Особливості інформатизації банківської та страхової справи у контексті створення «Електронної України»

Особливості інформатизації банківської та страхової справи у контексті створення «Електронної України».

Ігнатенко П.П., Сіні цин І.П., Суслов В. Ю.,.

Інститут програмних систем Національної академії наук України На сьогодні більшість розвинутих країн заявили про створення інтегрованих інформаційно-аналітичних систем під умовною назвою «електронний уряд"(«ЕУ»). При цьому під терміном «уряд» розуміються владні структури держави всіх рівнів, а під терміном «ЕУ» — такий уряд, у якому вся сукупність як внутрішніх, так і зовнішніх зв’язків і процесів, в тому числі дистанційне надання населенню адміністративних послуг, підтримується відповідними інформаційними комп’ютерними технологіями [1−4].

Перехід України до ринкових відносин, подальше розгортання державотворчих процесів, проведення соціально-економічних реформ, розширення міжнародного співробітництва, розвиток демократизації суспільства в Україні в умовах постійних зрушень у науково-технологічній сфері викликають різке зростання вимог до рівня інформатизації суспільства. В зв’язку з цим питання інформатизації стає в Україні особливо актуальним, що підтверджують Укази Президента щодо інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади України та підтримки розвитку інтернет в Україні.

Вже сьогодні ясно, що інтеграції лише ІАС владних структур недостатньо для побудови єфективної динамічної економіки держави та сучасного громадянського суспільства. Виникають проекти їх загальної інформатизації («електронна Європа» — «еЄвропа» [5], «електронна Росія — «еРосія» [6] тощо).

Досвід, набутий авторами при обстеженні стану інформатизації органів державної влади та розробки концептуальних рішень щодо «ЕУ» [7,8] дозволив виділити основні концептуальні рішення створення «електронної України» («еУкраїни»), а також вимоги щодо розробки та створення суб'єктів цієї інтегрованої національної системи. В даному дослідженні викладені такі вимоги щодо ІАС банківських та страхових корпорацій (БСК). При цьому доцільно вирізняти: прикладні вимоги щодо розробки та створення ІАС БСК; загальносистемні, правові та технологічні вимоги їх розробки та створення.

Прикладні вимоги щодо розробки та створення ІАС БСК Вимоги щодо побудови ІАС БСК. ІАС БСК виступають територіальними структурними одиницями «еУкраїна». В загальному випадку такі системи можуть мати розподілену структуру відповідно до територіального розміщення інфраструктури БСК. В «еУкраїна» забезпечуються вертикальні і горизонтальні інформаційні взаємодії, що передбачають інтеграцію і розвиток діючих та створення нових апаратно-програмних засобів, систем комунікації, а також створення (модернізацію) аналітичного, інформаційного, програмного і лінгвістичного забезпечення на єдиній методологічній основі.

Незалежно від наявності у конкретної БСК розподіленої структури, інтеграція її до «еУкраїна» буде здійснюватися за допомогою надання відповідних функціональних можливостей інформаційно-аналітичному центру БСК. Такі центри повинні створюватися як базові елементи архітектури «еУкраїна», репрезентуючи в ній кожну конкретну БСК. В центрі зосереджуються основні інформаційно-комунікаційні можливості БСК.

Крім внутрішніх проблем (збір інформації та підтримка, оперативних, нормативних баз даних та класифікаторів БСК; оперативний аналіз інформації БСК; ретроспективний аналіз інформації БСК; системно-аналітична діяльність з організації процесів прийняття рішень в БСК; підтримка електронного документообігу в БСК; технологічна підтримка діяльності центру), такий центр повинен вирішувати всі зовнішні проблеми ІАС БСК, пов’язані з взаємодіями її з зовнішніми суб'єктами та загальносистемними вимогами щодо її функціонування в єдиному інформаційному просторі «еУкраїна».

Вимоги щодо взаємодій ІАС БСК з суб'єктами економічної та суспільної діяльності. Аспект взаємодії ІАС БСК з суб'єктами економічної та суспільної діяльності в Україні повинен створюватись, виходячи з досвіду країн, що досягли в цьому значних результатів. Аналіз досягнень таких країн показує, що інформаційні комп’ютерні технології БСК в них створювалися в напрямках: надання підприємствам та організаціям України електронних послуг довідкового характеру; он-лайнового спілкування їх з податковими службами з можливістю одержання електронних бланків з функцією автоматизованої допомоги, довідкових та методичних матеріалів, систем бухгалтерського обліку; надання електронних он-лайнових послуг профільного характеру.

Підгрунтям для використання суб'єктами економічної та суспільної діяльності більшості із перелічених інформаційних комп’ютерних технологій є можливість застосовувати цифровий підпис та засоби криптозахисту.

Вимоги щодо взаємодій ІАС БСК з громадянами. Аспект взаємодії ІАС БСК з громадянами — це, в першу чергу, аспект створення відповідних он-лайнових послуг. Повинні бути розроблені та створені в ІАС БСК інформаційні технології, що надають саме такі послуги. Для цього вже сьогодні необхідні програми з розробки різноманітних інформаційних комп’ютерних технологій для обслуговування населення.

Найбільш відомі на даний час інформаційні компютерні технології, які використовуються в розвинутих країнах, а також являються актуальними для України, стосуються: надання громадянам електронних послуг довідкового характеру; надання послуг нотаріуса; надання профільних послуг.

Для використання громадянами України більшості із перелічених інформаційних комп’ютерних технологій необхідним є можливість застосування цифрового підпису та засобів криптозахисту.

Загальносистемні вимоги щодо створення ІАС БСК До загальносистемних вимог щодо створення ІАС БСК від «еУкраїни» відносяться вимоги бути користувачем: єдиного телекомунікаційного середовища; інтегрованого електронного документообігу; системи національних інформаційних ресурсів; системи інформаційної безпеки та захисту інформації; системи адміністрування.

Вимоги єдиного телекомунікаційного середовища. Головною метою створення єдиного телекомунікаційного середовища (ЄТКС) «еУкраїни» є:

— своєчасне та системне забезпечення її суб'єктів необхідною інформацією;

— забезпечення їх оперативної взаємодії.

— Головними стратегічними напрямками при вирішенні технічних та організаційних питань щодо формування ЄТКС є:

— максимальне використання наявних комунікацій і, при необхідності, їх реформування для забезпечення надійного та захищеного функціонування «еУкраїни»;

— забезпечення надійного і захищеного з «єднання субєктів у мережу обміну інформацією;

— надання смуги перепускання в каналах зв’язку мережі, достатньої для забезпечення надійного обміну інформацією.

Головним критерієм для можливості побудови ЄТКС з використанням сегментів відомчих та корпоративних мереж (у тому числі і системи керування) є наявність відповідного мережного обладнання (маршрутизаторів, шлюзів), за допомогою якого можна використовувати первинні канали зв’язку та протоколи канального і мережного рівнів.

Головною вимогою ЄТКС до ІАС БСК є наявність необхідної програмно-технічної компоненти та статусу користувача «еУкраїни».

Вимоги інтегрованого електронного документообігу. Документообіг в державі є системою, що матеріалізує процеси збору, перетворення, зберігання інформації, а також процеси управління: підготовку та прийняття рішень, контроль за їх виконанням. З огляду на розподілену структуру «еУкраїни» і різноманітність існуючих систем електронного документообігу в ній пропонується створення інтегрованого електронного документообігу (ІЕД) «еУкраїни». ІЕД включає в себе профілі документів абонентів (опис їхніх документних інтересів), рубрикатори баз даних документів (архівних і оперативних), навігаційно-пошуковий апарат, засоби перетворення форматів документів, лінгвістичне забезпечення. Засоби інтегрованої системи дозволяють однозначно визначити місцезнаходження, вид, доступність потрібного документу. ІЕД повинен мати стандартизований інтерфейс з існуючими системами внутрішнього електронного документообігу суб'єктів і забезпечувати: прийом електронних документів від інших суб'єктів, ідентифікацію відправника шляхом обробки електронного цифрового підпису, підтвердження існуючою системою доставки адресату, відправки електронних документів в інші суб'єкти та можливості доступу до баз даних документів з боку інших суб'єктів.

Для організації інтегрованого електронного документообігу в ІАС БСК в її центрі має бути установлена клієнтська частина ІЕД, а сама ІАС БСК має бути клієнтом «еУкраїна».

Вимоги системи національних інформаційних ресурсів. Інформаційні ресурси держави об'єднуються в систему національних інформаційних ресурсів (СНІР) і утворюють підгрунтя для інформаційного забезпечення «еУкраїна».

Структурована і упорядкована інформація існує в «еУкраїна».у формі системи баз даних різного рівня і призначення, що об'єднуються у складі розподіленої архітектури «еУкраїна».шляхом створення метабази або реєстру (каталогу) СНІР. Метабаза містить в собі профілі даних користувачів (опис інформаційних інтересів), сертифікати та рубрикатори баз даних, навігаційно-пошуковий апарат, засоби конвертування різнотипної і різномовної інформації. Ці елементи метабази дозволяють однозначно визначити місцезнаходження, тип та вид доступу до потрібної інформації.

Передбачається виробити єдині правила структурування та кодування інформації, а також єдині методичні підходи щодо використання й вибору інформаційно-пошукових мов для складання запитів і індексування текстових документів. Реалізація інформаційного обслуговування передбачає використання режиму вільного, обмеженого доступу та доступу за замовленням, а також розвинуті засоби лінгвістичного забезпечення, такі як інформаційно-пошукові системи, автоматичні перекладачі з різних мов, рубрикатори, тезауруси, словники тощо.

Для організації використання інформаційних ресурсів України в ІАС БСК в її центрі має бути установлена клієнтська частина СНІР, а сама ІАС БСК має бути клієнтом «еУкраїна».

Вимоги системи інформаційної безпеки та захисту інформації. В зв’язку з високим державним статусом операцій з обміну інформацією в «еУкраїна» інформаційна безпека та захист інформації набувають особливої ваги [9].

Інформаційна безпека «еУкраїна» будується на реалізації наступних основних принципів: централізоване управління системою; послідовність рубежів безпеки; адекватність та ефективність захисту; безперервність захисту;

невидимість захисту.

Створення системи безпеки інформації ІАС БСК забезпечується реалізацією восьмистадійного процесу інтеграції її до складу «еУкраїна»: аналіз фізичної і логічної архітектури, а також схем автоматизованої обробки інформації, що використовуються; виявлення на підставі проведеного аналізу уразливих елементів, через які можлива реалізація загроз інформації; визначення, аналіз і класифікація можливих загроз інформації; оцінка поточного рівня безпеки і визначення ризику; розробка політики безпеки інформації; формування повного переліку детальних вимог до системи захисту відповідно до класів захищеності ІАС; розробка комплексної системи захисту інформації ІАС БСК з урахуванням всіх пред’явлених вимог і чинників, що впливають на захист; оцінювання рівня інформаційної безпеки ІАС БСК.

Після побудови такої системи ІАС БСК може стати повноправним клієнтом «еУкраїна».

Вимоги системи адміністрування. Важливою складовою частиною ЄТКС, ІЕД, СНІР, СЗІ являються компоненти, що здійснюють їх адміністративне керування при функціонуванні «еУкраїна».Вони обєднуються та утворюють систему адміністрування (САД) «еУкраїна». Загальний процес адміністрування в САД розподіляється на процеси керування ресурсами, збоями, конфігурацією, безпекою, обліком. Якщо ІАС БСК інтегрована в «еУкраїна», то вона автоматично стає клієнтом її САД, яка здійснює адміністративні функції через свою компонету в ІАС БСК.

Правові та технологічні вимоги щодо створення ІАС БСК До правових та технологічних вимог щодо створення ІАС БСК, як суб'єкта «еУкраїни», відносяться: керування існуючим нормативно-правовим забезпеченням; використання програмно-технічного забезпечення; типізація функціональної частини.

Вимоги щодо нормативно-правового забезпечення. Нормативно-правове забезпечення «еУкраїна» являє собою сукупність правових норм, що врегульовують відносини, які складаються в процесі створення, розвитку і функціонування «еУкраїна».

На даний час в Україні для регламентації процесу створення «еУкраїна» діють нормативно-правові документи, пов’язані з реалізацією Національної програми інформатизації, а також існуючі стандарти, що визначають технологію створення таких систем.

Важливою складовою нормативно-правового забезпечення «еУкраїна» є чинні законодавчі акти, стандарти та нормативно-технічні документи з захисту інформації, які мають відношення до створення, розвитку та функціонування «еУкраїна».

Вимоги щодо програмно-технічного забезпечення. Для забезпечення системо-технічних вимог до ІАС БСК як до сучасної складної програмно-технічної системи (ключові з них — відкритість, інтегрованість, переносимість, масштабованість, можливості адаптації і розширення, локалізація), необхідно забезпечити вимоги до її програмно-апаратних засобів: підтримка розподіленої обробки інформації; доступ до інформаційних ресурсів «еУкраїна»; використання єдиної системи класифікації та кодування; розвинуті засоби аналітичної обробки; можливість функціонування в гетерогенних середовищах; забезпечення взаємодії і сумісності з програмними продуктами, що використовуються в «еУкраїна»; забезпечення високої надійності та стійкості до збоїв; можливості ефективного реінжинірингу в процесі експлуатації.

Вимоги щодо типізації функціональної частини. Типізація функціональної частини ІАС БСК повинна здійснюватись на декількох рівнях: на рівні ІАС БСК; на рівні підсистем ІАС СК; на рівні інформаційних комп’ютерних технологій, що задіяні в ІАС БСК; на рівні автоматизованих робочих місць та окремих процедур, що реалізують задіяні в ІАС СК інформаційні комп’ютерні технології.

Типізація функціональної частини ІАС БСК має надзвичайно важливе значення. Вона в десятки і сотні разів скоротить трудові, вартісні та часові витрати на її створення та супровід, а особливо на інтеграцію в «еУкраїна».

Література.

1.US National Science Foundation Digital Government Program.

internet.

2.Italian Government: E-government Action Plan.

internet.

3. Франция воплощает в жизнь идею «электронного правительства.

internet.

4. Владимир Дрожжинов, Александр Штрик Электронное правительство информационного общества.

internet.

5. Елена Вартанова Информационное общество: необходимость государственного подхода.

internet.

6. Сергей Плетнев: Электронная Россия станет частью мирового информационного сообщества.

internet.

7. Концепція формування та функціонування інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування України.

internet.

8. Ігнатенко П.П., Нестеренко О. В., Захаренко C.Е., Сініцин І.П., Суслов В.Ю.

Основні аспекти створення «електронного уряду» України //Зв'язок. — 2002. № 3-С.40−45.

9.G.Stoneburner, «Information System Security Engineering Principles — Initial Draft Outline». NIST, 2000,.

internet.