Визначення поняття «мотивація», її вплив на трудову діяльність персоналу
Мотивація складає основу трудового потенціалу працівника, який у свою чергу складається з психофізичного потенціалу, тобто здатності і схильності людини, стану його здоров’я, працездатності, витривалості, типу нервової системи, і особистого потенціалу, тобто мотиваційного. Все вищесказане дозволяє уточнити поняття мотивації як сукупності сил, які спонукають людину працювати прикладаючи певні… Читати ще >
Визначення поняття «мотивація», її вплив на трудову діяльність персоналу (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Мотивація персоналу Мотивація праці формується до початку професійної трудової діяльності - в процесі соціалізації індивідуума шляхом засвоєння ним цінностей і норм трудової моралі і етики. Основою для формування цінностей у дитини є культура, поведінка, відносини до різних речей її батьків, родичів, школи. В цей час закладаються основи відношення до праці як до цінності і формується система цінностей самої праці, розвиваються трудові якості особи. Реальне виробниче середовище примушує людину трансформувати свої ціннісні орієнтації, «приземлити» їх. Практичні вимоги до роботи обумовлюють конкретну мотивацію, яка у відмінності від ціннісної свідомості, визначаючої значення і перспективні цілі трудової діяльності, зумовлює в основному вибір шляхів і способів їх реалізації.
Як основна функція менеджменту, мотивація пов’язана з процесом спонукання себе й підлеглих до діяльності через формування мотивів поведінки для досягнення особистих цілей і цілей організації.
Існує декілька визначень поняття «мотив» :
- — це переважно усвідомлені внутрішні спонукання особи до діяльності, пов’язані із задоволенням певних потреб;
- — сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, які викликають активність людини і визначають її спрямованість;
- — усвідомлювані причини вибору дій і вчинків людини.
Мотиви виникають, розвиваються і формуються на основі потреб, проте вони відносно самостійні, оскільки потреби точно не визначають сукупність мотивів, їх силу і стійкість.
Якщо потреби складають сутність, «механізм» всіх видів людської активності, то мотиви є конкретними виявами цієї сутності. Мотиви з’являються майже одночасно з потребами і проходять певні стадії, аналогічні стадіям формування потреб.
Мотив породжується певною потребою, яка є кінцевою причиною людських дій.
Очевидно, що зв’язок мотивації і результатів праці опосередкований природними здібностями і придбаними навиками праці, але саме мотивація є джерелом трудової діяльності особи.
Мотивація складає основу трудового потенціалу працівника, який у свою чергу складається з психофізичного потенціалу, тобто здатності і схильності людини, стану його здоров’я, працездатності, витривалості, типу нервової системи, і особистого потенціалу, тобто мотиваційного.
Зовні суб'єкт управління може впливати на працівника шляхом примушування, або надаючи якісь блага. У зв’язку з цим в психології розрізняють мотивацію двох видів: позитивну і негативну. Позитивна мотивація — це прагнення добитися успіху в своїй діяльності. Вона звичайно припускає вияв свідомої активності і є пов’язаною, певним чином, з виявом позитивних емоцій і відчуттів (наприклад, схвалення тих, з ким працює дана людина).
До негативної мотивації відноситися все те, що пов’язане з застосуванням засудження, несхвалення та спричиняє, як правило, покарання не тільки в матеріальному, але і в психологічному значенні слова. При негативній мотивації людина прагне уникнути неуспіху. Страх покарання приводить звичайно до виникнення негативних емоцій і відчуттів. А слідством цього є небажання працювати в даній області діяльності.
Якщо розглянути те, на що в діяльності людини впливає мотивація, то з’ясується, що це наступні характеристики діяльності:
зусилля;
старання;
наполегливість;
сумлінність;
спрямованість.
Все вищесказане дозволяє уточнити поняття мотивації як сукупності сил, які спонукають людину працювати прикладаючи певні зусилля, на певному рівні старань і сумлінності, з певним ступенем наполегливості, у напрямі досягнення певної мети.
Задачі, які може вирішувати керівництво за допомогою процесу мотивації:
- — визнання праці співробітників, що добилися високих результатів, в цілях подальшого стимулювання їх творчої активності;
- — демонстрація схвального відношення фірми до високих результатів праці співробітників;
- — популяризація результатів праці робітників, які отримали визнання;
- — застосування різних форм заслуг;
- — поліпшення морального стану працівників через відповідну форму визнання;
- — забезпечення процесу підвищення трудової активності співробітників.