Тобіас Смоллет

Тобиас Смоллет

Д. Мирський.

Смоллет Тобайас (Tobias Smollett, 1721—1771) — англійський романіст, родом шотландець. Походив з збіднілої галузі дворянського роду. Отримав медичне освіту. Потрапив хірургом на військовий корабель. Брав участь у невдалої для англійців операції проти іспанської фортеці «Картахены» (Караибское узбережжі), сатирично описаної їм у «Родрик Рондоме». «Р. Рондом» (The Adventures of Roderick Random), його перший роман, вирушив у 1748 й мав дуже великі успіх. Відтоді З. присвячує себе повністю літературі, пише романи («The Adventures of Peregrine Pickle» — «Перегрін Пикл», 1751; «The Adventures of Ferdinand, count Fathom» — «Фердинанд Фадом», 1752; «The Adventures of sir Lancelot Greaves» — «Ленсеит Гривз», 1760, птд. вид. 1762), переводить «Жіль Блаза» (1749) і «Дон-Кіхота» (1755), працює над різними компіляціями («History of England» — «Історія Англії», 1757—1765, та інших.). На початку 60-х рр. (з 1762 по 1763) З. редагує «Британця» (The Briten) — орган нової партії «друзів короля», але у боротьби з такими блискучими противниками з «народної партії», як сатиричний поет Черчил і знаменитий агітатор Уилкс, вона виявляється дуже швидко знищеним. Помер З. в Італії, куди поїхав лікуватися; останній його роман «Хамфри Клінкер» (The Expedition of Humphry Clinker) вийшов посмертно (1771).

С. займає дуже чільне місце серед великих реалістів XVIII в. Особливо близький він до Филдингу, якому проте поступається в ідейній цілісності, свідомості, художньої цілеспрямованості. У першій і кращому, окрім «Хамфри Клінкер», романі Смоллет зумів думати виворіт англійського буржуазного прогресу XVIII в. Головне у творчості З. — ці нещадні і «люті» глави в «Родрике Рандоме», де зараз його зображує життя матросів військового флоту, насильницьку вербування, дикий сваволю офіцерів, жахливу антисанітарію тощо. буд. і історію повії, міс Вільямс. Але й ніяких узагальнень, жодних висновків З. робить і, вичерпавши запас похмурих вражень своїх «років мандрівок», він у своїх пізніших романах до цих тем не повертається.

«Родрик Рандом» і «Перегрін Пикл» — вкрай безформні романи, побудовані за принципом нанизування епізодів у стилі «Жіль Блаза», але не матимуть об'єднуючою ідеї. Головні герої, будучи безсумнівно типовими постатями свого часу, позбавлені справжнього художнього єдності, т. до. у автора немає чіткого, витриманого ставлення до них. Перегрін — багатий юнак, син купця, що є дворянином, — робить безліч мерзот і підлостей, які описуються без осуду, а й це без будь-якого замазывания, й те водночас постійно передбачається, що він є отменно-благородным молодим джентльменом, якому треба співчувати. Ця композиційна наївність пояснюється відсутністю ідейного стрижня, отсутствидм послідовного ставлення до дійсності. Комічні персонажі необгрунтовано яскраві, але яскравість ця переважно зовнішня; методи З., схожі на методи англійських карикатуристів XVIII в. (особливо Ролинсона), не ніхто не звернув впливу Діккенса.

«Хамфри Клінкер» різко виділяється з деяких інших романів З повагою та з виконання і опорядженні стоїть значно вища. А з’ясувалося вплив Филдинга і Стерна. Цей роман написано в листах і становить ряд чудово живих комедійних образів, витриманих в набагато менше фарсових тонах, ніж у ранніх романах. На відміну від «Родрика» і «Перегрина» роман має і встановлює певну ідеологічну установку, консервативну, спрямовану до прославляння аграрія, сутнісно вже капіталістичного, умножающего свої статки, але чуждающегося як вульгарною погоні за прибутком, і будь-яких неперевірених нововведень. Більше, ніж у якому не пішли, в англійському романі XVIII в. пропонують ідею соціального авторитету імущих, їх панування над неімущими, — явний ознака загострення соціальних взаємин у момент останніх, остаточних експропріацій селянської власності і напередодні французької революції. Хронологічно «Хамфри Клінкер» завершує собою «героїчний» період раннього англійського буржуазного реалізму, розпочатий 1719 «Робінзоном Крузо». Прямих спадкоємців З. не залишив, та за три чверті століття творчість його справила сильне англійською авантюрний роман (30—40-х рр.) — Лівер, Ловер, Мариэт — й у значною мірою на Діккенса.

Список литературы.

I. Miscellaneous works, 6 vv., Edinburgh, 1790.

with R. Anderson memoir, 6 vv., L., 1796.

Works. ed. by J. Moore, 8 vv., L., 1797.

ed. by G. Saintsbury, 12 vv., L., 1895.

ed. by W. E. Henley a. T. Seccombe, 12 vv., L., 1899—1901.

Letters of T. Smollett, ed. by E. P. S. Noyes, Cambridge, Mass, 1926. Російською з. переведено: Родерік Рендом Роман, СПБ, 1861.

Приключения Перигрина Пикля, перев. і коментар А. У. Кривцовой і Євг. Ланна. Статті Д. Мирського і Євг. Ланна, т. I, вид. «Academia», М. — Л., 1934 (відгуки звідси вид.: Петров З., «Художня література», 1935, № 12.

Спасский Ю., «Літературний огляд», 1936, № 3).

II. Hazlitt W., Lectures on the English comic writers, L., 1819.

Scott W. (Fielding and Smollett), у серії «Ballantyne's Novelists Library», v. II—III, L., 1821.

Thackeray W. M., The English humoritts of the XVIII-th century, L., 1853.

Chambers R., Smollet.

his life… L., 1867.

Hannay D., Life of T. Smollett, L., 1887.

Smeaton G., T. Smollett, Edinburgh, 1897.

Dibelius W., Englische Roman.

kunst, Berlin, 1910.

Buck H. P. S., Study in Smollett, New Haven, Conn., 1925.

Его ж, Smollett as poet, там-таки, 1927.

Melville L., The life and letters of T. Smollett, L., 1926.

Benjamin L. P. S., Life and letters of T. Smollett, Boston, 1927.

Wierstra F. D., Smollett and Dickens, Diss., Amsterdam, Den Helder, 1928.

Ланн Євг., Літературна діяльність Смоллета та її «Перигрин Пикль», до. вище вид. «Пригод Перигрина Пикля», М. — Л. 1934.

Мирский Д., Смоллет та місце історія європейського роману, там-таки.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.