Творення слів

Творення слів

КОНСПЕКТ.

уроку рідної мови.

на тему «Творення слів».

Тема уроку: Творення слів.

Мета уроку: повторити, узагальнити й схематизувати знання про будову слова і словотвір, відомості з морфології та орфографії.

Розвивати вимову та слухову культуру, дикцію, увагу пам’яті, культуру усного і писемного мовлення, уміння узагальнювати і систематизувати вивчений матеріал, виховувати патріотичні почуття, любов до рідного слова, національну свідомість.

Обладнання уроку: схеми-опори «Будова слова», «Словотвір», тексти-опори «Пісня Марусі Чурай», таблиця «Способи словотворення», індивідуальні картки.

Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель пропонує повторити пам’ятку-аутотренинг, якою учні користуються впродовж усього курсу вивчення української мови.

Я — старшокласник.

Я — особистість творча.

Я думаю, аналізую, висловлюю свої судження.

Я хочу знати.

Я поважаю себе і свого вчителя.

Музикотерапія (5хв.), звучить народна пісня.

Учитель називає тему уроку, зачитує епіграф, знайомить учнів з метою уроку.

Учні записують епіграф:

Ой, що росте без кореня?

Камінь росте без кореня?

Народна творчість.

Запитання до класу:

— Як епіграф пов’язується з темою й метою заняття?

Відбувається короткий діалог між учителем і учнями.

Учитель остаточно умотивовує тему, формує мету і завдання уроку.

ІІ. Повторення вивченого.

Бесіда з запитаннями:

Як називається розділ мовної науки, що вивчає творення слів?

Що називається твірною основою?

Яка основа називається непохідною? Похідною?

Які є способи словотворення?

Назвіть неморфологічні способи словотворення.

Які способи творення слів називають морфологічними?

Учні закріпляють теоретичний матеріал за таблицею «Способи словотворення» та за схемою-опорою «Будова слова. Словотвір», наводять приклади.

ІІІ. Тренувальні вправи на осмислення знань, формування умінь і навичок.

Завдання 1. До кожного зазначеного в таблиці способу словотвору самостійно дібрати по 2−3 приклади.

Завдання 2. З, а поданими схемами дібрати слова (у початковій формі).

1.

2.

3.

4.

5.

Вибірковий диктант.

Виписати з вірша-пісні Марусі Чурай «За світ встали козаченьки» слова, утворені суфіксальним способом.

(учні запишуть і зроблять морфемний аналіз слів: козаченьки, Марусенька, Марусенько, миленького, доріженьку, синочку, неділеньки).

Завдання 3. Відтворити текст пісні «За світ встали козаченьки» усно і записати слова у творені префіксальним способом. (Учні запишуть слова: похід, заплакала, помолися, забувайте. Зроблять взаємоперевірку).

Розподільний диктант. Записати слова префіксальним способом у дві колони.

(учні почергово виразно читають текст на окремих листках).

Запитання до класу:

1.Назвіть стиль твору.

2.Які ще стилі відомі.

Самодиктант. Запишіть 4−5 слів, утворених способом основоскладання.

Проводиться взаємоперевірка виконаної роботи.

Мовленнєва ситуація. Учитель пропонує учням послухати билицю «Сценка із життя».

Сочі. Пляж. Люди. Дві жінки з хлопчиками однакового віку.

«Васильку» — зве молода жінка українка синочка, стоячи на березі моря.

«Вася слышишь как красиво звучит твое имя по-украински?» — із захопленням проговорила молода росіянка витираючи рушником сина, хлопчика років чотирьох.

Запитання до класу.

1. Як утамовувати зміст бувальщини з темою заняття?

2. Для чого прочитано цю бувальщину?

3. Що я хотіла цим сказати?

(Учитель пропонує дітям при звертанні один до одного використовувати слова за допомогою суфіксів із значенням пестливості. Наприклад: Іринко, Софійко, Петрик).

Завдання 4 (усно). Пояснити спосіб творення слів: розлучили, сказала, прехороший, добрий вечір, пісні-вірші, піснетворка.

Завдання 5 (усно). Від яких твірних основ і за допомогою яких значущих частин утворено подані слова: замолоду, проклинання, біг, полу ночі, додому?

Диктант-диспут. У класі виникла дискусія. Частина учнів твердила: у реченні я знаю що ви скажете: що виступає сполучником, інші доводили: що — сполучне слово.

— Хто із них має рацію?

Диктант з коментуванням. Учні пояснюють правопис українських імен по-батькові. Творення прізвищ та їх написання орфограми.

Текст диктанту.

Українська Сафо.

1625 року в урядника Полтавського полку Гордія Чурая народилася дочка Маруся. За йменням батька її називали Марія Горді(-ївна), за прізвищем Чура (-ївна).

Маруся була піснетворною, мала чудовий голос. Народжена для любові, вона не знала її радощів. Маруся полюбила Гриця Бобренка, але Грицькова мати Бобрен (-чиха) повстала порти кохання. Безвольний Грицько Бобренчи (-шин) одружився з Галею Вишняк (-іваною), дочкою осавули Вишняка…

Усі свої надії все любляче серце по краплині Маруся сточила в неперевершені пісні.

Завдання 6.

Назвати вивченні орфограми.

Зробити морфологічний розбір останнього речення.

Пояснити пунктограми в основному реченні.

Зробити синтаксичний розбір останнього речення.

дібрати спільнокореневі слова до іменника голос.

Розібрати як частини мови іменник любові.

добрати антонім до слова любити.

Завдання: У епіграфі уроку знайти слова, яке утворене неморфологічним способом (Учні називають слово корінь).

Запитання до класу.

1.Корінь у ботаніці, корінь у математиці. Як називаються такі слова?

Завдання: усно прокоментувати спосіб творення слів: молода, кругом, сьогодні. Одне із слів введіть у речення.

Словниковий диктант.

Малоросійський, дрібненька, худорлявенький, рученьки, лице, голівонька, заплетений, дугоподібний, горбик, ззаду, зубками.

Завдання з розвитку зв’язного мовлення.

Скласти міні-твір «Портрет Марусі Чурай за умовою», використовуючи слова із словникового диктанту (працює творча група).

Решта учнів класу напишуть диктант.

Перед написанням диктанту учитель читає пам’ятку аутотренінг «Проведення диктанту».

Уважно слухаю тексти, усвідомлюючи його зміст.

Сприймаю текст як одне ціле, в якому закладена інформація.

Вслухаюся в інтонування всього тексту і кожного речення зокрема.

При перевірці диктанту читаю текст не тільки очима, а й беззвучно вимовляю слова за допомогою артикуляції мовного апарату.

Я вірю в те, що добре напишу диктант, бо дуже цього хочу.

Я уважна, я слухаю.

Диктант.

«Дівчина з легенди».

Ім'я легендарної поетеси та співачки Марусі Чурай, про яку це в минулому сторіччі на Україні ходило чимало легенд і переказів, було майже забуто. Спираючись на ці легенди, дехто з учених дійшов висновку, що Маруся Чурай — історична особа.

З пісень, які безумовно належать Марусі, найбільш відомі: «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи Грицю», «За світ встали козаченьки».

Перекази про легендарну українську дівчину цікавили багатьох письменників України.

Марусю Чурай називають українською Сафо.

(текст диктанту учні перевіряють самі із дошки, яку вчитель відкриває).

Один-два учні здають зошити із описом піснярки, зачитують роботи.

Учень (попередньо підготовлений) прочитає опис портрета Марусі Чурай, який письменник Шкляревський бачив у Квітки-Основ'яненки (нижче).

Маруся була справжня красуня — в суто малоросійському стилі: дрібненька (трохи худорлява), струнка, з крихітними ручками, ніжками, з привітним засмаглим личком, на якому виступав рум’янець, з карими очима і довгими віями. Розкішне чорне волосся заплетене ззаду в густу косу до колін. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими зубками, розкритий, мов червоний мак, рожевими губками… Але при цьому в Марусі Чурай було круте, трохи випукле, гладеньке, сухе чоло і трохи дугоподібний, з горбиком ніс.

Учитель пропонує учням прочитати статтю «За ким плакала Марусенька» (ж. Жінка, 90р., № 2), а також повідомить, що пісня «Ой не ходи, Грицю» дала життя прекрасному романові «Маруся Чурай» Ліни К., повісті О. Кобилянської «У неділю ранком зілля варила», драми Стар. «Ой не ходи Грицю».

Звучить одна із пісень Марусі Чурай.

IV. Підсумок уроку, вистава і аргументація оцінок.

V. Д/з.

Творча гр. Підготувати повідомлення «Словотворення в сучасній пісн. поезії» (на мат. пісень сучасності).

Повторити теоретичні м-л за схемою «Будова слова. Словотвір».

Зробити морфемний аналіз слів із тексту «Українська Сафо» (10 слів на вибір). Одне слово ввести у речення.