4,7 |4 527 751 |1,2 |115,4 | |- інші позики |16 536 |0,0019|—- |—- |-16 536 |-0,001|0,006 | | | | | | | |9 | | |РАЗОМ ПОЗИКОВИХ |29 665 585 |3,6 |33 886 800|4,7 |4 221 215 |1,1 |114,2 | |ЗАСОБІВ | | | | | | | | |Кредитори |334 031 971 |40,2 |34 443 814|47,8 |10 406 175 |7,6 |103,1 | | | | |6 | | | | | |ТЕРМІНОВА |64 572 689 |7,8 |12 143 655|16,9 |56 863 869 |9,1 |188,1 | | | | |8 | | | | | |- по соц. |10 700 420 |1,3 |11 273 391|1,6 |572 971 |0,3 |105,4 | |страхів. | | | | | | | | |- підлягання. перед |53 872 269 |6,5 |11 016 316|15,3 |56 290 898 |8,8 |204,5 | |бюдж | | |7 | | | | | |СПОКІЙНА |269 459 282 |32,4 |22 300 158|31,0 |-46 457 694 |-1,4 |82,8 | | | | |8 | | | | | |- постачальники |90 572 438 |10,9 |94 331 861|13,1 |3 759 423 |2,2 |104,1 | |- векселі до |—- |—- |1 041 354 |0,1 |1 041 354 |0,1 | | |сплаті | | | | | | | | |- осудність. перед |20 352 869 |2,4 |48 673 123|6,8 |28 320 254 |4,4 |239,1 | |дочерни-ми і | | | | | | | | |зависим.общества| | | | | | | | |ми | | | | | | | | |-аванси |113 480 064 |13,7 |50 550 050|7,0 |-62 930 014 |-6,7 |44,5 | |отримані | | | | | | | | |-інші |45 053 911 |5,4 |28 405 200|3,9 |-16 648 711 |-1,5 |63,0 | |кредитори | | | | | | | | |Доходи буд. |20 890 |0,0025|21 513 |0,0029|623 |0,0004|103,0 | |періодів | | | | | | | | |Інші пасиви |23 893 |0,0029|—- |—- |-23 893 |-0,002|0,004 | | | | | | | |9 | |.
Пассивная частина балансу характеризується зменшенням власні кошти підприємства на 27% проти минулим і 8,8% порівняно до вартості всього майна України та це пов’язано з значним зменшенням фонду споживання. Структура позикового капіталу звітному року зазнала значні зміни. Підприємство погасило свої довгострокові зобов’язання з банком і змушений був залучати короткострокові кредити якими, зазвичай досить великі відсотки, й таке залучення можна охарактеризувати з гострої потреби у додаткові джерела фінансування. Негативним фактом є значне збільшення термінової кредиторської заборгованості на 88,1% й у першу чергу збільшення вдвічі заборгованості до бюджету. Частка спокійній заборгованості загальному знизилася на 17,2%, це загалом виконання зобов’язань за отриманими авансам та інших кредитором, тим не менш збільшилися зобов’язання перед постачальниками (на 4,5%) і для дочірніми і залежними товариствами (на 139,1%), також підприємством було придбано у звітній року нові зобов’язання як векселей.
Підсумовуючи слід зазначити, підприємство переживає найкращі часи. Не виключено, що таке зниження вартості майна, сталося за рахунок виділення філій із того, що у 1 404 211 рублів, або на 158,7% збільшилися довгострокові фінансові вкладення, і навіть можливо реконструктизация підприємства, моральний знос, чи, імовірніше всього відволікання коштів державою шляхом звільнення підприємства від об'єктів соціальної сфери, про що свідчить зниження фонду соціальної сфери, обслуговуючої ці об'єкти. Це засвідчує тому, що відчуває виробничий криза й потреба фінансування поточних затрат.
1.3 Розрахунок коефіцієнтів ліквідності чи платоспроможності предприятия.
Ліквідність підприємства — це здатність повернути вчасно отримані в кредит кошти, чи здатність оборотних засобів перетворюватися на грошову готівку, необхідну нормальної фінансово-господарської діяльності підприємства. Показники платоспроможності (ліквідності) — відбивають можливість підприємства погасити короткострокову заборгованість своїми легкореализуемыми засобами. При обчисленні цих показників за базу розрахунку приймають короткострокові зобов’язання. Зведемо ці показники у таблицю і основі проаналізуємо платоспроможність предприятия.
Таблиця 1.5 |Показники |Початок |Кінець |Отклонения|Норматив | | |року |року | | | |Коэфф. абсолютної |0,27 |7,3 |7,03 |20%: 100% | |ліквідності (терміновості) | | | | | |Кабс (%) | | | | | |Уточнений (проміжний) |24,6 |37,2 |12,6 | ~ 100% | |коэфф ліквідності Куточн | | | | | |(%) | | | | | |Коэфф. покриття Кп (%) |112,1 |121,2 |9,1 |100.