Водні ресурси. 
Клімат, географічне положення, населення Франції

Всі річки Франції, за винятком деяких заморських територій, відносяться до басейну Атлантичного океану, і в більшості своїй беруть початок в Центральному масиві, Альпах та Піренеях. Найбільші водні артерії країни:

Сена (775 км) — рівнинна річка, яка утворює широко розгалужену систему з великими правими притоками Марной і Уазой, і лівою притокою Іонної. Сена дренує Паризький басейн і впадає в Атлантичний океан у Гавра. Вона відрізняється рівномірним розподілом стоку протягом року, що сприяє судноплавству, і сполучена каналами з іншими річками.

Гаронна (650 км) бере свій початок в іспанських Піренеях, протікає через Тулузу і Бордо, при впадінні в океан утворює великий естуарій — Жиронда. Основні притоки: Тарн, Ло і Дордонь.

Рона (812 км) — сама повноводна ріка Франції, починається в Швейцарських Альпах з Ронського льодовика, протікає через Женевське озеро. Близько Ліона в неї впадає річка Сона. Інші великі притоки — Дюранс і Ізер. Рона відрізняється швидким турбулентним плином і має великий гідроенергетичний потенціал. На цій річці споруджено ряд гідроелектростанцій.

Луара (1020 км) — найдовша річка Франції, починається в Центральному масиві. Приймає безліч приток, основні з яких — Альє, Шер, Ендр і Вьенна. Луара бере початок в Центральному Французькому масиві, перетинає південну частину Паризького басейну і впадає в Атлантичний океан у Нанта. Рівень води в цій річці сильно коливається, тому часто бувають повені.

Система каналів сполучає між собою основні річки країни, включаючи Рейн, за якою частково проходить східний кордон країни і яка є одним з найважливіших внутрішніх шляхів сполучення в Європі.