Реальність малого підприємництва у регіоні

Реферат на тему:

Реальність малого підприємництва у регіоні.

Аналіз показників розвитку малих підприємств становить багато питань Розвитку малих підприємств притаманні риси випадковості. Тому використання стохастичних моделей для вирішення питань щодо розвитку малих підприємств означає якісно вищий рівень володіння процесами дійсності.

Розрахунки проводились з використанням табличного процесору Excel. Табличний процесор Excel пропонує функцію яка знаходить значення оцінок параметрів залежності за методом найменших квадратів. Вибір залежності (функції) проводився із таких міркувань: незалежно від виду імпірічної лінії регресії автори не бачили достатніх аргументів для використання нелінійних залежностей і таких, які мають оптимальне значення факторів (наприклад: експотенційна, степенева, зворотна тощо). Крім того, отримана точність оцінок дала можливість використовувати найбільш прості і добре дослідженні лінійні моделі, тим більше що потрібно було дослідити якісний вплив факторів на ефективність малого підприємництва, тому використання інших залежностей не мало ніякого сенсу. Процес побудови моделі складається з наступних етапів: постановка задачі; розробка її формальної схеми; формалізація задачі; побудови моделі статистичного, лінійного зв’язку між показником у та фактором х; у=а0+а1×1, де а0 і а1 невідомі параметри регресії, що мають бути оцінені.

Розглядаючи динаміку кількості малих підприємств і середню чисельність працюючих, відразу відчуваєш якусь нестиковку. Допустивши, що це пов’язано з появою великої кількості підприємств з малою чисельністю працюючих, то все стане на свої місця. Дані підприємства можуть бути організовані при структурах, що надають фінансові послуги. Це припущення може бути підтверджено зв’язком між кількістю малих підприємств і фінансовою активністю (використано динаміку активів банків).

Таблиця 1.

Кількість малих підприємств на 1000 чол. і фінансова активність.

Кількість МП на 1000 чол. 3,4 4 4,4 4,8 5,3 5,7 6 6,3.

Загальні активи, млн. грн. 20 25,8 37 39,9 50,8 67,8 105,6 140,9.

Параметри регресії а1=0,216 281 а0=3,668 727.

Коефіцієнт детермінації R2 = 0,8 065 934.

Логічно передбачити, що ріст кількості малих підприємств приведе до росту частки малих підприємств у обсязі реалізованої продукції Дніпропетровської області. Для підтвердження чи спростування цієї тези була побудована модель між кількістю малих підприємств на 1000 чол. населення Дніпропетровської області і частиною реалізованої продукції цими підприємствами. Відсутність зв’язку між кількістю малих підприємств і часткою продукції у обсязі реалізованої продукції (табл.2) суперечить будь-якій логіці.

Таблиця 2.

Частина реалізованої продукції малих підприємств Кількість МП на 1000 чол. 3,7 4,1 4,8 5,3 5,5.

Частка продукції МП, % 1,3 1,3 1,6 1,6 1,3.

Параметри регресії а1=0,9 375 а0=0,98 125.

Коефіцієнт детермінації R2 = 0,1 927 083.

Тому потрібно було провести подальші дослідження цього факту. Були розроблені моделі залежності кількості малих підприємств по різним галузям промисловості і часткою продукції цих підприємств у обсязі реалізованої продукції (3−5).

Таблиця 3.

Доля малих підприємств, які виробляють електричну і електронну продукцію, у обсязі реалізованої продукції Дніпропетровської області.

Кількість МП виробл. електрон. прод. 231 225 237 219 218.

Виробництво електричної та електронної продукції, % 14,2 8,3 13 8,3 8.

Параметри регресії а1=0,3 215 385 а0=-62,3077.

Коефіцієнт детермінації R2 = 0,7 514 429.

Аналізуючи якісні оцінки моделі бачимо, що зв’язок між часткою продукції малих підприємств виробляючих електричне та електронне устаткування має місце (коефіцієнт детермінації R2 = 0,75).

Залежність між часткою продукції малих підприємств легкої промисловості.

і їх кількістю (табл.4).

Таблиця 4.

Кількість МП легка промисловість 114 160 203 217 227.

Доля виробн. продукції легкої пром. % 7,3 12,2 17 20,3 20,6.

Параметри регресії а1=0,0,1207 а0=—6,76.

Коефіцієнт детермінації R2 = 0,988.

Таблиця 5.

Залежність між часткою продукції МП машинобудування у обсязі реалізованої промислової продукції і їх кількістю Кількість МП машинобудування 471 509 572 606 633.

Частка продукції МП, % 5,2 5,6 6,1 5,2 4,3.

Параметри регресії а1=-0,41 216 а0=7,580 692.

Коефіцієнт детермінації R2 = 0,1 758 529.

Залежності між кількістю МП у машинобудуванні і часткою продукції в обсязі реалізованої їхньої продукції невизначено: R2 = 0,17.

Так, наявність зв’язку між часткою продукції малих підприємств в обсязі реалізованої продукції в таких галузях як: електричне та електронне устаткування указує на реальність і ефективність їх роботи.

Малі підприємства у галузях електричне та електронне устаткування, виробництво машин та устаткування організували підприємці, що як правило, робили на високотехнологічних підприємствах оборонної промисловості. Розвиток цих підприємств, як свідчить проведений аналіз, сприяє підвищенню ефективності результатів господарювання області.

А от модель роботи малих підприємств працюючих в галузі машинобудування свідчить про їх неефективну роботу. Це пов’язане з тим, що при цьому порушувався технологічний ланцюжок, змінювався сортамент та налагоджені реальні виробничі зв’язки.

Аналіз отриманих результатів наводить на наступні висновки. Так, наявність зв’язку між часткою продукції малих підприємств в обсязі реалізованої продукції в таких галузях як: електричне та електронне устаткування, виробництво машин та устаткування, легка промисловість указує на реальність їх роботи.

Малі підприємства у галузях електричне та електронне устаткування, виробництво машин та устаткування організували підприємці, що як правило, робили на високотехнологічних підприємствах оборонної промисловості. І коли на початку 90-х років оборонна промисловість була знищена, найбільш активні інженери започаткували малі підприємства з: програмного забезпечення, зв’язку, телекомунікацій, послуг та ремонт електричного та електронного устаткування, виробництво свічок для двигунів, тощо. Розвиток цих підприємств як свідчить проведений аналіз спрямований на виробництво продукції Про реальність і роботи підприємств свідчить також модель, яка побудована на результатах роботи малих підприємств віднесених управлінням статистики до легкої промисловості. Їх започаткували підприємці що володіли навичками шиття одягу, взуття тощо. Для організації виробництва підприємці могли задовольнитись мінімумом обладнання і устаткування. За таких обставин підприємства в цій галузі були реальні і конкурентноздатні.

А от модель, що побудована на наслідках роботи малих підприємствах працюючих в галузі машинобудування свідчить про їх неефективну роботу. З чим це пов’язано? Малі підприємства в машинобудуванні організовувались на базі розділу (на окремі підприємства) машинобудівних заводів з їх існуючою технологічною структурою наприклад: комбайнового, пресів, агрегатного, ДЗМО та інших. При цьому порушувався технологічний ланцюжок, змінювався сортамент і налагоджені реальні виробничі зв’язки. Тому ці підприємства як правило не є ефективними. Малі підприємства в металургії? Це щось явне вигадане, бо металургійні агрегати потребують колективної праці, при чому працюють вони в чотири зміни. За таких умов кількість працюючих на малому підприємстві буде більше 50 робітників. Як тут можливо організувати мале підприємство, це питання до господарів. Скоріш за все це щось віртуальне і не націлене на виробництво продукції. Узагальнюючи проведені дослідження можна пояснити те що в цілому зв’язку між часткою продукції малих підприємств в обсязі реалізованої продукції і їх кількістю не знайдено, більшість з них має зовсім іншу мету, ніж виробництво продукції.