Друковані та інтернет

Друковані та інтернет.

.

.

Сьогодні електронні цифрові технології у сполученні з Інтернетом (і технологіями наступного покоління інформаційних мереж) визначають майбутнє комунікацій. Традиційні постачальники інформаційних продуктів, починаючи з компаній, що випускають словники й енциклопедії і закінчуючи мас-медіа, не хочуть погодитися з утратою ринку збуту. Вони намагаються йти у ногу з часом: відсоток такої інформації у цифровому вираженні, що публікується щороку, відчутно перевищує кількість друкованих примірників.

Процес переходу енциклопедичних словників у електронний формат почався у 1992 році з купівлі компанією «Майкрософт» аутсайдера енциклопедичного ринку «Енциклопедії Функа й Уогнеллса». Енциклопедію відредагували, доповнили свіжою інформацією й ілюстраціями, після чого вона стала одним з лідерів продажу видань на CD-ROM за назвою «Майкрософт-Енкарта». Протягом 1994 року було продано більш 6 млн. екземплярів «Енкарти», сьогодні енциклопедії належить більше 60% ринку електронних енциклопедій.

Ще одним прикладом є 32-томна енциклопедії «Британіка», яка в 1988 році продала 200 тисяч комплектів, а в 1995 році її тираж знизився більше, ніж у чотири рази, а в 1997 році практично зійшов на нівець. Зате електронна версія «Британіки» є одним з лідерів ринку енциклопедичних словників на цифрових носіях, що росте зі швидкістю в середньому 20% у рік. При цьому вартість енциклопедій продовжує падати. Якщо на початку 1997 року «Британника CD 97» на CD-ROM коштувала 1000 доларів, то під кінець року ціна знизилася до 125 доларів. Нова версія «Британника CD 98» коштує стільки ж.

Мережні версії цих енциклопедій, частина з яких працює безкоштовно («Енкарта»), а частина — за передплатою («Британіка»), є прообразом інтегрованих інформаційних систем майбутнього, доступних on-line і не обмежених в обсягах інформації розміром паперових носіїв, компакт-дисків і дисків DVD.

Що ж принципово нового для користувача вносить Інтернет у інформаційний простір?

	ТБ.	Радіо.	Преса.	Інтернет.
Можливість вибору часу користувачем.
Можливість збереження для повторного використання.	У.	У.
Можливість одержання/передачі інформації одночасно з подією.
Можливість миттєвої відповіді чи дискусії.	У.	У.
Форма передачі:
Текст.
Нерухоме зображення.
Зображення, що рухається.
Звук.
Необхідність у спеціальному устаткуванні.

Примітка: + так, — ні, У — з використанням спеціальних додаткових пристроїв або за деяких умов.

З таблиці видно всі переваги Інтернету.

Зіставна характеристика друкованих та електронних видань.

У Сполучених Штатах протягом останнього двадцятиліття спостерігається ситуація, коли відчутно зменшуються наклади «класичних» газет і журналів. Так, до кінця 70-х років у США практично перестали існувати вечірні газети. Американці переселялися до передмість, а отже, пізніше добиралися додому, та й доставка газет стала довгою справою. Тим часом стрімко розвивалися великі телевізійні компанії. Прочитавши ранкову газету, американець йшов на роботу, а повернувшись, сідав перед телевізором. Вечірні газети не витримували конкуренції і закривалися одна за іншою.

Інтернет упевнено відвойовує собі життєвий простір в інших засобів поширення й обміну інформацією. У цій ситуації багатьом газетам і журналам доводиться терміново робити вибір: чи розміщувати своє видання в Інтернет, чи ні.

До середини 90-х років кількість електронних видань світової Мережі наближалася до тисячі. Серед них: «The New York Times», «The Washington Post», «The Boston Globe» ," Вісті", «Незалежна газета», «Коммерсантъ», «Le Monde», «The Guardian», «The Economist», «Der Spiegel», «The Jerusalem Post», та інші.

Серед електронних версій друкованої преси зустрічалися такі видання, що читалися тільки з монітора, і такі, що повністю використовували технічні можливості Інтернету для передачі і засвоєння інформації. У цей же час з" явилися власне мережні видання. Їхні друковані версії були вторинними стосовно мережної й істотно відрізнялися, а то були відсутні зовсім. Засновниками подібних віртуальних інформаційних проектів виступили концерни і корпорації, що працюють на стику комп" ютерної, видавничої і новинної індустрій.

Переваги і недоліки друкованих видань і їхніх електронних версій в Інтернету.

ПЕРЕВАГИ:

Друковане видання.

· зручність використання — можна читати будь-де;

· читач отримує відразу повний комплект інформації;

· інформація всіх категорій уміло скомпоновано.

Web-видання.

· відсутня процедура тиражування;

· читач конкретного номера газети (журналу) потенційно є користувачем Інтернету;

· доставка номера автоматично забезпечується системою Інтернет;

· газета однаково доступна всім користувачам Інтернет незалежно від місця проживання;

· легко робити тематичні добірки інформації. Деякі видання ведуть такі добірки, а у деяких є спеціальні пошукові служби в архіві видання;

· можна читати (знайомитися зі змістом) видання на незнайомій іноземній мові, використовуючи спеціальне програмне забезпечення, що забезпечує автоматичний переклад тексту;

· «електронна підшивка» за рік займає усього кілька мегабайт пам" яті, і може бути організована відповідно до інтересів користувача;

· наявні фрагменти статей можна легко використовувати для роботи (копіювати, переробляти, цитувати);

· виявлені помилки легко виправляються;

· читач може легко познайомитися з виданням, не купуючи його;

· існують різні варіанти доставки електронного видання: WWW, електронна пошта, електронне розсилання, FTP.

НЕДОЛІКИ.

Друковане видання.

· необхіден друк накладу;

· частина тиражу залишається не розкупленою;

· необхідно використовувати службу доставки;

· доставка за межі країни істотно обмежена;

· важко робити тематичні добірки інформації з підшивки;

· незручно збирати підшивки газет і журналів;

· вкрай утруднений пошук необхідної статті в підшивці;

· важко використовувати знайдені матеріали для часткового відтворення;

· помилки, допущені при друці, неможливо виправити.

Web-видання.

· необхідно мати комп" ютер, модем і телефон (або виділену лінію);

· необхідно платити за підключення до Інтернету;

· читати і дивитися матеріали можна тільки на комп" ютері (хоча можна і роздрукувати);

· розсіюється увага від великої кількості цікавої інформації.

Специфіка Інтернет-видання.

Не тільки мережний аналог друкованої преси можна зустріти в Інтернеті. Все частіше на верхні рядки рейтингів попадають мережні видання, що існують лише в Інтернет. Чому ж зростає попит саме на такі видання? Чим мережна газета відрізняється від звичайної?

По-перше: жанр «мережної» преси визначається специфікою Інтернету як медійного середовища й особливостями сприйняття інформації з екрана монітора. У першу чергу це гіпертекстові посилання, що забезпечують доступ до архівів та інших електронних ресурсів. Таким чином, читач має справу не з лінійним текстом, а з розширеним обсягом інформації.

По-друге: численні форми зворотного зв" язку (гостьові книги, форуми, конференції, интерактив) дають читачу можливість брати участь у виробництві інформаційного продукту і розмивають межу між автором і читачем. Крім того, звичайне для «класичної» преси придушення авторської індивідуальності через ретельну редактуру в мережній пресі поки не поширено.

По-третє: мережні ЗМІ володіють перевагами у порівнянні з друкованою пресою. Це можливість негайної публікації матеріалів, завдяки чому мережні видання є оперативнішими за газети і телебачення, адже оперативність газети обмежена терміном виходу номера, а оперативність телебачення — часом виходу в ефір новин; оперативність Інтернет-видання взагалі нічим не обмежена. Саме це і стало причиною появи «стрічки новин». Однак, на думку деяких журналістів, у ній зацікавлене дуже вузьке коло споживачів інформації. Представник «більшості» не має потреби в такій кількості різноманітних новин, що проходять каналами інформаційних агентств.

По-четверте: відносно мала собівартість мережних проектів і відсутність централізації сприяє розквіту спеціалізованих газет і журналів. Тим самим забезпечується гарантована Конституцією воля слова і самовираження.

На жаль, усе перераховане має і свою зворотну сторону. Легкість публікації при можливості збереження анонімності приводить іноді до зловживань: дезінформації, плагіату, екстремізму, порнографії, прихованій рекламі. Хоча у серйозних мережних газетах таке недопустиме.

Що очікує пресу?

Незалежно існуючі мережні і друковані ЗМІ останнім часом почали помітно впливати одне на іншого. До Інтернет-видань пресу прийшли професійні журналісти, що співпрацювали чи продовжують співпрацювати з друкованими ЗМІ. Мережна преса й Інтернет стали для професійних журналістів джерелом оперативної інформації, а проблеми мережного життя взагалі і журналістики зокрема, стали темою численних публікацій «класичних» газет і журналів. У той же час мережні видання висвітлюють проблеми суспільства і культури, далекі від віртуальної реальності.

В економічній географії є поняття т.зв. лінії Брандта. Ця умовна лінія відокремлює багаті країни «Півночі» від бідного «Півдня». Поняття «Півночі» і «Півдня» тут, зрозуміло, умовні: до «Півночі» відносять США, Канаду і Європу, Японію і Австралію. Подальший розвиток Інтернету зробить цю лінію поділу ще «глибшою». Поява власне он-лайн видань, що не мають паперових аналогів, означає, що жителі «Півдня» будуть цілком відрізані від відповідних інформаційних потоків. Не виключено, що на багатій «Півночі» Інтернет дійсно сильно потіснить газети. Однак на «Півдні», де живуть більш 80 відсотків населення Землі, Інтернет не зможе скласти сильної конкуренції друкованим ЗМІ, і в цих країн ще довго будуть насолоджуватися читанням газет.

Українські газети та журнали, представлені в Інтернеті:

Газета «День» (internet.

Газета «Дзеркало тижня» (internet.

Газета «Сьогодні» (internet.

Журнал «CHIP» (internet.

Журнал «ПіК» (internet та ін.

Українські Інтернет-видання:

Українська правда (internet.

Електронні вісті (internet.

UAtoday (internet.

ForUm (internet.