Облік та аналіз дорожньо-транспортних подій. 
Адміністративна відповідальність за порушення правил, норм і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху (реферат)

РЕФЕРАТ

На тему:

Облік та аналіз дорожньо-транспортних подій. Адміністративна відповідальність за порушення правил, норм і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Облік та аналіз дорожньо-транспортних подій

В Україні встановлена єдина система обліку показників дорож­нього руху і його безпеки: транспортних засобів, водіїв, автомобі­льних доріг, вулиць та залізничних переїздів, аварійності і дорож­ньо-транспортного травматизму, адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху.

Дорожньо-транспортна подія — це стан, який виникає під час руху механічних транспортних засобів, що привів до смерті або тілесних пош­коджень людей, пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів і та іншого майна.

Державна автомобільна інспекція здійснює у встановленому по­рядку облік дорожньо-транспортних подій, з’ясовує їх причини, ана­лізує стан аварійсності в кожному територіальному регіоні, в усій державі. Ця діяльність належить також до компетенції державної виконавчої влади, власників автомобільних доріг, вулиць та заліз­ничних переїздів, об'єднань, підприємств, установ, організацій, поса­дових осіб так, органи державної виконавчої влади в містах і регіо­нах здійснюють контроль за виявленням дорожньотранспортних подій та вжиттям заходів у місцях концентрації транспорту на ава­рійно-небезпечних ділянках вулиць, доріг та залізничних переїздах. Щодо власників автомобільних доріг, то останні повинні постійно проводити лінійний аналіз на підвідомчих автомобільних дорогах і вулицях Посадові особи, які відповідають за експлуатацію і техніч­ний стан транспортних засобів, зобов’язані щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.

Встановлена державна звітність про дорожньо-транспортні по­дії, що ведеться на підставі відповідної звітної карточки збирання і опрацювання інформації про дорожньо-транспортні події входить в державну статистичну звітність Облік та аналіз дорожньо-транс­портних подій дозволяє здійснювати контроль за станом аварій­ності, вивчати причини і умови їх виникнення та розобляти заходи щодо попередження дорожньо-транспортних подій у державі.

Адміністративна відповідальність за порушення правил, норм і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху Правозастосовна діяльність органів внутрішніх справ у сфері за­безпечення безпеки дорожнього руху спрямована на зміцнення дис­ципліни на транспорті, боротьбу з порушеннями правил, норм і стан­дартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, запобігання дорож­ньо-транспортних пригод, захист особистих прав громадян. Порядок провадження у справах про адміністративні порушення Правил визна­чається законодавством про дорожній рух, Кодексом України про ад­міністративні правопорушення та Інструкцією по організації провад­ження у справах про адміністративні порушення правил, норм і стан­дартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Адміністративна відповідальність за порушення правил настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законо­давства кримінальної відповідальності.

Про вчинення порушення правил працівник міліції згідно із ст. 255 КпАП України складає протокол, роз’яснює порушникові йо­го права і обов’язки у відповідності зі ст. 268 КпАП України і вручає йому відривну пам’ятку. У випадках, прямо передбачених законодавством, протокол про адміністративне правопорушення можуть скла­дати також службові особи інших державних органів, представники громадських організацій і органів громадської самодіяльності. Як­що порушення вчинено кількома особами, то протокол складається на кожного порушника.

Якщо порушник оспорює стягнення, що на нього накладається на місці вчинення правопорушення, вимагає залучення до розгляду справи адвоката, перекладача, так само як і в разі несплати ним штрафу на місці події, складається протокол, і провадження у спра­ві здійснюється в порядку, передбаченому КпАП України.

У разі вчинення особою порушення правил, яке у встановлено­му порядку оформлюється протоколом, у водія вилучається посвід­чення водія на строк до винесення постанови по справі та сплати порушником штрафу, що фіксується в талоні до посвідчення водія, який останньому повертається. Якщо посвідчення водія вже було вилучено при оформленні попереднього правопорушення, до вине­сення постанови у справі та сплати порушником штрафу, вилучається талон до посвідчення водія. Порушнику видається тимчасовий — дозвіл (на 30 діб) на право керування, куди переносяться відмітки про всі вчинені правопорушення. Відповідно до ч. 5 ст. 265 КпАП (України в разі відсутності у порушника посвідчення водія або талону до нього (після його запровадження) транспортний засіб порушника може бути затриманий до сплати ним штрафу. — Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ несуть відповідальність за порушення правил, норм і стан­дартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на загальних підставах.

Водії та інші особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння, підлягають відстороненню від керування цими транс­портними засобами та оглядові на стан сп’яніння (ст. 266 КпАП Ук­раїни). Якщо водій ухиляється від огляду з метою встановлення стану сп’яніння відповідно до встановленого порядку, то в присут­ності двох свідків у протоколі про зазначене адміністративне пра­вопорушення вказуються ознаки сп’яніння і дії порушника щодо ухи­лення від огляду.

При вчиненні правопорушень, передбачених ст. 81 (щодо пору­шень, пов’язаних з використанням автомототранспортних засобів), ч.1, 2, 4 і 5 ст. 121, ст.ст.121, 122, 126, ч. 1, 2 ст. 130, ч. 2 ст. 132, ч. 4 ст. 133 КпАП України, працівник ДА] вилучає номерні знаки транс­портного засобу або затримує транспортний засіб і доставляє його для тимчасового зберігання на спеціальному майданчику чи стоян­ці до усунення порушення, а в разі вчинення порушень, передбаче­них ст. 1222 КпАП України, а так само в разі залишення подієм транспортного засобу на порушення правил зупинки і стоянки — до оформлення відповідних документів про правопорушення.

Затримання транспортного засобу або вилучення номерних зна­ків транспортного засобу при вчиненні особою порушень, передба­чених ст. 81 (щодо порушень, пов’язаних з використанням автомото-транспортних засобів), ч., 2, 4, 5 ст. 121, ст. 121, 122, 126, ч. 1. 2 ст. 130, ч. 2 ст. 132, ч. 4 ст. 133 КпАП України, дозволяється виключно як захід, що забезпечує усунення порушення. Забороняється вилу­чати номерні знаки транспортного засобу при вчиненні особою по­рушень, передбачених ет.126, ч. 1, 2 ст. 130 КпАП України, так само як і в інших передбачених законодавством випадках, транспорту ін­ших регіонів, коли повернення вилучених номерних знаків буде уск­ладнено.

Забороняється затримувати транспортний засіб порушника в передбачених цим пунктом інструкції випадках, як захід, що не за­безпечує усунення порушення, зокрема, порушення, передбаченого ст. 81, а також ч. 1 і 2 ст. 121 КпАП України (за винятком випадків, коли подальший рух несправного транспорту заборонено). Недоці­льно затримувати транспортний засіб порушника з доставленням на спеціальну стоянку, коли усунення порушення можливо провести безпосередньо на місці виявлення порушення.

За вчинення адміністративних порушень правил відповідними статтями КпАП України передбачено накладення таких адмініст­ративних стягнень:

• *-штраф;

• *-позбавлення права керування транспортними засобами;

• *-оплатне вилучення транспортного засобу.

Справи про порушення правил розглядаються у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (службовою особою), правомоч­ним розглядати справу, протоколу про адміністративні правопору­шення та інших матеріалів справи (ст. 277 КпАП України). Адмініст­ративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні два місяці з дня його виявлення (ст. 38 КпАП України).

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак ад­міністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Розглядати від імені органів Державтоінспекції справи про ад­міністративні правопорушення і накладати адміністративні стяг­нення мають право:

• *-За адміністративні правопорушення, передбачені ч.1, 2 і З ст. 121, ч. 1, 2 і 3 ст. 122. ч. 2 ст. ІІІ, ст. 125, ч. З ст. 126, ч. 1 і 2 ст. 127 КпАП України, — працівники Державної автомобільної інспекції, які мають спеціальні звання;

• *-за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 121, ст. 121, ч. 4 ст. 122, CT.CT.122, 122, 122, ч. 1 і 3 ст. Ш, ст.ст.124, 124, ч. 1і 2 ст. 126, ч.3 і 4 ет.127, ет.ст.128, 128, ч. 1 і 2 ст. 129, ч. 1 ст. 130, ст. 132, ч. 4 ст. 133, ст.ст.139, 140 КпАП України, — начальник або за­ступник начальника відділення (відділу, управління, Головного управління) Державної автомобільної інспекції, начальник або заступ­ник начальника відділу (управління, Голоішого управління) дорожньої міліції, командир або заступник командира окремого підрозділу до­рожньо-патрульної служби. У разі відсутності у відділі внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради відділення (відділу) Державної автомобільної інспекції зазначені спра­ви розглядаються начальником або заступником начальника відділу внутрішніх справ. У розгляді таких справ можуть брати участь пред­ставники трудових колективів і громадських організацій.

Справи про правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 130 КпАП України розглядають судді районних (міських) судів (ст. 221 КпАП України), У цих випадках відповідною посадовою особою ДАІ до суду передаються первинний та повторний адміністративні мате­ріали. Затримання та оплатне вилучення транспортного засобу по­рушника здійснюється виключно на підставі постанови компетент­ного щодо розгляду справи органу і виконується цим же органом, тобто судом (ст.ст.311, 312 КпАП України).

Справа про порушення Правил розглядається в присутності осо­би, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про її своєчасне сповіщення про місце й час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення роз­гляду справи (ст. 268 КпАП України).

Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких об­ставин (ст. 247 КпАП України):

• *-відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

• *-недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

• *-неосудність особи, яка вчинила протиправну дію або виявила бездіяльність;

• *-вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необ­хідної оборони;

• *-видання акта амністії, якщо він усуває застосування адмініст­ративного стягнення;

• *-скасування акта, який встановлює адміністративну відпові­дальність;

• *-закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КпАП України;

• *-наявність по тому самому ж факту щодо особи, яка притягає­ться до адміністративної відповідальності, постанови компетент­ного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованого рішення товариського суду, якщо ма­теріали було передано до товариського суду органом (службовою особою), який має право накладати адміністративне стягнення по даній справі, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному фак­ту кримінальної справи;

— смерть особи, до якої було розпочато провадження у справі. Військовослужбовці І призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ несуть відповідальність за порушення правил, норм І стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на загальних підставах (ст.15КпАП України).

У справі про адміністративне правопорушення посадова особа Державтоінспекції (міліції) виносить одну з таких постанов (ст. 284 КпАП України):

— про накладення адміністративного стягнення;

• *-про закриття справи, причому Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні;

• *-усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд товарись­кого суду, комісії по боротьбі з пияцтвом, утвореної на підприємст­ві, в установі, організації чи їх структурних підрозділах, громадської організації чи трудового колективу, відповідним органам для вирі­шення питання про притягнення військовослужбовців до дисциплі­нарної відповідальності або передачі їх прокурору, органу попере­днього слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, пере­дбачених ст. 247 КпАП України.

Порушення правил особами, які керують транспортними засо­бами, обладнаними двигуном з робочим об'ємом до 50 см³, вело­сипедами, а також водіями, в тому числі і ті, які перебувають у ста­ні сп’яніння, так само як і зазначеними особами, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд, іншого майна чи створили аварійну обстановку або залишили, на порушення встановлених правил, місце ДТП, учасни­ками якої вони є, необхідно кваліфікувати за ст. 127 КпАП України.

Відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини (Україна є учасником даної конвенції) члени дипломатичного кор­пусу, співробітники адміністративно-технічного та допоміжного персоналу посольств користуються імунітетом. Члени дипкорпусу користуються відповідним імунітетом у повному обсязі, члени ад­міністративно-технічного та допоміжного персоналу, як правило, тільки при виконанні своїх службових обов’язків (ст. 31 Конвенції). Засоби пересування дипломатичного та консульського корпусу теж користуються імунітетом від обшуку, реквізиції, арешту та інших ви­конавчих дій.

При порушенні правил особою, яка користується імунітетом, після перевірки документів, що засвідчують особу та її статус, який підтверджується дипломатичним паспортом чи спеціальним по­свідченням, що видається Міністерством закордонних справ Украї­ни (дипломатична чи консульська картка), складається протокол, а документи повертаються власнику. Забороняється проводити будь-які заходи щодо зазначеної особи затримання або інші примусові Дії, за винятком випадків, коли надання свободи буде вести до про­довження правопорушення.

Якщо особа, яка користується імунітетом, керує транспортним за­собом з явними ознаками сп’яніння, їй пропонується припинити керу­вання. Огляд на стан алкогольного сп’яніння у медичних закладах про­водиться у разі її згоди. При відмові від проведення медичного огляду і спробах продовження керування транспортним засобом особою, яка користується дипломатичним імунітетом, подальший рух цього автомобіля не допускається І в присутності двох понятих складається адміністративний протокол з вичерпними відомостями про особу правопорушника ЛІТЕРАТУРА.

1. Конституція України.

2. Закон України «Про міліцію'7/Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 4. Ст. 20.

1. 3. Закон України «Про державну службу» //Відомості Верховної Ради України. 1993. № 52. Ст. 490.

1. 3. Закон України «Про боротьбу з корупцією» //Відомості Верхо­вної Ради України. 1995. № 34. Ст. 266.

1. 4. Закон України «Про дорожній рух» // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 31. Ст. 338.

2. 5. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв. розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України. 1992. 20 жовтня.

3. 6. Положення про проходження служби рядовим та начальни­цьким складом ОВС: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. № 114.

4. 7. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офі­ційний текст X., 2000.

5. 8. Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993. Підручники, навчальні посібники, монографії.

1. 10. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. За­гальна частина: Підручник. К., 1995.

1. 10. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посіб­ник/За ред. А. Т. Комзюка. X. 1998.