Вступ. 
Свинарство

Свинарство — одна з найбільш ефективних галузей тваринництва. При інтенсивному виробництві від однієї свиноматки за рік можна одержати 2—2,5 т свинини, витрачаючи на виробництво 1 ц продукції 4—4,5 корм. од.

Свинарство є джерелом постачання населенню м’яса і сала. М’ясо використовують у свіжому і консервованому вигляді. Подрібнена свинина, перетворена на фарш з різними доповненнями, використовується для виробництва багатьох видів ковбас.

М’ясо свиней добре солиться, що дає змогу заготовляти його на тривалий час. З нього виготовляють бекон, окороки й інші продукти. Жир використовують в харчовій промисловості. Особливою популярністю у слов’янських народів користується сало, яке вживають у різному вигляді. Енергетична цінність свинини досить висока і залежить від вмісту жиру в м’ясі.

Перетравність м’яса свиней досягає 95, а сала — близько 98%. Внутрішньо м’язовий і підшкірний жир — джерело незамінних поліна сичених жирних кислот.

М’ясо свиней багате на повноцінні білки, що містять усі незамінні амінокислоти, мінеральні речовини, вітаміни групи В. У м’ясі свиней менше неповноцінних білків, (колагену і еластину), ніж Й інших видах м’яса.

Цінною сировиною для легкої промисловості є шкури і щетина свиней. Шкури свиней мають твердішу поверхню, ніж шкура інших тварин, і добре поліруються. Свинячі шкури використовують для виготовлення високоякісних сідел, робочих рукавиць, нарядних рукавичок і гетрів, покришок для футбольних м’ячів. Із свинячої щетийи виготовляють різні високоякісні щітки і щіточки.

У землеробстві використовують свинячий гній як азотне добриво. За рік від свині на відгодівлі можна одержати до 1 т гною.