Медична захист у надзвичайних ситуаціях

Северо-Западная академія державної службы.

Реферат.

по курсу «Громадянська оборона».

на тему: «Медицинская захист у надзвичайних ситуациях».

Выполнил Шутов Антон Викторович Преподаватель: Разорёнов Семен Яковлевич Санкт-Петербург.

1. Запровадження….

2. Медична служба громадянської оборони..

3. Сутність системи лечебно-эвакуационного забезпечення уражених….

3. 1. Першу медичну допомогу…

3.2. Перша лікарська допомогу…

3.3. Спеціалізована медцинская допомогу…

3.4. Медична евакуація…

4. Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи у комплексі медичної захисту населення за надзвичайні ситуації….

Заключение

….

Использованная література:….

1.

Введение

.

Чрезычайная ситуація — порушення нормальні умови життя й агентської діяльності людей на об'єкті чи певній території, акваторії, викликане аварією, катастрофою, стихійним чи екологічним лихом (епізоотія, эпифеотия), застосуванням противником сучасних засобів ураження, які призвели чи могушим призвести до людським та «матеріальним потерям.

Катастрофа — аварія з до людських жертв, з рахрушением чи знищенням об'єктів та інших тих матеріальних цінностей, з нанесенням шкоди оточуючої среде.

Стихийные лиха — руйнівні природні явища, у яких може виникнути чи виникає загрозу для життя і здоров’я людей, відбувається руйнація або винищення тих матеріальних цінностей і елементів навколишнього природного среды.

Экологические лиха — аномалії, що у природою результаті стихійних лиха й техногенних аварій чи впливу господарську діяльність особи на одне природні процеси, що призводять до несприятливим змін природної середовища, до погрози життя і здоров’я людей, і навіть до збитку народного хозяйства.

Эпидемия — прогресуюче в часі та просторі масове інфекційне захворювання людей межах певного регіону, значне підвищення зазвичай реєстрованих на цій території заболеваний.

Эпизоотия — одночасне поширення інфекційних захворювань серед значної частини однієї чи багатьох видів животных.

Эпитофитотия — стала вельми поширеною інфекційних захворювань рослин i сільськогосподарських культур на значної території у перебігу певного времени.

В надзвичайні ситуації ймовірне виникнення складні умови обстановки, які визначально проводити організацію та проведення заходів охорони здоров’я з надання медичної допомогу й лікування хворих. Основні з цих умов являются:

— массовость, одномоментность (в недовго) виникнення втрат серед населення, різноманітний характері і тяжкість поражения;

— нарушение працездатності медичний учреждений;

— возможное зараження великих районів місцевості, продовольства, води РМ, ВВ, бактеріальними засобами, сильннодействующими і отруйними веществами;

— сложность санитарно-эпидимиологичской обстановки в осередках масового знищення й у районах розміщення населення ході евакуаційних заходів громадянської обороны;

— несоответствие потреби у сил і засобах охорони здоров’я їх наличию;

— сложность управління силами і коштами при ликвидаци наслідків нападу пртивника.

Вместе про те кожна область (край, республіка) має, лише йому властиві особливості умов, що можуть надати впливом геть організацію та проведення заходів охорони здоров’я на осередках масового знищення й райони стихійних лих. У тому числі найбільше значення мають следующие:

1.Климато-географические особливості (сезон і погода, рельєф місцевості, наявність перевалів, гірських рік і т.д.). Вони можуть проводити нищівну силу ядерного та інших видів зброї, організацію евакуації уражених, надання їм медичної допомогу й їх лікування. Наприклад, на шляхах евакуації пораженныз через гірські перевали навіть у тепле час знадобиться утеплювати транспортні засоби, розгортати богревательные пункти і др.

2.Налиие у деяких сферах (краях, республіках) крайової патології як ендемічних очаго інфекційних захворювань, наприклад, осередки кліщового енцефаліту, чуми та інших. При плануванні медичних заходів це вимагатиме включення комплкса протиепідеміологічних мероприятий.

3.Наличие об'єктів сильнодіючих і отруйних речовин. Вони можуть бути осередками вторинного хімічного зараження зі специфічним поразкою робітників і службовців підприємств та населення що прилягають до ним житлових квартоалов. Виникає потреба в моїх планах передбачати виділення медичних формувань і учрежденй, підготовку і оснащення з урахуванням роботи у можливих вторинних осередках зараження відповідного прфиля.

4.Характер і рівень розвиненості дорожніх, водних та інших шляхів. Їх сотоянте буде зацікавлений у значною мірою визначати організацію эакуационных заходів, зокрема обсяг необхідних робіт транспортних засобів для евакуації уражених (поліпшення амортизації автомобілів, використання подстилочного матеріалу та інших.).

Организовать медичне забезпечення населення таких дуже складних умовах, використовуючи існуючу мережу медичних закладів охорони здоров’я мирного часу дуже важко. Це створення системі охорони здоров’я спеціальної організації - медичної служби громадянської оборони (МС ДО) й розробку відповідних форм і методів роботи її формувань, установ органів управления.

2. Медична служба громадянської оборони.

МС ДО — це спеціальна організація у системі охорони здоров’я, призначена для медичного забезпечення населення умовах надзвичайних ситуациях.

Эта служба є функціональної системи у охороні здоров’я вирішення завдань особливих умовах, вознокших країни чи окремих її районах.

МС ДО країни створює Міністерстві охорони здоров’я РФ, вона є загальнодержавної службою у системі громадянської оборони.

На місцях її створюють територіальних органів управління. На підприємствах, установах, організаціях начальник МС ДО — головний лікар медико-санітарної частини (здравпункта, поліклініки). Начальники МС ДО підпорядковуються відповідним начальникам громадянської оборони республіки (області, краю та інших.), а, по спеціальності - вищестоящому начальнику МС ДО.

Кроме зусиль і коштів територіального охорони здоров’я для медичного забезпечення населення використовуються сили і засоби медичної служби інших міністерств і ведеомств, і навіть широко залучається місцеве население.

Н, а МС ДО покладаються такі основні задачи:

— якнайшвидше відновлення здоров’я постраждалого населення, повернення його до праці, зниження інвалідності і летальности;

— попередження виникнення й ризик поширення масових інфекційних заболеваний;

— забезпечення санітарного добробуту населення, усунення несприятливих санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, охорона здоров’я особового складу установ громадянської обороны.

Выполнение з завдань забезпечується проведенням комплексу заходів (підготовка зусиль і коштів служби, підтримку в постійної готовності, проведення лачебно евакуаційних, санитарно-гигеенических, протиепідемічних та інших заходів). Характер, організація та порядок здійснення цих заходів має свої особливості, зумовлені змістом кожної з основних цілей МС ДО.

Успешное виконання першого основної мети МС ДО — быстрейшее відновлення здоров’я постраждалого населення, повернення його до праці, зниження інвалідності і летальності - в умовах надзвичайної ситуації можна досягнути за правильної організації та проведенні комплексу наступних науково обоснсванных мероприятий.

1. Підготовка зусиль і коштів МС ДО, підтримку з готовністю для медичного забезпечення населення за проведенні заходів громадянської оборони та правильна організація його роботи. Важливе місце у тому числі займає підготовка необхідної кількості формувань, установ органів управління ними. З огляду на вкрай високу потреба лікарських кадрів до виконання першої основної мети, важливо забезпечити готовність середнього медичного персоналу прийняти провести ряд досить складних медичних заходів, звільнивши від нього лікаря (переливання крові й кровозамінників, виконання новокаиновых блокад, підготовка операційного поля идр.). Важливе значення набуває також використання сучасних досягнень медичної науку й техніки, підвищення продуктивність праці медичного персоналу про те, щоб мінімальними силами і коштами виконувати більший обсяг роботи, використовуючи прогресивні методи щодо організації праці (бригадні методи праці та ін.), здійснюючи раціональний маневр обсягом медичної допомоги, а також наявними силами і коштами з урахуванням що складається медико-тактической обстановки.

Особое місце відводиться своєчасному і якісному надання медичної допомогу й наступному лікуванню уражених. Важливе значення набувають заходи щодо підготовки населення, особового складу формувань громадянської оборони до надання першої медичної допомоги у осередках масового час жения. Важливе значення має також спеціальна підготовка медичного складу формувань та шкільних установ МС ДО по питанням патогенезу, клініки і лікування жертв зброї масового знищення; вміння лікарів нехирургических спеціальностей надавати медичну допомогу в невідкладних станах у уражених (шок, кровотеча та інших.) .

2. Проведення комплексу заходів МС ДО захисту населення від зброї масового знищення (використання коштів, покликаних унеможливлювати чи які ослаблюють поразка населення радіоактивне випромінювання, ВВ, БС, сильнодіючими отруйними речовинами).

3. Організацій взаємодії зусиль і коштів МС ДО коїться з іншими службаим громадянської оборони, і навіть відомчими медичними службами.

Вторая основне завдання МС ДО — предупреждение виникнення та влучність поширення масових інфекційних захворювань. Успешное її виконання зажадає проведення следющего науково обгрунтованого комплексу мерприятий.

1. Здійснення заходів протибактеріологічного захисту населення першу чергу у разі аэрогенного інфікування (бактериологческой розвідки, екстреної профілактики заражених БС, своєчасного використання індивідуальних і коллективеых засобів захисту, організації карантину і др.).

2. Виявлення хворих, їх ізоляція і госпіталізація, розгортання інфекційних стаціонарів, перепрофілювання лікарень МС ДО в інфекційні стаціонари, забезпечення протиепідемічного режиму роботи в усіх лікувальних закладах і др.

3. Посилення контролю над проведенням санитарно-гигеенических і протиепідемічних заходів серед населения.

4. Організація і проведення дезінфекційних заходів у бактеріологічних очагах.

5. Підготовка зусиль і коштів МС ДО до виконання всіх згаданих заходів протибактеріологічного защиты.

Выполнение третє завдання МС ДО — обеспечение санітарного добробуту населення, усунення несприятливих санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, охорона здоров’я особового складу установ громадянської обороны— вимагає участі як сил МС ДО, а й охорони здоров’я на цілому, і навіть низки служб громадянської оборони. Серед заходів, напрвленных виконання це завдання, важливе знаение набувають следующие.

1. Лабораторний контроль зараження питної води та продуктів РМ, ВВ і БС.

2. Санитарно-гигегенический контролю над умовами розміщення населния, за санітарної обробкою людей, і навіть за прибиранням і захороненням трупів покупців, безліч тварин за осередках масового поражения.

3. Участь розробку рекомендацій за заданим режимом праці й життя населення в території, зараженої РМ, ВВ і БС.

4. Проведення масової санитарно-просветительной роботи серед населення і ще др.

Таким чином, виконання основних цілей МС ДО зажадає планомірного проведення складного комплексу лечебно-эвакуационных, протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів. Ці заходи становлять зміст поняття «медична захист населення «у системі громадянської обороны.

3. Сутність системи лечебно-эвакуационного забезпечення уражених.

Под лечебно-эвакуационным забезпеченням уражених прийнято розуміти систему науково обгрунтованих заходів із надання поражённому населенню медичної допомогу й його лікуванню, пов’язаному з евакуацією межі осередків масового знищення. Воно одна із найважливіших видів діяльності МС ДО, спрямованим виконання її першої основної мети. У системі лечебно-эвакуационного забезпечення уражених передбачається надання трьох видів подання медичної допомоги: перша медичну допомогу, перша лікарська і спеціалізована медична помощь.

3. 1. Першу медичну допомогу.

Первая медичну допомогу оказывается безпосередньо дома поразки чи поблизу нього з допомогою табельних і підручних коштів надання допомоги. Вчасно і правильно надана перша медичну допомогу рятує життя ураженому і попереджає розвиток несприятливих фіналів. Вона виконується самим ураженим (самодопомога) або іншими обличчям (взаємодопомога). У неперервному зв’язку стем, що формуванням громадянської оборони для висування на осередок потрібен час, своєчасність надання першої медичної допомоги ураженим може бути забезпечене гаразд самеі взаємодопомоги. При організації першої медичної допомоги особливу увагу необхідно привертати до своєчасність її надання під час травм, що супроводжуються кровотечею, шоком, асфіксією, втратою свідомості, отруєнням окисом вуглецю, зменшення чи повне припинення на постраждалого вражаючих чинників РМ, ВВ та інших., соціальній та підготовці уражених до эвакуации.

В обсязі першої медичної допомоги особливе значення набуває виконання таких заходів, як зупинка зовнішнього кровотечі у вигляді тампонады рани подушечками перев’язувального пакета, гнітючої пов’язки, накладення джгута (закручення з підручних коштів), запровадження знеболюючих коштів, усунення асфіксії, проведення искуственного дихання, непрямий масаж серця для відновлення серцевої діяльності, закриття раневой поверхні пов’язкою і др.

Учитывая сказане, перша медичну допомогу повинні надати якомога швидше гаразд самеі взаємодопомоги і особовим складом громадянської обороны.

Для надання першої медичної допомоги ураженим у складі рятувальних (зведених) загонів (команд) об'єктів громадянської оборони осередок вводяться санітарні дружини. Командир загону ставить їм завдання, визначаючи місце та палестинці час виконання роботи з надання ураженим першої медичної допомоги, виділяє окремо від загону носіїв для винесення уражених до місця їх навантаження на транспорт і здійснення навантаження.

Непосредственное керівництво санітарної дружиною з питань подання медичної допомоги здійснює начальник МС ДО пострадавщего об'єкта через начальника медичного пункту рятувального (зведеного) загону. Допомога їм вэтом здійснює заступник начальника загону першої медичної допомоги (ОПМ) по масовим формуванням, що забезпечує також поповнення санітарних дружин засобами надання медичної помощи.

3.2. Перша лікарська допомогу.

Первая лікарська допомогу — комплекс лікувально-профілактичних заходів, виконуваних лікарями першому етапі медичної евакуації з цлью усунення наслідків поразки, безпосередньо загрожують життю враженого, попередження розвитку на подальшому раневой інфекції і подготоки уражених до евакуації. Її надають лікарі, мають общеврачебную підготовку, і лікарів-хірургів загального профиля.

Оказание постраждалим першому лікарської допомоги у найближчі годинник з пораженияв які прибули до осередок загонах першої медичної допомоги, сохранивщихся в осередку лікувально-профілактичних установ, забезпечить боротьбу рятувати життя більшості їх. Вони з’являться першим етапом медичної евакуації по дорозі винесення і ринок вивезення уражених межі вогнища масових втрат, які забезпечують першу лікарську допомогу з виконанням хірургічних втручань по невідкладним життєвим показниками (остаточна зупинка серця й др.).

Наряду з наданням ураженим медичної допомоги по жизненым показниками їм забезпечується проведення заходів із подготовкек евакуації (виправлення дефектів пов’язок, коштів іммобілізації, запровадження знеболюючих та інших лікарських сердств), а такжепо профілактиці раневой інфекції (запровадження антибіотиків, протиправцевої, противоангренозной сироватки та інших.). Первинну хірургічну обробку ран приотсутствии життєвих показників целесобразно відстрочити під прикриттям антибіотиків, Місцеве застосування антибіотиків як аерозолю під час лікування ран в 2,5 разу зменшує ймовірність виникнення раневой инфекции.

Первая лікарська медичну допомогу повинні надати якомога швидше з поражения.

.

3.3. Спеціалізована медцинская допомогу.

Специализированная медцинская допомогу — комплекс лечебно-пофилактичеких заходів, виконуваних лікарями-фахівцями в лечебныхучрежднениях МС ДО заміській зони з використанням спеці-ального медицинского оснащения і устаткування. вона є вищим виглядом медичної допомоги та її наданням завершується повний обсяг медичної допомоги, тобто. вона має вичерпний характер з наступним лікуванням уражених до остаточного исхода.

Специализированная медичну допомогу в прийнятої системі лечебно-эвакуационного забезпечення організується поза вогнища масового знищення у лікарнях МС ДО заміській зони, развертываемых набазе лікувально-профілактичних установ сільській місцевості і евакуйованих з города.

3.4. Медична евакуація.

Этап медичної допомоги постраждалому населенню доповнюється етапом медичної евакуації уражених з вогнища надзвичайної ситуації. Етапи медичної допомогу й етап медичної евакуації становлять лечебно-эвакуационные заходи медичної захисту населення за надзвичайної ситуации.

Медицинская евакуація — це система заходів із евакуації з районів (осередків) виникнення санітарних втрат уражених (хворих), що потребують медичної допомогу й лікуванні право їх пределами.

Медицинская евакуація починається з організованого вивезенню та винесення уражених з об'єктів (ділянок) поразок, з районів стихійних лиха й значним аваріям, де забезпечується надання їм першої медичної допомоги, і завершується зі вступом в лікувальні установи, які надають повний обсяг медичної допомогу й щоб забезпечити оканчательное лікування. Швидка доставка уражених на конечныные етапи медичної евакуації є один їх головних коштів досягнення своєчасності у наданні медичної допомогу й об'єднання рассредоточнных на местностии у часі лечебно-эвакуационных заходів у одне целое. Наряду з цим евакуація забезпечує вивільнення із постравщих що працюють у осередку поразки медичних формувань. У той самий час будь-яка транспортування несприятливо впливає стан уражених і течія паталогического процесу.

В залежність від умов евакуації уражених використовується спеціальний, пристосований і непристосований автомобільний, залізничний, водний і авіаційний транспорт, виділений при цьому начальниками громадянської оборони об'єктів народного господарства, районів, областей, країв, республик.

4. Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи у комплексі медичної захисту населення за надзвичайні ситуації.

Разрушения, дуже багато постраждалих, осушествление повному обсязі евакуаційних заходів при надзвичайні ситуації призводить до скупченню великих верств населення в заміських зонах. У місцях розосередження робітників і службовців підприємств і розміщення евакуйованого міського населення складаються несприятливі санитарно-бытовые умови, вследствии чого створюються передумови для виникнення шлунково-кишкових та інших інфекційних захворювань серед населення, особливо у літнє время.

Основные заходи щодо забезпечення санітарного й епі-демічного благополучияв умовах проводять СЕС. Вони здійснюють гігієнічну оцінку санітарної обстановки і по оптимальному поведінці населення, беруть участь у проведенні заходів щодо захисту унеможливленню поширення інфекційних заболеваний.

Для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів використовуються также:

— інфекційні лікарні (отделения);

— медичні працівники санітарно-гігієнічного і протиепідемічного профілю, працюють у медичних та інших учеждениях;

— дезінфекційні (стаціонарні і пересувні) камери, й санітарні пропускники незалежно від відомчої приналежності, лазні, пральні та інші комунальні учреждения;

— гидрометерологические станції, ветеринарні агрохім лаборатории.

При організації протиепідемічних заходів серед населення особливу увагу приділяють наступним вопросам:

— проведенню безупинної протиепідемічної розвідки з виявлення в можливо ранні терміни інфекційних больных;

— організації вибіркового бактеріологічної контролю над водою і продуктами, які надходять постачання населения;

— активному виявлення та ізоляції (госпіталізації) інфекційних хворих підозрілих на перебіг цих захворювань лиц;

— організації та проведенні профілактичної й поточної дезінфекції, і навіть дезінфекції в епідемічних осередках з допомогою до цієї роботі особового складу санітарних дружин і населения.

Укладання.

Чрезвычайные ситуації правило зачіпають більше населення в великих територіях, велика можливість появи значної частини уражених, що потребують екстреної допомоги. У цій ситуації запобіганню жертв може призвести до лише комплекс заходів із медичної захист населення, до складу якого у собі лечебно-эвакуационные, санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи. У цьому ці заходи мають виконуватися в максимально стислі строки й спеціальними, професійно підготовленими формуваннями, якими і є формування медичної служби громадянської оборони. Але цього великій ролі у наданні допомоги грає саме населення уражених територій (самеі взаємодопомога), тому виростає потреба щодо навчання населення основам громадянської обороны.

Использованная литература:

1. Громадянська оборона /під общ. ред. О. Т. Алтунина.- М: Воениздат, 1980.

2. Громадянська оборона /під ред. В.І. Зав’ялова.- М: Медицина, 1989.

3. В. Г. Атаманюк, Л. Г. Ширшев, Н.І. Акімов Громадянська оборона, М: Вища школа, 1986.

4. Посібник із медичної службі громадянської оборони /під ред. А. И. Бурназяна. — М: Медицина, 1983.

5. Це має знати й уміти кожен (пам'ятка населенню) М: Воениздат, 1984.

6. С. Я. Разоренов Курс лекцій з курсу «Громадянська оборона «Північно-Західна академія государсвенной службы.