Арбітражний процесуальний кодекс України (06.11.1991) Розділ VI

Р О З Д І Л VI.

АРБІТРАЖНІ ВИТРАТИ.

Стаття 44. Склад арбітражних витрат.

Арбітражні витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної.

арбітражним судом, послуги перекладача, а також інших витрат, пов «язаних з розглядом справи.

Стаття 45. Державне мито.

Позовні заяви і заяви про перевірку рішень, ухвал, постанов арбітражного суду в порядку нагляду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Стаття 46. Сплата державного мита.

Державне мито сплачується чи стягується в доход республіканського бюджету України в порядку і розмірі,.

встановлених законодавством України.

В разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Стаття 47. Повернення державного мита.

Державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, що визначаються законодавством.

В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці арбітражного суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.

Стаття 48. Визначення розміру сум, що підлягають сплаті.

за проведення експертизи та послуги перекладача.

Витрати, що підлягають оплаті за проведення експертизи, послуги перекладача у розгляді справи, визначаються арбітражним судом.

f.

i.

c.

i.

i.

x3700 $x2438×4800 $x6467×417F (x1C00 пов «язані з явкою до арбітражного суду, в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження.

Стаття 49. Розподіл арбітражних витрат.

Державне мито накладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні.

договорів, — на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо арбітражним судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, — на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, арбітражний суд має право накласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, арбітражний суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Суми, які підлягають сплаті за проведення експертизи, послуги перекладача та інші витрати, пов «язані з розглядом справи, стягуються:

при задоволенні позову — з відповідача;

при відмові в позові - з позивача;

при частковому задоволенні позову — з обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.