Ділова Українська Мова

1. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

Мар’яна, дев’ять, з’явитися, Стеф’юк, Лук’янівка.

З'єднаний, рум’яний, дзвякнути, свято, цвях.

Без’ядерний, надвечір'я, п’явка, міжбрів'я, кров’ю.

Зоряний, солов'їний, буря, бур’ян, буряк.

Вітряк, духмяний, різдвяний, торф’яний, моркв’яний.

2. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення?

Форпостний, корисний, щасливий, улесливий, звісно.

Доблесний, усний, баластний, хвастливий, хворостняк.

Рискнути, провісник, вискнути, свиснути, гуснути.

Безвиїзний, власний, злісний, кістлявий, тижневий.

Ненависний, якісний, цілісний, месник, очисний.

3. У якому рядку всі слова пишуться з ь?

Поділ.ський, домен. щик, черешен. ці, кул. ці, гіл.ці.

Парас.ці, Гал. ці, Натал. ці, т. мяний, веселит.ся.

Приятел.ці, нен. ці, дон. ці, різ.бяр, добровол. ці.

Вел.можа, брех. ня, брен. кати, блис. тіти, бат. ківський.

Бат.ківщина, бан. ці, склян. ці, бал. зам, баб. ці.

4. У якому рядку всі слова написано правильно?

Просьба, боротьба, косьба, зцідити, ягітка.

Розказати, вогкий, вокзал, спитати, книжка.

Ніхті, скинути, дочці, ложка, борідка.

Молотьба, бесшумний, безжурний, розкопати, сфотографувати.

Казка, дуб, лошка, діжка, юшка.

5. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

Свято, буряк, міжгір'я, бур’ян, кур'єр.

З'єднаний, з'їхати, з’явитися, об'єм, під'їхати.

Роз’яснити, дит’ясла, пів'яблука, підв'язати, розм’якшити.

Рум’яний, дзвякнути, цвях, моркв’яний, торф’яний.

М’ясо, м’язи, з'їзд, буря, дев’ятнадцять.

6. У якому рядку всі слова пишуться з ь?

Донец.кий, чернівец.кий, Гриц. ко, різ.ко, сон.ця.

Багат.ма, кін.чик, міл.йон, ремін., літ.ні.

Кіл.це, їдал.ня, учител. ство, німец.кий, доч. ці.

ручен.ка, джерел. це, Ковал. чук, вуз. ко, лял. ці.

Т.мяний, радіст., корис. тю, брен. кати, сім.десят.

7. У якому рядку на місці пропущеної літери слід написати и?

С.мпатія, л. мон, с. стема, ас. метрія, ц.ферблат.

Єг.пет, Пар. ж, с. лует, к. но, в. кінг.

Р.нг, к. ргиз, ж. раф, б. лет, ц.клон.

В.мпел, г. гант, в. траж, ф. рма, к.моно.

Ф.ніш, д. зель, б. нт, д. сципліна, д.спут.

8. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

Мар’яна, Лук’ян, Заполяр’я, жираф’ячий, В’ячеслав.

Дев’ять, воз'єднати, надвечір'я, полум’я, ім'я.

Кров’ю, солов'ї, кам’яний, пам’ять, об'їзд.

Дзв’якнути, п’явка, м’ясо, рум’яний, здоров’я.

П’ють, в’язи, торф’яний, черв’як, краков’як.

9. У якому рядку всі слова пишуться з ь?

Брен.кіт, дон. ка, нян. ка, кобзар., с. огодні.

Т.мяний, різ.бяр, радіст., с. міх, корис.тю.

Снит.ся, косит. ся, лял. ці, виховател. ці, дівчинон.ці.

Київс.кий, с. вято, тіл.ки, здаєт.ся, Натал.чин.

Ган.ба, пісен., кін., близ. ко, лікар…

10. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

Акумуляція, белетристика, грип, ідилія, колектив.

Бонна, панна, тонна, пенні, вілла, мірра.

Імміграція, ірраціональний, ірреальний, Джонні, Голандія.

Руссо, Торрічеллі, Шіллер, ванна, манна.

Марокканець, колектив, сума, апарат, Яффа.

11. У якому рядку всі слова слід писати з апострофом?

З-юрмитися, миш-як, верхів-я, п-єдестал, п-юре.

Б-єлгород, Захар-їн, Монтеск-є, Руж-є, В-язьма.

Мавп-ячий, тьм-яний, з-ясувати, роз-яснити.

Голуб-я, подвір-я, бур-ян, довір-я, дит-ясла.

Духм-яний, прислів-я, полум-я, зв-язковий.

12. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?

Тріснути, тижневик, контрастний, пестливий, улесливий.

Рідкісний, ненависний, комендантський, якісний, захисний.

Форпостний, пісний, кількісний, баластний, обласний.

Шістсот, кістлявий, гігантський, студентський, чесний.

Улесливий, цілісний, серце, шелеснути, власний.

13. У якому рядку на місці пропущеної літери слід написати и?

З.гзаг, с. лует, ц. клон, к. лограм, д.алог.

Д.зель, к. ргиз, ж. лет, ж. раф, б.лет.

В.траж, к. парис, ф. ніш, т. тан, Ч.каго.

Р.нг, експер. мент, д. сципліна, д. спут, Браз. лія.

Рад.ус, к. сет, к. нджал, к. но, граф.к.

14. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?

Ненависний, пестливий, хвастнути, свиснути, тижневий.

Власний, безвиїзний, злісний, гігантський, кістлявий.

Тріснути, пестливий, хворостняк, вискнути, писнути.

Рискнути, зап’ястний, хвастнути, провісник, шістнадцять.

Серце, шелеснути, гуснути, цілісний, радісний.

15. У якому рядку всі слова пишуться з ь?

Прияз.нь, вічніс.ть, кіл.це, намороз., Ткач.ов.

Вмивают.ся, присяд. те, майбутн. ого, миш. як, стан.те.

Кур.йоз, медал. йон, компан. йон, інтерв.ю, тон.ший.

С.огодні, різ.бяр, брен. кіт, ател.є, нян.чити.

Міс.кий, суспіл.ство., т. мяний, сторін.ці, зачіс.ці.

16. У якому рядку всі слова слід писати з апострофом?

Поголів-я, безриб-я, горохв-яний, В-язьма, п-ють.

Торф-яний, без-язикий, пів-яблука, дит-ясла, пір-я.

Об-ява, об-їзд, мор-як, черв-як, бур-як.

Об-єкт, ін-єкція, св-ятковий, Св-ятослав, роз-яснити.

Дзв-якнути, р-яст, арф-яр, сузір-я, подвір-я.

17. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?

Шістнадцять, чесний, рідкісний, ненависний, контрастний.

Обласний, рідкісний, свиснути, швидкісний, випускний.

Якісний, цілісний, хвастливий, тижневий, усний.

Улесливий, щасливий, пізній, якісний, шелеснути.

Рискнути, вісник, гуснути, шелеснути, тріснути.

18. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

Вілла, комісія, бароко, голландець, група.

Брутто, Ясси, Діккенс, Руссо, нетто.

Інтелігенція, імміграція, іррегулярний, Ніцца, ірреальний.

Контрреволюція, апарат, колектив, сумма, панна.

Барикада, ірраціональний, манна, шасі, мадонна.

19. У якому рядку всі слова слід писати з ь?

Пал.ці, рибал. ці, кіл.це, ручен. ка, батен.ко.

Тіл.ки, кин. те, їдален., пісен., бал. ці.

Ган.ба, л. он, д. оготь, т. охкати, близ.ко.

Донец.кий, пол. ський, кін., Натал. чин, гал. ці.

Тр.ома, дяд. ко, бат. ко, робит. ся, смієш.ся.

20. У якому рядку всі слова пишуться з апострофом?

Кар-єра, коип-ютер, б-юро, б-юджет, куп-юра.

Бар-єр, прем-єра, п-єса, інтерв-ю, п-юре.

Інтер-єр, грав-юра, б-юрократизм, кур-єр, п-єдестал.

Ф-юзеляж, Монтеск-є, об-єкт, прем-єра, кап-юшон.

Об-єктив, ар-єргард, ін-єкція, кар-єризм, краков-як.

21. У якому рядку всі слова слід писати з апострофом?

Інтерв-ю, прем-єр, миш-як, грав-юра, кап-юшон.

Краков-як, інтер-єр, кур-єр, б-юро, ф-юзеляж.

П-єдестал, полум-я, ім-я, верхів-я, мавп-ячий.

Міжгір-я, відв-язати, Стеф-юк, верф-ю, Лук-ян.

Дит-ясла, пів-яблука, бур-ян, з-їзд, довір-я.

22. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

Згрупувати, згаснути, здогадатися, змазати, змарнувати.

Скрутити, стерти, схвилювати, скінчити, створити.

Спинити, зчепити, скинути, сфотографувати, зносити.

Схилити, ствердити, спутати, сплющити, списати.

Збирати, збити, склепати, зпекти, звернути.

23. У якому рядку всі слова слід писати з ь?

Дяд.ко, пис. мо, емал., памороз., рибал.чин.

Постат., близ. кий, бояз. кий, тон. кий, вуз.ко.

В’юн.кий, джерел. це, кружал. це, Ковал. чук, палац…

Палец., Хар. ків, сім.сот, с. огодні, утр.ох.

Одес.кий, брин. чати, стан. те, тр. ома, дз.об.

24. У якому рядку в орудному відмінку всі слова пишуться з подвоєними приголосними?

Повідь, міць, одіж, честь, молодість.

Сіль, тінь, піч, папороть, кров.

Лань, дань, щедрість, подорож, ніч.

Річ, мідь, галузь, паморозь, вісь.

Скатерть, жовч, повінь, ніч, січ.

25. У якому рядку всі слова пишуться з буквосполученням ьо?

Л.н, л. довик, тр. ох, л. отчик, Мурав.в.

Син.го, кол.ру, сер. зно, бад. рий, с. годні.

Вол.вий, лиц. вий, пол. вий, га. вий, ма. ріти.

Ді.вий, нижн. го, с. мого, с. рбати, т.хкати.

Верхн.го, л. х, тін.вий, д. готь, л.дяник.

26. У якому рядку на місці пропущеної літери слід писати и?

Ц.стерна, к. парис, сп. рт, Аркт. ка, п. нгвін.

Арт.кль, С. нгапур, реж. сер, студ. я, тр.умф.

Л.мон, дез. нфекція, ш. рма, колор. т, д.аграма.

С.гнал, реч. татив, р. тм, бенз. н, д.алог.

Алж.р, Ч. лі, ш. фр, д. спут, с. мпатія.

27. У якому рядку всі слова слід писати з апострофом?

Черв-як, верхів-я, зарум-янити, Захар-їн, тьм-яний.

Бур-янець, бур-як, міжгір-я, довір-я, об-їзд.

Голуб-я, п-ядь, м-ясо, дит-ясла, св-ятковий.

Матір-ю, роз-яснити, об-єднати, Св-ятослав, р-яст.

Сузір-я, з-юрмити, роз-ятрити, ін-єкція, п-єдистал.

28. У якому рядку всі слова слід писати з апострофом?

Пір-їна, Лук-ян, черв-як, мавп-ячий, б-язь.

Верф-ю, сузір-я, торф-яний, духм-яний, зв-язківець.

Ін-єкція, п-єдистал, миш-як, верб-я, об-єкт.

З-єднати, під-язичний, дит-ясла, б-юро, моркв-яний.

Монтеск-є, Руж-є, кур-єр, ф-юзеляж, р-юкзак.

29. У якому рядку всі слова пишуться з ь?

Нанівец., котит. ся, дніровс.кий, болгар. ський, уманс.кий.

Вихован.ці, стіл.ці, бан. щик, зачіс.ці, рибал. ці.

Брун.ці, шпил. ці, нян. ці, лял. ці, хустин. ці.

Рибон.ці, хат. ці, сон. ця, бул. йон, міл.йон.

Різ.бяр, нен. чин, виховател. чин, порт.єра, їдал.ня.

30. У якому рядку на місці пропущеної літери слід писати и?

Р.туал, д. спетчер, Великобр. танія, ц. фра, в. кінг.

Д.весант, д. ктор, б. льярд, Р. м, д.ригент.

Р.нг, конт. нент, експер. мент, К. тай, б. ографія.

Кред.т, гард. на, ц. ферблат, дж. гіт, метод.ка.

З.гзаг, Лейпц. г, Л. сабон, Л. ван, ш. рма.

31. У якому рядку всі слова пишуться з подвоєними приголосними?

Незбагнен.ий, прикордон. ий, над. ністрянський, сон. ий, спален.ий.

Ускладнен.я, умовлян. я, вікон.иця, качен. я, століт.я.

Облич.я, стат. я, вугіл.я, наріч.я, спросон. я, спересерд.я.

Намаган.я, Іл.я, Ал. а, Ін.а, терт.я.

Юн.ат, спів.ітчизник, туман.ість, розріс.я, від.аний.

32. У якому рядку всі слова пишуться з ь?

Кишен.ці, долен. ці, хуторян. ці, серден. ко, чотир.ох.

Ремін.чик, мен. шість, сопіл.ці, дитин. ці, стіл.ці.

Встан.те, сміют.ся, Цар. ов, ган. ба, міл.йонер.

Кіл.кість, громад. ський, стан. ція, брун. ці.

Черешен.ці, виріз.блюється, с. омий, павіл.йон, кіцьман.ський.

33. У якому рядку на місці пропущеної літери слід писати и?

Б.нт, з. гзаг, с. лует, ц. клон, к.лограм.

Ш. фер, ц. стерна, к. парис, к. моно, ф.рма.

Д.зель, с. мпатія, к. ргиз, ж. лет, ж.рафа.

В.мпел, г. гант, б. лет, в. траж, реж.м.

Ц.клон, ід.лія, т. тан, ф. ніш, Ч.каго.

33. У якому рядку всі слова пишуться з подвоєними приголосними?

Угід.я, ворон. я, від.ати, щоден. о, впевнен.о.

Подорож.ю, тін.ю, ніс.я, пас. я, бадьоріст.ю.

Без.убий, ден. ий, хвилин. ий, роз. броїти, об.ігти.

Годин.икар, широчен. ий, числен. ий, щаст. я, насін.я.

Священ.ий, старан. ий, шален. ий, цін.ий, родин.ий.

34. У якому рядку всі слова пишуться з ь?

Брен.кіт, мід., тес. ляр, т. мяний, ред. ці.

Нян.чити, знан., дівчинон.ці, стан. те, рибал. ці.

Дон.чин, різ.бяр, місяц., сердец., сон.ця.

С.огодні, ган. ба, вос. мий, лял. чин, кул. ці.

Порт.єра, павіл.йон, міл.ярд, на гіл.ці, черешен. ці.

35. У якому рядку всі слова пишуться з буквосполученням йо?

Ра.н, кра. вий, га. вий, павіл.н, кол.ровий.

Ма.рить, медал. н, ма. р, Мурав. в, Пушкар.в.

Сер.зно, буль. н, міль.н, Вороб. в, зна.мий.

Ді.вий, ма. нез, ма. ріння, Солов. в, л.х.

Во.вничий, га. чок, л. тчик, д. готь, бо.вий.

36. У якому рядку всі слова пишуться з ь?

Памороз., сіл.ський, нян. чин, дон. ка, куз.ня.

Брун.ці, шпил. ці, перепіл.чин, виховател. чин, стіл.ці.

Сяд.те, порад. ся, смієт.ся, кін.ця, кіл.це.

Нен.чин, павіл.йон, рибал. ці, лял. чин, віл.но.

Поділ.ський, праз. кий, їдал.ня, колодяз., несет.ся.

37. У якому рядку всі слова пишуться з ь?

Порт.єра, кар.єра, ател.є, Монтеск.є, п.юре.

Фел.єтон, б. юджет, біл.ярд, комп. ютер, В.єтнам.

Міл.йон, павл. йон, бул. йон, барел.єф, філ.м.

Н.ютон, ал. батрос, міл.ярд, конферанс.є, комп.ютер.

Б.юджет, б. юро, Мол.єр, компан. йон, шин.йон.

38. У якому рядку всі слова власне українські?

Вікно, тролейбус, штани, депо, вогонь.

Праска, ганчірка, квітка, громада, січкарня.

Сокира, телевізор, хата, рука, шапка.

Воля, телефон, каса, дім, готель.

Автобус, театр, страх, телефон, м’яч.

39. У якому рядку всі слова запозичені?

Денді, гай, гурт, шарф, зона.

Дебют, вахта, декада, декларація, гумор.

Плаття, коса, буряк, совість, воля.

Шоу, один, брат, фауна, залп.

Гуща, автор, клоун, портфель, квітка.

40. У якому реченні є запозичене слово?

Що минуло, те вже не вернеться (Леся Українка).

І радості нестерпна сила в очах у кожного горіла, у серці в кожного цвіла (М. Рильський).

Тільки від порога рідної мови ти можеш виходити на широкі магістралі світу (І. Драч).

Місяць піднявся вгору, поменшав і став жовтогарячий (І. Нечуй-Левицький).

41. У якому рядку всі слова власне українські?

Урожай, хлопець, локаут, самоповага, зерно.

Непослух, сузір'я, суцвіття, лоскіт, рушник.

Ракета, співчуття, пір'їнка, самоскид, блискавка.

Озеро, таємниця, гідність, крило, вітряк.

Молоток, багатокутник, перемога, космос, телевізор.

42. У якому рядку всі слова запозичені?

Сніг, казка, день, лебеді, капуста.

Патерик, агент, охоронець, дилетант, дія.

Оазис, паштет, манто, кабальєро, блок.

недоладність, спека, нонсенс, акція, аматор.

Стихія, ангел, фауна, пророк, влада.

43. У якому речені є запозичене слово?

Швидко линуть роки, і ніхто не стрима їх політ (О. Ющенко).

А поет усе то грає, то щось пише на папері (Леся Українка).

Каштани в ранок сивий, попелястий шуміли над твоїм вікном (Б. І. Антонич).

Ми, як відомо, не з полохливих (М. Подрлян).

Осики лист каро-зелений тремтить на вітрі і тремтить (В. Стус).

44. В якому рядку всі слова є термінами?

Суцвіття, святиня, мудрість, біоніка, сепсис.

Весна, рушник, лахміття, мармелад, абстрак-ціонізм.

Синтез, антоніми, гіпербола, конгломерат, синус.

Менеджер, політика, троянда, маклкр, варення.

Професія, кельти, обрамлення, морфема, пошта.

45. У якому рядку всі слова є діалектизмами?

Какаду, фієста, забуття, оселедець, фантастика.

Телефон, киптар, цукерки, соната, мікрофон.

Комедія, джерело, термос, контроль, мандарин.

Путня, раятися, бесаги, когут, ріпа.

Лист, коромисло, предикат, барабуля, сумка.

46. В якому рядку всі слова є термінами?

Гороскоп, календула, префікс, трансмісія, груша.

Бюлетень, делегація, корінь, аташе, атом.

Суфікс, гастрит, тонометр, косинус, катет.

Рондо, геометрія, традиція, синус, кут.

Інженер, місія, конферансьє, демократ, амбіції.

47. У якому рядку всі слова є діалектизмами?

Вила, клуня, граблі, сіно, тин.

Газда, комин, зело, стежка, рало.

Шуфля, хата, клас, пліт, ватра.

Фіра, квочка, кістка, гостинець, майно.

Путня, постоли, черес, хороми, гралі.

48. Вкажіть речення, в якому є діалектизми?

Любіть красу своєї мови, Звучання слів і запах слів: Це квітка ніжна і чудова Коханих батьківських степів (Т. Масенко).

Під деревами, на білому, як цукор снігу, сіткою лягла тінь (М. Коцюбинський).

Довкола сплять, порозкидавшись, десятки його легінів і тільки він не може лягти: чекає, доки з’явиться на небі безліч птиць, що звістять йому звільнення (В. Шевчук).

Усяка волоцюга тут тягається — так і дивись! Ну, народ (Б. Грінченко) Зібралися три сини вдовиці, осідлали коней вороних і поїхали з побратимами на рать (Народна творчість).

49. У якому реченні вжито жаргонізми?

Збираю осені сліди, її шеленої утечі, її свавільноїорди, їїпечальної предтечі (В. Китайгородська).

Не хвались, як ідеш у поле, а хвались, як ідеш із поля (Народна творчість).

По обидва боки левад, через високі стовбури верб, видно на косогорах густі садки (І. Нечуй-Левицький).

За два місяці ти матимеш такі шкари, бабочку, кліфт, кольоса й чепу, що й на матроса плюнеш (І. Микитенко).

Прокопчук носив міліцейську шинелю з синього сукна, шапку-кубанку, штани-галіфе (Г. Тютюник).

50. У якому рядку подано фразеологізми, почерпнуті з життя рибалок?

Дати дьору; показувати зуби; не покладаючи рук; малювати темними фарбами.

Ляпати язиком; брати за горло; загвинчувати гайки; заздрощі хапають.

Увірвалася вудка; ловити окунів; клювати на живця; змотувати вудки.

Бути під каблуком; прокладати дорогу; приший кобилі хвіст; серце співає.

Язиком не поверне; шукати вчорашнього дня; шкірити зуби; працювати як мокре горть.

51. У якому рядку всі фразеологізми мають однакове значення?

Носа не показувати; нема живої душі; за тридев’ять земель.

Зганяти зі світу; вішати собак; без мила в душу лізти.

Ворожити на бобах; вити вовком; дати звістку просебе.

Повісити носа; стерти з лиця землі; уродитися в сорочці.

Живіт присох до спини; крихти в роті не було; різки в рот не брати.

52. Який фразеологізм вжито у значенні «сердиться»?

Роззявити рота.

Копилити губи.

Розв’язати язика.

Не сходити з уст.

Мовити до діла.

53. У якому рядку подано фразеологізми, почерпнуті з життя спортсменів?

Клепку загубити; сіяти ворожнечу; краєм вуха чути; з дорогою душею.

Брати бар'єр; нічийним рахунком; дати сто очок вперед.

Перед самим носом; перейти дорогу; пролити кров; лізти в душу.

Переливати з пустого в порожнє; довга пісня; пускати півня; пекти раків.

Хоч греблю гати; не за горами; драти горло; давати жару.

54. Знайдіть фразеологізми, до складу яких входять антоніми.

Ні в жодному разі.

Ні в зуб ногою.

Ні живий ні мертвий.

Не з доброго десятка.

Не той тепер Миргород.

55. Який з наведених фразеологізмів має значення «нісенітниця, дурниця»?

Сон рябої кобили.

Сон у руку.

Сон морить.

Сонне царство.

Спати без задніх ніг.

56. У якому рядку наведено фразеологізми, почерпнуті з життя моряків?

Закладати гачок; задніх пасти; устромляти пальці в колеса; припирати до стіни.

Замовляти зуби; з вогню та в полум’я; замовити словечко; приховувати правду.

Запустити пазурі; засукати рукави; западати в душу; зелена вулиця.

Читати нотацію; гнути спину; зуби гострити; каламутити воду.

Мчати на всіх парусах; брати на буксир; мертвий штиль; кинути якір.

57. У якому рядку подано фразеологізми, почерпнуті з життя кравців?

Пустити на дно; ні пуху ні пера; рятівне коло; ударити лихом об землю.

Не ликом шитий; тріщать по всіх швах; білими нитками шитий; як нитка за голкою.

На всіх парусах; наставляти вуха; виходити на фінішну пряму; на ловця і звір біжить.

Мертва точка; на хвості сидіти; мчати на всіх парах; хід конем.

Пустити на дим; плести сіті; бути на сьомому небі.

58. У якому уривку з творів В. Симоненка вжито фразеологізми?

Ще в дитинстві я ходив у трави,.

В гомінливі трепетні ліси,.

Де дуби мовчали величаво.

|.

a.

l.

O.

F.

F.

F.

краплинках ранньої роси.

Не шкодуй добра мені, людині,.

Щастя не жалій моїм літам -.

Все одно ті скарби по краплині.

Я тобі закохано віддам.

Народ мій є! Наро мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Є тисячі доріг, мільйон.

вузьких стежинок,.

є тисячі ланів, але один лиш мій.

…Коли не вмів ще й букваря читати,.

Ходив, як кажуть, пішки під столом,.

Любить людей мене навчила мати.

І рідну землю, щоб там не було.

59. У якому уривку з творів О. Гончара вжито фразеологізми?

Яке роздолля навкруги. Під час війни, коли випадало опинитися в горах скелястих уночі, у хвищу, в завірюху, не раз кортіло йому крикнути, гукнути, гогокнути, щоб луна покотилася по всіх Карпатах.

Рівно й безжиттєво говорять свічки серед купи свіжої хвої. Пелюстинка полум’я замість людини…

Місяць підбився високо, садки блищать, не шелехнуть, відпочиває після трудового дня Зачіплянка…

Дружно з Іваном живуть, справді душа в душу, надійно з ним Вірунька почуває себе… І справді, шанує, жаліє дружину, відколи побралися, ще ні разу руки на Віруньку не підняв, хоча вдачі гарячої…

Щовихідного веселим грайгомоном повниться ліс. А зараз тихо. Слухає тишу старий. Чує перегук віків, голоси з туманів.

60. У якому рядку подано фразеологізм, що відповідає слову «соромитися»?

Тримати носа за вітром.

Ховати голову під крило.

Ховати очі.

Із шкури лізти.

Очей не відірвати.

70. У якому рядку всі іменники II відміни мають у родовому відмінку однини закінченняа (-я)?

Вік, синтаксис, вітер, грам, понеділок.

Кілок, замок, Київ, пес, відмінок.

Склад (слова), вид, рід, борщ, спосіб.

Пісок, рій, парк, горох, лід.

Колекс, малюнок, хліб, бузок, сир.

71. У якому рядку всі іменники II відміни мають у родовому відмінку однини закінченняу (-ю)?

Вік, Лондон, стіл, тиждень, учень.

Мед, університет, вітер, розум, сміх.

Гараж, жаль, камінь, Ужгород, рік.

Олівець, квадрат, штаб, театр, характер.

Зошит, ключ, інститут, парник, коридор.

72. У якому рядку при утворенні вищого ступеня порівняння у всіх прикметників відбуваються звукові зміни приголосних основи г, ж, з у словосполученні з суфіксомш-?

Легкий, боязкий, слизький, ковзкий, різний.

Довгий, сторожовий, в’язкий, кавказький, тугий.

Дорогий, близький, низький, дужий, вузький.

Вологий, важкий, грузький, довший, старезний.

Свіжий, довжилезний, порожній, важкий, дорожній.

73. У якому рядку всі прикметники творять вищий, найвищий ступені порівняння від інших основ?

Прозорий, страшний, скромний, рішучий, вдалий.

Свіжий, молодий, дешевий, блідий, дерев’яний.

Великий, малий, поганий, гарний, добрий.

Щирий, високий, гіркий, сміливий, радісний.

Страшний, розумний, хитрий, кривий, холодний.

74. У якому рядку від усіх прикметників не можна утворити ступені порівняння?

Далекий, довгий, гострий, рідний, сухий.

Високий, близький, здоровезний, дорогий, німий.

Твердий, низький, босий, холодний, смисловий.

Кам’яний, прадавній, ясен, хворий, предобрий.

Сучасний, дужий, науковий, солодкий, сивий.

76. У якому рядку від усіх якісних прикметників не можна утворити ступені порівняння?

Буланий, величезний, широченний, білявий, багатющий.

Злий, великий, довгий, старий, малий.

Швидкий, дешевий, тихий, короткий, гликокий.

Твердий, м’який, молодий, могутній, важкий.

Солодкий, блискучий, чорний, низький, світлий.

77. Запишіть подані сполуки у формі звертання, якщо існують варіанти, наведіть їх.

Ганна Василівна, товариш Павлюк, пан Кравчук, колега Ярослав, панна Надія, друг Андрій, добродій Ковальчук, Бойко Катерина Василівна.

78. Утворіть всіма можливими способами ступені порівняння прикметників, визначивши фонетичні зміни в основі слова при творенні синтетичної форми компаратива. Окремо випишіть прикметники, від яких не утворюються форми ступенів, поясніть причини цього.

Високий, дорогий, предобрий, гарний, вузький, дужий, вороний, глухий, тоненький, поганий, жонатий, довжелезний.

79. Утворіть прикметники від наведених географічних назв (топонімів). Поясніть які при цьому відбуваються фонетичні зміни.

Кривий Ріг, Гаага, Острог, Прага, Лодзь, Владивосток, Карабах, Сиваш, Кременчук, Кавказ, Люксемббург, Буг, Ніцца, Прилуки, Цюріх.

80. Запишіть подані займеники, знімаючи риску.

Якийсь, ні_від_чого, хто_небуть, будь_до_кого, аби_хто, де_що, казна_на_чому, чий_небуть, ні_про_що, аби_в_кого, що_небуть, казна_з_ким, скільки_небуть.

81. Випишіть із наведених речень дієприкметники. Визначте їх вид, стан, час, синтаксичну роль.

1. Дрібні хатки під солом’яними дахами залишалися позаду, їх змінили кам’яні будинки, криті гонтою і бляхою, муроване передмістя тіснішало, стискалося… 2. Він був не надто високий, але кремезний, одягнений у дорогий запорізький жупан; брязнула об край столу шабля в обсипаних коштовними каменями піхвах… 3. Чужинці загомоніли, захоплені сміливими словами незнайомого… 4. Маркіз глянув на стос паперу, сягнув рукою, розв’язав, погортав дрібно списані листки. (Із творів Р. Іванчука). 5. У Генуї я залишила багато «страждаючих» друзів. 6. Мій друг обігрітий синім поглядом, прийняв це за привітну усмішку наступаючого вечора (Із творів Ю. Янковського).

82. Доберіть до кожного слова спільнокореневе або іншу його словоформу, щоб проілюструвати чергування [о],[е] з [і].

Воля, межа, гомоніти, стелити, восени, збоку, зоря, весело, заспокоїти, покора, папери.

83. У поданому тексті відшукайте слова, в яких відбулися історичні чергування голосних фонем, поясніть їх.

Як довго ждали ми своєї волі слова,.

І ось воно співа, бринить.

Бринить, співає наша мова, Чарує, тішить і п’янить.

Як довго ждали ми… Уклін чолом народу, Що рідну мову нам зберіг, Зберіг в таку страшну негоду, Коли він сам стоять не міг…

(О.Олесь).

84. У поданих реченнях виділіть слова, в яких а) відбувається спрощення груп приголосних, закріплене на письмі; б) спрощення груп приголосних не закріплене на письмі; в) спрощення не відбувається.

Отак за світанком і день переходив, за тижнем — тиждень, а там місяці (А.Малишко). 2. Як просто людина іде по землі, по власному грунті іде (П.Воронько). 3. На поля бризнуло сонце (Г.Тютюнник). 4. Калини кетяг пройнявсь морозом. І я куштую — солодкий, звісно, а в серце ринуть весняні грози, вітри і сонце — і їм не тісно (Т.Коломієць). 5. Мати увечері своїм пестливим голосом пошепче дитині про любов до всього живого (П.Мирний). 6. Людство зараз живе передчуттям гігантського масового стрибка в космос (М.Рильський). 7. Хвастливого зразу видно (Нар. творчість). 8. Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі - над колискою хай лине материнське ніжне «лю-лі» (П.Усенко).

85. Утворіть від поданих слів нові слова, пояснивши хід фонетичних процесів. Зазначте, як ці явища відбиті на письмі.

а) прикметники з суфіксом -ськ (ий):

Волох, Буг, Кагарлик, Збараж, Черемош, гайдамак, Одеса, Вінниця;

б) іменники з суфіксом -ств (о):

ткач, птахи, боягуз, молодець, товариш, студент, убогий;

в) іменники з суфіксом -ин (а):

вінницький, гайдамацький, львівський, батьківський, ліска, віск, галицький.

86. У поданому тексті знайдіть випадки історичних чергувань приголосних. Поясніть причини їх виникнення.

Оповила кімнату сонна тиша, вже догоряє воскова свіча… А він натхненно пише, пише, пише, і жар надії жевріє в очах. Якщо помру — на кручі поховайте, там, де Дніпро і далеч степова… А за вікном тривожний шелест віт (Д. Луценко).

87. Користуючись словником, поставте наголос у поданих словах. Відзначте випадки подвійного наголошування.

Астрономія, діалог, читання, визвольний, дочка, обіцянка, помилка, загадка, визнання, відповісти, багаторічний, гуртожиток, перелісок, відомість, довідник, чотирнадцять, ясний, разом, чарівний, допізна, зокрема, завдовжки, захворіти, український, маляр, черговий, апостроф, кілометр, течія, предмет.

88. Прочитайте подані речення, змінюючи місце логічного наголосу. Як змінюється при цьому зміст речення?

1. На зустріч нам летять пташині ключі (Г. Плоткін). 2. Навіщо ця комедія? (Г. Тютюнник). 3. Тепер для Маланки настали кращі часи (М. Коцюбинський). 4. Під осінь надіслали Оленку в школу (А. Тесленко).

89. Назвіть слова, вжиті в переносному значенні. Визначте вид переносного значення (метафору, метонімію, синекдаху).

1. Ми йшли в країну Моцарта крізь дим. Громили ворога на перепутті дикому (Р. Чумак). 2. Стоять на варті. Багнет і очі. Чекають госро в набої кулі (В. Сосюра). 3. Ходімо в сад. Я покажу вам сад, де на колінах в яблуні спить вітер, а згорблений чумацький неболад освітлює пахучі очі квітів (М. Вінграновський). 4. Гей, нові Колумби й Магелани, напнемо вітрила наших мрій! (В. Симоненко). 5. Щоб слово пламенем взялось, щоб людям серце розтопило (Т. Шевченко). 6. На нас, як не кажи, Європа дивиться (О. Гончар). 7. Натомлені села вечеряти сіли під грушами, вишнями і небесами (М. Вінграновський).

90. Розмежуйте слова полісемічні та омонімічні.

Ріг вулиці, ріг вола; суцільний брак, брак часу; лінія електропередач, пряма лінія, лінія вогню, життєва лінія; шкільні дзвоники, лісові дзвоники; електромагнітне поле, поле у зошиті, поле зору, пшеничне поле; крило літака, ліве крило будинку, крило птаха.

91. Користуючись «Словником паронімів української мови» (Сербенська О. А., Гринчишина Д, Г. — К., 1986) поясніть значення наведених слів. Слова останньої групи введіть у речення.

Музичний — музикальний; завдання — задача; дружний — дружній; видатний — визначний — відомий; успіх — успішність; програмний — програмовий — програмований.

92. Визначте джерело походження та структурний тип поданих фразеологізмів.

Птаха високого польоту; кинути якір; око за око, зуб за зуб; прикусивши язика; ахіллесова п’ята; білими нитками шити; пасти задніх; згідно з наказом; брати на буксир; сміх крізь сльози; блудний син; як горох при дорозі; ліквідувати заборгованість; Учітеся, брати мої, думайте, читайте; мати на увазі; з нього помічі, як з осики груш; сізіфова праця; ні пари з уст; кинутися в атаку; випити гірку чашу до дна.

93. Поставте подані іменники в родовому відмінку однини, виділіть закінчення. З іменниками, які залежно від семантики чи наголосу можуть мати різні закінчення, складіть речення.

Кілометр, жаль, Прут, тролейбус, Житомир, снігопад, полк, університет, полководець, шовк, предмет, Мороз (призвище), міст, бузок, іменник, зал.

94. Утворіть усіма можливими способами ступені порівняння прикметників. Відзначте, від яких якісних прикметників і чому не утворюються форми ступенів.

Дзвінкий, категоричний, великий, синюватий, рівний, глухий, лимонний, милий, буланий, талановитий, жовто-синій, відомий, превеликий, тонюсінький.

95. Розкривши дужки, утворіть словосполучення числівників з іменниками. Цифри запишіть словами.

5 (новенька книжка), семеро (друзі), півтора (літр, молоко), 9478 (гектар), багато (сніг).

96. Складіть речення з підметами «Тарас Григорович Шевченко», «завтра», «батоко з матір'ю», «чекай», крокодилячі сльози".

97. У наведених реченнях поставте, де треба, тире, підкресліть підмет і присудок. З’ясуйте принципи їх розмежування.

1. Ніч мов криниця без дна (М. Рильський). 2. З усіх старших найстарша правда (Леся Українка). 3. Може, справді та, єдина, ви (С. Крижанівський). 4. Вік прожити не ниву пройти гомінку (А. Малишко). 5. Яка то радість на рідну землю повертатися (А. Шиян). 6. Кожна пісня моя віку мого день (І, Франко). 7. Життя не нива, ні, воно дорога від бур — до зір (Л. Дмитерко).

98. Перепишіть речення, підкресливши однорідні члени, вкажіть на засоби зв’язку між ними. Розставте, де потрібно, розділові знаки, сформулюйте правила.

1. Мій отчий дім, не перебуть в мені пристанищем дитинства тимчасовим даруй мені легенди і пісні і мамине до болю рідне слово (І. Драч). 2. Не скорить серця ні злоба ні туга (П. Скунць). 3. Холодний колючий вітер гнав низько над землею важкі олив’яні хмари (В. Кучер). 4. Все здавалось прекрасним і простим вітер хвилі і сонце над ними (І. Савич). 5. А по дашку прозорої веранди ходили то дощі то голуби (Л. Костенко). 6. Ми засіваємо житейське море і не на день минущий на віки (Б. Олійник). 7. Чи влітку в осінню непогоду чи в найлютішу зимову заметіль завжди до нього могли постукати (О. Гончар). 8. Тихе батьківське поле за поліським селом розлилось (М. Сингаївський). 9. Під літнім широченним небокраєм мене стрічають друзі і знайомі (А. Малишко).

99. Розмежуйте вставні і вставлені конструкції, визначте їх роль у поданих реченнях, розставте пунктограми, поясніть їх.

1. До словечка, до слов’ятка притулися може так хоч мови рідної навчишся (М. Тимчак). 2. Мабуть природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення, в мить щедрого осяяння, яке потрачено нею і на саму людину (В. Яворівський). 3. Щастя кажуть люди перелітна птаха (М. Стельмах). 4. А на серці вір не вір ні тривоги, ні турботи (Є. Летюк). 5. Хвалити долю живим повернувся (М. Стельмах). 6. Коли виросте син і під зорями добра прикмета піде з рідного дому щастя-долю кувати трудом (В.Соколов). 7. Зрештою все на світі однакове, і світ однаковий (П. Загребельний). 8. Скажу я, люди добрі, й вам до казки приказка хоч і панам: не плюй в колодязь — пригодиться води напиться (Л. Глібов). 9. Хтось здається Потебня зауважив, що слово в художньому таорі, окрім прямого значення, має ще свій стилістичний ореол (О. Гончар).

100. Поставте потрібні розділові знаки. Систематизуйте й письмово сформулюйте правила на відокремлення другорядних членів.

1. Даруйте Вітчизні навіки чисте серце умите в росі (М. Нагнибіда). 2. Берези й клени ще недавно голі стоять зеленими маючи гіллям (М. Рильский). 3. Є найзначиміша дума на світі дума про хліб (В. Лагода). 4. Упало яблуко звістуючи про осінь (В. Голобородько). 5. Як волдошка в лісах озеречко цвіте (Д. Павличко). 6. Жаркий, духотний день зомлівши мов стовп упав на груди ночі (Б. Антонич). 7. Пішли роки мої юрбою не зупиняючись вперед (Л.Дмитерко). 8. Вірний син трудової поневоленої України Шевченко став найглибшим виразником дум і сподівань народних (О. Гончар). 9. Десь за селом на гонах далеких гасло сонце (А. Головко). 10. Пахне грибами й медом, вогкістю пахне твєю, що опріч назви «осінь» немає імені їй (М. Рильский). 11. І боєць Журба як заспівувач мав бути в перших лавах (В. Кучер).

101. Розмежуйте речення прості й складні, зазначте ознаки, за якими відбувається таке розмежування.

1. Життя росте лишень з любові, лишень краса людей навчає жить! (Д. Павличко). 2. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину і зародити невіру, надихнути на працю і скувати сили душі (В. Сухомлинський). 3. Материнські недоспані ночі, колискової ніжність свята…, днів дитячих пора золота (Р. Братунь). 4. Гарно тут, безтривожно (О. Гончар). 5. Замани мене в пісню, у щебет, у довір'я мене замани, заміни мені зорі на шепіт, моє серце своїм заміни (Є. Летюк). 6. Тут кожний камінь — мій, і кожний подих — мій (Л. Первомайський).

102. Визначте різновиди складносурядних речень, вкажіть, якими засобамиоформляється зв’язок між частинами. Поясніть вживання розділових знаків.

1. Буть сіячем, і хай життя твоє насущний хліб, а не кукіль дає (Л. Забашта). 2. Без хліба немає життя, але й без пісні незмога його уявити (П. Загребельний). 3. Ще тиждень — і поверне на тепло (Г. Світлична). 4. Я людей порівняв би з птицями, а чи птицею сам би став (Є. Летюк). 5. Повінь цього року була невелика, та й вода вже трохи спала (Ю. Мушкетник). 6. Слова одні нам тішать слух і зір, а інші нас відштовхують раптово (М. Рильський). 7. І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в лото (Л. Костенко). 8. Чи, може, щось наплутано віками і атом вручено нам безрозсудно рано? (П. Скунць). 9. Тебе утрачу — і сама загину (Т. Севернюк). 10. Квітчастий луг і дощик золотий (П. Тичина).

103. Визначте різновиди складних безсполучникових речень, охарактеризуйте синтаксичні відношення між частинами.

1. Ще не вмерла Україна, і слава, і воля, ще нам, браття молодії, усміхнеться доля (П. Чубинський). 2. Вмерла мова в устах народу — вмер і народ (К. Ушинський). 3. Віддаю хліборобові шану — найстаріший — бо хліб на землі (М. Сингаївський). 4. Знай: за працю кожному, як слід, ця земля віддячить добротою (К. Дрок). 5. Любові вчитись не можна, таких мудриців нема, лиш крові краплина кожна її із глибин підійма (А. Малишко). 6. Людина вмирає - людство безсмертне (В. Сухомлинський). 7. Заспіваю чи заграю — з гір покотиться луна (М. Ткач). 8. Вітер колише трави шовкові, ніч кругом… Глянь, моя мила: зорі повисли над Дніпром (П. Тичина).

104. Розтавте потрібні розділові знаки в безсполучникових складних реченнях, поясніть правила їх уживання.

1. Солов’я збентежив трепет яблуневих віт. Як же йому вищебетать на деревах йвіт?.. Тьохнув раз поколихнулись у саду гілки вдруге тьохнув залущали там і там бруньки (І. Вирган). 2. А в серці дума половіє на житнім полі першим доторкнутись до ніжних уст волошки й колоска (Г. Коваль). 3. Без тебе день здається роком з тобою рік летить як день (Б. Мельничук). 4. Коли ти хочеш плакати заплач нема гріха у тузі і скорботі (С. Голованівський). 5. Найважче виривать бур’ян. Не вирвеш захаращить лан (А. Кацнельсон). 6. І все-таки приїдь ми поговоримо (Д. Павличко). 7. І здається мені в цю мить стягом нашої перемоги стиглий колос в степу шумить (В. Соколов). 8. Моя любов зі мною не умре вона сильніша смерті і відчаю (С. Будний). 9. А дні стоять не хочеться тужити! (Л. Костенко). 10. Застане ніч у горах заночую і не сховаюсь в хату від дощу (Г. Кривда).