Лекции по міжнародних відносин і до зовнішньої политике

Семінар 2. Холодна війна та її наслідки.

1. Причини та етапи війни.

2. Доктрина Трумена.

3. План Маршала та його наслідки.

4. Створення військово-політичних блоків.

Література.

1. Радянська зовнішня політика у роки холодної громадянської війни: нове прочитання. М.: 1995.

2. Бжезинський. Холодна війна та її наслідки. Журнал «Політика й Час», 1994 рік № 1 та № 2. (етапи холодної війни).

3. Кіссінджер. Дипломатія.. Збігнев Бжезинський. Велика шахівниця.

Лекція (продовження тими 2).

як ві пам’ятаєте, процес взиволення країн проходив із півночі на південь. Розпочався він в країнах Азії й завершився в країнах Африки. Головні етапи:

1) крах мандатної системи на Близькому Сході;

У 1943 році був проголошена незалежність Сирії та Лівану, у 1946 році здобуває незалежність Трансіорданія, у 1948 році на територї Палестини було б проголошено утворення держави Ізраїлю.

Серед країн Азії у 1945 році незалежніть здобувають Індонезія та В'єтнам, у 1947 році Індія та Пакистан спочатку стають домініонами, а потім проголошують повну незалежність, у 1948 році незалежність здобувають Цейлон та Бірма, а також проголошені дві незалежні держави: Корейська народна демократична республіка (північ) та Республіка Корея (Південь).

У 50-х роках розпочинаються визвольні процеси в Північній Африці: проголошено незалежність Лівії, Марокко, Тунісу, Судану та Гвінеї. І нарешті, у 1960 році 17 африканських країн здобули незалежність. У 1962 році внаслідок збройної боротьби здобуває незалежність Алжир. У 1974 році потерпіла крах португальська колоніальна імперія, незалежність здобувають Ангола, Мозамбік та Гвінея-Бісау. І нарешті, у 1989 році здобуває незалежність Намібія.

У результаті колишні колонії перетворилися із об'єктів в суб'єкти міжнародних відносин.

5. Поява нових засобів ведення війни.

Поява нових засобів ведення війни перш на пов’язується зі зброєю масового знищення (так кликана «зброя групи ABC"[1]), й перш за все.

Першою країною, що розробила ядерну зброю й використала її були США. У 1949 році ядерною Державою стає СРСР. Велика Британія офіційно стає ядерною Державою у 1952 році. Франція здобуває ядерну зброю у 1960 році. І нарешті, Китай офіційно визнав собі ядерною Державою у 1965 році.

У 1968 році було б підписано Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Ініціювали цей договір США та СРСР. Праворуч у бо у 1962 році виникає Карибська кризу, коли світло був напередодні ядерної війни між США та СРСР. Пізніше, на порозі ядерної війни світло стояв под годину Тайванської кризи. Після цих конфліктів СРСР та США розпочали переговори, й в їхнього результаті було б підписано вищезазначений договір.

Цей договір складається із зобов’язань двох видів держав: ядерних та неядерних.

Ядерні держава зобов’язувались:

1) не передавати ядерну зброю й контроль над нею іншим державам;

2) не допомагати у виробництві чи придбанні ядерної зброї.

3) надати гарантії безпеки безядерним державам.

Неядерні держави зобов’язалися:

1) не приймати ядерну зброю та контроль над нею;

2) не виробляти та не купувати ядерну зброю;

3) не приймати доля в виробництві ядерної зброї.

Зараз йдуть розмови про кризові нерозповсюдження ядерної зброї. Вона проявляється:

— у появі групи держав, котрі фактично володіють ядерною зброєю;

— науковий прогрес призвів до можливості використання ядерної зброї не лише окремим державами, але й і іншими суб'єктами міжнародних відносин.

Першою Державою, Яка фактично стала ядерною, був Ізраїль (?хто ж перший?). Проте військова стратегія та концепція національної безпеки грунтується на бо він офіційно не визнає свого ядерного статусу. Іншими фактично ядерними державами є ПАР, Індія та Пакистан (останні дві мають суттєві протиріччя), Північна Корея.

6. Виникнення ряду регіональних конфліктів, де чітко визначилось протистояння СРСР та США.

Першим конфліктом, що виник после Другої світової війни, стала війна в Індокитаї 1946;1950 років. Те був війна Франції проти В'єтнаму, Лаосу та Камбоджі.

Наступним конфліктом стала війна в Кореї 1950;1953 років. У цій війні приймали усать збройні сили двої країн СРСР та США. 38 паралель — то був межа між двома арміями (Півдічна Корея — СРСР, Південна Корея — США). Пізніше на територї Корейського півострова було б створено дві дежрави — Півдічна (на чолі із Кім Ір Сеном, який мав надію збройним шляхом об'єднати дві країни). Влітку 1950 року війська Північної Кореї розпочали військові дії. Проблема почала обговорюватись в раді Безпеки ООН. Алі діяльність Заради безпеки базується на принципі вето, тобто для прийняття рішення потрібна згода всіх сторін. Рада безпеки приймає рішення застосувати сили ООН в Кореї. СРСР не зміг заблокувати рішення, оскільки його представник бойкотував засідання Заради Безпеки через її незгоду визнати делегацію Китаю. У Корею були направлені війська ООН, що були створені на основі американців та південних корейців, а також китайських добровольців. На стороні Північної Кореї воювало 2 авіадивізії СРСР Війна закінчилася підписанням перемир’я із границею вздовж 38 паралелі.

На Близькому Сході у 1948;1949 роках йшла перша Арабо-Ізраїльська війна. У 1956 відбулася троїста агресія Ізраїлю, Великої Британії та Франції проти Єгипту (друга Арабо-Ізраїльська війна). У 1967 році відбулася Третя АрабоІзраїльська війна, под годину якої Ізраїль захопив частину Палестини (Західний беріг ріки Йордан та Сектор Газу). Нуступна війна, у 1973 році, арабські країни зробили спробу реваншу (Четверта Арабо-Ізраїльська війна). У 1982 році сталася агресія Ізраїлю проти Лівану.

Протягом 1980;1988 років тривала Ірано-Іракська війна.У 1990;1991 роках відбулася Кувейтська кризу, пов’язана із анексією Іраком Кувейту.

На Середньому Сході в період із 1979 по 1989 рокта тривала війна в Афганістані.

У 1948 році у зв’язку із Кашмірсько. проблемою вперше в вигляді збройного протистояння проявився Індійстько-Пакістанський конфлікт. Потім він відновився у 1964 році, й у1970;1971 роках, коли на територї Пакістану був створена держава Бангладеш.

У 1965 році у фазу збройного протистояння вийшов Китайсько-Індійський конфлікт.

Форми конфліктів, що сталися после 2-ї світової війни:

1) громадянські війни (конфлікти в Африці);

2) міжнаціональні конфлікти (напр. арабо-ізраїльський конфлікт);

3) етнічні конфлікти (курдська проблема).

4) конфесійний конфлікт — між окремими конфесіями та релігіями (класичний приклад — Ліван).

Типи конфліктів.

1) перший тип випливає із розпаду 5 головних колоніальних імперій, а саме Французької, Британської, Нідерландської, Португальської та Бельгійської. Це національно-визвольні війни.

2) Виникає внаслідок прагнення двох полярних суспільно-політичних систем зберегти й посилити свій вплив в інших регіонах (приклад: Корейська війна).

3) Прояв традиційних імперських тенденцій у поведінці низькі держав (приклад: троїста агресія проти Єгипту).

4) Конфлікти між Сходом та Заходом внаслідок антикомуністичних заворушень (приклад: Угорщина у 1956 рік).

5) Регіональні конфлікти на територї країн, підконтрольних СРСР чи США (приклад: В'єтнамська війна).

6) Короткотривалі збройні інтервенції США, їхнього союзників, чи СРСР для наведення порядку (приклад: Гренада).

7) Етно-расові, етно-конфесійні конфлікти в країнах третього світу. Саме ця група конфліктів був найчисельнішою.

———————————;

[1] Atomic, Biological and Chemical.