Використання різних видів наочності у процесі формування лексичної компетенції

Міністерство освіти і науки України.

Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка Кафедра германської філології.

Курсова робота на тему:

" Використання різних видів наочності у процесі формування лексичної компетенції"

Студентки 41 групи Факультету іноземних мов Бєлоглазової Юлії Олександрівни Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент, Труханова Т.І.

Кіровоград-2009.

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Теоретичні основи дослідження
• 1.1 Особливості навчання лексичного матеріалу
• 1.2 Зміст та формування лексичної компетенції
• 1.2.1 Критерії відбору лексичних мінімумів
• 1.2.2 Мета формування лексичної компетенції
• 1.3 Формування лексичної складової соціолінгвістичної компетенції
• Розділ 2. Практична частина дослідження
• 2.1 Комплекс вправ для формування лексичної компетенції
• 2.2Способи використання наочності на етапі ознайомлення
• 2.3 Типи наочності для контролю лексичних знань на уроках англійської мови
• Список використаної літератури
• Додаток 1
• Додаток 2
• Додаток 3
• Додаток 4

Вступ

Навчання англійської мови, як засобу спілкування вимагає цілеспрямованої уваги. Неможливо вивчати мову не знаючи слів. Лексична одиниця — ядро мови. Правильне вживання лексики та насичений словниковий запас це — ключ до вільного іншомовного спілкування. Постає питання: як найефективніше та найшвидше вивчати слова. Для того щоб досягти успіху та отримати результат потрібно ефективно сформувати лексичну компетенцію учнів. Таким чином була обрана наступна тема: «Використання різних видів наочності у процесі формування лексичної компетенції» .

Актуальність теми полягає у тому, що за допомогою дослідження даної теми, критичного аналізу та порівняння з відомими вже підходами можливо виокремити ефективні способи використання різних видів наочності у формуванні лексичної компетенції на різних етапах навчання.

Предмет дослідження - доцільність та результативність застосування наочності, як окремого способу, та у поєднані з іншими під час ознайомлення та автоматизації дій з лексичним матеріалом.

Об'єкт дослідження - різноманітні види наочності, способи їх використання у процесі формування лексичної компетенції.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження

1.1 Особливості навчання лексичного матеріалу

Навчання англійської мови посідає одне з провідних місць у загальному навчанні учнів та й взагалі у всебічному розвитку. Знання іноземної мови поєднується із знанням слів, в той час як володіння мовою — з лексичними навичками. Отже лексичні навички слід розглядати як найважливіший компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу. [9, с.92].

Для того щоб навчання було ефективним та підібрані методи відповідали потребам учнів, процес засвоєння лексичного матеріалу поділяється на етапи. Таким чином виділяють:

1) етап ознайомлення учнів з новими лексичними одиницями;

2) етап автоматизації дій учнів з новими лексичними одиницями, де розрізняють: а) автоматизацію на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази, речення, б) автоматизацію на понадфразовому рівні - діалогічної або монологічної єдності. Ознайомлення з новими лексичними одиницями починається з семантизації - розкритя значення нових слів. Способи семантизації поділяють на перекладні та безперекладні. До безперекладних відносяться: наочна семантизація (демонстрація малюнків, предметів, діапозитивів, картин, жестів, рухів тощо), мовна семантизація, дефініція, тлумачення. [9, с.95] Наочність може бути зображальною та предметною. Окремі способи мають свої переваги і недоліки і виділити один найефективніший неможливо. Слова англійської мови відрізняються за формою, значенням, сполучуваністю, виражають предмети або абстрактні явища. Тому спосіб семантизації доцільно добирати до окремого слова, чи групи слів. Ефективне поєднання декількох способів.

1.2 Зміст та формування лексичної компетенції

Наступним завданням даного дослідження є: дати визначення поняття лексичної компетенції проаналізувати зміст лексичної компетенції. Під лексичною компетенцією розуміють лексичні знання, а також здатність використовувати мовний словниковий запас у мовленні: усному (аудіювання, говоріння) і писемному (читання, письмо).

Лексичні знання включають:

знання про звукову форму лексичної одиниці (ЛО), необхідні для її правильної вимови та розпізнавання і розрізнення на слух;

знання про графічну форму, правила орфографії, необхідні для правильного написання Л О та розпізнавання і розуміння її при читанні;

знання з граматики, необхідні для утворення словоформ;

знання семантики слів, необхідних для утворення вільних словосполучень;

знання, пов’язані з правилами сполучуваності відповідних слів у мові, що вивчається. [6, с.48] (Учителям англійської мови добре відомі типові помилки учнів, спричинені неадекватністю правил сполучуваності слів в англійській та українській/російській мовах). Для забезпечення функціонування лексики у процесі спілкування потрібно сформувати в учнів відповідні лексичні навички: рецептивні і репродуктивні. Їх формування становить провідну практичну мету навчання лексичного матеріалу, як зазначають учені-методисти В.А. Бухбіндер, С.Ю. Ніколаєва та інші. При цьому одиницею навчання лексичного матеріалу на всіх ступенях шкільного курсу з іноземної мови служить лексична одиниця. До ЛО відносять:

окремі слова (кореневі, тобто безафіксні, складні та похідні), наприклад: реn, green, go, reader, musical;

прості сталі словосполучення типу look like, a lot of;

клішовані звороти, значну частину яких становлять розмовні вирази і формули мовленнєвого етикету наприклад: How do you do? Good morning! Well done!

Розглядаючи зміст формування лексичної компетенції школярів, не слід забувати про освітню і розвиваючу цінність навчання іншомовного лексичного матеріалу. Адже спеціальними дослідженнями доведено: завдяки кумулятивній (тобто накопичувальній) функції мова на рівні всіх своїх одиниць і насамперед на рівні слова не лише віддзеркалює сучасну культуру, але й накопичує і зберігає досягнення пізнавальної діяльності людства, закріплює й відображує у своїх формах та одиницях минулий і сучасний стан культури, пізнання яких опосередковано мовою.

Йдеться про формування здатності учня застосовувати інші компетенції, для того щоб діяти (на основі спостереження, здогадки про значення того, за чим спостерігаєш, аналізу, узагальнення, запам’ятовування і т.д.) у специфічній навчальній ситуації.

Реалізації освітнього і розвиваючого потенціалу формування лексичної компетенції школярів мають сприяти добір навчального матеріалу і технологія роботи з ним. Лексична компетенція визначається сучасними вченими (О.П. Аматьєва, А. М. Богуш, С.Л. Куліш, С.Ю. Ніколаєва та ін) як наявність певного запасу лексичних одиниць (ЛО) з урахуванням віку школярів, здатність адекватно їх використовувати: коректно вимовляти і писати, правильно організовувати граматично, розуміти на слух і в процесі читання, оперувати ними в актах комунікації у потрібному темпі і в різноманітних значеннях, доречно вживати образні вислови, прислів'я, приказки, фразеологічні звороти для досягнення відповідного комунікативно-функціонального результату. Таким чином сформована лексична компетенція стає підґрунтям для реалізації мовленнєвої, соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій школярів.

У результаті аналізу теоретичної літератури ми дійшли висновку, що об'єктами контролю засвоєння школярами лексики англійської мови мають бути правильне впізнавання слухового і графічного образу ізольованих лексичних одиниць, їх правильна вимова й написання, а також їх значення, тобто інформація, яка ним передається. Обидві сторони лексичної одиниці (ЛО) — зовнішня та внутрішня — являють собою єдність, яка здійснюється через ідентифікацію графічної або слухової ЛО з її значенням. Для прийняття рішення про наявність лексичних знань в учнів і про можливість переходу до етапу формування лексичних навичок необхідно чітко визначитися з відповідними показниками, що важливо також і з огляду на формування самоконтролю школярів.

Показниками володіння мовним матеріалом на рівні лексичних знань є:

1) правильність розуміння й відтворення ЛО;

2) швидкість виконання відповідних дій, що має свідчити про процес ще свідомого оперування інформацією про нові ЛО. Швидкість вимірюється часом виконання завдання, який в репродукції залежить від індиві - дуального темпу мовлення або письма конкретної дитини.

Перевірка знань ЛО на рецептивному і репродуктивному рівнях проводиться у певному і чітко визначеному місці навчального процесу, а саме після повідомлення лексичних знань. Відомо, що діти неоднаково швидко запам’ятовують нові слова. Тому на певному етапі уроку виникає таке: деякі школярі виконують завдання досить швидко, а деякі не можуть впоратися з ними взагалі. Якщо у такій ситуації перейти до наступного етапу роботи, з’являється небезпека утворення прогалин у знаннях слабшого учня, накопичення яких у подальшому приведе до неможливості користуватися англійською мовою як засобом спілкування. Вирішити цю відому проблему допоможе прийом «активної асистенції»: слабким учням даються додаткові вправи, а сильнішим пропонується допомагати їм у роботі. Далі учень-асистент, виконуючи роль учителя, пропонує слабшому учню виконати інше контрольне завдання, і лише після отримання результату вся група може просуватися далі.

Застосування прийому «активної асистенції» приносить користь і слабкому, і сильному учневі: слабкий одержує можливість «пригальмувати» і краще запам’ятати й осмислити новий лексичний матеріал, а сильний отримує можливість випробувати свої сили у навчанні слабшого товариша, що підвищує його самооцінку і тому має високу мотиваційну цінність.

1.2.1 Критерії відбору лексичних мінімумів

Сучасне навчання іноземної мови учнів передбачає їх спілкування на міжкультурному рівні в найбільш типових ситуаціях на основі комунікативного мінімуму, який повинен включати певний обсяг країнознавчих та лінгвокраїнознавчих знань. Тому відомі критерії відбору лексичних мінімумів (сполучуваність, семантична цінність, частотність, словотворча і стройова здатність) мають бути доповнені такими критеріями відбору лексичного компонента змісту навчання англомовного спілкування:

критерієм культурологічної та країнознавчої цінності: лексичний матеріал повинен відбивати факти, норми і цінності англомовної культури;

критерієм типовості, згідно з яким слід відбирати національні реалії, які відбивають найбільш актуальні факти сучасної дійсності і які створюють найбільш чітке уявлення про Велику Британію;

критерієм сучасності й. загальної відомості в середовищі носіїв мови;

критерієм чіткої диференціації з рідною культурою учнів, згідно з яким відбираються ті ЛО, які відбивають повну або часткову неадекватність країнознавчих фонів, наприклад: finger, toe, hand, arm, foot, leg, breakfast;

критерієм урахування адресата відбору: лексичний матеріал повинен співвідноситися з віковими особливостями та інтересами дітей;

критерієм функціональності, згідно з яким ЛО відбираються з орієнтацією на формування активного або пасивного мінімуму;

критерієм тематичності: лексичний матеріал має бути скомпонований за певними темами. З огляду на соціокультурний компонент змісту навчання лексичний мінімум початкової школи має бути насиченим національними реаліями, а саме:

реаліями-антропонімами, переважну більшість яких мають становити імена дітей;

топонімами: назви континентів, країн, річок, міст, вулиць;

етнографічними реаліями: назви іграшок, тварин, дитячих та спортивних ігор, одягу, взуття, їжі, напоїв, грошових одиниць, побутових речей, якими користуються діти (computer, walkman, cassette-гесогdег, biке), свят, елементів довкілля тощо;

реаліями культури та освіти: назви персонажів відомих казок, дитячого фольклору, творів для дітей, мультфільмів, кіно, видатних людей (письменників, акторів, музикантів, учених), реаліями шкільного життя.

Джерелом відбору лексичного матеріалу мають бути автентичні матеріали: зразки літератури, англійського фольклору, словники, відеозаписи фільмів на різну тему видавництва ВВС. Звичайно, добір лексичного матеріалу має бути обмежений рамками тематики.

1.2.2 Мета формування лексичної компетенції

Мета формування лексичної компетенції школярів зумовлює правомірність застосування наступних принципів при роботі з іншомовним лексичним матеріалом:

принцип диференційованого підходу до навчання лексики;

принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей;

принцип посильної філологізації навчального процесу;

принцип комунікативко-ігрової спрямованості навчання;

принцип інтенсивності початкового етапу.

Як відомо, вживання лексики в мовленні передбачає єдність форми і значення ЛО. Проте цей процес ускладнюється інтерференцією з боку рідної мови. Чинниками цього можуть бути:

1) розбіжності в передачі значень деяких ЛО (Порівняймо: українські слова «плакати', «кричати» — передаються в англійській мові одним словом — cry),.

2) відсутність певних понять у рідній мові учнів (ladу, sir, lunch),.

3) різні правила сполучуваності слів тощо. Тому планування роботи з ЛО на уроці вимагає ретельного аналізу учителем особливостей кожної ЛО, її форми (фонетичної, графічної, структурної, граматичної), значення, особливостей вживання у мовленні, вибір адекватних прийомів організації, ознайомлення, тренування і застосування відповідних Л О у процесі спілкування. Так, при ознайомленні з назвами речей, дій, ознак, що мають конкретне значення, вчитель обирає безперекладні способи семантизації, використовуючи для цього предметно-зображальну наочність, демонстрацію дій; ознайомлення з національними реаліями вимагає застосування лінгвокраїнознавчих коментарів. Наведемо приклади деяких коментарів.

А. Для роботи з етнографічними реаліями:

lunch — другий сніданок. Його називають «ланч» українською мовою. За часом відповідає нашому обіду — звичайно від 12 до 15 години.

Робота з лексичним матеріалом вимагає постійної орієнтації на світ дитини, її інтереси, уподобання, на творчий потенціал її особистості як суб'єкта навчального процесу. Адже навчання англійської мови створює лінгвістичну основу для ознайомлення учнів з деякими засобами словотворення:

словоскладанням (postman, snowman);

афіксацією, зокрема з суфіксами іменників — ег (оr), числівників: — teen, ty, th;

конверсією (water — to water, help — to help).

Мета навчання лексичних засобів спілкування полягає в оволодінні учнями навчальним матеріалом для здійснення спілкування і взаємодії в ситуаціях, які моделюються на уроці і які мають бути наближені до умов реальної комунікації. Тому вчитель має забезпечити не тільки мотивацію ознайомлення з новими Л О, але й мотиви кожного завдання і вправи при організації тренування. Наприклад, мотивом для засвоєння назв свійських тварин служить запрошення відвідати Лондонський зоомагазин та усвідомлення учнями необхідності підготуватися до розмови з продавцем, отримати потрібну інформацію, пов’язану з перспективою «їхньої діяльності. Доцільним у цьому плані є ознайомлення дітей з деякими стереотипами поведінки британців — їх ставлення до домашніх тварин, що має розширити коло країнознавчих фонових знань учнів. Отже подача нової лексики має відбуватися в цьому разі за допомогою лінгвокраїнознавчого коментаря, предметної та зображальної наочності. Наприклад:

Т.: Англійці дуже дбайливо ставляться до тварин. Вони люблять їх і прищеплюють цю любов своїм дітям. Тому майже у кожного вашого ровесника у Великій Британії є якийсь домашній улюбленець — а реt. Запам’ятаймо: а реt — це улюблена домашня тварина, яку доглядають з любов’ю та ласкою. Наприклад, а саt, а kіttеn, а dog, а рuрру, а hamster, (Демонструються відповідні іграшки або малюнки. Кожне слово вимовляється чітко і трохи уповільнено) Щоб сформувати комунікативне ядро іншомовного спілкування, навчання лексичного матеріалу має бути інтенсивним. Цьому сприяють:

тренувальні прийоми з елементами сугестопедії, які мають подвійне навантаження — формування лексичної компетенції і вимовної культури учнів, а саме, відбивання ритму фраз, що промовляються, зміна модуляції голосу, ритмічні рухи, використання фонової музики із джазовим синкопованим ритмом для руйнування усталених стереотипів ритму рідної мови;

прийоми одночасної взаємодії учнів у рухомих шеренгах, «натовпі», в командах, запозичені з інтенсивної методики, а також у парах, малих групах:

ігрові прийоми на етапах тренування і практики у спілкуванні: конкурси, змагання, рухливі та спокійні ігри з комунікативним або когнітивним завданням (кросворди, чайнворди, ребуси тощо), інсценівки (віршів, пісень), рольові ігри;

проективні прийоми, переважно для самостійної роботи вдома.

Зазначена вище система формування лексичної компетенції школярів має отримати свою реалізацію у всіх компонентах НМК для відповідного класу початкової школи. [6, с.50].

1.3 Формування лексичної складової соціолінгвістичної компетенції

Реформування українського суспільства значною мірою впливає на характер та зміст навчання іноземної мови в ЗНЗ. Підвищується роль іноземної мови не тільки як джерела знань про іншомовні країни, а й як засобу здійснення іншомовного спілкування, в основу якого закладено соціолінгвістичну компетенцію як складову комунікативної компетенції.

Відомо, що соціолінгвістична компетенція пов’язана із знаннями та вміннями, необхідними для соціального аспекту використання іноземної мови для особистих, культурних, професійних та економічних контактів в контексті полілогу культур. Соціолінгвістична компетенція передбачає знання учнями особливостей національного мовленнєвого етикету, невербальної поведінки, їх врахування в реальних життєвих ситуаціях, а також здатність здійснювати комунікативні наміри відповідно до ситуації спілкування, соціальних норм поведінки та соціального статусу комунікантів.

Питанням формування соціокультурної компетенції приділяли увагу відомі вітчизняні та зарубіжні методисти: Ю.І. Пассов, О. Б. Тарнопольський, Н. К. Скляренко, Г. С. Фоміна, М. Вугот, Н. Рох, К. Іжіо та інші. Поділяючи їхню думку про важливість врахування соціокультурної компетенції у навчанні іноземної мови, наголошуємо на необхідності формування в учнів насамперед лексичної компетенції, на якій базується уміння адекватно поводитися в іншомовному середовищі, усвідомлюючи особливості культури, віри, світогляду співрозмовника — носія мови, що вивчається, набуття ними знань про національно-культурні особливості країни, мова якої вивчається, норм мовленнєвої та немовленнєвої поведінки її носіїв, та вміння адекватно реагувати в тій чи іншій мовленнєвій ситуації, здатності порівнювати рідну та іншомовну культуру.

Отже, формування лексичної компетенції як компонента соціокультурної компетенції має виступати необхідним складником навчально-виховного процесу на всіх ступенях навчання в ЗНЗ, оскільки при його відсутності неможлива підготовка повноцінних учасників міжкультурної комунікації.

Вважаємо, що для ефективного формування лексичної компетенції доцільно використовувати автентичні тексти соціокультурного забарвлення. Ефективним було б використання оголошень, реклами, листівок, коментарів, автентичних творів, газетних матеріалів, віршованих та пісенних матеріалів, жартів, анекдотів тощо. Використання лексики соціокультурного змісту на уроці іноземної мови сприятиме насамперед розвитку лінгвістичного світогляду, активізації власного досвіду та фонових країнознавчих знань, сприятиме запам’ятовуванню лінгвістичного матеріалу та допомагатиме уникнути соціокультурних помилок у майбутньому, передбачати розвиток логічного та критичного формування уміння користуватися автентичною літературою двомовними словниками та іншою довідковою літературою.

Зважаючи на згадані чинники, вважаємо, що формування лексичної компетенції учнів має відбуватися на основі:

ретельного відбору і автентичних текстів та адаптованих матеріалів соціокультурного спрямування;

урахування ситуативного моделювання уроку та комунікативних завдань, які сприятимуть міжкультурній комунікації у типових сферах діяльності;

виконання комплексу лінгвістичних вправ та завдань з використанням візуальної та вербальної наочності на етапі рецептивно-репродуктивного тренування з метою автоматизації соціолінгвістичних навичок та вмінь;

використання комунікативного та особистісно орієнтованого навчання на етапі комунікативної практики з метою формування самостійних соціокультурних умінь учнів у спілкуванні.

використання певного алгоритму опрацювання лінгвістичного (зокрема лексичного) матеріалу з метою формування належної соціолінгвістичної компетенції учнів ЗНЗ.

Отже, для ефективного формування лексичної компетенції як складової соціолінгвістичної компетенції доцільно використовувати автентичні тексти соціокультурного змісту, візуальну та вербальну наочність, дотримуватись поетапного опрацювання лінгвістичного матеріалу згідно з певним алгоритмом і виконувати рецептивно-репродуктивні та комунікативні вправи з врахуванням вікових та психологічних особливостей учнів.

Розділ 2. Практична частина дослідження

2.1 Комплекс вправ для формування лексичної компетенції

Формування лексичної компетенції відбувається поступово вправи та методи які використовуються відрізняються залежно від етапу навчання лексики. Пропонуємо опрацьовувати лексичний матеріал соціокультурного змісту за алгоритмом, який враховує мету навчання на кожному з етапів та передбачає виконання відповідних мовних і мовленнєвих вправ. На підготовчому етапі вчителеві треба проаналізувати відібраний матеріал щодо соціокультурного компоненту та узгодити послідовність його використання на уроці відповідно до етапів формування лінгвістичної компетенції. На етапі семантизації лексичного матеріалу соціокультурного змісту потрібно активізувати фонові знання учнів, їхній досвід з метою успішного засвоєння форми та значення лексичних одиниць соціокультурного змісту.

Зразками вправ тут можуть бути такі завдання:

pair up and define…;

group up and discuss…;

work with pictures and match them with the word…;

look at the pictures and name the words…;

work in small groups and identify…;

give your pros and cons…; [2, с.119].

Завдання для кращого засвоєння правопису слова також може бути: put the mixed letters into the write order, read the words…;

На етапі семантизації ефективний спосіб засвоєння лексичних одиниць може бути використана римівка, де певне слово яке потрібно вивчити повторюється декілька разів і його можна замінити на інше. Розраховано на молодших школярів. Наприклад: «1 book, 2 books, 3 books, 4.5 books, 6 books, 7 books more! 8 books, 9 books, and then 10, now let’s say the rhyme again. Сучасні підручники, та технічні можливості дозволяють використовувати різноманітні прийоми ознайомлення з словами. Яскраві картинки, малюнки до відповідних слів звертають увагу, краще запам’ятовуються. Популярний метод «Words in families» до певної теми наприклад: одяг, тварини, частини тіла, тварини та ін. Додаток 1.

Часто учні нервують пере перевіркою слів, щоб уникнути такого стресу пропонується взаємоперевірка в парах. Учні виходять до дошки, одному дається аркуш паперу з українським перекладом слів, другомунічого. Таким чином 1-й учень перевіряє 2-го, потім можливий обмін.

Етап рецептивно-репродуктивного тренування передбачає створення стереотипів вживання лексики соціокультурного змісту на рівні фрази. Тому треба добирати такі вправи, що сприяють автоматизації лексичних навичок, наприклад:

listen and cross out the odd words in the group of words;

listen and choose the definition of the words;

listen and group up the words with their synonyms/antonyms;

fill in the chain (crossword);

complete the sentences;

fill in the blanks with the new words;

look at the picture and write the names next to the numbers;

match the part of the body with the item of clothing;

fill in the table;

Засвоєння лексики іноземної мови повинне мати не стільки теоретичний, скільки практичний характер, тому вчителі повинні прагнути розвинути в учнів не лише механізм знання, а й механізм володіння, розуміння [1, с.124].

На етапі комунікативної практики, метою якого є самостійне вживання лінгвістичного матеріалу в усіх видах мовленнєвої діяльності, доцільно використовувати такі вправи, як:

pair up and comment on;

match the dates and events and comment on them;

look at the picture and imagine;

prepare an advertisement/article no the school newspaper;

find out more information about [2, с.120] ;

compose a dialogue with the following words;

write an article to the school newspaper;

На даному етапі наочність посідає не останнє місце. Наприклад використання фраз кліше та таблиць по темі застосовують при складані діалогів, та в монологічному мовлені. Додаток 2.

Отже лексичні вправи повинні бути спрямовані на усвідомлення лексичних одиниць, сприяти логічному мисленню, формувати мовленнєві уміння та навички, відповідати характеру навчального матеріалу, нести виховний характер.

2.2Способи використання наочності на етапі ознайомлення

Зазвичай нові слова вивчають на початку конкретної теми і таким чином якість вивчених слів, впливає на розвиток вмінь та навичок письма, говоріння, та читання. На жаль, етапу повідомлення лексичних знань не надається достатньої уваги в сучасній школі. Лексичні одиниці зазвичай семантизують шляхом перекладу, розглядаючи його як найекономніший шлях повідомлення значення слів. Але такий спосіб подачі лексичних знань не дає учню можливості «відчути» слово. Не отримавши належного результату на рівні лексичних знань, одразу приступають до формування навичок або навіть до розвитку мовленнєвих умінь. Під час говоріння погане знання лексики не дає учням змоги концентруватися на змісті висловлювання, оскільки вони вимушені думати про засоби мови і правила їх функціонування. Діти роблять мовні помилки, що призводить до непорозуміння, заважає використанню мови як засобу спілкування. [8, с.44] Акцент на початку нової теми потрібно зосередити на яскравій, цікавій презентації слів, щоб учні легко засвоїли їх. Наочність — це незамінний помічник.

Повідомлення лексичних знань має забезпечувати свідоме їх сприйняття учнями, тобто містити аналіз як складу слова, його етимології, граматичної парадигми, так і правил сполучуваності, функціонування в мовленні тощо. Такий підхід створює необхідну базу для формування якісної лексичної компетенції школярів, що надалі сприятиме формуванню мовленнєвої компетенції учнів. Зразки вправ:

look at the following groups of words which 4 in each group cannot go with the noun in the centre? Додаток 3.

Практичні прийоми ознайомлення, закріплення та контролю лексичного матеріалу можуть бути поєднані між собою. Наприклад в 4 клітинки прямокутника надруковані слова (поряд можуть бути картинки).4та клітинка порожня. Учні відгадують слово яке може там бути. Це можуть бути синоніми, антоніми. Даний прийом використовується на різних етапах уроку. На початку уроку він слугує опорою для проведення лексичної зарядки. [13, с.29] Можна використовувати цей прийом для створення ігрової ситуації: «Відгадайте, яке слово написано в 4 клітинці і ви дізнаєтесь пр що ми будемо розмовляти сьогодні». Додаток 4.

Позитивний результат має подача слів у синонімічних рядах, або парах антонімів. Важливо пояснювати чим відрізняються слова та в яких сполученнях вживаються. Наприклад: big, huge; beautiful, attractive, pretty, wonderful, perfect.

2.3 Типи наочності для контролю лексичних знань на уроках англійської мови

Контроль є не лише засобом перевірки результату роботи вчителя, а й самоперевірки учнів самовдосконалення. Щоб процес контролю був ефективним і не викликав негативної реакції у учнів потрібно заздалегідь передбачити форми контролю де можливо поєднати цікаві завдання із перевіркою засвоєних знань та вмінь. Така перевірка завжди супроводжується позитивними емоціями, зводить нанівець стресовий характер контрольної ситуації, сприяє діалогічному спілкуванню між учасниками процесу навчання, а значить, сприяє формуванню внутрішньої мотивації до контрольних дій. З цього випливає необхідність формування внутрішньої мотивації учіння школярів як однієї з цілей процесу навчання. Мотивація учіння залежить від декількох чинників, серед яких важливе місце займає організація навчального процесу, зокрема — контролю.

Про наявність лексичних знань в учнів свідчить їхнє розуміння значення нової ЛО в ізольованому вигляді на слух та при прочитанні (у рецепції), а також їхня здатність вимовити й написати її відповідно до значення (в репродукції) в ізольованому вигляді.

Прикладами завдань для перевірки наявності лексичних знань на рецептивному рівні в учнів можуть бути такі:

Приклад 1 (перевірка розуміння ЛО на слух). Учитель звертається до учнів: Я буду називати слова англійською мовою. Якщо вони позначають предмети, якими ви користуєтесь на уроках (або назви тварин, кольорів тощо, залежно від теми), ви показуєте зелену картку, тобто дозволяєте мені продовжувати. Якщо слово має інше значення, показуєте червону картку, тобто зупиняєте мене, тому що я зробила помилку Приклад 2 (перевірка розуміння ЛО на слух) Пропонується гра-лото, для якої заздалегідь готуються карточки з декількома малюнками із зображеннями предметів і пронумеровані кружечки для закривання малюнків) Вчитель вимовляє англійською мовою нові слова, а ви закривайте відповідний малюнок кружечком з номером. Учитель вимовляє нові слова зі швидкістю, достатньою для свідомого оперування їх значеннями школярами. Дітей потрібно попередити про те, що як тільки вчитель назвав наступне слово, їм слід працювати із зображенням наступного предмета.

Таким чином формується бажання учнів розширити свій лексичний запас, виховується позитивна мотивація вивчення англійської мови.

Приклад 3 (перевірка розуміння ЛО при їх прочитанні). Вчитель, звертаючись до школярів, знову пропонує їм: Виграє команда, яка швидше розташує картки зі словами англійською мовою під відповідними малюнками. Члени команд по черзі підходять до дошки і прикріплюють по одній картці під малюнками, швидко змінюючи один одного. Виграє команда, яка виконала завдання швидше і без помилок. Правильність і швидкість виконання завдання оцінюється вчителем (зовнішній контроль) і членами команди-супротивника (взаємоконтроль).

Приклад 4 (перевірка здатності учня правильно вимовити нові ЛО англійською мовою). Для цієї гри-естафети необхідно підготувати 2 комплекти малюнків із зображеннями предметів, назви яких діти щойно вивчили. Вчитель звертається до школярів: Ви розділитеся на дві команди і вишикуєтесь у проходах між партами. Перші члени кожної команди по команді вчителя швидко йдуть до його столу, беруть один з малюнків, вимовляють англійською слово, яке позначає зображений на ньому предмет, і відкладають картку.

Далі вони повертаються до своєї команди, злегка торкаються долоні наступного учня (що є сигналом до його дії) і стають у кінець шеренги. Тепер до столу ідуть наступні учні, і так далі. Виграє команда, члени якої швидше і без помилок вимовили усі слова [8, с.47].

Протягом практики були використані такі способи контролю де можна було перевірити правильність вживання лексичного матеріалу в різних видах мовленнєвої діяльності. Використовувались також різні види наочності (фотографії, підстановчі таблиці, фрази кліше) Наприклад, коли вивчалась тема «traveling» було запропоноване наступне завдання: — Describe a journey trip you liked the most (use a photo) You must use the following words and word-combinations: що було позитивно оцінено учнями Формуванню внутрішньої мотивації сприяє також формулювання мети контрольованого завдання: воно виконується для того, щоб уміти правильно вимовляти англійською мовою слова, які будуть потрібні для. ведення бесіди за темою уроку.

Гру можна також проводити як командну по аналогії з прикладом № 5.

Приклад 5 (перевірка здатності учнів правильно писати нові ЛО). Для цієї гри необхідно підготувати картки з малюнками, як для гри-лото, залишивши під ними місце для підпису. Вчитель каже учням, що художник мав намір підписати малюнки, але йому щось завадило. Наприклад, якщо учням повідомили назви кольорів англійською мовою, на малюнках можуть бути зображені кольорові кульки. А якщо учні вивчають способи написання часу англійською мовою, на малюнках можуть бути зображені годинники, які вказують різний час. Виграє той школяр, який скоріше за інших і без помилок підпише малюнки. Перевірку правильності виконання завдання може здійснювати як учитель, так і учні, вдаючись до взаємоконтролю [8, с.48].

Гру можна проводити також і з використанням індивідуальних карток з малюнками. У такому випадку кожному учневі дається змога працювати.

індивідуально із власною карткою, де можна варіювати кількість малюнків (в залежності від індивідуального темпу роботи кожного окремого учня) та їх підбір. Для окремих учнів (слабших) можна включити малюнки з предметами, що позначаються словами з попередніх уроків, якщо вони недостатньо добре засвоєні. Картки потрібно підготувати заздалегідь, причому має сенс їх заламінувати, щоб мати змогу повторно використати. Такий варіант завдання-гри вимагає від учителя більших затрат часу і зусиль, але він індивідуалізує перевірку і тому є більш результативним.

Виконання контрольних завдань-ігор супроводжується доброзичливими репліками вчителя: nice! Well done! тощо.

Кожен з маленьких школярів хоче стати переможцем, емоційна напруга дуже висока, тобто мотивація виконання контрольного завдання-гри висока. Але якщо перемогти не вдалося — не слід засмучуватися, є можливість одержати перемогу наступного разу. Про це свідчить доброзичливе, підбадьорливе ставлення вчителя та однокласників у ході уроку-діалогу, де кожний відчуває себе рівним учасником процесу навчання і контролю.

Таким чином контроль лексичних знань в учнів молодших класів може і має стати вмотивованим і сприяти зацікавленості маленьких учнів у вивченні англійської мови.

Список використаної літератури

1. ??? … ??? ??? ??? ??? ??? … — ?.: ???, 1964. — 136?.

2. ??? ?. ?., ??? … ?? ??? ??? ??? ??? ??? // ??? … — 2006. — ?3. — ?.44−46.

3. ??? … ??? ??? ??? ??? ??? // ??? … — 1995. — ?1. — ?.12.

4. ??? … ??? ???? ??? ??? ??? ??? // ??? ???? ??? … — 2006. — ?5. — ?.72−77.

5. ??? … ??? ??? ???? ??? ??? ??? // ??? … — 1998. — ?4. — ?.34−40.

6. ??? ?. ?, ??? ??? ??? ??? // ??? … — 2005. — ?2. — ?.48−51.

7. ??? … ??? ??? ???? ???: … — ?.: ???, 1995. — ?.26.

8. ??? … ??? ??? ??? ??? ??? ??? // ??? … — 2006. — ?3. — ?.44−46.

9. ??? … ?? … ??? ??? ??? ???? ??? ??? … — ?.: ???, 1999. — 320?.

10. ??? ?. ?.? ??? ??? ??? ??? ??? ??? ??? // ??? ??? ??? … — 1992. — … 20. — ?.68−73.

11. ??? ?. ?, ??? ??? ?? ??? ??? ??? ??? ??? // ??? … — 1999. — ?3. — ?.3−7.

12. ??? ??? ??? ??? … — ?.: … ???, 1982. — 72 ?.

13. ??? … ??? ??? ??? ???? 5 ??? // ??? ???? … — 1993. — ?3. — ?.29−31.

Додаток 1

Doctor sportsman

teacher

Додаток 2

Work in pairs! Compose a dialogue with the following words:

to show

historical places

Golden Gates

museums and theatres

to visit

the Shevchenko Opera and Ballet Theatre

(theme - Kyiv)

Fill in the table

name profession contributions to the Ukrainian culture

Mykola Lysenko

Taras Shevchenko

Mykhailo Hrushevskyi

Lesia Ukrainka

(theme - outstanding people of Ukraine)

Додаток 3

Додаток 4