Чому почалася холодна війна?
Виступаючи у Фултоні, Черчілль говорив, що росіяни поважають лише військову собі силу й Захід має можливість перейти до створенню значної переваги військової могутності над СРСР. Йдеться Черчілля успішно камуфлювала те що, що військова міць Англії й США значно перевершувала радянську. Вони мали 167 авіанесучих кораблів і 7700 палубних літаків (ми, їх узагалі був), вдвічі більше підводних човнів… Читати ще >
Чому почалася холодна війна? (реферат, курсова, диплом, контрольна)
МИНИСТЕРСТВО СПІЛЬНОГО І ПРОФЕСІЙНОГО ОСВІТИ РФ.
НОВОСИБІРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ РЕФЕРАТ ПОЧЕМУ ПОЧАЛАСЯ «ХОЛОДНА ВОЙНА»?
Преподаватель Пронін Володимире Іллічу Студент Романов Олегу Олександровичу Група Ем — 95.
НОВОСИБИРСК — 2000.
Оглавление Библиография…3 Предисловие…4 Поняття «холодної громадянської війни» і головна причина її возникновения…4 Розширення сфер впливу СССР…5 Прагнення розширенню кордонів Радянського Союзу. 8 Заключение…11 Примечания…12.
БИБЛИОГРАФИЯ.
1. Новітня історія Батьківщини 20 століття: Учеб. Посібник для ВНЗ: У 2 т./ Під ред. А. Р. Кифирева, Еге. М. Щагина, — М.: Владос, 1998, 448 з. 2. Історія Росії - Утопія при владі: Учеб. Посібник для ВНЗ / під ред.
М.Геллера, А. Некрича, — М.: Мік, 1996, 924 з. 3. Занурення в трясовину / Сост. І общ. Ред. Т. А. Ноткина.- М.: Прогресс,.
1991, 704 з. 4. Вінстон Черчиль. «Другої світової війни». Т3. «Воениздат».1991.
Очі завидущи, руки загребущи.1.
Предисловие.
«Чому почалася „холодна війна“?» — багатьом ставив це запитання до початку своєї праці та отримував короткі відповіді. Та й після вивчення різної літератури по цій проблемі зрозумів, відповідь зовсім не від стислий, не задарма це запитання служить темою реферата.
Початок реферату (епіграф) — російська народна прислів'я: мораль всіх причин виникнення «холодної громадянської війни». Далі йдуть п’ять частин. Перша — говорить про структурі та прийомах написання реферату. У другій розкривається поняття «холодної громадянської війни» і виділяються головні мотиви її начатия. У третій і четвертої докладно говориться про причини виникнення війни. І п’ята — висновок, висновки з теме.
У написанні реферату використовувалася наукова література, художня, різні газет і журналів. Щоб реферат був расчитан великий лекторство я пояснив все історичні термины.
Понятие «холодної громадянської війни» і головна причина її возникновения.
Спочатку розберемося, звідкіля взявся термін «холодна війна» що він позначає. Термін «холодна війна» був у звернення Черчилем під час його виступи у Фултоні (США) 5 березня 1946 года2, до речі, тоді його мова стала символом початку «холодної громадянської війни». Це «політика реакційних кіл імперіалістичних держав, яка полягає в нагнітанні напруженості, ворожості у відносинах СРСР та інші соціалістичними странами"3. Так визначає цей термін російський мовознавець С.І. Ожегов. Більше сучасне визначення таке: «Етап у розвитку відносин Схід-Захід (1945;1991 рр.), характеризується конфронтацией4 і підвищеної ворожістю, недовірою один до другу».
Після переможного закінчення СРСР став грати жодну з найголовніших ролей поставляють на світовий арені. Свідчить про це й участь нашої країни у створенні ООН, де СРСР тоді було визначено місце однієї з постійних членів Ради безпеки. З’являється і взаємна недовір'я між Радянським Союзом та: CCCP стурбований ядерної монополией5 США, а американці та англійці побоювалися Радянської армії - наймогутнішої у світі. До того ж вищевказані країни заходу були тим, що почав втрачати образ ворога. Зростання симпатій до нашій країні значно зріс після перемоги у Великої Вітчизняної війні. Збільшення экспансии6 викликало в Сталіна прагнення розширенню кордонів страны.
Загалом, «холодні воєнних дій» почалися Заходу. Отже, виділяються дві головні причини виникнення «холодної війни»: розширення сфер впливу СРСР (доктрина стримування соціалізму) прагнення розширенню кордонів Радянського Союзу (доктрина відкидання социализма).
Розширення сфер влияния.
У очах світової спільноти СРСР втрачав традиційний образ ворога, адже війська Червоною Армією внесли вирішальний внесок у перемогу. У орбіту радянського впливу ввійшли тепер Фінляндія, Польща, Чехословаччина, Румунія, Болгарія, Угорщина, і навіть Балкани. Рівномірно поступово у Європі наступав комунізм. У Греції йшла громадянської війни, тоді як у Франції й Італії все більший вплив на внутрішньополітичне становище надавали місцеві комуністичних партій. У період із 1939 по 1946 року кількість комуністів Західної Європи виросло в троє. У Азії - у Китаї, Індонезії, Бірмі, на Филипинах, в Індонезії, таки в Індії розгорнулося потужне рух за незалежність. У Китаї йшла громадянської війни з перевагою на користь комуністів. Зберегли своє становище лише Великобританія, хоч і з добряче хиткої міццю, та, які вийшли з війни небувало мощными.
Штати хотіли допомогти Європі піти з господарської повоєнної розрухи і тим самим не допустити розвитку комунізму, у зв’язку розробили план Маршала7. Американські лідери оголосили про своєму намір всіляко стримувати поширення комунізму. «Радянський Союз перед прагне безмежному поширенню своїх зусиль і своїх доктрин8 — це представляло велику небезпеку для великих принципів волі народів і прав человека"9. У лютому 1947 року Президент США Трумен розгорнув конкретну програму заходів порятунку Європи від радянської експансії («доктрина Трумэна"10). У «доктрину Трумена» входило створення Північноатлантичного союзу (НАТО), що й утворився в 1949 року — це військово-політичний блок, в який ввійшли США, Англія, Франція, Італія, Канада, Бельгія, Голландія, Португалія, Данія, Норвегія, Ісландія, Люксембург. У 1952 року у НАТО вступили Греція і Туреччина, а 1955 року ФРГ.
Уряд США запропонувало Радянському Союзі та інших європейським країнам брати участь у плані реконструкції та відновленні Європи, проте СРСР і його тиском інші східноєвропейські держави відмовилися від американського положения11 .
Керівництво СРСР тоді було стурбоване не об'єднанням зусиль всіх жертв війни країн для якнайшвидшого відновлення економіки світу, а створенням свого власного, незалежної від заходу політико-економічної сфери, центром якої був би Радянський Союз перед, оточений країнамисателлитами12. Економіка цих країн найближчі повоєнні роки все більше підпорядковувалися радянської економіці з тенденцією перетворення на її придаток. Іншим джерелом поновлення і посилення економічної моці СРСР мали послужити репарации13, і навіть промислове устаткування, вивезену Радянський Союз як військової видобутку. Але значною частиною устаткування радянська промисловість не могла користуватися через безгосподарності. Найцінніший устаткування перетворювалося в залізний лом.
Передбачалося нанесення потужного військового удару США за СРСР: намічалося скинути 300 атомних бомб на 100 міст нашої країни. Як свідчать розсекречені документи, американські військові плани грунтувалися наступних положеннях: війну з СРСР — реальність, а то й вдасться «відкинути» світової соціалізм; СРСР та її союзники нічого не винні досягти рівня США в військовому і економічним відношенні; США мають бути готові першими використовувати ядерне оружие.
У західної історіографії початок «холодної громадянської війни» пов’язують із агресивної повоєнної політикою Радянського Союзу. Останнім часом прибічники цієї версії з’явилися у нашій країні. Казка про агресію радянський народ обслуговувала низку Заході для певного ідеологічного настрою населения.
Виступаючи у Фултоні, Черчілль говорив, що росіяни поважають лише військову собі силу й Захід має можливість перейти до створенню значної переваги військової могутності над СРСР. Йдеться Черчілля успішно камуфлювала те що, що військова міць Англії й США значно перевершувала радянську. Вони мали 167 авіанесучих кораблів і 7700 палубних літаків (ми, їх узагалі був), вдвічі більше підводних човнів, о 9-й — лінкорів і великих крейсерів, о 19-й раз міноносців, і навіть 4 повітряні армії стратегічної авіації, у складі якої були бомбардувальники з дальністю польоту 7300 км (радіус дії радянської авіації не перевищував 1500—2000 км). Наприкінці Черчілль сказав: «Не вірю, що Радянська Росія хоче війни. Вона хоче плодів війни» та безмежного поширення сили та своїх доктрин".
У 1949 року китайські комуністи після багато років громадянську війну перемогли. Це не великий радістю для Сталіна, але в Заході вважали зворотне. Так, на кордоні СРСР з’явилася величезна централізоване держава з населенням, переважаючим радянське населення втричі. Сталін хотів підкреслити, що Радянський Союз перед — старшого брата Китаю та він «головніший» Мао Цзедуна, і він домігся без зусиль. Сталін, під час відвідин Мао Цзедуна до Москви 1950 року, змусив очікувати його прийому кілька дней.
Гонитва озброєнь, розкол у думках майже з кожному серйозного питання міжнародних відносин, все посилюється антиамериканська кампанія СРСР й гарантована відповідна антикомуністична кампанія США докорінно отруїли атмосферу міжнародних відносин, створили вкрай напряжённую і небезпечну ситуацію, чревату військовими конфликтами.
Прагнення розширенню кордонів Радянського Союза.
На Потсдамской конференції (17 липня — 2 серпня 1945 року) Сталіну вдалося домогтися встановлення польско-германской кордону по Одеру — Нейсе і великих репарацій з Німеччини (зокрема й її західну зону).
У той самий час радянські представники внесли пропозиції щодо зміна режиму Чорноморських проток (включаючи створення там військово-морських баз), повернення СРСР Карського і Ардаганского округів, що відійшли до Туреччини у 1921 року. Радянський Союз перед був зацікавлений у зміні режиму управління Сирією, Ліваном, колишніми італійськими колоніями у Африці. Однак у вересні 1945 року Сталін зажадав підкріпити статус великої країни протекторатом14 СРСР над Лівією, що викликало великі хвилювання у країнах. Прагнення утвердитися на Близькому Сході привело СРСР до визнання держави Ізраїль. «Тепер жодне питання міжнародному житті ні вирішуватися без участі СРСР,» — говорив Молотов. Лише під жорстким тиском Заходу радянські війська залишили в 1946 року Иран.
Політика СРСР з перетворенню звільнених від фашистського окупаційного режиму держав Східної Європи на своїх сателітів проста. Компартії цих країн, спираючись на радянські девизии, що контролювали територію східноєвропейських держав, робили державні перевороти і брали владу у своїх рук. Механізм захоплення влади майже скрізь бував однаковий. Протягом трьох-чотирьох років сформувався блок комуністичних країнсателітів Східної і південно-східної Європи. Виникла світова соціалістична система.
Радянські війська перебувають у Центральної, Східної і Південно-Східної Європі, Северо-Восточном Китаї, на Курилах і Сахаліні, і навіть радянські гарнізони постали Відні і Берлине.
" Останніми роками Сталін трошки став зазнаватися, і мені під зовнішньої політиці доводилося вимагати те, що Мілюков вимагав — Дарданелли! Сталін: «Давай, натискай! У плані спільного володіння». Я йому: «Не дадуть». — «Ти ж потребуй!».
***.
Знадобилася нам після війни Лівія. Сталін каже: «Давай, натискай!»… Аргументувати важко було. В одному з засідань наради міністрів закордонних справ я заявив у тому, що у Лівії виникло національновизвольний рух. Але що ще слабеньке, хочемо підтримувати його й побудувати там свою військову базу.
***.
Перед нами стояло спроба, крім цього, зажадати район, примикає до Батумі, оскільки у цьому турецькому районі було колись грузинське населення…" - згадує Молотов15. Так, Аляску годилося б повернути, — констатує Молотов. А думки такі були? Були, звісно, але час не прийшло таким задачам16 .
До програми Трумена («доктрину Трумена») входили й відчуття міри, які мали би примусити СРСР піти у свої межі, цю частину прораммы отримала назва «доктрина відкидання социализма».
Влітку 1947 року Європа опинилася остаточно розділеної на союзників навіть союзників СРСР. Оформлення відповідних військових і основи економічних альянсів ставало лише справою времени.
Заключение
.
В усіх життєвих перелічених вище обох випадках справу не сягнуло військового сутички між навіть СРСР, обидві сторони досить розумні, щоб «холодна війна» не перейшов у «гарячу», хоч і часом світ між тими країнами висів на волосинці. Відому висловлювання В.І. Леніна: «Ми ще хочемо добровільного союзу націй, — такого союзу, який пускав би ніякого насильства однієї нації над інший, — такого союзу, який було б грунтується на повному довірі, на ясному свідомість братнього єдності, в цілком добровільному согласии"17, — лунало на роки «холодної громадянської війни» глузуванням. Причини її виникнення дуже вагомі, щоб почати найсправжнісіньку кровопролитну війну, і цього змагань не вийшло і це вважаю, у цьому головне висновок та виведення з темы.
«Виграти війну з Німеччиною не отже забезпечити народам міцний світ образу і надёжную безпеку будущем"18.
Примечания В. Даля, Тлумачний словник живого великоросійського мови, вид. 2-ге, стор. 560. Російська народна прислів'я. Harry P. S. Truman, Public Papers, 1945 — 1975. Т.2. М., 1976, стор. 127. С.І. Ожегов, Словник російської, вид. 21-ше, стор. 864. Конфронтація — протиставлення, протиборство. С.І. Ожегов, Словник російської, вид. 21-ше, стор. 294. Монополія (тут) — особливе становище когось проти іншими. С.І. Ожегов, Словник російської, вид. 21-ше, стор. 363. Експансія — розширення сфер впливу. А. А. Данилов, Л. Р. Косулина, Історія Росії. 20 век, Учебная книга, М.: Просвещение, 1991, стор 275. FR, 1947, vol. 3, pp. 224 — 225, 237 — 238. Доктрина — вчення, наукова чи філософська теорія, політична система, теоретичний принцип. Словник іноземних слів. — М.: Рус.яз., 1984, стор. 173. Harry P. S. Truman, Public Papers, 1945 — 1975. Т.2. М., 1976, стор. 131−132. Harry P. S. Truman, Public Papers, 1945 — 1975. Т.2. М., 1976, стор. 134−141. Freundschaft DDR — uDUSSR. Documenten und Materialen, Berlin, 1965. Сателіт (тут) — держава, формально незалежне, але вони подчинённое інший (сильнішою). Словник іноземних слів. — М.: Рус.яз., 1984, стор. 443. Репарація — відшкодування за причинённые війною збитки, виплачуване країніпереможниці тим державою, яке винне у війні. Словник іноземних слів. — М.: Рус.яз., 1984, стор. 675. Протекторат — форма залежності, коли він слабка країна, формально зберігаючи своє державний устрій й певну самостійність у внутрішні справи, фактично підпорядкована сильної державі. Словник іноземних слів. — М.: Рус.яз., 1984, стор. 622. Зі спогадів У. М. Молотова. А. А. Данилов, Л. Р. Косулина, Історія Росії. 20 век, Учебная книга, М.: Просвещение, 1991, стор 274. З записи розмови Ф. Чуева і В.Молотова. Червень 1981 р. А. А. Данилов, Л. Р. Косулина, Історія Росії. 20 век, Учебная книга, М.: Просвещение, 1991, стор 275. В.І. Ленін. Збірник статей творів, вид. 1-е, стор. 345 — 346. Й. Сталін. Про Великої Вітчизняної Війні СРСР, вид. 5-те, стор. 160 -161.