Вступ. 
Використання інформаційних технологій у дистанційному навчанні іншомовного спілкування в університетах Великої Британії

Постановка проблеми. Розвиток освіти в сучасних умовах зумовлює значну кількість нових завдань, пов’язаних із підвищенням якості підготовки фахівців з вищою освітою. Важливе місце у цьому процесі має дистанційне навчання іншомовного спілкування. В освітній галузі України відтворюються глобальні, світові тенденції перетворення вищої освіти з елітної в масову. Перехід до інформаційного суспільства веде до того, що вищу освіту здобуває більшість молодих людей, які закінчили середню школу.

Важливе значення натепер у здобутті вищої освіти має дистанційне навчання, яке розглядаємо як нові можливості навчання на відстані за новими методами, методиками викладання, з новими засобами надання навчального матеріалу, за новими підходами у плануванні та організації навчального процесу. Таким чином, дистанційне навчання — це, насамперед, самонавчання на основі впровадження інформаційних технологій в освіті. Чи означає таке його розуміння відмову від традиційних засобів інформаційного обміну?

Окремі вчені та педагоги схиляються до думки, що нові технології навчання базуються на відомих методиках і нових технічних можливостях; інші стверджують, що необхідно розробляти та впроваджувати сучасні інформаційні технології у навчальний процес, виключаючи модель традиційного навчання [1].

На нашу думку, розглядаючи сучасні засоби інформаційної взаємодії, важливим є паритетне використання як традиційних засобів інформаційного обміну (пошта, телефон, факс), які використовуються в організації дистанційного навчання, так й інформаційні технології, такі, як електронна пошта, Web-сервери мережі Internet, телекомунікації, телеконференції, відеоконференції, мультимедіа тощо. Вважаємо також, що найбільш продуктивно така навчальна взаємодія спостерігається у Великій Британії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Велика Британія є провідною серед інших економічно розвинених країн Європи щодо дистанційної освіти, досвід і традиції якої можуть слугувати організаційними та науково-теоретичними засадами для активного впровадження дистанційного навчання в освітній простір України. Про це свідчать наукові праці вчених А. Кейа, Ю. Машбиця, Р. Мейзона, С. Ніппера, в яких розглядається роль нових інформаційних технологій у дистанційному навчанні та дидактичні властивості засобів ІКТ. Варто зазначити, що фахівці Д. Раунтрі, Р. Мейзон, М. Хагі, Т. Андерсон, Б. Колліс, Р. Мелтон та інші диференціюють медіазасоби навчання іншомовного спілкування на традиційні та високотехнологічні. Окремі фахівці дистанційного навчання (Д.Роджерс, А. Вульф та ін.) у своїх працях розглядають доцільність використання аудіота відеоконференцій. Л. Бланшфілд, І.Патрік, О. Сімпсон та інші визначають переваги та недоліки використання електронної пошти у дистанційному навчанні іншомовного спілкування. Практичне значення для організації та впровадження дистанційної освіти мають результати досліджень Д. Вердуіна, Т. Кларка, А. Макгреса, Р.Ховарда.

Потрібно наголосити, що нині проведено недостатньо досліджень, «які критично вивчають ефективність навчання та природу людського спілкування через комп’ютер у дистанційному навчанні іноземних мов» [7, с. 415]. Більшість дослідників аналізують цю проблему в аспекті впровадження технологій та майже не розглядають питання методики та психології навчання, результатів використання студентами комп’ютерів, способів навчання в асинхронному режимі дистанційного навчання іноземних мов.

Мета статті — розгляд та аналіз наукового досвіду англійських учених щодо методів, методик, змісту інформаційних засобів навчання іншомовного спілкування, які використовуються викладачами вищих навчальних закладів Великої Британії у дистанційному навчанні.