Рабочее місце програміста (розділ диплома по БЖД)

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Рабочее місце програміста (розділ диплома по БЖД) (реферат, курсова, диплом, контрольна)

7 Безпека жизнедеятельности.

З розвитком науково-технічного прогресу важливу роль грає можливість безпечного виконання людьми своїх трудових обов’язків. У цьому сенсі була створена та розвивається наука про безпеку праці та життєдіяльності людини. Безпека життєдіяльності (БЖД) — це комплекс заходів, вкладених у забезпечення безпеки людини у середовища проживання, збереження здоров’я, розробку методів і засобів захисту за допомогою зниження впливу шкідливих і найнебезпечніших чинників до допустимих значень, вироблення заходів для обмеження шкоди на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій мирного і війни [20].

Мету й зміст БЖД: — виявлення вивчення чинників довкілля, які впливають для здоров’я людини; - ослаблення дії цих факторів до безпечних меж чи виняток їх якщо може бути; - ліквідація наслідків катастроф і стихійних лих. Коло практичних завдань БЖД передусім обумовлений вибором принципів захисту, із розробкою та раціональним використанням засобів захисту чоловіки й природного довкілля від впливу техногенних джерел постачання та стихійних явищ, і навіть коштів, які забезпечують комфортне стан середовища життєдіяльності. Охорона здоров’я трудящих, забезпечення безпеки умов праці, ліквідація професійних захворювань, і виробничого травматизму становитиме з головних турбот людського суспільства. Звертається увагу до необхідність широко він прогресивних форм наукової організації праці, відомості до мінімуму ручного, малокваліфікованого праці, створення обстановки, яка виключає професійні захворювання і виробничий травматизм [21]. На робоче місце мають бути передбачені захисту від можливого впливу небезпечних і шкідливих факторів виробництва. Рівні цих факторів нічого не винні перевищувати граничних значень, обумовлених правовими, технічними і санитарно-техническими нормами. Ці нормативні документи зобов’язують до створення робочому місці умов праці, у яких вплив небезпечних і шкідливих чинників на працюючих або усунуто зовсім, або перебуває у допустимих межах. Цей розподіл дипломного проекту присвячений розгляду наступних питань: — визначення оптимальних умов праці інженера — програміста; - розрахунок освітленості; - розрахунок рівня шума.

7.1 Характеристика умов праці программиста.

Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни у умови виробничої діяльності робітників розумової праці. Їхню працю став інтенсивнішим, напруженим, які вимагають значних витрат розумової, емоційної і зниження фізичної енергії. Це зажадало комплексного рішення проблем ергономіки, гігієни та молодіжні організації праці, регламентації режимів праці та відпочинку. Нині комп’ютерна техніка широко застосовують у всіх областях діяльності. Працюючи з комп’ютером людина піддається впливу низки небезпечних і шкідливих виробничих чинників: електромагнітних полів (діапазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і НВЧ), інфрачервоного і іонізуючого випромінювань, шуму й вібрації, статичного електрики і ін. [22]. Фундаментальна обізнаність із комп’ютером характеризується значним розумовою напругою і нервно-эмоциональной навантаженням операторів, високої напруженістю зорової праці та досить великий навантаженням на м’язи рук під час роботи з клавіатурою ЕОМ. Важливе значення має раціональна конструкція і розташування елементів робочого місця, це важливо підтримки оптимальної робочої пози людини-оператора. У процесі роботи з комп’ютером необхідно дотримуватися правильний режим праці та відпочинку. Інакше у персоналу відзначаються значне напруга зорового апарату з її появою скарг на незадоволеність роботою, головний біль, дратівливість, порушення сну, почуття виснаження й болі у власних очах, в попереку, у сфері шиї і руках.

7.2 Вимоги до великих виробничих помещениям.

7.2.1 Забарвлення і коефіцієнти отражения.

Забарвлення приміщень та меблів має сприяти створенню сприятливих умов зорового сприйняття, доброго настрою. Джерела світла, такі як світильники і вікна, що дають відбиток від поверхні екрана, значно погіршують точність знаків і тягнуть у себе перешкоди фізіологічного характеру, що потенційно можуть висловитися у великій напрузі, особливо в тривалій праці. Віддзеркалення, включаючи відображення від вторинних джерел кольору, має бути зведено до мінімуму. Для захисту від надлишкової яскравості вікон можна буде застосувати штори і екрани [23]. Залежно від орієнтації вікон рекомендується наступна забарвлення муру і статі: вікна орієнтовані південь: — стіни зеленувато-блакитного чи світло-блакитного кольору; підлогу — зелений; вікна орієнтовані північ: — стіни светло-оранжевого чи оранжево-желтого кольору; підлогу — красновато-оранжевый; вікна орієнтовані схід: — стіни жовто-зеленого кольору; підлогу зелений чи красновато-оранжевый; вікна орієнтовані захід: — стіни жовто-зеленого чи голубовато-зеленого кольору; підлогу зелений чи красновато-оранжевый. У приміщеннях, де знаходиться комп’ютер, необхідно забезпечити такі величини коефіцієнта відображення: для стелі: 60…70%, для стін: 40…50%, для статі: близько тридцяти%. Для інших поверхонь та ініціативною робочою меблів: 30…40%.

7.2.2 Освещение.

Правильно спроектована і виконане виробниче висвітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивність праці, дуже впливає виробничу середу, надаючи позитивне психологічне вплив на працюючого, підвищує безпеку праці та знижує травматизм. Недостатність висвітлення призводить до напрузі зору, послаблює увагу, призводить до наступові передчасної стомленості. Надмірно яскраве висвітлення викликає осліплення, роздратування і різь у власних очах. Неправильне напрям світла робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть призвести до знедолений випадку чи профзаболеваниям, тому такий важливий правильний розрахунок освітленості. Існує три виду висвітлення — природне, штучне і поєднане (природне, і штучне разом) [24]. Природний висвітлення — висвітлення приміщень денним світлом, який проникає через світлові отвори у зовнішніх огороджуючих конструкціях приміщень. Природний висвітлення характеризується тим, змін в межах залежно від часу дня, пори року, характеру області й низки інших чинників. Штучне висвітлення застосовується під час роботи в темну пору доби і днем, не вдається забезпечити нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (похмура погода, короткий світловий день). Висвітлення, у якому недостатнє за нормами природне висвітлення доповнюється штучним, називається суміщеним освітленням. Штучне висвітлення підрозділяється на робоче, аварійне, эвакуационное, охоронне. Робоча висвітлення, своєю чергою, може бути загальним чи комбінованим. Загальне — висвітлення, у якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно чи стосовно розташуванню устаткування. Комбіноване — висвітлення, у якому до загальному додається місцеве висвітлення. Відповідно до СНиП II-4−79 в приміщень обчислювальних центрів необхідно застосувати систему комбінованого висвітлення. За виконання робіт категорії високої зорової точності (найменший розмір об'єкта розрізнення 0,3…0,5мм) величина коефіцієнта природного висвітлення (КЕО) мусить бути не нижче 1,5%, а при зорової роботі середньої точності (найменший розмір об'єкта розрізнення 0,5…1,0 мм) КЕО може бути не нижче 1,0%. Як джерела штучного висвітлення зазвичай використовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ чи ДРЛ, які попарно об'єднують у світильники, які мають розташовуватися над робітниками поверхнями рівномірно [23]. Вимоги до освітленості помешкань, де встановлено комп’ютери, такі: і під час зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна бути 300лк, а комбінована — 750лк; аналогічні вимоги і під час робіт середньої точності - 200 і 300лк відповідно. З іншого боку все зору має бути освітлене досить рівномірно — це основне гігієнічний вимога. Інакше кажучи, ступінь висвітлення приміщення і яскравість екрана комп’ютера мали бути зацікавленими приблизно, т.к. світло у районі периферійного зору значно збільшує напруженість очей як наслідок, призводить до їхнього швидкої утомляемости.

7.2.3 Параметри микроклимата.

Параметри мікроклімату можуть змінюватися в тому межах, тоді як необхідною умовою життєдіяльності людини підтримку сталості температури тіла завдяки терморегуляції, тобто. здібності організму регулювати віддачу тепла в довкілля. Принцип нормування мікроклімату — створення оптимальних умов теплообміну тіла людини з довкіллям. Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловыделений, що може спричинити до підвищення температури та зниження відносної вологості у приміщенні. У приміщеннях, де встановлено комп’ютери, повинні дотримуватися певні параметри мікроклімату. У санітарних нормах СН-245- 71 встановлено величини параметрів мікроклімату, створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються залежно від пори року, характеру трудового процесу характеру виробничого приміщення (див. табл. 7.1) [22]. Обсяг приміщень, у яких розміщено працівники обчислювальних центрів, не може бути менше 19,5м3/человека з урахуванням максимальної кількості одночасно що працюють у зміну. Норми подачі свіжого повітря на приміщення, де є комп’ютери, наведені у табл. 7.2.

Задля більшої комфортних умов використовують як організаційні методи (раціональна організація проведення робіт у залежність від часу року й діб, чергування праці та відпочинку), і технічні засоби (вентиляція, кондиціювання повітря, опалювальна система).

7.2.4 Шум і вибрация.

Шум погіршує умови праці надаючи шкідливе дію на організм людини. Працюючі за умов тривалого шумового впливу відчувають дратівливість, головний біль, запаморочення, зниження пам’яті, підвищену стомлюваність, зниження апетиту, біль у вухах тощо. буд. Такі порушення у роботі низки органів прокуратури та систем організму людини можуть викликати зміни в емоційний стан людини до стресових. Під впливом шуму знижується концентрація уваги, порушуються фізіологічні функції, з’являється втома у зв’язку з підвищеними енергетичними витратами і нервово-психічним напругою, погіршується мовна комутація. Усе це знижує працездатність чоловіки й його продуктивність, якість і безпека праці. Тривале вплив інтенсивного шуму [вище 80 дБ (А)] на слух людини призводить до його часткової чи повну втрату [25]. У табл. 7.3 вказані граничні рівні звуку залежно від категорії тяжкості і напруги праці, є безпечними щодо збереження здоров’я дитини і работоспособности.

Таблиця 7.3 Граничні рівні звуку, дБ, на робочих місць. |Категорія |Категорія тяжкості праці | |напруженості праці | | | |I. |II. |III. |IV. Дуже | | |Легка |Середня |Важка |важка | |I. Мало напружений |80 |80 |75 |75 | |II. Помірно напружений |70 |70 |65 |65 | |III. Напружений |60 |60 |- |- | |IV. Дуже напружений |50 |50 |- |- |.

Рівень шуму робочому місці математиков-программистов і операторів відеоматеріалів ні перевищувати 50дБА, а залах обробки інформації на обчислювальних машинах — 65дБА. Для зниження рівня шуму стіни й тривідсоткову стелю приміщень, де встановлено комп’ютери, може бути облицьовані звукопоглощающими матеріалами. Рівень вібрації помешкань обчислювальних центрів може бути зменшеним шляхом установки устаткування спеціальні виброизоляторы.

7.2.5 Електромагнітне і іонізуюче излучения.

Переважна частина вчених вважають, що і короткочасне, і тривале вплив всіх видів випромінювання від екрана монітора безпечно здоров’ю персоналу, обслуговуючого комп’ютери. Проте вичерпних даних щодо небезпеки впливу випромінювання від моніторів на які працюють із комп’ютерами й не існує дослідження, у цьому напрямі тривають [22]. Допустимі значення параметрів неионизирующих електромагнітних випромінювань від монітора комп’ютера представлені у табл. 7.4. Максимальний рівень рентгенівського випромінювання робочому місці оператора комп’ютера звичайно перевищує 10мкбэр/ч, а інтенсивність ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань від екрана монітора лежать у межах 10…100мВт/м2.

Для зниження впливу цих видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори зі зниженим рівнем випромінювання (MPR-II, TCO-92, TCO-99), встановлювати захисні екрани, і навіть дотримуватися регламентовані режими праці та отдыха.

7.3 Эргономические вимоги до робочого месту.

Проектування робочих місць, наділених видеотерминалами, належить до числу важнных проблем эргономического проектування у сфері обчислювальної техніки. Робоча місце і взаємна розташування усіх її елементів має відповідати антропометричним, фізичним і неординарним психологічним вимогам. Важливе значення має також характеру роботи. Зокрема, при організації робочого місця програміста мають бути дотримані такі основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що до складу робочого місця та достатнє робоче простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні руху, і переміщення. Эргономическими аспектами проектування видеотерминальных робочих місць, зокрема, є: висота робочої поверхні, розміри простору для ніг, вимоги до розташуванню документів робочому місці (наявність і розміри підставки для документів, можливість різного розміщення документів, відстань від очей користувача до екрана, документа, клавіатури тощо.), характеристики робочого крісла, вимоги до поверхні робочого столу, регулируемость елементів робочого місця [26]. Головними елементами робочого місця програміста є стіл переговорів й крісло. Основним робочим становищем є положення сидячи. Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення програміста. Раціональна планування робочого місця передбачає чіткий лад і сталість розміщення предметів, коштів праці та документації. Те, що потрібно виконання частіше, лежить у зоні легкої досяжності робочого простору. Моторне полі - простір робочого місця, у якому можуть здійснюватися рухові дії людини. Максимальна зона досяжності рук — це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описаними максимально витягнутими руками при русі в плечовому суглобі. Оптимальна зона — частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описаними передпліччями на своєму шляху в ліктьових суглобах спираючись у точці ліктя і з відносно нерухомим плечем. Оптимальний розміщення предметів праці та документації в зонах досяжності: ДИСПЛЕЙ розміщається у зоні а (у центрі); СИСТЕМНИЙ БЛОК розміщається в передбаченої ніші столу; КЛАВІАТУРА — у зоні г/д; «МИША» — у зоні в справа; СКАНЕР у зоні а/б (зліва); ПРИНТЕР перебуває у зоні а (справа); ДОКУМЕНТАЦІЯ: необхідна під час роботи — у зоні легкої досяжності долоні - в, а висувних ящиках столу — література, неиспользуемая постійно. На рис. 7.2 показаний приклад розміщення основних та периферійних складових ПК робочому столі программиста.

1 — сканер, 2 — монітор, 3 — принтер, 4 — поверхню робочого стола,.

5 — клавіатура, 6 — маніпулятор типу «мышь».

Для комфортною роботи стіл повинен відповідати наступним умовам [26]: — висота столу мусить бути обрано з урахуванням можливості сидіти вільно, в зручною позі, за необхідності спираючись на підлокітники; - нижня частина столу мусить бути сконструйована те щоб програміст міг зручно сидіти, ні змушений підбирати ноги; - поверхню столу повинна мати властивостями, що виключають поява відблисків до поля зору програміста; - конструкція столу має передбачати наявність висувних ящиків (щонайменше 3 для зберігання документації, листингов, канцтоварів). — висота робочої поверхні рекомендується не більше 680−760мм. Висота поверхні, яку встановлюється клавіатура, мусить бути около.

650 мм.

Важливе значення надається характеристикам робочого крісла. Так, рекомендована висота сидіння над рівнем статі у межах 420- 550 мм. Поверхня сидіння м’яка, передові рубежі закруглений, а кут нахилу спинки — регульований. Необхідно передбачати під час проектування можливість різного розміщення документів: збоку видеотерминала, між монітором і клавіатурою тощо. З іншого боку, у разі, коли видеотерминал має низька якість зображення, наприклад помітні миготіння, відстань від очей до екрана роблять більше (близько 700мм), ніж відстань від очі до документа (300−450мм). Взагалі за високий рівень зображення на видеотерминале відстань від очей користувача до екрана, документи й клавіатури може бути равным.

Становище екрана визначається: — відстанню зчитування (0,6…0,7м); - кутом зчитування, напрямом погляду 20(нижче горизонталі до центра екрана, причому екран перпендикулярний цьому направлению.

Повинна також передбачатися можливість регулювання екрана: — за висотою +3 див; - по нахилу від -10(до +20(щодо вертикалі; - у лівій і право напрямах. Важливе значення також надається правильної робочої позі користувача. При незручною робочої позі можуть з’явитися біль у м’язах, суглобах і сухожиллях. Вимоги до робочої позі користувача видеотерминала такі: — голова повинна бути нахилена понад 20(, — плечі повинні прагнути бути розслаблені, — лікті - з точки 80(…100(, — передпліччя й пензлі рук — в горизонтальному становищі. Причина неправильної пози користувачів зумовлюють такі чинники: немає хорошою підставки для документів, клавіатура міститься занадто високо, документи ж — низько, нікуди покласти руками і пензля, недостатньо простір для ніг. З метою подолання зазначених недоліків даються загальні рекомендації: краще пересувна клавіатура; мають бути передбачені спеціальні пристосування для регулювання висоти столу, клавіатури і екрана, і навіть підставка для рук [26]. Істотне значення для продуктивної та якісної роботи з комп’ютері мають розміри знаків, щільність розміщення, контраст і співвідношення яркостей символів і фону екрана. Якщо відстань від очей оператора до екрана дисплея становить 60…80 див, то висота знака повинна не меншим 3 мм, оптимальне співвідношення ширини і висоти знака становить 3:4, а відстань між знаками — 15…20% їх висоти. Співвідношення яскравості фону екрану й символів — від 1:2 до 1:15 [22]. Під час користування комп’ютером медики радять встановлювати монітор на відстані 50−60 див від очей. Фахівці також вважає, що верхня частина видеодисплея мусить бути лише на рівні очей або ледь нижче. Коли людина дивиться прямо собі, ока відкриваються ширше, ніж що він дивиться вниз. У результаті площа огляду значно збільшується, викликаючи зневоднення очей. До того ж, якщо екран встановлено високо, а очі широко відкриті, порушується функція моргання. Це означає, що очі не закриваються повністю, не омываются слізної рідиною, не отримують достатнього зволоження, що зумовлює швидкого стомлюваності. Створення сприятливих умов праці та правильне естетичне оформлення робочих місць з виробництва має значення як полегшення праці, так підвищення його привабливості, позитивно впливає на продуктивність труда.

7.4 Режим труда.

Як було неодноразово зазначено, під час роботи з персональним комп’ютером дуже є дотримання правильного режиму праці та відпочинку. У іншому разі у персоналу відзначаються значну напругу зорового апарату з приходом скарг на незадоволеність роботою, головний біль, дратівливість, порушення сну, почуття виснаження й болі в очах, в попереку, у сфері шиї і руках [22]. У табл. 7.5 представлені інформацію про регламентованих перервах, які треба робити під час роботи за комп’ютером, залежно від тривалості робочої зміни, видів тварин і категорій праці з ВДТ (видеодисплейный термінал) і ПЕОМ (відповідно до СанПіН 2.2.2 542−96 «Гігієнічні вимоги до видеодисплейным терміналам, персональним электронно-вычислительным машинам та молодіжні організації работ»).

Таблиця 7.5 Час регламентованих перерв під час роботи за комп’ютером |Категорія |Рівень навантаження за робочу |Сумарна час | |роботи |зміну при видах роботи з ВДТ |регламентованих перерв, | |з ВДТ чи | |хв | |ПЕОМ | | | | |Група А, |Група Б, |Група У, |При 8-годинний |При 12-часовой| | |количество|количество|часов |зміні |зміні | | |знаків |знаків | | | | |I |до 20 000 |до 15 000 |до 2,0 |30 |70 | |II |до 40 000 |до 30 000 |до 4,0 |50 |90 | |III |до 60 000 |до 40 000 |до 6,0 |70 |120 |.

Примітка. Час перерв дано за дотримання зазначених Санітарних правив і норм. При невідповідність фактичних умов праці вимогам Санітарних правив і норм час регламентованих перерв слід збільшити на 30%.

Відповідно до СанПіН 2.2.2 546−96 всі види праці, пов’язані з допомогою комп’ютера, поділяються втричі групи: група А: робота з зчитуванню інформації з екрана ВДТ чи ПЕОМ з попереднім запитом; група Б: робота з введення інформації; група У: творча праця як діалог із ЕОМ. Ефективність перерв підвищується при поєднані із виробничої гімнастикою чи організації спеціального приміщення відпочинку персоналу з зручною м’якої меблями, акваріумом, зеленої зоною — та т.п.

7.5 Розрахунок освещенности.

Розрахунок освітленості робочого місця зводиться у виборі системи висвітлення, визначенню потрібної кількості світильників, їх типу, і розміщення. Виходячи від цього, розрахуємо параметри штучного висвітлення. Зазвичай штучне висвітлення виконується у вигляді електричних джерел кольору два види: ламп розжарювання і люмінесцентних ламп. Будемо використовувати люмінесцентні лампи, які порівняно з лампами розжарювання випливає низка істотних переваг [24]: — із спектрального складу світла вони близькі до денному, природному світу; - мають вищим ККД (в 1,5−2 разу вищу, ніж ККД ламп накаливания);

— мають підвищену світловіддачею (в 3−4 разу вищу, ніж в ламп розжарювання); - довший термін службы.

Розрахунок висвітлення виробляється для кімнати площею 15 м², ширина якої 5 м, висота — 3 м. Скористаємося методом світлового потоку [23].

Для визначення кількості світильників визначимо світловий потік, падаючий на поверхню по формуле:

[pic], де F — розраховуваний світловий потік, Лм; Є - нормована мінімальна освітленість, Лк (визначається за таблицею). Роботу програміста, відповідно до цієї таблицею, можна зарахувати до розряду точних робіт, отже, мінімальна освітленість буде Є = 300Лк; P. S — площа освещаемого приміщення (у разі P. S = 15м2); Z — ставлення середньої освітленості до мінімальної (зазвичай приймається рівним 1,1…1,2, нехай Z = 1,1); До — коефіцієнт запасу, враховує зменшення світлового потоку лампи внаслідок забруднення світильників у процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення й правничого характеру які у ньому робіт і у разі До = 1,5); n — коефіцієнт використання, (виражається ставленням світлового потоку, падаючого на розрахункову поверхню, до сумарному потоку всіх ламп і обчислюється у частках одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, забарвлення муру і стелі, характеризуемых коефіцієнтами відображення від стін (РС) і стелі (РП)), значення коефіцієнтів РС і РП було вказано вище: РС=40%, РП=60%. Значення n визначимо за таблицею коефіцієнтів використання різних світильників. І тому обчислимо індекс приміщення по формуле:

[pic], де P. S — площа приміщення, P. S = 15 м²; h — розрахункова висота підвісу, h = 2.92 м; A — ширина приміщення, А = 3 м; У — довжина приміщення, У = 5 м. Підставивши значення получим:

[pic] Знаючи індекс приміщення I, за таблицею 7 [23] знаходимо n = 0,22 Підставимо все значення формулу визначення світлового потоку F:

[pic] Для висвітлення вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛБ40−1, світловий потік яких F = 4320 Лк. Розрахуємо необхідну кількість ламп по формуле:

[pic] N — обумовлений число ламп; F — світловий потік, F = 33 750 Лм; Fлсвітловий потік лампи, Fл = 4320 Лм.

[pic] При виборі освітлювальних приладів використовуємо світильники типу ОД. Кожен світильник комплектується двома лампами.

7.6 Розрахунок рівня шума.

Однією з несприятливих чинників виробничої середовища в ИВЦ є високий рівень шуму, створюваний друкованими пристроями, устаткуванням для кондиціонування повітря, вентиляторами систем охолодження лише у ЕОМ. Аби вирішити питань необхідність і доцільності зниження шуму треба зазначити рівні шуму робочому місці оператора. Рівень шуму, що виникає від кількох основних некогерентних джерел, працюючих одночасно, підраховується виходячи з принципу енергетичного підсумовування випромінювань окремих джерел [25]:

[pic] де Li — рівень звукового тиску i-го джерела шуму; n — кількість джерел шуму. Отримані результати розрахунку порівнюється зі допустимим значенням рівня шуму для даного робочого місця. Якщо результати розрахунку вище припустимого значення рівня шуму, то необхідні спеціальні зниження шуму. До до них відносяться: облицювання муру і стелі залу звукопоглощающими матеріалами, зниження галасу зчинив на джерелі, правильна планування устаткування й раціональна організація робочого місця оператора. Рівні звукового тиску джерел шуму, діючих на оператора на його робоче місце представлені у табл. 7.6.

Таблиця 7.6 Рівні звукового тиску різних джерел. |Джерело шуму |Рівень шуму, дБ | |Жорсткий диск |40 | |Вентилятор |45 | |Монітор |17 | |Клавіатура |10 | |Принтер |45 | |Сканер |42 |.

Зазвичай робоче місце оператора оснащено наступним устаткуванням: вінчестер в системному блоці, вентилятор (ы) систем охолодження ПК, монітор, клавіатура, принтер і сканер. Підставивши значення рівня звукового тиску кожному за виду обладнання формулу, получим:

LS=10· lg (104+104,5+101,7+101+104,5+104,2)=49,5 дБ Отримане значення вбирається у припустимий рівень шуму для робочого місця оператора, рівний 65 дБ (ГОСТ 12.1.003−83). Якщо врахувати, що навряд такі периферійні устрою як сканер і принтер використовуватимуться одночасно, ця цифра буде нижча. З іншого боку під час роботи принтера безпосереднє присутність оператора необов’язково, т.к. принтер оснастили механізмом автоподачи листов.

У розділі дипломної праці були викладено вимоги до робочого місцеві інженера — програміста. Створені умови мають забезпечувати комфортну роботу. З вивченій літератури з цієї проблемі, було вказано оптимальні розміри робочого столу" й крісла, робочої поверхні, і навіть проведено вибір системи та розрахунок оптимального висвітлення виробничого приміщення, і навіть розрахунок рівня шуму робочому місці. Дотримання умов, визначальних оптимальну організацію робочого місця інженера — програміста, дозволить зберегти хорошу працездатність протягом усього робочого дня, підвищить як кількісно, і у якісному відносинах продуктивності праці програміста, що у своє чергу сприятиме найшвидкіснішої з розробки й налагодженні програмного продукта.

Бібліографічний список.

20. Дубовцев В. А. Безпека життєдіяльності. / Учеб. посібник для дипломників. — Кіров: вид. КирПИ, 1992. 21. Мотузко Ф. Я. Охорона праці. — М.: Вищу школу, 1989. — 336с. 22. Безпека життєдіяльності. /Під ред. Н.А. Бєлова — М.: Знание,.

2000 — 364с. 23. Самгін Э.Б. Висвітлення робочих місць. — М.: МИРЭА, 1989. — 186с. 24. Довідкова книга для проектування електричного висвітлення. / Під ред. Г. Б. Кнорринга. — Л.: Енергія, 1976. 25. Боротьба шумом з виробництва: Довідник / Е.Я. Юдін, Л. А. Борисов;

Під общ. ред. Е.Я. Юдіна — М.: Машинобудування, 1985. — 400с., мул. 26. Зінченка В. П. Основи ергономіки. — М.: МДУ, 1979. — 179с. ———————————;

Малюнок 7.1 Зони досяжності рук горизонтальної плоскости.

Малюнок 7.2 Розміщення основних та периферійних складових ПК.

а — зона максимальної досяжності; б — зона досяжності пальців при витягнутої руці; в — зона легкої досяжності долоні; р — оптимальне простір для грубої ручний роботи; буд — оптимальне простір для тонкої ручний работы.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою