Контроль і ревізія грошових коштів і банківських операцій

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Економічний факультет Кафедра Аудиту та державного контролю РЕФЕРАТ з дисципліни «Контроль і ревізія»

на тему: «Контроль і ревізія грошових коштів і банківських операцій»

Виконала:

студентка групи 31-ОА денної форми навчання Заверуха Т.Ю.

Науковий керівник:

Чудак Л. А.

Вінниця — 2015

1. Завдання, джерела і нормативні акти ревізії. Значення і організація внутрішньогосподарського контролю

Внутрішні та зовнішні контролюючі органи повинні проводити контроль за веденням операцій з грошовими коштами.

Ревізія грошових коштів попри зовнішню нескладність, відносно невелику кількість документів, що підлягають перевірці та невеликий час, який на неї затрачається — є дуже важливою. Навіть незначні на перший погляд порушення, виявлені ревізією, при більш детальному опрацюванні можуть свідчити про досить суттєві зловживання і вказувати на загальний стан облікової служби підприємства.

Порушення, виявлені при ревізії грошових коштів, можуть вказати на подальші напрямки перевірок і зорієнтувати подальші напрямки перевірочної роботи.

Сільськогосподарські підприємства і організації мають у своєму розпорядженні кошти, які необхідні для їхньої діяльності.

Основні завдання ревізії грошових коштів полягають у тому, щоб виявити стан збереженості коштів, правильність і законність використання їх, справжність, вірогідність здійснюваних грошових операцій, відображених у бухгалтерському обліку, додержання нормативної бази щодо касової дисципліни, повноти оприбуткування і умов зберігання коштів.

Здійснюючи ревізію на підприємстві перевіряючий повинен з’ясувати:

— стан контролю на підприємстві за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей;

— забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей;

— забезпечення контролю за отриманням грошей;

— дотримання порядку документального оформлення надходження грошей в касу та їх видачу;

— своєчасність оприбуткування грошових коштів;

— дотримання ліміту каси та умов видачі грошей під звіт;

— стан обліку касових операцій;

Для цього ревізор повинен вивчити наступні питання:

— наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірок каси;

— наявність наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок;

— надання права підпису касових документів іншим особам, крім головного бухгалтера та керівника.

Для виконання цих завдань необхідно насамперед використовувати дані первинного й аналітичного обліку. Під час перевірки, касових операцій використовують, прибуткові і видаткові касові ордери, чекові книжки, журнал реєстрації касових документів, касові книги, звіти касира з доданими до них первинними документами, журнал-ордер № 1 і відомість до нього № 1а. Норма-тивними актами, які регламентують касові операції у юридичних і фізичних осіб та приватних підприємців у національній валюті в Україні є Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні та Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України.

2. Контроль за дотриманням Положення про ведення касових операцій

Перед початком перевірки цього питання ревізор повинен вивчити наступне:

— наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірок каси;

— наявність наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок;

— надання права підпису касових документів іншим особам, крім головного бухгалтера та керівника.

Насамперед слід звернути увагу на приміщення каси. Воно повинно бути ізольованим, спеціально захищеним від можливого проникнення. Вікна повинні мати решітки, двері повинні бути металевими або оббитими листовою сталлю, причому в них повинно бути віконце для видачі грошей, яке закриваються. Доступ осіб, які не мають відношення до її роботи забороняється.

Крім того, каса повинна постійно охоронятись. Вся готівка повинна зберігатись в сейфах, які повинні бути зачиненими на ключ і опечатуватись печатками. Ключі від сейфів і печатки повинні зберігатись у касирів, а їх дублікати — в конверті опечатаному сургучевою печаткою, в сейфі керівника підприємства.

Будь-яка перевірка починається з вивчення акту попередньої ревізії і встановлення заходів, що були зроблені для усунення порушень і недоліків, встановлених попереднім актом ревізії. Законність касових операцій і повнота їх документального оформлення напряму залежить від знання касиром нормативних актів, які регламентують готівковий обіг, тому слід провести бесіду з касиром, і з’ясувати наскільки він обізнаний в правилах готівкого обігу і чи має він розписку про матеріальну відповідальність. Цей важливий нюанс необхідно обов’язково зробити, бо в подальшому, можливі зловживання касир може мотивувати, як власну необізнаність.

Для того, щоб успішно виконати поставлені завдання, ревізію коштів слід починати з перевірки готівки і цінних паперів, які зберігаються на даний момент у касі. Потім перевіряють додержання Положення про ведення касових операцій і законність банківських операцій. Така послідовність не виключає інших варіантів перевірок, якщо вони будуть зручнішими і ефективнішими.

Інвентаризацію готівки в касі, яку обов’язково проводять раптово, треба організовувати відразу після прибуття ревізора в господарство і пред’явлення ним повноважень керівникові, не чекаючи, поки про проведення ревізії (перевірки) не буде оголошено.

Під час ревізії каси насамперед необхідно виконати ряд попередніх правових процедур: взяти від касира розписку про те, що у ввіреній йому касі готівка приватних осіб і сторонніх організацій не зберігається. Це дає змогу запобігти перекриттю з інших джерел можливої недостачі грошей у касі; запобігти можливості перекручувати і на власний розсуд трактувати наявні лишки готівки в касі; уточнити остачу грошей, виведену в касовій книзі. Останній касовий звіт і документи по касових операціях поточного дня касир зобов’язаний здати головному бухгалтеру для перевірки. На цьому звіті касир робить відмітку про те, що всі прибуткові й видаткові касові ордери та інші грошові документи включені в цей звіт і в касі немає неоприбуткованих або не списаних у видаток грошей. Всі ці дії унеможливлюють касиру маніпулювати наявними лишками готівки чи нестачами.

Після складання останнього касового звіту, перевіреного головним бухгалтером і попередньо переглянутого ревізором, визначають наявність грошей і цінних паперів, які перебувають під особистою відповідальністю касира.

Ревізію каси проводять у присутності головного бухгалтера і касира підприємства. Якщо касир відсутній з якихось поважних причин, ревізію проводять у присутності іншого касира або комісії персональний склад, якої затверджується керівником підприємства.

Касир групує наявні гроші за відповідними купюрами і в присутності ревізора та головного бухгалтера проводить повний поаркушевий перерахунок їх, включаючи й опечатані в пачках гроші, одержані в установі банку. Приватні розписки, які підтверджують одержання грошей особисто в касира або здачу їх на зберігання, до уваги не беруться.

Результати інвентаризації наявних грошових коштів і документів порівнюють з даними бухгалтерського обліку. При наявності в касі надлишку грошей ця сума підлягає оприбуткуванню, і з’ясовуються причини, які до цього призвели, адже згідно з існуючим законодавством неоприбуткована готівка підлягає перерахуванню в бюджет і посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності згідно чинного законодавства.

Виявлену під час інвентаризації грошей у касі недостачу слід оформити документально і вжити заходів по з’ясуванню причин такої недостачі та її погашенню касиром .Фінансових санкцій при цьому не застосовують.

Результати інвентаризації грошей і цінних паперів у касі оформляють актом.

Акт інвентаризації готівки і цінних паперів складають у трьох примірниках: перший — додається до акта ревізії, другий — головний бухгалтер додає до бухгалтерських справ для відображення в обліку результатів інвентаризації, третій — касир додає до касового обліку.

Проведення касових операції на підприємствах регламентуються Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.

Вимоги цього положення поширюються на юридичних осіб (крім банківських установ та підприємств зв’язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті. При здійсненні перевірок дотримання касової дисципліни, основна увага приділяється на дотримання цього Положення, що пов’язані з веденням як касових документів так і дотримання лімітів кас.

При здійсненні перевірки слід встановити наявність у підприємства касових книг, їх кількість, а також наскільки її оформлення відповідає вимогам, які регламентують ведення подібних документів (прошнурування, нумерація сторінок, наявність сургучевої печатки та необхідних підписів). При цьому слід перевірити правильність ведення касової книги та повноту оформлення в ній операцій з приймання та витрачання готівки. Особливу увагу при цьому слід звернути на строки записів в Касову книгу та періодичність виведення залишків, адже недотримання цих вимог може свідчити як про порушення касової дисципліни, так і про інші досить суттєві порушення, які можуть трактуватись як ухилення від оподаткування і в свою чергу можуть призвести до досить суттєвих фінансових санкцій. Перевірці підлягають прибуткові та видаткові касові ордери, записи і суми з яких слід звірити з записами в касовій книзі. Крім цього слід звернути увагу на своєчасність записів касира, якість цих записів, наявність підписів касира та бухгалтера, який повинен перевіряти ці записи за кількістю отриманих ним касових ордерів, а також на правильність підрахунків в касовій книзі фактичних залишків на кінець дня.

Перевірці підлягають правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових та видаткових касових ордерів, а також платіжних відомостей, наявність всіх необхідних дат, підстав для виписки, наявність підписів осіб, які одержують кошти. Перевіряють наявність і якість відтисків всіх необхідних печаток і штампів.

Слід встановити наявність в підприємства журналу реєстрації прибуткових і видаткових ордерів та книги обліку прийнятих та виданих касиром грошей, а також звернути увагу на правильність їх ведення, та правильність відображення в касових документах кореспондуючих рахунків, перевіривши відповідність кореспонденції на касових ордерах та в касовій книзі. Слід звернути увагу на наявність виправдних документів, які прикладаються до касових ордерів (заяви, рахунки, накладні, довідки і т.д.). Касові документи, які викликають якусь підозру щодо їх достовірності, підлягають додатковій перевірці, як щодо справжності підписів так і до пояснень посадових осіб щодо цього.

3. Перевірка своєчасності і повноти оприбуткування грошових коштів у касі

Особлива увага при ревізії каси має приділятись повноті оприбуткування готівки. Ці перевірки можна проводити як внутрішніми контролерами (гол. бухгалтер) так і зовнішніми контролюючими органами, при цьому слід проаналізувати загальний стан касових надходжень і співставити прибуткові документи (чеки) і банківські виписки. Слід звірити банківські виписки (за сумами коштів, що одержані з банку) та відповідні записи в касовій книзі з даними прибуткових касових ордерів. Уразі потреби можуть порівнюватись дані корінців грошових чеків з банківськими виписками. Перевіряючи оприбуткування коштів, що надійшли в касу від здійснення господарських операцій, записи в касовій книзі звіряються за сумами і строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (при потребі можна залучати інші виправдні документи). Крім цього, слід перевірити записи щодо реєстрації зазначених ордерів (по сумам і датам) у журналах реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. При потребі більш глибшої перевірки повного оприбуткування готівки в касі, можна провести аналіз оборотів за відомістю 1.1. с.-г. по дебету 301 рахунку, порівнюючи цей оборот з оборотами рахунків:

311 «Поточні рахунки в національній валюті «

37 «Розрахунки з різними дебіторами «

631 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками «

66 «Розрахунки з оплати праці «

681 «Розрахунки по авансам одержаним «

При цьому можна порівняти ці обороти з відповідними записами в касовій книзі та даними документів, що підтверджують фактичне одержання підприємством певних сум готівки у відповідні строки. Крім всього вищезазначеного, при наявності потреби перевірити повноту і своєчасність оприбуткування якоїсь суми, можна провести зустрічні документальні перевірки, залучивши відповідні первинні документи.

Особливо ретельно слід перевірити дотримання підприємствами встановленого ліміту готівки в касі. Ця перевірка є дуже важливою, бо виявлені тут порушення можуть вказувати на наявні недоліки, як в господарській діяльності, так і стані бухгалтерського обліку.

Починається така перевірка із з’ясування наявності встановленого банківською установою ліміту каси, чи він встановлений самостійно (у випадках коли це передбачено) Наявність ліміту каси і його розмір повинен бути підтверджений заявкою-розрахунком та розпорядженням банку про встановлений ліміт.

При перевірці слід з’ясувати, наскільки повно і як часто повертаються в банк кошти грошової виручки, при цьому слід прийняти до уваги, що кошти з банку, або направлена на виплату виручка можуть відповідно до п. 2.14 Положення на протязі 3−5 днів зберігатись в касі понад установлений ліміт.

Щоб визначити перевищення ліміту готівки в касі, слід порівняти залишки готівки в касі на кінець дня за касовою книгою і даними ліміту за кожен день, незалежно від того, здійснювались обороти в касі чи ні. Коли в перевіряємому періоді встановлено перевищення ліміту, то слід встановити протягом якого періоду (дні) мало місце таке порушення і які понадлімітні суми за кожен день не здавались в банк. При цьому необхідно встановити причини такого перевищення і вивести загальну суму понадлімітної готівки. Коли така сума досить значна, слід детально розібратись в причинах, які привели до цього як з метою виявлення винних, так і з ціллю подальшого запобігання цьому явищу, адже контролюючі органи можуть примінити досить суттєві фінансові санкції, які в свою чергу можуть негативно вплинути на фінансовий стан підприємства.

Всі виявлені порушення при перевірці ліміту каси повинні знайти відображення в акті перевірки, де слід зазначити діючий ліміт, фактичні залишки готівки в дні коли було перевищення, загальну сума перевищення, а також прізвище касира та осіб, що його заміняли (коли такі заміни були) та вказують посадових осіб, які в ревізуємому періоді відповідали за ведення касових операцій.

4. Контроль за використанням грошових коштів

Особлива увага при перевірці касової дисципліни має приділятись цільовому використанню готівки. При цьому використовуються банківські виписки, касові книги, звити касира, видаткові касові ордери, Журнал-ордер 1 с.-г. по кредиту 301 рахунку, книги обліку придбання і т.д., а також всі інші документи, які підтверджують факт витрачання готівки за призначенням. Джерелами даних для такої перевірки також можуть бути товарні чеки, касові чеки, розрахункові квитанції, корінці касових ордерів, проїзні документи, інші розрахункові документи, а також акти на закупівлю товарів, відомості, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, авансові звіти і т.д.

Суми і напрямки використання готівки одержаної в касу з банку, порівнюють з показниками фактичного використання, при цьому слід залучати всі наявні виправдні документи (видаткові касові ордери, авансові звіти, платіжні відомості та ін.).

По результатам перевірки встановлюють факти нецільового використання і з’ясовують причини цих порушень. Використання отриманої в банку готівки не за цільовим призначенням тягне за собою фінансову санкцію в розмірі витраченої не за призначенням готівки.

При перевірці видачі готівки під звіт, в тому числі на відрядження слід керуватися вимогами Положення № 637 та Інструкцїя про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59.

При перевірці аналізується порядок видачі готівки під звіт, їх цільове використання, з’ясовуються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які не розрахувались за раніше одержаними коштами, невчасного звітування, а також випадки передачі підзвітних коштів одних працівників іншим. Для цього слід проаналізувати бухгалтерські регістри, а саме Журналордер 3А с.-г. по рахунку 372, де дебетове сальдо вказує на борг працівників перед підприємством, а кредитове — перевитрату підзвітних сум. Такий аналіз є обов’язковим, адже він дає змогу визначити напрямки використання підзвітних сум та вказати на порушення при їх видачі.

Перевіряючи авансові звіти про використання одержаної під звіт готівки для вирішення господарських питань, особлива увага повинна приділятись дотриманню вимог підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасності повернення до каси підприємства залишку невикористаних сум, наявності оригіналів документів, що свідчать про їх витрачання. При цьому враховують, що порушення існуючих термінів може дозволятись лише у випадку тимчасової непрацездатності або інших документально підтверджених причин. До уваги слід прийняти і те, що згідно п. 2.15 та 2.16 Положення 637, підзвітні особи повинні звітувати про використання підзвітних сум не пізніше: на закупівлю продукції та заготівлю вторсировини — 10 робочих днів з дня видачі готівки; за відрядженнями — 3 робочих днів після повернення з відрядження; на всі інші виробничі потреби — наступного робочого дня після видачі під звіт. Факти подання авансових звітів до бухгалтерій в установлені строки, без одночасного повернення до каси невикористаних сум, є порушенням порядку видачі і використання підзвітних сум і також як неповернення в строк невикористаних грошей, тягне за собою штраф в розмірі 25 відсотків від одержаної під звіт суми.

Перевіряючи касу, слід з’ясувати чи дотримується підприємство чинного порядку витрачання готівки з виручки, зокрема на здійснення виплат пов’язаних з оплатою праці при наявності податкового боргу. При цьому приймають до уваги той факт, що згідно п. 2.12 Положення № 637, підприємству, що має податковий борг, забороняється витрачати готівку з виручки, одержану від реалізації продукції та інших позареалізаційних надходжень на виплати пов’язані з оплатою праці.

Здійснюючи таку перевірку, слід встановити, яку недоїмку мало підприємство (суму) і періоди коли ця недоїмка була. Для цього по записам в касовій книзі, за платіжними відомостями і видатковими ордерами встановлюють суми і дати за рахунок яких, вищевказані виплати здійснювались. З даних касової книги можна встановити джерела надходження коштів (банк чи виручка), суми і дати виплат. Для повного з’ясування цього питання можна використати головну книгу, журнали-ордери, розрахунково-платіжні відомості, банківські виписки, податкову звітність.

Перевірці цього питання слід приділити особливу увагу, адже значні суми виплат оплати праці з виручки підприємствами, може кваліфікуватись як ухилення від сплати податків і окрім фінансових санкцій в сумі здійснених виплат, таке порушення тягне за собою адміністративну відповідальність.

Попри зовнішню нескладність та відносно невеликий об'єм документів, що підлягають перевірці, питанню перевірки касових операцій слід приділити особливу увагу. За незначними на перший погляд порушеннями можуть приховуватись досить значні зловживання, які призводять до фінансових санкцій, що негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

5. Контроль і ревізія операцій на рахунках в банку

Основна маса коштів зберігається на рахунках у відділеннях банків і використовується головним чином для безготівкових розрахунків із різними підприємствами та організаціями. Безготівкові розрахунки охоплюють усю сферу фінансової діяльності і щоденно здійснюються на досить значні суми. Через розрахункові операції можна простежити стан розрахунків із бюджетом, підприємствами та організаціями по матеріально-технічному постачанню і виробничому обслуговуванню, реалізації продукції. Отже, виходячи з цього контроль за банківськими операціями має особливе значення.

Банківські операції систематично контролюються як посадовими особами господарств так і контролюючими органами. Для підвищення ефективності перевірки важливо так організувати її, щоб існувала певна послідовність процедур.

Слід насамперед з’ясувати наявність рахунків у підприємства, скільки їх і в яких банках вони відкриті. Маючи таку інформацію можна уточнити і проаналізувати рух коштів на рахунках. При цьому з’ясовується законність відкриття рахунків. Всі ці підготовчі міроприємства можна зробити до початку ревізії.

Перевіряючи банківські операції, слід використати виписки банків і додані до них документи. Для цього зіставляють дати на виписках у хронологічному порядку та залишки коштів на кінець і на початок наступного дня. При відсутності виписки, з’ясовують наявність дублікатів і всі ці дані порівнюють з документами та бухгалтерськими записами в облікових регістрах. При цьому перевіряють правильність оформлення і достовірність виписок; наявність на них штампів, підписів працівників банку, виправлень і підчисток. Якщо якийсь документ викликає підозру, то його слід перепровірити зустрічно. Одержані дані про залишки і обороти по виписках звіряють з даними бухгалтерських регістрів. Кожну суму у виписці порівнюють з доданими документами за датами і номерами.

Особливо відповідально при здійсненні перевірок слід віднестись до вивчення реальності, законності та економічної доцільності здійснюваних операцій. Для цього слід вивчити суть операції по кожному документу та з’ясувати наскільки повно ця операція знайшла відображення в обліку. Дуже ретельно слід віднестись до перевірки контрагентів, з якими підприємство мало стосунки в ревізуємому періоді. Серед них можуть бути фіктивні фірми. Фіктивність суб'єктів підприємницької діяльності можна встановити по базі даних податкових органів. При всіх виявлених фактах таких стосунків, проводяться необхідні розслідування, та встановлюються особи до цього причетні

Надходження коштів на поточний рахунок у банку звіряють із записами по взаємопов'язаних документах і бухгалтерських рахунках, зарахування виручки від заготівельних організацій та інших покупців звіряють з даними по рахунках.

36 «Розрахунки з покупцями і замовниками

37 «Розрахунки з різними дебіторами»

63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»

68 «Розрахунки за іншими операціям»

301 «Каса»

При перерахуванні з поточного рахунка коштів за придбані матеріали потрібно вибірково перевірити їх оприбуткування, а також правильність заповнення постачальником у платіжних документах усіх необхідних реквізитів: дати і номера договору, номера транспортних документів, квитанцій відділень зв’язку тощо, уточнити, чи відповідає дата договору даті, вказаній у платіжних документах, а також звернути увагу на чіткість формулювання призначення платежу. У результаті такої перевірки можуть бути виявлені факти посилання на вигадані документи з метою приховування незаконних дій. У цьому випадку проводять зустрічні перевірки по місцю знаходження постачальника, направляють письмові запити у відповідні підприємства, організації, беруть пояснення від посадових осіб і т. п.

Вірогідність списання коштів за виконані роботи і надані послуги встановлюють шляхом вивчення договорів, актів приймання робіт, фактичного огляду їх, Якщо є така можливість, опитують осіб, які можуть мати до цього відношення. Трапляються випадки, коли під виглядом оплати виконаних робіт (послуг) фактично одержують майно, яке привласнюється, підміняють документи на оплату одних послуг іншими або документи на одержання готових виробів — документами на сировину, комплектуючі вироби, транспортні послуги тощо.

У зв’язку з поширенням останнім часом попередньої оплати почастішали випадки недовантаження продукції, порушення договорів на виконання робіт і надання послуг, затримки платежів, часткової (неповної) оплати за виконані роботи або відвантажену продукцію. Потрібно з’ясувати, яких заходів вживають у даному підприємстві для забезпечення повноти, правильності та своєчасності розрахунків.

Велику увагу при ревізії банківських операцій слід звернути на операції, по яких списують кошти без відображення їх на розрахункових рахунках. Наприклад, при виявленні фактів списання з рахунків у банку коштів на дебет матеріальних рахунків треба суцільно перевірити всі первинні документи і повноту оприбуткування вказаних у них цінностей, а також обґрунтованість даних операцій. Іноді на ці рахунки списують штрафи, неустойки та інші непродуктивні витрати. Необхідно також виявити випадки, коли оплачені платіжні документи за матеріальні цінності бухгалтери записують у дебет рахунків по обліку виробництва (23) і витрат діяльності (91, 92, 93, 94, 95, 97, 99) приховуючи таким чином рух цінностей через склад.

Однією з складових частин ревізії операцій за розрахунковим рахунком підприємства є перевірка відповідності нормативним документам порядку проведення та обліку операцій за валютним рахунком.

Перш ніж приступити до такої ревізії ревізорові потрібно ознайомитись з нормативною документацією, яка регламентує такі операції. Крім розрахункового, підприємство може відкривати інші валютні рахунки: поточні, спеціальні, спецпозичкові, рахунки для обслуговування зовнішньоекономічної діяльності.

Отже ревізія не повинна обмежуватись перевіркою лише розрахункового рахунка. Необхідно з’ясувати насамперед, скільки і які валютні рахунки має підприємство, і тільки після цього слід починати перевірку руху коштів по них.

Організація обліку і контролю коштів на валютному рахунку підприємства, а також інших операцій в іноземній валюті має свої особливості. Вони відображаються в бухгалтерському обліку в національній грошовій одиниці України на підставі попереднього перерахунку іноземної валюти за курсом НБУ, що діє на дату здійснення операції.

Одночасно облікові записи за цими операціями проводяться в валюті розрахунків і платежів. Облік операцій ведуть на рахунку 31 «Рахунки в банку» зокрема, субрахунках 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»

314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті»

Усі операції по валютних рахунках, що пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю, та розрахунки між підприємствами на внутрішньому ринку здійснюються лише в національній валюті.

Усі операції за валютним рахунком реєструються на підставі банківських виписок і документів, що додаються. У банківській виписці обов’язково слід зазначати валютні суми. Основним документом на придбання валютних коштів і перерахування грошей з валютного рахунку є «Заява».

Для запису операцій за валютними рахунками у гривнах здійснюються перерахунки іноземної валюти за курсом НБУ, що діє на дату виписки розрахунково-грошових документів.

Банк видає виписки підприємствам і по валюті й в українських гривнах.

Облік операцій за валютним рахунком проводиться у відомості аналітичного обліку за кожним видом валют.

Курсова різниця, що виникає на поточних валютних операціях та від переоцінки залишку коштів підприємств на валютних рахунках при перерахуванні однакової кількості іноземної валюти на різні дати внаслідок зміни курсу іноземної валюти до гривни є підсумковою.

Перерахунки готівки та платіжних документів у розрахунках з юридичними і фізичними особами, також решти цільового фінансування і бюджету в іноземній валюті здійснюється на дату проведення операцій в іноземній валюті, а також на дату складання бухгалтерської звітності.

Згідно з існуючим валютним законодавством підприємство має право на придбання валюти на внутрішньому ринку УМВБ за порядком і на цілі, що встановлені національним банком, через уповноважені банки.

Такими цілями можуть бути: витрати на відрядження, операції з виконання зобов’язань по договорам контрактам і т.д.

Відповідно до існуючих норм підприємства, що купили валюту, повинні її перерахувати протягом 5-ти робочих днів з моменту зарахування сум на валютні рахунки. В разі порушення цих термінів, придбана валюта продається уповноваженим банком на валютному ринку, а курсова різниця перераховується в бюджет. У випадку існування від'ємної курсової різниці, вона повинна відобразитись як зменшення фінансового результату.

Слід перевірити наявності всіх реквізитів на поданих до банку документах, зокрема: найменування номер розрахункового рахунку, ідентифікаційні коди підприємства-відправника і підприємства одержувача, число місяць і рік виписки.

Документи, що прийняті банком повинні проводитись тим днем, коли вони здавались. Всі реквізити повинні дуже ретельно перевірятись і зіставлятись. Перевіривши порядок здійснення валютних операцій, слід зосередити увагу на бухгалтерському оформленні їх. Перевірку правильності записів зроблених в головній книзі, здійснюють підрахунком сум оборотів і сальдо з усіх рахунків. Суми дебетових і кредитових сальдо повинні бути відповідно рівними.

Перевірка всіх інших рахунків, які відкрити в банківських установах здійснюються за аналогічною методикою.

Всі факти порушень, виявлені при ревізії банківських операцій слід відобразити в акті ревізії.

Отже, варто зазначити, що ревізія операцій на рахунках в банку є дуже важливою, адже її якісне проведення дає змогу аналізувати і контролювати фінансові потоки на підприємстві. Крім того, можна виявити порушення в цій сфері, з’ясувати їх причини, та наслідки, а також вжити заходів для запобігання їх подальших проявів. А також можна виявити порушення, які певним чином стосуються інших сторін фінансово-господарської діяльності та зосередити на них всю подальшу перевірочну роботу.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», прийнятий Верховною радою України 16 липня 1999 року № 996-ХІV

2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р.

4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1995 р. № 88

5. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Положення Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджено Наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87

7. Постанова правління НБУ «Про затвердження Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України» від 19 лютого 2001 р. № 69 / Зареєстровано в Мін'юсті України 12 березня 2001 р. за № 216/5407 (з наступними змінами та доповненнями)

8. Білик М.С., Загородній А.Г. та ін. Облік, аналіз та аудит: Навчальний посібник. — К., Кондор, 2008. — 618 с.

9. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / за ред. проф. Ф. Ф. Бутинця.-7-ме вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП «Рута», 2006. 832 с.

10. Гопцій Р. Які розміри мінімальних гарантій діють у 2010 році // Все про бухгалтерський облік. — 2010. — № 17. — с. 32