Текст та речення

Текст Текст — це об'єднанні за змістом речення.

Тема тексту — це те про що або про кого в ньому розповідається.

До тексту можна дібрати заголовок.

Текст складається з частин: зачину, основної частини, кінцівки.

Тексти бувають:

а) текст-розповідь (мета його розповісти, повідомити про щось) б) текст-опис (мета його — описати когось чи щось) в) текст-міркування (у ньому є твердження, доведення і висновок).

речення Речення виражає закінчену думку.

За метою висловлювання речення бувають:

а) розповідні (у них про щось або про когось розповідається) б) питальні (у них про когось або про щось запитується) в) спонукальні (у них висловлюється спонукання до дії: наказ, прохання, заклик, вимога).

8. За інтонацією речення бувають:

а) окличні.

б) неокличні.

9. Звертання — це слово або сполучення слів, що називають того, до кого звертаються. Під час вимови звертання виділяється голосом, а на письмі - комою або знаком оклику.

Здорові будьте, люди, я вас люблю.

Україно! Ти в славній боротьбі не одна.

10. Члени речення — це слова, що відповідають на повне.

11. Є головні члени речення (підмет і присудок) і другорядні (всі інші члени речення).

12. Підмет — член речення, який вказує про кого або про що говориться в реченні. підмет відповідає на питання хто?

13. Присудок — член речення, який вказує, що говориться про підмет. Присудок відповідає на питання що робить? Що зробить? Що робив? Яким є підмет? Хто він такий?

Щедро вродила хліборобська нива.

14. Однорідні члени речення — кілька членів речення, які відповідають на одне й те саме питання й відносяться до одного й того самого слова. Вимовляються з перелічувальною інтонацією. На письмі між однорідними членами кладеться кома.

У лісах ростуть дуби, берези, сосни.

15. Синоніми — слова, близькі за значенням.

Ліс, діброва, пуща, перелісок, гай, проліс.

16. Антоніми — слова, протилежні за значенням.

Багатий — бідний, успіх — невдача, брати — віддавати.

17. Омоніми — слова, які зву ват і пишуться однаково, але мають різне значення.

Журавлиний ключ. Баєчний ключ. Скрипічний ключ. Ключ від замка.

18. Слова вживаються в прямому і переносному значенні.

Золотий годинник (пряме значення) Золота коса (переносне значення).

Будова слова.

19. Споріднені слова — це слова, які мають однакову за звуковим складом і спільну за смисловим значенням частину.

Водити, водій, переводити.

20. Корінь — спільна частина споріднених слів.

Поле, польовий, полоти.

21. Закінчення — змінна частина слова.

Думка, думки, думкою.

22. Основа — частина слова без закінчення.

Дружба, книги, земля.

23. Префікс — частина основи, що стоїть перед коренем.

Безмежний, розмова, з'єднувати.

24. Суфікс — частина основи, що стоїть після кореня.

Братик, морозиво, коваль, голівка.

Правопис слів.

25. У префіксах роз, без завжди пишеться буква з.

Безтурботний, роз'їхати.

26. Перед буквами к, п, т, х, ф завжди пишеться префікс с.

Списати, скликати, спитати.

Щоб знати, яку букву писати в ненаголошеному складі требі змінити слово або дібрати до нього спільнокореневе так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним.

27. Великий — велич, криве — криво.

29. Апостроф пишеться після префіксів з кінцевим твердим приголосним б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, і, які позначають два звуки.

П’ять — [пйат «, ім «я — [імйа].

Звуки і букви.

30. В українській мові є 33 букви.

31. Звуки є голосні і приголосні.

32. Голосні звуки: а, о, у, и, і, е. На письмі вони позначаються 10 буквами.

33. Звуки є тверді і м’які, дзвінкі і глухі.

34. Дзвінкі: б, д, ж, з, г, б, дж, дз, в, л, м, н, р, й.

Глухі: п, х, т, с, ш, ч, ц, ф, к.

Частини мови.

35. Іменник — це частина мови, що означає назву предмета і відповідає на питання хто? або що?

36. Іменники є назвами істот (відповідають на питання хто?) і неістот (відповідають на питання що?).

37. Іменники є власні (назви міст, сіл, вулиць і рік) і загальні (назви, які дають багатьом предметам).

38. У іменників є чоловічий, жіночий і середній рід, числа: однина і множина, вони змінюються за відмінками.

Називний хто? що?

Родовий кого? чого?

Давальний кому? чому?

Знахідний кого? що?

Орудний ким? чим?

Місцевий на кому? на чому?

Кличний.

39. Схема розбору іменника як частини мови а) аналізоване слово б) питання в) частина мови г) власна чи загальна назва д) назва істоти чи неістоти е) рід.

є) число ж) відмінок з) з яким словом зв’язане в реченні?

и) яким є членом речення?

Прикметник.

40. Прикметник — частина мови, що називає одзнаку предмета і відповідає на питання який? Яка? Який? Які?

Прикметник змінюється за числами, відмінками, а в однині - за родами.

41. Схему розбору прикметника як частини мови.

Дієслово.

42. Дієслово — це частина мови, що означає дію предмета і відповідає на питання що робити? що робив? Що буде робити?

43. Дієслово змінюється за числами (одн. і множин.) за часами (теперішній, минулий, майбутній) за особами (дієслова теперішнього часу) мають 2 відмінки, означають завершену і незавершену дію.

44. До дієвідміни належать слова, які в ІІІ особі множини мають закінчення -уть, -ють, а в інших особових закінчення букви е, є.

Кажуть, читають, кажеш, читаєш.

B.

D.

O.

O.

p.

r.

t.

B.

D.

†.

O.

t.

x00B8.

x2403x0F03×9084x5E03×9084×6103×0324×6467x4D4Cx0080.

x2403x0F03×2884x5E02×2884×6102×0324×6467x2AD1x0099.

x00B8.

I.

e.

h.

h.

h.

;и мають закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях — букви и, ї.

Говорять, говориш.

46. Схема розбору дієслова як частини мови.

а) аналізоване слово б) початкова форма (неозначена форма) в) частини мови г) число д) час е) особа (в теперішньому і майбутньому часі).

є) рід (в минулому часі).

ж) дієвідміна з) з яким словом зв’язане?

и) яким є членом речення?

Займенник.

47. Займенник — це частина мови, яка вказує на предмет, але не називає його.

48.

І особа ІІ особа ІІІ особа Однина Я Ти Він, вона, воно, вони Множина Ми Ви Вони.

49. Схема розбору займенника як частини мови а) аналізоване слово б) питання в) частина мови г) особа (якщо є).

д) число е) рід (якщо є).

є) відмінок ж) з яким словом зв’язане?

з) роль в реченні?

числівник.

50. Числівник — це слова, які означають кількість предметів або порядок їх при лічбі.

Числівники кількісні відповідають на питання скільки? і числівники порядкові відповідають на питання який? котрий?

Один, перший.

Прислівник.

51. Прислівник — це незмінна частина мови. Прислівник виражають ознаку дії або вказують де і коли відбувається дія і відповідають на питання як? де? куди? коли?

Весело, вгорі, вниз, вчора.

Математика Числа при додаванні називаються: доданок, доданок, сума.

Щоб знайти невідомий доданок, треба від суми відняти відомий доданок.

х + 25 = 40.

х = 40 — 25.

х = 15.

15 + 25 = 40.

3. Числа при відніманні називаються зменшуване, від'ємник, різниця.

4. Щоб знайти невідоме зменшуване, треба до різниці додати від'ємник.

х — 25 = 30.

х = 30 + 25.

х = 55.

55 — 25 = 30.

5. Щоб знайти невідомий від'ємник, треба від зменшуваного відняти різницю.

50 — х = 30.

х = 50 — 30.

х = 20.

50 — 20 = 30.

6. Числа при множинні називають множник, множник, добуток.

7. Щоб знайти невідомий множник, треба добуток поділити на відомий множник.

х x2219 5 = 30.

х = 30: 5.

х = 6.

6 x2219 5 = 30.

8. Числа при діленні називаються ділене, дільник, частина.

9. Щоб знайти невідоме ділене, треба дільник помножити на частку.

201: х = 7.

х = 210: 7.

х = 30.

210: 30 = 7.

10. Щоб знайти невідомий дільник, треба ділене поділити на частку.

63: х = 9.

х = 63: 9.

х = 7.

63: 7 = 9.

11. Порядок дій в виразах.

1) Якщо у виразі без дужок є тільки додавання і віднімання або тільки множення та ділення, то їх треба виконувати в твій послідовності, в якій записані:

14 + 35 — 8 = 41.

32: 4×2219 5 = 40.

2) Якщо у виразі є додавання, віднімання, множення і ділення, то спочатку виконуємо по порядку множення і ділення, а потім додавання і віднімання.

73 + 24: 8 = 73 + 3 = 76.

48: 6 + 5×2219 3 = 8 + 15 = 23.

3) Якщо у виразі є дужки, то спочатку виконуємо дії, записані в дужках, а потім по порядку решту дій:

80: (49 — 29) = 80: 20 = 4.

70 — (28 + 16) = 70 — 44 = 26.

12. Числа, які діляться на 2, називаються парними.

13. Числа, які не діляться на 2, називаються непарними.

називають дробовими.

— дріб, 5 — чисельник дробу, 6 — займенник дробу.

15. Число під рискою дробу — знаменник дробу — показує, на скільки рівних частин поділено ціле.

16. Число над рискою дробу — чисельник дробу — показує, скільки взято рівних частин цілого.

17. Щоб знайти частину числа, треба число поділити на знаменник і помножити на чисельник дробу:

кг.

кг = 750 г.

18. Щоб знайти число за його частиною, треба число помножити на знаменник і поділити на чисельник:

його 7280.

7280×2219 7: 1 = 50 960.

19. Периметр — сума довжини всіх сторін многокутника:

а) для прямокутника:

1) р = а + а + в + в.

2) р = 2×2219 а + 2×2219 в.

3) р = (ав) x2219 2.

б) для трикутника:

р = а + в + с в) для квадрата:

р = а x2219 4.

20. Площа. Обчислити площу, треба довжину помножити на ширину.

S = а x2219 в Площа квадрата: S = а x2219 а.

21. Одиниці площі.

1 см² = 100 м² 1 га = 100 ар

1 м² = 100 дм² = 10 000 см² 1 ар = 100 м².

1 дм² = 100 см² 1 км2 = 1 000 000 м².

1 м² = 100 дм² 1 км2 = 100 га.

22. Одиниці довжини:

1 см = 10 мм.

1 дм = 10 см = 100 мм.

1 м = 10 дм = 100 см = 1000 мм.

1 км = 1000 м.

23. Одиниці маси:

1 кг = 1000 г.

1 ц = 100 кг.

1 т = 10 ц = 1000 кг.

24. Одиниці часу:

1 хв = 60 с.

1 год = 60 хв.

1 рік = 365 (366) діб.

1 доба = 24 год.

1 місяць = 30 (31) діб; (лютий — 28 або 29 діб).

1 рік = 12 міс.

1 ст. = 100 р.

25. Швидкість дорівнює відстані, поділеній на час.

26. Відстань дорівнює швидкості, помноженій на час.

27. Час дорівнює відстані, поділеній на швидкість.

Швидкість Час Відстань Розв «язок.

60 км/год 2 год? 60×2219 2 = 120 (км).

60 км/год? год 120 км 120: 60 = 2 (год).

? км/год 2 год 120 км 120: 2 = 60 (км/год).