Хто ризикує роздобути психосоматичне захворювання?

Найбільш схильні до психосоматичних захворювань люди, які звикли стримувати в собі емоції. Зазвичай це бувають меланхоліки, які під маскою спокою приховують цілі океани почуттів. Але бувають ситуації, коли навіть самих врівноважених і спокійних людей, як то кажуть «накриває», тому не можна сказати, що є групи людей, повністю застраховані від будь-яких психосоматичних захворювань. Частіше психосоматичні захворювання або схильність до них виявляються ще в дитячому або підлітковому віці, але є люди, які можуть благополучно дожити до зрілого віку, не помічаючи своїх проблем. Тоді діагностувати щире захворювання дуже складно. Наприклад, таке захворювання як алкоголізм зазвичай розвивається на грунті відчуття своєї невідповідності очікуванням або вимогам, постійної провини і неприйняття себе як особистості. Починається це ще в дитинстві, якщо батьки ставлять надто високі вимоги до дитини, а справжнім алкоголіком людина стає вже в зрілому віці, коли знайти коріння проблеми непросто.

Причиною частих простудних інфекцій може стати відсутність простої радості в житті, а анемії - страх перед невідомістю. Захворювання горла частіше діагностуються у пацієнтів, які не можуть висловити свою думку і виплеснути свій гнів. Життєва невизначеність і деяка приреченість може стати причиною розвитку гастриту. Від безпліддя часто страждають люди, які бояться зміни своєї ролі в світі і плину часу. Взагалі люди, які бояться жити, не впевнені в собі і в своїх можливостях, не можуть реалізувати себе, ризикують дістати безліч неприємних захворювань, аж до новоутворень, які також можуть мати психосоматичні причини.

У психосоматиці основним методом лікування є психотерапія. Психотерапія психосоматичних розладів повинна грунтуватися на наступних принципах:

• -Загальне заспокоєння хворого (боротьба в невротизації пацієнта),
• -Корекція його афективних розладів,
• -Побудова оптимальної з точки зору терапії внутрішньої картини хвороби,
• — Навіювання хворому віри в благополучний результат терапії,
• — Дотримання режиму,
• — Посилення захисних сил організму.

При психосоматичних захворюваннях перевага віддається різним видам невербальної психотерапії (телесно-орієнтована терапія, гештальт-терапія, трансова терапія та ін.).

Психотерапія проводиться паралельно із лікарським лікуванням.

Необхідно розуміти, що лікування психосоматичних захворювань — дуже індивідуальна річ. Перш за все, необхідно переконатися, що це саме психосоматика. Зробити це може тільки досвідчений психотерапевт або ж сам пацієнт, проаналізувавши свої відчуття. При цьому необхідно пам’ятати, що психосоматика — це зовсім не симуляція або придумування проблеми, це дійсно серйозне захворювання, але лікування може трохи відрізнятися від класичного.

Якщо помічено психосоматичне захворювання у дитини чи підлітка, то це сигнал для лікування всієї родини. Адже для усунення захворювання необхідно усунути його причину, а причина найчастіше криється в несприятливій обстановці будинку. При лікуванні дорослих людей також часто доводиться залучати членів їх сімей, радити їм змінити обстановку, роботу і навіть місце проживання.

Дуже важливо поєднувати психотерапію з правильно підібраним медикаментозним лікуванням. Часто соматична складова захворювання заходить настільки далеко, що впоратися з нею виходить тільки за допомогою ліків. А вирішити проблему з поверненням симптомів допоможе психотерапія. Тому важливо одночасно консультуватися у різних фахівців.

На сьогодні вже доведено високу ефективність психотерапії при лікуванні астми і алергічних захворювань, а також багатьох захворювань ШКТ. Якщо правильно поєднувати психотерапію та медикаментозне лікування, можна назавжди позбутися багатьох проблем зі здоров’ям.