Здоров'я

Московське фармацевтичне училище № 10.

РЕФЕРАТ.

Тема: «Продукти бджільництва та їх застосування в косметиці «.

ВЫПОЛНИЛА:

Студентка групи 11 В.

Чигиринова С.В.

ПРОВЕРИЛА:

Чижова Е.Т.

Москва 2001 год Продукты бджільництва та їх застосування в косметике.

Бджоли існують Землі давно — їх останки знайдено серед скам’янілостей інших комах в пластах крейдяного періоду, які стосуються 50−130 мільйонам років до нашої ери. Бджола побачила 28 млн років раніше людини. Багато історичних пам’яток зазначають, що первісний чоловік, знав і любив мед.

Вже п’ятому тисячолітті до нашої ери в Єгипті бджіл розводили як домашню живність. Їх мед вживали у їжу, а й як лікувальне, косметичне і консервирующее засіб. У одному із небагатьох дійшли до нас папірусів 3500-летней давності під назвою «Книжка приготування ліків всім частин тіла «наводиться безліч рецептів, до складу яких входить мед. Це мазі, пластири, пігулки, примочки, припарки, відвари для промивання, що застосовувалися, в основному, під час лікування ран, очних захворюваннях, а як і захворюваннях нирок і шлунково-кишкового тракту. Мед єгиптяни використано і для бальзамування тіл померлих. Наскільки єгиптяни цінували бджіл, показує і те що в фараонів від Першої династії до римського був титул «Повелитель бджіл», але в царських емблемах за життя фараона і гробниці після смерті Леніна зображалась пчела.

У Ассирії (2950−2050 років е.) бджільництво був у квітучому стані. Асирійці використовували мед і віск для бальзамування умерших.

Як лікувальне засіб мед рекомендувався і використовувався врачевателями Стародавнього Китаю ще третьому тисячоріччі до нашої эры.

На сусідньої Індії приблизно тоді ж мед почали вживати як ефективне протиотруту при отруєння рослинними, тваринами і мінеральними отрутами. У одній з найдавніших індійських книжок «Аюрведа «(Книжка Життя) стверджується, що з допомогою спеціальних еліксирів і дієти, що включає мед і молоко, людське життя можна продовжити до п’яти століть. Бджільництво добре розвинене й у Стародавню Грецію. Там починають оформлятися перші знання про життя бджіл та його розведенні. Так Аристотель (750 років е.) поклав початок науковому бджільництва, описав життя й розподіл праці бджолиної сім'ї. Гіппократ (460−377 років е) писав про життя бджіл, харчових і лікувальних якостях бджолиного меду. У його працях згадується про обеззараживающем, отхаркивающем і продлевающем життя людей дії меду. Він рекомендує мед під час лікування захворювань шлунка, печінці та гнійних ран. Знаменитий математик Піфагор стверджував, щодо своїх 80 років він дожив значною мірою завдяки постійному вживання бджолиного меду, а прожив понад століття філософ Демокріт настійно радив всім «нутрощі зрошувати медом, а зовнішність — олією ». Подальший розвиток бджільництво отримує у період Римська імперія. Римський учений Варон (116−2 рр. е.) у своїй праці «Про сільському господарстві» приділяє велике місце розвитку бджільництва в Імперії, розведенню бджіл, вуликам, продуктам бджільництва. Римський поет Вергілій (70−19 р. до н.е.), колишній водночас і бджолярем, оспівує у творах велике кохання своїх сучасників до бджолам і меду. Пліній (23−79г.) пише про розквіті бджільництва у Римській імперії. Римлянам були відомий лише харчові і лікувальні, а й консервирующие властивості меду. Відомий грецький вчений і лікар Діоскорид (I в. н.е.) у своїй творі «Materia medica» зазначає успішне застосування їм меду під час лікування шлункових захворювань, гнійних ран і свищів. Римський лікар Клавдій Гален активно використовував мед в свою практику. Так само високо цінував лікарські властивості меду знаменитий арабський цілитель Авіценна (Ибн-Сина) — у його «Канонах лікарської науки », написаних за українсько-словацьким кордоном I-II тисячоліть до нашої ери, наводиться більш 150 рекомендацій щодо застосування бджолиного меду на лікування органів дихання, травлення і виділення, шкіри очей. А людям старше 45 років це видатний натураліст і львівський поет рекомендував вживати мед обов’язково. Помітний стимул європейське бджільництво мало з поширенням християнства, коли бджолиний віск почали вживати в ритуальних цілях: за принесення воску Церква навіть відпускала гріхи. Певний час віск і мед мали ходіння як платежу. Давні слов’яни ставилися до меду з такою ж пошаною. Бортництво (примітивне бджільництво) з’явилося X столітті, у період Київської Русі. Мед використовувався у їжу, і на приготування особливих напоїв, віск — для освітлення і релігійних потреб. Продукти бортництва активно експортувалися до Греції, города-республики Венецію і Геную. Давні російські лечебники серед інших рецептів містять чимало рекомендацій по застосуванню меду для загоєння ран і лікування різних хвороб. Поступово розширювалися наукові знання про бджільництві. Вагомий внесок у його розвиток внесли Якоб Нікель, Дж. Батлер, російський бджоляр П. И. Прокопович, Л. Лагстрот та інших. Нині з бджільництвом тісно пов’язані таких наук, як хімія і медицина, доведено велике значення позитивне вплив меду і продуктів бджільництва — бджолиного отрути, маткового молочка, квітковим пилку, прополісу (бджолиного клею) і воску на організм человека.

Пчелиный мед — основний продукт бджільництва, найпопулярніший давніх часу і донині. Виробник — медоносная бджола (Apis mellifica, Apis dorsata fabricius). Він є концентрованим высококалорийным продуктом, істотно відрізняється від інших продуктів. Хімічний і біологічний склад меду, його властивості вже грунтовно вивчені. Мед має як відмінними живильними якостями, а й містить важливі людини імунобіологічні і противомикробные компоненти. Мед за мінеральним складу близький до кров’яної плазмі. У cостав меду входять більш як 70 речовин, благотворно які впливають організм. У ньому містяться: фруктоза — 40%, глюкоза — 35% сахароза і мальтоза — 5% мінеральних солей близько двох%, Н2О — 20%.

Сахара меду для організму є енергетичним елементом і універсальним антитоксическим засобом. Будучи близьким по биохимическому складу до людського крові, мед засвоюється людським організмом на 100%, збільшуючи кількість гемоглобіну у крові та поліпшуючи загальний стан людини. Глюкоза і фруктоза сприяють регулювання нервової діяльності, розширюють кровоносні судини, покращують харчування серцевої м’язи, покращують діурез та обмін речовин. Глюкоза збільшує кількість глікогену у печінці, що, своєю чергою, підвищує її антитоксичні функції. Регулярне вживання меду підвищує иммунобиологическую реактивність організму, робить її стійким до інфекцій, а котра захворіла організм переносить хвороба легше. У меду містяться такі макроі мікроелементи — P, Fe, Mg, Ca, Cl, Cu, Co, Mn, Al, B, Ag, Ni, Zn, Be, Bi, Ba, V, Ge, Ga, Au, Sn, K, Li, Mo, Na, Pb, Si, Ti, Cr, p. s, Zr. Залізо меду стимулює кровотворну функцію кісткового мозку і покращує життєдіяльність клітин, мідь активує окисні процеси, кальцій і калій необхідні нормальної серцевої діяльності, магній діє седативно та підсилюють імунітет і фагоцитоз, марганець сприяє синтезу вітаміну З повагою та стимулює діяльність надниркових залоз, нікель прискорює регенерацію кров’яних клітин. Кислотність меду — 3,78. Це пов’язано з вмістом у меду в мінімальних кількостях органічних кислот: яблучною, молочної, щавлевої, лимонної, винної тощо. У меду містяться такі ферменти (ензими) — инвертаза, диастаза, оксидаза, пероксидаза і протеолитические ензими. У ньому також містяться чинники зростання, антибіотики, і білки. З вітамінів в меду виявлено: В1, В2, В3, В5, В6, Зс, Є, До, З повагою та каротин. Витамины в меду мають більшої активністю, ніж синтетичні, бо їх біологічне дію залежить від правильного поєднання їх зі мінеральними солями, які у тому випадку роль каталізаторів. У меду це співвідношення оптимально немає і небезпеки передозування. Також мед може підвищувати иммунобиологическую реактивність організму, надає противомикробное і протистоцидное дію.

Інші продукти пчеловодства Пчелиный яд Это безбарвна густа рідина з дуже характерною запахом меду і гірким пекучим смаком. До складу входять білки, липоиды, кислоти, луги, вуглеводи, H, N, P. S, P, Mn, Ca і ін., і навіть набір амінокислот. Володіє противомикробными властивостями — бактерицидну і бактериостатическое дія з відношення до 17 видам бактерий.

Маточне (бджолине) молочко Это особливий корм для личинки бджоли. Становить собою густу білувату, а потім матово-желтую прозору кашку. Володіє специфічним запахом і кислуватим смаком. Склад різноманітний, але переважають білки, й вітаміни. Містить 22 амінокислоти, 18% - білкові речовини, 9−18% - вуглеводи, 1,73- 5,68% - жири. Більше 1% мінеральні солі. Вітаміни: B1, B2, B6, PP, фолієва кислота, М, В5, З, В12. У матковому молочку виявлено багато макроі мікроелементів: Fe, P. S, Mg, Mn, Ca, Cr, Si, Ni, Co, Zn, Ag, P. До того ж в молочку міститься ацетилхолин, холинестераза, ферменти, гормоноподобные речовини, фруктоза, глюкоза. Маточне молочко має противомикробными властивостями, надаючи бактериостатическое, бактерицидну і противовирусное действие.

Бджолиний воск Твердое тіло зернистого будівлі, від світло-жовтого до темно-жовтого кольору, запах медовий, приємний. По хімічним складом представляє суміш різних речовинскладні ефіри 70−74%, вільні кислоти 13−15%, граничні вуглеводні 12−15% та інших. Багатий вітаміном А.

Прополис (бджолиний клей) Становить собою смолисте речовина, що виробляється робітниками бджолами, має приємні пахощі, гіркуватий смак, клейкий навпомацки. Жовтого чи злегка червонуватого кольору. Щодо хімічного складу прополісу вивчений недостатньо. Основні складові: рослинні смоли (50−55%), ефірні олії (8- 10%), віск (близько тридцяти%), і навіть високий вміст мінеральних елементів — Fe, Cu, Mn, Zn, Co, та інших. Володіє противомикробными властивостями, надаючи бактериостатическое, бактерицидну і противовирусное дію, і навіть антитоксическое, протизапальне, анестезуюче і имуностимулирующее действие.

Цветочная пыльца Представляет собою дрібні зернини розміром 0,02−0,05 мм. Склад: білок 7,02−29,87%, жири 0,94−11,44%, цукру 18,82−41,2%, вода 0,7- 16,28%. У пилок міститься велика кількість мінеральних речовин, амінокислоти, вітаміни, ензими. Надає противомикробное, загальзміцнювальне действие.

Применение меду і продуктів бджільництва в косметике Известно, що мед й інші продукти бджільництва застосовувалися жінками в ролі косметики ще кам’яному віці. Як косметичне натуральне засіб мед не втратило своєї популярності й у час. Він входить у ролі складової частини в численні креми, лікувально-косметичні емульсії, косметичні маски, бальзами, лосьйони, помади тощо. Комплекс біологічно активних речовин, які у меду, і навіть вітаміни, надають сприятливий впливом геть організм людини. При дії меду на шкіру спостерігається її пом’якшення, поліпшення тургору, відновлення еластичності м’язових волокон. Мед легко проникає в пори шкіри, живить її й регулює водний баланс, активізує обмінні процеси в тканинах, підтримує шкіру в свіжому стані перебуває й перешкоджає передчасному появі зморщок. Можливо застосування меду як із сухий, і при жирною шкірі. З яким віком шкіра втрачає спроможність утримувати воду, вона стає тонкої, сухий корм і зморшкуватій. Цьому сприяє і згасання діяльності сальних залоз. Віддалити в’янення шкіри допоможуть продукти пчеловодства.

Народної медицині відомо багато рецептів засобів догляду за шкірою особи, тіла, волоссям, до складу яких входить мед й інші продукти бджільництва. Медом рекомендується очищати шкіру особи, робити медові маски, втирати в шкіру голови посилення зростання волосся створення та зміцнення их.

МАСКА ІЗ МЕДУ З ЛИМОННИМ СОКОМ Состав: 1 ст. ложка рідкого меду, 7−10 крапель лимонного соку і трохи толокна (щоб вийшла кашка). Усі компоненти добре перемішати — й завдати на шкіру особи на 20 хвилин, після чого змити холодною водою. Застосовується при нормальної шкірі. Маско покращує колір обличчя, добре живить шкіру, робить її пружною і нежной.

БЕЛКОВО-МЕДОВАЯ МАСКА Склад: 2 яєчних білка, 1 ст. ложка меду і ½ чайної ложки персикового чи мигдального олії. Приготувати однорідну масу, потім додати ній 2 їдалень ложки вівсяної борошна. Отриману суміш завдати на 20 хвилин на шкіру особи, після чого зняти її тампоном, змоченим у теплій воді, і зробити прохолодний компрес. Маско покращує водний баланс шкіри, добре живить її й очищает.

МЕДОВО — ГЛІЦЕРИНОВА СМЕСЬ.

Склад: рівні пропорції бджолиного меду і гліцерину. Змішати і використовуватиме догляду за огрубілої і потрісканою кожей.

МЕДОВІ ВАННИ. Склянка меду розчинити щодо одного літрі теплого молока і додати одну їдальню ложку запашного олії (рожевого, лавандового і т.п.). Змішати і вилити в ванну для купания.

Добре діють на шкіру особи препарати з екстрактом квіткового пилку. У склад косметичних масок з екстрактом пилку можуть також входити яєчний жовток чи білок, пивні дріжджі, мед, фруктові соки тощо. МАСКА З ПИЛКОМ Склад: 1 чайна ложка злегка закристаллизовавшегося меду, ½ чайної ложки квіткового пилку, 1 чайна ложка сметани. Усі старанно розтерти в ступці. Наносити маску на попередньо вимите обличчя на 15−20 хвилин. Маска добре живить шкіру, розгладжує зморшки. Використовувати 1−2 рази на тиждень.

Видное місце у косметиці займає воск.

Пчелиный віск обов’язково входить склад якісної губної помади і бальзамов для губ, сприяючи зменшенню їх сухості та попередження шелушения. Віск, переважно білий, входить у ролі основи у складі поживних, в’язких, що очищають, отбеливающих кремів і масок для особи. Віск утворює на шкірі найтоншу захисну плівку і охороняє його від втрати вологи. Після застосування препаратів, містять віск, шкіра стає м’якої і бархатистой.

ЛИМОННО-ВОСКОВАЯ МАСКА.

Склад: 20 мл соку лимона, 10,0 бджолиного воску, 10,0 спермацету, 5 мл спирту. Поставити на водяну лазню — tо 60−65оС і коли віск розплавиться, все перемішати. Маску наносити тонким шаром в наявності. Через 15 хвилин змити теплою водою. Маско використовується пом’якшення і продукти харчування шкіри лица.

Благоприятное вплив на шкіру особи надає ще й інший продукт бджільництва — маточне молочко. Маточне молочко надає омолоджуюче дію, стимулює перебіг обмінних процесів в шкірі. Креми з маточним молочком застосовуються при старіючій і в’янучої шкірі. Відомо цілющість бджолиного бальзаму — прополісу. НПО"ЛБК" г. Уфа виробляє оздоровчу косметику серії «Пропосан «з урахуванням екстракту прополісу. Автор косметики, професор Лебединців, працюючи з хворими, які отримали опіки, застосовував продукти бджільництва. Його креми з прополисом допомагають при опіках третьої та четвертої ступеня. Пізніше з’явилися креми для догляду за шкірою, на лікування угревой висипу, массажное олію, маски. Унікальність цієї серії у цьому, що професору вдалося поєднати прополіс із жовтою водою. Прополіс — природний консервант, відомий ще віддавна. Два топінгредієнта подовжують термін зберігання препаратів. Прополіс є сильним натуральним антиоксидантом. Вона має високими антиокислительными властивостями, уповільнює процеси старіння шкіри, підвищує захисні сили організму. Настоянка прополісу (20−30% на 96о этиловом спирті) застосовується й для оздоровчих ванн. 15−20 крапель настойки прополісу, додані в ванну, знезаражують води і благотворно впливають на кожу.

Компания «Кедроград», що спеціалізується з виробництва продуктів кедрової промислу і продуктів бджільництва, випускає серію лечебнокосметичних кремів. Склад кремів — комбінація бджолиного очищеного білого забрусного воску, маткового молочка, рослинних олій і прополісу — максимально наближений до природному кожному жиру людини, що полегшує насичення шкіру які у них ефірних масел, антиоксидантів, вітамінів А, Є, F, і Р.

КРЕМ «ПАСІЧНИК» — з підвищеним змістом прополісу, захищає шкіру від запалення та роздратування, пом’якшує, робить її упругой.

КРЕМ «АПИРЕЛЬ» — з олією дикої троянди. Володіє потужним відбудовним дією. Підвищує еластичність шкіри, її спроможність утримувати вологу. Збагачений вітамінами А, Є, F і Р.

КРЕМ «РАНОК КОРОЛЕВИ» — высокопитательный крем з природним маточним молочком. Застосування крему значно покращує перебіг обмінних процесів в шкірної тканини, її зовнішній вигляд, надає омолоджуюче действие.

Російська компанія «Тенториум» займається розробкою й виробництвом лікувальної косметики з урахуванням продуктів бджільництва і екстрактів лікарських растений.

АПИБАЛЬЗАМ «ПРОПОЛІС «.

Экстракт концентрований 5%-ный. Склад: високоякісний прополіс на тварину (апибальзам II) чи рослинному (апибальзам I) олії. Мікроелементи: K, Na, Ca, Cl, Fe, Mg, Zn, Cr, Co, Mo, Ag, V, Mn, Cu та інших. Вітаміни: тіамін, рибофлавін, пиридоксин, никотинамид, фолієва к-та, аскорбінова к-та, пантотеновая к-та, ціанокобаламін, вітаміни Є, А. Застосування: рекомендується як самостійної або дополнитель-ного натурального кошти на догляду за шкірою. Володіє вираженої ранозаживляющей активністю. Спосіб застосування: зовнішньо — завдати тонким шаром на проблемний ділянку кожи.

КРЕМ «ЧИЛИДОНИЯ «.

Склад: патентований Пэгус-компонент з прополісу, соснова живиця, віск, мед, основы.

Обладает природним природним кератолитическим (отшелушивающим), регенерирующим, протизапальною, виявляє антимікробну, противоожоговым і болезаспокійливу дією. Застосовується як засіб при трофічних виразках, хронічних тріщинах шкірних покровів, псориазе, для профілактики ускладнень під час опіках і отморожениях, і навіть як омолоджуюче і поживне косметичне засіб. Спосіб застосування: щодня у вигляді аплікацій на пошкоджені ділянки шкіри. Через 2−3 години залишки крему змивають теплою водою. На курс — 12−14 процедур.

Рецептура «Чилидонии «має історичну репутацію — подібні колд-кремы виготовляли ще Давньому Риме.

КРЕМ «АПИ-БЮСТ».

Склад: настоянка хрону, соснова живиця, камфорне олію, бджолина обніжжя, мед, патентований Пэгус-компонент з прополісу, есенція з бджолиного настою, оригінальні основи тварини рослинного походження. Застосування: З допомогою крему здійснюється те що за шкірою молочних залоз, декольтованої частини грудях, шиї. Через війну правильного і регулярного використання крему «Апи-бюст «поліпшується естетичний вигляд і підвищується тургор шкіри. Спосіб застосування: крем наноситься аппликационно галузь грудях та шеи.

Продукти бджільництва давно взяли на озброєння професіонали у сфері вроди й здоров’я. У колекціях багатьох косметичних фірм Росії та інших країн присутні «медові «лінії: креми, маски, шампуні, бальзами, олії, декоративна косметика та інші лікувальні і парфюмерно-косметичні кошти. Але потрібно пам’ятати, що мед, квітковий пилок, маточне молочко є сильними алергенами і тому можуть бути рекомендовані до застосування людей із підвищеної чутливістю до цих веществам.

1. Шеметков М. Ф., Шапіро Д. До., Данусевич І. До. «Продукти бджільництва і душевному здоров'ї людини.» Мінськ, 1987.

2. Младенов З. «Мед і медолечение.» перекл. з болг., М., «Водолій», 1992.

3. Вендровская С."100 хвилин для вроди й здоров’я." М., ФиС, 1982.

4. Ленсина З. «Косметика, вік і пора року» Таллінн, Валгус, 1979.

5. Енциклопедія молодий жінки. М., Прогрес, 1989.