Імідж в діяльності керівника

Ковальчук Наталя «Імідж в діяльності керівника».

Науковий керівник: Рудакевич М.І., к.п.н., доцент Одним із важливих аспектів загального сприйняття та оцінки керівника є враження, яке він справляє, або його імідж (образ). Незалежно від бажань керівника, його імідж є об'єктивним явищем і відіграє істотну роль в його оцінці чи оцінці явищ і процесів, що протікають в керованій організації. Поняття «імідж» походить від латинського imago, що пов’язане з латинським словом imitary, тобто «імітувати». Відповідно до тлумачного словника Вебстера, імідж являє собою штучну імітацію або подання зовнішньої форми будь-якого об‘єкту, особливо особи. Він є мисленним уявленням про людину, товар чи інститут, що цілеспрямовано формується в масовій свідомості за допомогою реклами або пропаганди.

Причому ці уявлення завжди виявляються узагальненими, хоч іноді, спираються навіть на дрібні та часткові деталі. Людина їх інтерпретує і у неї складається думка про фірму (керівника) загалом. Тому можна з упевненістю сказати: при створенні іміджу керівника (фірми) дрібниць немає і не може бути.

Імідж складається із всієї сукупності особистісних рис: вигляду, манери поведінки, вміння спілкуватися з людьми. Відомий соціолог Е. Гоффманн, сказав, що імідж — це мистецтво «управляти враженнями». Скільки на світі людей — стільки і іміджів. Знання того, як будуть сприймати та інтерпретувати тією чи іншою групою людей, будь-які факти, відомості, що стосуються особистості (організації), — є першорядним психологічним підгрунтям управління іміджем особистості (організації).

Таким чином, імідж — це враження, яке певна особистість чи фірма справляє на навколишніх людей і, яке фіксується в їх свідомості у вигляді більш-менш розгорнутих емоційно забарвлених думок або суджень про них. Воно виражається у репутації, авторитеті. Керівник фірми — це дзеркало, в якому сконцентровано все. Щоб виключити найменше викривлення дзеркала, тобто забезпечити якісне створення образу керівника вимагаються зусилля, терпіння, а в наших умовах — ще й небувала відважність.

Управління й керівництво — це ті функції, які складно здійснювати особисто. Завдання керівника в тому, щоб організувати, скоординувати роботу інших. Для керівника важливо точно усвідомлювати свої бажання і впроваджувати задумане, тоді йому будуть довіряти. Вмілий керівник — це людина, яка «роздає» роботу. Стиль його роботи — не лише вияв його ставлення до демократії і правопорядку, а й одна із суттєвих ознак його іміджу.

Успіх керівника прямо пов’язаний з утвердженням у свідомості людей віри в соціальну справедливість — категорію істинно морального змісту. Важливо, щоб люди на власному досвіді переконувались, що вона гарантує їм, що в їх колективі, в суспільстві все активніше закріплюються моральні норми.

Керівник на виду людей. Вони звіряють його справи з тим, що відбувається в країні. До кожного керівника пред’являються підвищені вимоги щодо дотримання єдності слова і справи, у протилежному випадку він може загубити довіру колективу.

^.

h.

°.

¾.

людей.

Навіть при самих широких знаннях і досвіді життя, при наявності таких якостей, як працелюбність, добросовістність і ін., щоб бути керівником, необхідний талант, небуденне мислення і вміння бачити в кожному працівникові його індивідуальність.

Керівник повинен бути надзвичайною особистістю. Талант керівника — це і особливий сгусток навичок. Це перш за все, аналітичне мислення, розуміння людей і вміння створювати умови для розкриття їх особистісного потенціалу.

Проведене нами дослідження виявило домінуючі іміджу керівника.

Керівник, на думку опитаних, повинен бути перш за все стратегом і визначати мету підприємства, яка була б найбільш доцільною, сьогодні.

Імідж керівника — це не лише визначена мета, а й вдало підібрані організатори-менеджери, тип внутрішньої політики підприємства.

Опитування керівників однієї банківської установи м. Тернополя дало такі результати. 64% опитаних вважають, що більш продуктивною є мета, розрахована на далеку перспективу, довготривалу стабільну роботу. 27% переконані, що, дбаючи про підприємство вони будують майбутню процвітаючу державу. І лише 9% респондентів стверджують, що мета є більш продуктивною, коли розрахована на близьку перспективу, швидкий прибуток. В даний час таких підприємців-керівників називають «одноденками». Вони живуть одним днем і не прагнуть нічого, крім збагачення.

Ефективність діяльності керівника залежить від якісного підбору ним керівників середньої ланки. Вибираючи його 38% надають перевагу лідеру самомотивованому, здатному визначати свої обов’язки який би знав всі операції і процеси на виробництві. 12% - вважають, що таким менеджер повинен бути добрий виконавець для нього знання виробництва не є обов’язким.

Такий підхід керівників корелюється наступними даними. 62% опитаних вважають, що необхідною умовою діяльності колективу є самостійність кожного підрозділу кожного підрозділу, що узагальнюється із загальною метою підприємства; 38% - політику, правила, процедури встановлює керівник фірми.

Найбільш привабливі особистісні якості керівника, що визначають імідж опитувані розташували у такій послідовності: 20% - професіоналізм; 11% - тактовність, честь; 9% - впевненість в собі; 4% - сила волі, установка на успіх; 2% - почуття власної гідності.

Опитувані керівники демонструють конструктивну поведінку: 44% опитаних цінують самокритику і стверджують, що критика вимагає виваженого характеру, 12% - взагалі не люблять критики.

Вони не є конфліктними: 18% - активно відстоюють свою позицію, 9% - опитуваних шукають рішення, що грунтується на взаємних поступках, 27% стараються ухилитися від участі у конфлікті.

У випадку складної ситуації по-різному поводяться: 38% опитуваних шукають вихід; 30% - виявляють причини; 24% - виявляють винних і тільки 8% - беруть вину на себе.

Їх турбує власна репутація й репутація очолюваного колективу. Від репутації залежить ставлення знайомих, оточуючих, успіх. Саме репутацію опитані вважають виразником іміджу. На їх думку репутацію, а передусім ділову, визначає людяність — 21%; надійність і обов’язковість — 16%; ввічливість і точність відповідно 11% опитані керівники не пов‘язують свою репутацію з ефективністю виробництва. Лише 5% вважають, що показником ділової репутації є прибуток організації, що для іміджу фінансової установи є негативним.